Рішення № 31325084, 16.05.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 р. Справа № 909/249/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,

при секретарі судового засідання Феденько Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Яремчанської міської ради Івано-Франківської області

вул. Свободи, 266, м. Яремче

до відповідача: ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій"

вул. Тополина, 3, м. Івано-Франківськ, 76492

про зобов'язання ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" оформити правоустановчі документи на земельну ділянку в м. Яремче на вул. Свободи, 234 для розміщення автостанції та організації пасажирських перевезень автомобільним транспортом та стягнення збитків в сумі 31 764,13 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кухарук Т. А. - начальник юридичного відділу виконавчого комітету Яремчанської міської ради, довіреність № 17/11-9 від 04.03.13);

від відповідача: Сливоцька Н. Р. - юрисконсульт ТДВ "Івано-Франківське ОПАС", (довіреність № 1-юр від 02.01.13); Тинів І. Д. - юрисконсульт ТДВ "Івано-Франківське ОПАС", (довіреність № 2-юр від 02.01.13).

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Яремчанською міською радою Івано-Франківської області до ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" про зобов'язання ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" оформити правоустановчі документи на земельну ділянку в м. Яремче на вул. Свободи, 234 для розміщення автостанції та організації пасажирських перевезень автомобільним транспортом та стягнення коштів в сумі 31 764,13 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.13 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 19.03.13.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.13 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 15.04.13.

В судовому засіданні 15.04.13 судом оголошено перерву до 29.04.13 про що сторони повідомлялися під розписку.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення мотивації позовних вимог, а саме в частині стягнення коштів в сумі 31 764,13 грн., що в розумінні статті 224 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) є збитками. Зазначені уточнення прийняті судом.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов, просив суд у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), суд встановив наступне.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею П-ІФ № 000699 від 06.10.97 "Івано-Франкіському обласному підприємству автобусних станцій № 12629" стало землекористувачем земельної ділянки, площею 0,2660 га, наданої у постійне користування для розміщення автостанції в м. Яремче по вул. Ковпака та організації пасажирських перевезень на підставі рішення Яремчанської міської ради № 91 від 06.10.97.

ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій 12699" належить до приватної форми власності, а користується земельною ділянкою площею 2314 м.кв. в м. Яремче по вул. Свободи, 234 на підставі Державного акта на право постійного користування землею площею 2660 м.кв. від 06.10.97, виданого іншій юридичній особі (державної форми власності), яка припинила своє існування ще в 1999 році, а саме "ОПАС-12699".

Рішенням Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.11 по справі № 5010/15/2011-З-22/11 встановлено, що ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" використовує земельну ділянку площею 2314 м.кв. в м. Яремче по вул. Свободи, 234 без належно оформлених правоустановчих документів.

Зокрема судом встановлено, що наявний у відповідача державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ № 000699, виданий на підставі рішення Яремчанської міської ради № 91 від 06.1097 не є належним документом, оскільки містить невірне найменування відповідача ("Івано-Франківське ОПАС 12629", на час розгляду Львівським апеляційним господарським судом справи № 5010/15/2011-З-22/1 ВАТ "Івано-Франківське ОПАС 12699", станом на сьогодні - ТДВ "Івано-Франківське ОПАС 12699"), а також у нього внесені зміни у зв'язку із зменшенням розміру земельної ділянки з 2660 м.кв. до 2314 м.кв.

Також, судом встановлено, що після припинення права постійного користування земельною ділянкою Івано-Франківським ОПАС 12699, у відповідача виник обов'язок на переоформлення права власності чи права користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Яремчанська міська рада неодноразово зверталась до відповідача про необхідність оформлення правоустановчих документів на земельну ділянку по вул. Свободи, 234 для розміщення автостанції та організації пасажирських перевезень автомобільним транспортом, що встановлено рішенням апеляційного суду та підтверджується претензіями від 16.02.12 № 42/07-58/17, від 14.06.12 № 163/07-58/17 та листом Яремчанського міськвиконкому від 02.07.12 № 1822/07-34/17.

У відповідь на претензії міськвиконкому відповідач клопоче про передачу земельної ділянки по вул. Свободи, 234 в м. Яремче у постійне користування, що суперечить положенням статті 92 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Згідно з довідкою Яремчанського міського управління земельних ресурсів від 19.02.09 № 91 нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 2660 м.кв. (площа земельної ділянки відповідно до Державного акту виданого "Івано-Франківське ОПАС - 12699" для розміщення автостанції та організації пасажирських перевезень автомобільним транспортом), складає 281 960 гривень. На підставі даної грошової оцінки з урахуванням індексації, земельним відділом міськвиконкому проведено розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки (площею 2314 м.кв. до 01.06.12 та 2069 м.кв. з 01.06.12), яка перебуває у фактичному користуванні ТДВ "Івано-Франківське ОПАС" - становить 259 755,76 гривень до 01.06.12 та 232 253,53 гривень з 01.06.12.

