Рішення № 31325212, 16.05.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 р. Справа № 909/375/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76010), яке представляє Коломийське управління по експлуатації газового господарства (вул. Крип'якевича, 40, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Грисько Ірини Борисівни (Юридична адреса: вул. Валова, 21/3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; Фактична адреса: вул. Шарлая, 32 А, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200)

про стягнення заборгованості в сумі 5 131, 01 гривень за договором № КМ-12-1763 П/ на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 30.12.2011 року та договором № КМ-12-1765 Р/ на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 30.12.2011 року, з яких 4 140, 24 гривень - заборгованість за спожитий природній газ, 307, 24 гривень - пеня, 61, 59 гривень - 3 % річних, 9, 01 гривень - інфляційні втирати та 560, 37 гривень - заборгованість за транспортування природного газу, 43, 44 гривень - пеня, 7, 94 гривень - 3 % річних, 1, 18 гривень - втрати від інфляції.

За участю представників сторін:

Від позивача: Костюк Г.В. - юрисконсульт Коломийського управління по експлуатації газового господарства (посвідчення № 782 від 15.08.2008 року, довіреність № 05-16/2753 від 15.11.2012 року).

Від відповідача: представники не з'явились.

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", яке представляє Коломийське управління по експлуатації газового господарства звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця Грисько Ірини Борисівни про стягнення заборгованості в сумі 5 131, 01 гривень за договором № КМ-12-1763 П/ на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 30.12.2011 року та договором № КМ-12-1765 Р/ на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 30.12.2011 року, з яких 4 140, 24 гривень - заборгованість за спожитий природній газ, 307, 24 гривень - пеня, 61, 59 гривень - 3 % річних, 9, 01 гривень - інфляційні втирати та 560, 37 гривень - заборгованість за транспортування природного газу, 43, 44 гривень - пеня, 7, 94 гривень - 3 % річних, 1, 18 гривень - втрати від інфляції.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, щодо своєчасності розрахунків за поставлений природний газ та транспортування природного газу.

Ухвалою суду від 01.04.2013 року порушено провадження у справі № 909/375/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11.04.2013 року.

Ухвалами суду від 11.04.2013 року та 24.04.2013 року розгляд справи відкладався на 24.04.2013 року та 16.05.2013 року відповідно, у зв'язку із не подання витребуваних судом письмових доказів та нез'явленням представника відповідача в судові засідання.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. Так, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, в судовому засіданні від 24.04.2013 року представник позивача подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Фізичної особи - підприємця Грисько Ірини Борисівни станом на 22.04.2013 року. Згідно вказаного витягу, у графі "місце проживання" вказано адресу: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Валова, будинок 21, квартира 3.

Таким чином, оскільки юридична адреса вказана у витягу з ЄДРЮОФОП є іншою, ніж вказана позивачем у позовній заяві, ухвалу суду було також надіслано за належною юридичною адресою, зазначеною у витягу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Так, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в особі Коломийського управління по експлуатації газового господарства та Фізичною особою - підприємцем Грисько Іриною Борисівною укладено договори на постачання та транспортування природного газу, а саме договір № КМ-12-1763 П/ на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 30.12.2011 року та договір № КМ-12-1765 Р/ на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 30.12.2011 року.

Згідно п. 1.1. договору № КМ-12-1763 П/ постачальник постачає газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених договором.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання - передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 2 до договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору (п. 4.4. договору).

Згідно п. 4.1. договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

У відповідності до п. 4.6. договору - оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовим та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 1 до договору.

Оплата за газ та послуги проводиться споживачем шляхом 100 % попередньої оплати вартості запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договором визначено, що Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача і постачальника (п. 2.9. договору).

У відповідності до п. 1.1. договору № КМ-12-1765 Р/ газорозподільче підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільчими мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів відповідно до "Актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін". Пункт призначення з переліком комерційних вузлів обліку газу визначаються сторонами в додатку 2 "Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання".

Згідно п. 1.2. цього ж договору замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування газу ГРМ у розмірі у строки та у порядку, передбаченому умовами договору.

У розділі четвертому сторони узгодили тарифи та порядок розрахунків.

Так, згідно п. 4.3. договору розрахунковий період становить один місяць з 08 - 00 години дня місяця по 08 - 00 годину першого дня наступного місяця включно.

У відповідності до п. 4.5. договору оплата вартості послуг за транспортування газу ГРМ здійснюється замовником на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу газу на період передоплати визначений сторонами в договорі.

За послуги по транспортуванню природного газу замовник зобов'язаний внести 100% попередньої оплати вартості транспортування запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок газорозподільчого підприємства не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу.

Сума платежу попередньої оплати розраховується як добуток тарифу, визначеного на наступний період передоплати на плановий обсяг газу по кожному об'єкту замовника або споживача, заявленого на наступний період передоплати. У разі відсутності інформації про тариф на наступний період передоплати до дня здійснення попередньої оплати. Замовник розраховує суму платежу за тарифом, що діяв у попередньому місяці.

У випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ за розрахунковий період замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

У разі переплати за фактично протранспортований газ, сума передоплати зараховується Газорозподільним підприємством у рахунок оплати послуг з транспортування газу ГРМ на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок замовника на його письмову вимогу.

У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу протягом розрахункового періоду замовник здійснює оплату додатково заявлених обсягів транспортування газу в п'ятиденний термін після збільшення цього обсягу в установленому порядку.

Згідно п. п. 5.1., 5.1.2. договору газорозподільне підприємство зобов'язується забезпечувати транспортування газу ГРМ до пунктів призначення на умовах та обсягах визначених договором та погоджених оператором за умови дотримання дисципліни відбору газу та розрахунків замовника за надані Газорозподільним підприємством послуги.

У відповідності до п. п. 5.3., 5.3.2. договору замовник зобов'язується оплачувати газорозподільному підприємству вартість послуг з транспортування газу ГРМ та інші платежі на умовах та обсягах, визначених договором.

Так, Коломийське управління по експлуатації газового господарства здійснило надання відповідачеві: Фізичній особі - підприємцю Грисько І.Б. послуг з постачання та транспортування природного газу за період з січня 2012 року по березень 2012 року в розмірі 1 554 куб. м. газу, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме Актом № 1763 від 30.02.2012 року приймання - передачі природного газу, Актом № 1763 прийому - передачі природного газу від 01.03.2012 року та Актом № 1763 приймання - передачі природного газу від 29.03.2012 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Станом на 01.01.2012 року у відповідача існувала заборгованість за поставлений газ в 2011 році в сумі 1 104, 46 гривень.

За період з 01.01.2012 року по 01.04.2012 року відповідачу нараховано 4 140, 24 гривень згідно договору № КМ-12-1763-П/ від 30.12.2011 року на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Протягом січня - березня 2012 року відповідач сплатив 3 750, 00 гривень в рахунок погашення боргу 2011 року та частково за січень 2012 року, у зв'язку із чим, станом на 01.04.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за постачання газу згідно договору № КМ-12-1763-П/ від 30.12.2011 року становить 4 140, 24 гривень, що підтверджується актом звірки за споживання природного газу станом на 01.04.2012 року, який підписаний уповноваженою особою позивача та Фізичною особою - підприємцем Грисько І.Б., копія якого міститься у матеріалах справи.

Крім того, згідно договору № КМ-12-1765 Р/ на розподіл природного газу відповідачу нараховано 560, 37 гривень за період з 01.01.2012 року по 01.04.2012 року, однак жодної оплати на погашення заборгованості за цим договором станом на 01.04.2012 року відповідачем не здійснено. Факт наявності заборгованості підтверджується Актом звірки за транспортування природного газу за період з 01.01.2012 року по 01.04.2012 року, копія якого міститься у матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 700, 61 гривень, що підтверджується розрахунком суми заборгованості, який міститься у матеріалах справи.

19.02.2013 року на адресу відповідача по справі надіслано претензію на суму 5 146, 815 гривень з вимогою здійснити повний розрахунок за спожитий і протранспортований природний газ. Факт надсилання претензії підтверджується фіскальним чеком "Укрпошти" від 19.02.2013 року № 7474 про надсилання вимоги відповідачу. Однак, відповіді на претензію позивач не отримав.

У відповідності до п. 6.2.2. договору № КМ-12-1763-П/ від 30.12.2011 року у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно п. 6.2. договору № КМ-12-1765 Р/ від 30.12.2011 року на розподіл природного газу відповідальність замовника у разі порушення строків оплати, передбачених розділом 4 договору із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, за порушення зобов'язання щодо оплати за споживання природного газу відповідачу нараховано 307, 24 гривень пені за період з 26.09.2012 року по 25.03.2013 року та за прострочення оплат за транспортування природного газу відповідачу нараховано 43, 44 гривень пені за період з 26.09.2012 року по 25.03.2013 року.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання зобов'язання по оплаті за споживання природного газу відповідачу нараховано 61, 59 гривень - 3 % річних та 9, 01 гривень - інфляційних втрат, а також за прострочення оплат за транспортування природного газу відповідачу нараховано 7, 94 гривень - 3 % річних та 1, 18 гривень - інфляційних втрат. В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості.