Відповідно до розрахунку, складеного відділом земельних ресурсів міськвиконкому, загальна сума втрат, спричинених Яремчанській міській раді від несплати орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться у фактичному користуванні ТДВ Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій 12699" за період з 01.01.11 по 31.12.12 становить 31 764,13 грн., при цьому враховані суми сплаченого відповідачем земельного податку.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до ст. 2 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 12 ЗК України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною другою статті 92 ЗК України визначено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Абзацом одинадцятим пункту 5.3 Рішення Конституційного Суду України від 22.09.05 № 5-рп/2005 зазначено, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством порядку станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Вищезгаданим Рішенням Конституційного суду України від 22.09.05 № 5-рп/2005 положення пункту 6 визнано неконституційним та скасовано в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди.

Статтею 108 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Отже, при реорганізації від попередньої юридичної особи до новоствореної переходять всі права та обов'язки, в тому числі і право на користування земельною ділянкою. Проте, форма такого користування (постійне користування чи оренда) залежить від форми власності.

Крім того, відповідно до пункту 3.1 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 22.06.09 № 325, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.09 за № 735/16751, встановлено, що у рядку "Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видано" зазначається повне найменування юридичної особи (згідно з її установчими документами), що набуває право постійного користування земельною ділянкою (у давальному відмінку), а також вказується її місцезнаходження згідно з пунктом 2.2 цієї Інструкції.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 126 ЗК України виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою посвідчує право на користування земельною ділянкою конкретно визначеної юридичної особи.

Враховуючи наведене та беручи до уваги ч. 1 ст. 3 ЗК України, юридичним особам після їх перетворення (зміни організаційно-правової форми) необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із клопотанням про переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача оформити правоустановчі документи на земельну ділянку в м. Яремче на вул. Свободи, 234 для розміщення автостанції та організації пасажирських перевезень автомобільним транспортом.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, збитки підлягають відшкодуванню при наявності вини.

Згідно приписів ГК України відшкодування збитків здійснюється особою, яка допустила господарські правопорушення.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом норм ст. 611, 623 ЦК України, встановлені договором або законом такі правові наслідки, як відшкодування збитків, настають за порушення зобов'язання і є мірами цивільно-правової відповідальності.

У відповідності до ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічно до вищенаведених норм ЦК України, нормами ГК України передбачено настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання (ст. ст. 216, 217, 218, 224, 226 ГК України.)

Системний аналіз норм Цивільного кодексу України, нормами Господарського кодексу України, що регламентують умови та порядок відшкодування збитків за порушення зобов'язань, показує, що для застосування такої міри відповідальності необхідно є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та понесеними збитками, вина боржника.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. ст. 611, 623 ЦК України, ст. ст. 216, 217, 224 ГК України.

Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт заподіяння шкоди, розмір понесених збитків, безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між заподіянням шкоди і збитками та вину особи, яка заподіяла шкоду.

Позивачем доведено належними засобами доказування наявність вини та протиправної поведінки відповідача та причинно наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача у розмірі, заявленому до стягнення.

Наведене свідчить про те, що розрахунок збитків за користування земельною ділянкою здійснений на підставі Рішення № 43 Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 23.04.13 "Про затвердження Акту комісії по визначенню та відшкодуванню збитків".

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків в сумі 31 764,13 грн.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судовий збір по справі слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. ст. 13, 124 Конституції України, ст. ст. 22, 108, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, ст. ст. 59, 175, 216-218, 224, 226 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 3, 13, 92, 116, 126 Земельного кодексу України та керуючись ст. ст. 35, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Яремчанської міської ради Івано-Франківської області до ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" про зобов'язання ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" оформити правоустановчі документи на земельну ділянку в м. Яремче на вул. Свободи, 234 для розміщення автостанції та організації пасажирських перевезень автомобільним транспортом та стягнення збитків в сумі 31 764,13 грн. задовольнити.

ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" оформити правоустановчі документи на земельну ділянку в м. Яремче на вул. Свободи, 234 для розміщення автостанції та організації пасажирських перевезень автомобільним транспортом.

Стягнути з відповідача ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" (вул. Тополина, 3, м. Івано-Франківськ, 76492) на користь позивача Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (вул. Свободи, 266, м. Яремче; р/р 354240010001192 в УДК Івано-Франківської області МФО 836014, код 25596005) 31 764,13 грн. (тридцять одна тисяча сімсот шістдесят чотири гривні 13 копійок) - збитків та 2867,50 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 50 копійок) - судового збору.

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.13

Суддя М. А. Шіляк

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Шіляк М. А. 22.05.13