Суд вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого, договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в особі Коломийського управління по експлуатації газового господарства та Фізичною особою - підприємцем Грисько Іриною Борисівною укладено договори на постачання та транспортування природного газу, а саме договір № КМ-12-1763 П/ на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 30.12.2011 року та договір № КМ-12-1765 Р/ на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 30.12.2011 року.

Згідно п. 1.1. договору № КМ-12-1763 П/ постачальник постачає газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених договором.

У відповідності до п. 1.1. договору № КМ-12-1765 Р/ газорозподільче підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільчими мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів відповідно до "Актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін". Пункт призначення з переліком комерційних вузлів обліку газу визначаються сторонами в додатку 2 "Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання".

Як видно з матеріалів справи Коломийське управління по експлуатації газового господарства здійснило надання відповідачеві: Фізичній особі - підприємцю Грисько І.Б. послуг з постачання та транспортування природного газу за період з січня 2012 року по березень 2012 року в розмірі 1 554 куб. м. газу, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме Актом № 1763 від 30.02.2012 року приймання - передачі природного газу, Актом № 1763 прийому - передачі природного газу від 01.03.2012 року та Актом № 1763 приймання - передачі природного газу від 29.03.2012 року. Однак, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за вказаними договорами, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 4 140, 24 гривень за постачання природного газу та 560, 37 гривень за розподіл природного газу.

Факт неналежного виконання зобов'язань підтверджується матеріалами справи, а саме розрахунком суми заборгованості та Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2012 року за підписом уповноваженої особи позивача та Фізичної особи - підприємця Грисько І.Б.

Таким чином, заборгованість в сумі 4 140, 24 гривень за неналежне виконання грошового зобов'язання по своєчасності розрахунків за договором № КМ-12-1763 П/ на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 30.12.2011 року та заборгованість в сумі 560, 37 гривень за договором № КМ-12-1765 Р/ на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 30.12.2011 року - є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом перевірено правильність нарахування 3 % річних і інфляційних втрат та встановлено, що позивачем неправильно здійснено розрахунки. Причиною неправильного розрахунку, являється невірно обчислена сума заборгованості за вказаний у розрахунку позивача період.

Перевіряючи правильність проведених розрахунків позивачем, суд бере до уваги вказаний позивачем у своїх розрахунках період нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, а саме з 26.09.2012 року по 25.03.2013 року (кількість днів прострочки - 181).

Розрахунок 3 % річних здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 16.05.2013 року.

Розрахунок 3 % річних за неналежне виконання грошового зобов'язання по своєчасності розрахунків за договором № КМ-12-1763 П/ на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 30.12.2011 року.

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.3 %25.09.201225.03.20131814 140, 24 грн.61, 50 грн.

Розрахунок 3 % річних за неналежне виконання грошового зобов'язання згідно договору № КМ-12-1765 Р/ на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 30.12.2011 року.

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.3 %25.09.201225.03.2013181560, 378, 32 грн.

Таким чином, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в сумі 61, 50 гривень нарахованих на суму заборгованості, що виникла за договором № КМ-12-1763 П/ на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 30.12.2011 року та 8, 32 гривень - 3 % річних нарахованих на суму заборгованості, що виникла за договором № КМ-12-1765 Р/ на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 30.12.2011 року. В той же час, оскільки сума згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, є більшою, ніж заявлена позивачем по справі, а суд не вправі виходити за межі позовних вимог то до стягнення підлягає сума в розмірі 7, 94 гривень. В задоволенні 0, 09 копійок 3 % річних за договором № КМ-12-1763 П/ на постачання природного газу за регульованим тарифом - слід відмовити.

Розрахунок індексу інфляції здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 16.05.2013 року.

Інфляційні нарахування обраховувались судом відповідно до рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі N 62-97р від 03.04.1997 року "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Розрахунок інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов'язання по своєчасності розрахунків за договором № КМ-12-1763 П/ на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 30.12.2011 року.

Сума заборгованості за не виконанння зобов'язанняІндекс інфляції за жовтень 2012 року - березень 2013 рокуСума боргу з урахуванням індексу інфляціїСума інфляції4 140, 24 грн.100, 194 148, 50 грн.8, 26 грн.

----------------------------------------------

Рік | Місяць | Індекс

----------------------------------------------

2012 10. Жовтень 100, 0

11. Листопад 99, 9

12. Грудень 100, 2

2013 1. Січень 100, 2

2. Лютий 99, 9

3. Березень 100, 0

----------------------------------------------

Індекс інфляції за даний період: 100, 1996996

----------------------------------------------

Розрахунок інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов'язання згідно договору № КМ-12-1765 Р/ на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 30.12.2011 року.

Сума заборгованості за не виконанння зобов'язанняІндекс інфляції за жовтень 2012 року - березень 2013 рокуСума боргу з урахуванням індексу інфляціїСума інфляції560, 37 грн.100, 19561, 49 грн.1, 12 грн.

----------------------------------------------

Рік | Місяць | Індекс

----------------------------------------------

2012 10. Жовтень 100, 0

11. Листопад 99, 9

12. Грудень 100, 2

2013 1. Січень 100, 2

2. Лютий 99, 9

3. Березень 100, 0

----------------------------------------------

Індекс інфляції за даний період: 100, 1996996

----------------------------------------------

Таким чином, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 8, 26 гривень нарахованих на суму заборгованості, що виникла за договором № КМ-12-1763 П/ на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 30.12.2011 року та 1, 12 гривень - інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості, що виникла за договором № КМ-12-1765 Р/ на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 30.12.2011 року. В задоволенні 0, 75 гривень - інфляційних втрат за договором № КМ-12-1763 П/ на постачання природного газу за регульованим тарифом та 0, 06 гривень за договором № КМ-12-1765 Р/ на розподіл природного газу - слід відмовити.

Що стосується заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 307, 24 гривень що виникла за договором № КМ-12-1763 П/ на постачання природного газу за регульованим тарифом та 43, 44 гривень, що виникла за договором № КМ-12-1765 Р/ на розподіл природного газу за період з 26.09.2012 року по 25.03.2013 року то суд зазначає наступне.

Зокрема, відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Пунктом 6.2.2. договору № КМ-12-1763 П/ від 30.12.2011 року визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 6.2. договору № КМ-12-1765 Р/ від 30.12.2011 року встановлено, що відповідальність замовника у разі порушення строків оплати, передбачених розділом 4 договору із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як видно з розрахунку, який міститься у матеріалах справи, позивач нараховує пеню за шість місяців, які передують моменту звернення з позовною заявою до суду, тобто з 26.09.2012 року по 25.03.2013 року, що є помилковим.

Так, частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи із змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Відповідно до частини першої статті 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного Кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в ст. 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої ст. 260 Цивільного кодексу України не може бути змінено за домовленістю сторін.

Відтак, частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що неустойка нарахована позивачем за шість місяців, що передували моменту звернення із позовною заявою до суду, а саме з 26.09.2012 року по 25.03.2013 року, суперечить вимогам частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

У відповідності до п. 4.6. договору № КМ-12-1763 П/ від 30.12.2011 року - оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовим та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 1 до договору.

Оплата за газ та послуги проводиться споживачем шляхом 100 % попередньої оплати вартості запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 4.3. договору № КМ-12-1765 Р/ від 30.12.2011 року у випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ за розрахунковий період замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Зі змісту зазначених пунктів договору випливає, що момент прострочення відповідачем виконання зобов'язання встановлюється щодо кожного підписаного акта окремо, і як наслідок, пеня також має нараховуватись на суму боргу за кожним актом передачі - приймання газу окремо.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 11.12.2012 року у справі № 10/065-11.

Господарським судом здійснено арифметичний розрахунок пені щодо заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за договорами на постачання та розподіл природного газу, а саме договору № КМ-12-1763 П/ від 30.12.2011 року та договору № КМ-12-1765 Р/ від 30.12.2011 року з урахування правової позиції Верховного суду України, яка викладена у постанові від 11.12.2012 року, тобто розрахунок здійснено щодо кожного підписаного акта окремо у відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та з урахуванням скорочених строків позовної давності щодо пені.

Розрахунок пені здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 16.05.2013 року.

Розрахунок пені на суму боргу згідно договору № КМ-12-1763 П/ від 30.12.2011 року.

Згідно розрахунку, який міститься у матеріалах справи, станом на 01.01.2012 року у відповідача існувала заборгованість перед позивачем в сумі 1 104, 46 гривень. Тобто у відповідності до п. 4.6. договору № КМ-12-1763 П/ від 30.12.2011 року, де вказано, що споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, нарахування пені мало б бути здійснено на суму 1 104, 46 гривень за період з 10.01.2012 року по 17.02.2012 року (по час погашення боргу станом на 01.01.2012 року та частково за січень). Однак, вказаний період є за межами однорічного строку позовної давності і нарахування пені за цей період суд здійснювати не буде.

З урахуванням проплати 17.02.2012 року, по Акту № 1763 приймання - передачі природного газу за січень, залишилась непогашеною сума в розмірі 2 696, 49 гривень. Нарахування пені мало б бути здійснено з 18.02.2012 року по 06.03.2012 року (час наступного часткового погашення боргу за січень місяць 2012 року). Однак, пеня за вказаний період нараховуватись не може, у з в'язку з закінченням строків позовної давності.

З урахуванням проплати 06.03.2012 року, по Акту № 1763 приймання - передачі природного газу за січень, залишилась непогашеною сума в розмірі 546, 49 гривень. Нарахування пені мало б бути здійснено з 07.03.2012 року по 07.09.2012 року в межах шестимісячного строку. Однак, враховуючи той факт, що позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Івано-Франківської області за захистом свого порушеного права 28.03.2013 року, що підтверджується відтиском штампу господарського суду у правому нижньому куті позовної заяви з проставленям вхідного номера (Вх. № 1835) та дати одержання, а у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки передбачено спеціальну позовну давність в один рік, то до стягнення підлягає нарахування пені лише за період з 28.03.2012 року по 07.09.2012 року в межах строків позовної давності.

ВідсотокГраничний строк оплатиСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати / грн.Сума пені / грн.2* ставка НБУ28.03.2012 07.09.2012 164 546, 49 грн. 36, 73 грн.

Отже, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 36, 73 гривень нарахованих на суму заборгованості, що виникла по Акту № 1763 приймання - передачі природного газу за січень по № КМ-12-1763 П/ від 30.12.2011 року .

По Акту № 1763 прийому - передачі природного газу за лютий 2012 року відповідачу передано 654 куб. м. природного газу на суму 2 855, 79 гривень. Однак, станом на 10.03.2012 року вказана сума не погашена. Нарахування пені мало б бути здійснено з 12.03.2012 року по 12.09.2012 року, оскільки перший день прострочення виконання грошового зобов'язання припадає на вихідний день (11.03.2012 року неділя). Враховуючи спеціальну позовну давність по пені в один рік, то до стягнення підлягає нарахування пені лише за період з 28.03.2012 року по 12.09.2012 року в межах строків позовної давності.

ВідсотокГраничний строк оплатиСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати / грн.Сума пені / грн.2* ставка НБУ 28.03.2012 12.09.2012 169 2 855, 79 грн. 197, 79 грн.

Отже, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 197, 79 гривень нарахованих на суму заборгованості, що виникла по Акту № 1763 прийому - передачі природного газу за лютий 2012 року по № КМ-12-1763 П/ від 30.12.2011 року.

По Акту № 1763 приймання - передачі природного газу за березень 2012 року відповідачу передано 169 тис. куб. м. природного газу на суму 737, 96 гривень. Однак, станом на 10.04.2012 року вказана сума не погашена. Нарахування пені здійснюється з 11.04.2012 року по 11.10.2012 року.

ВідсотокГраничний строк оплатиСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати / грн.Сума пені / грн.2* ставка НБУ 10.04.2012 11.10.2012 184 737, 96 грн. 55, 64 грн.

Отже, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 55, 64 гривень нарахованих на суму заборгованості, що виникла по Акту № 1763 прийому - передачі природного газу за березень 2012 року по договору № КМ-12-1763 П/ від 30.12.2011 року.

Розрахунок пені на суму боргу згідно договору № КМ-12-1765 Р/ від 30.12.2011 року.

У відповідності до п. 4.5. договору у випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ за розрахунковий період замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за протранспортований газ станом на 10.02.2012 року складає 263, 60 гривень, що підтверджується розрахунком суми боргу, що міститься у матеріалах справи. Таким чином нарахування неустойки за вказаний період мало б бути здійснено з 13.02.2012 року (11 - 12 лютого припадає на вихідні дні) по 13.08.2012 року в межах шестимісячного строку. Однак, враховуючи той факт, що позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Івано-Франківської області за захистом свого порушеного права 28.03.2013 року, що підтверджується відтиском штампу господарського суду у правому нижньому куті позовної заяви з проставленям вхідного номера (Вх. № 1835) та дати одержання, а у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки передбачено спеціальну позовну давність в один рік, то до стягнення підлягає нарахування пені лише за період з 28.03.2012 року по 13.08.2012 року в межах строків позовної давності.

ВідсотокГраничний строк оплатиСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати / грн.Сума пені / грн.2* ставка НБУ 28.03.2012 13.08.2012 139 263, 60 грн. 15, 01 грн.

Отже, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 15, 01 гривень нарахованих на суму заборгованості за січень місяць, що виникла по договору № КМ-12-1765 Р/ від 30.12.2011 року за протранспортований природній газ.

У відповідності до розрахунку суми боргу, заборгованість відповідача перед позивачем за протранспортований природній газ за лютий місяць 2012 року складає 235, 83 гривень. Таким чином нарахування неустойки за вказаний період мало б бути здійснено з 13.03.2012 року, так як останній день виконання грошового зобов'язання припадає на неробочий день, то він переноситься на перший робочий день - тобто на понеділок 12.03.2013 року, та по 13.09.2012 року в межах шестимісячного строку. Враховуючи спеціальну позовну давність по пені в один рік, то до стягнення підлягає нарахування пені лише за період з 28.03.2012 року по 13.09.2012 року в межах строків позовної давності.

ВідсотокГраничний строк оплатиСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати / грн.Сума пені / грн.2* ставка НБУ 28.03.2012 13.09.2012 170 235, 83 грн. 16, 43 грн.

Отже, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 16, 43 гривень нарахованих на суму заборгованості за лютий місяць, що виникла по договору № КМ-12-1765 Р/ від 30.12.2011 року за протранспортований природній газ.

У відповідності до розрахунку суми боргу, заборгованість відповідача перед позивачем за протранспортований природній газ за березень місяць 2012 року складає 60, 94 гривень. Нарахування пені здійснюється з 11.04.2012 року по 11.10.2012 року.

ВідсотокГраничний строк оплатиСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати / грн.Сума пені / грн.2* ставка НБУ 10.04.2012 11.10.2012 184 60, 94 грн. 4, 59 грн.

Отже, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 4, 59 гривень нарахованих на суму заборгованості за березень місяць, що виникла по договору № КМ-12-1765 Р/ від 30.12.2011 року за протранспортований природній газ

Враховуючи вище наведене, задоволенню підлягають штрафні санкції в сумі 290, 16 гривень по договору № КМ-12-1763 П/ від 30.12.2011 року та 36, 03 гривень по договору № КМ-12-1765 Р/ від 30.12.2011 року. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 17, 08 гривень пені по договору № КМ-12-1763 П/ від 30.12.2011 року та 7, 41 гривень пені по договору № КМ-12-1765 Р/ від 30.12.2011 року слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Господарські витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 253, 256, 258, 260, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 223, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 4-7, 22, 33, 34, 43, 49, 64, 69, 75, 82 - 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", яке представляє Коломийське управління по експлуатації газового господарства до Фізичної особи - підприємця Грисько Ірини Борисівни про стягнення заборгованості за постачання та транспортування природного газу в сумі 5 131, 01 гривень - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Грисько Ірини Борисівни (Юридична адреса: вул. Валова, 21/3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; Фактична адреса: вул. Шарлая, 32 А, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця ЄДР: 20055800996) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76010, ідентифікаційний код: 03361046), яке представляє Коломийське управління по експлуатації газового господарства (вул. Крип'якевича, 40, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, ідентифікаційний код: 24686657) заборгованість в сумі 5 105, 62 гривень (п'ять тисяч сто п'ять гривень шістдесят дві копійки), з яких 4 140, 24 гривень - заборгованість за спожитий газ, 290, 16 гривень - пеня, 61, 50 гривень - 3 % річних, 8, 26 гривень - інфляційних втрат та 560, 37 гривень - заборгованість за транспортування природного газу, 36, 03 гривень - пені, 7, 94 гривень - 3 % річних, 1, 12 гривень - інфляційних втрат, а також 1 711, 89 гривень (одну тисячу сімсот одинадцять гривень вісімдесят дев'ять копійок) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в сумі 25, 39 гривень (двадцять п'ять гривень тридцять дев'ять копійок), з яких 0, 09 гривень - 3 % річних за спожитий газ, 0, 75 гривень - інфляційних втрат, 17, 08 гривень - пені за спожитий газ та 0, 06 гривень - інфляційних втрат і 7, 41 гривень - пені за транспортування природного газу - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.13

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

________ Осудар І. Б. 22.05.13