Рішення № 31323486, 15.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5151/13 15.05.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грантер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгімпорт"

про стягнення 418 761,20 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Дикий Ю.О.- довіреність б/н від 19.03.2013 р.;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грантер" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгімпорт" про стягнення 418 761,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свій обов'язок повернути Позикодавцю позику в такій же сумі та в строк, встановлений Договором безпроцентної позики.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 418 761, 20 грн. - основного боргу (грошових коштів), 8 376,00 грн. - судового збору.

Ухвалою від 20.03.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.04.2013 року.

17.04.2013 року через відділ діловодства суду представник відповідача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та заяву про визнання заявлених до нього позовних вимог.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 17.04.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Якименко М.М. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Митрохіна А.В.) від 17.04.2013 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 15.05.2013 року.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року у зв'язку з виходом судді Якименка М.М. з лікарняного, справу передано судді Якименку М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Якименко М.М.) від 22.04.2013 року справу прийнято до провадження.

15.05.2013 року відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97 року N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дельфін" ( далі по тексту - позикодавець, первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгімпорт" ( далі по тексту - позичальник, відповідач) було укладено Договір безпроцентної позики (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позикодавець передає Позичальнику у позику грошові кошти в сумі 418 761 (чотириста вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят одну) гривню 20 копійок (надалі іменується «Позика»), а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю Позику в такій же сумі та в строк, встановлений цим Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору надання Позики за цим Договором здійснюється протягом 2 (двох) банківських днів з моменту укладення цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору Позика надається Позикодавцем шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі в національній валюті України на поточний рахунок Позичальника.

Згідно з п. 2.3. Договору Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю Позику повністю в сумі, визначеній в п. 1.1. цього Договору, в термін до « 30» грудня 2012 року. Повернення Позики за цим Договором здійснюється Позичальником шляхом перерахування суми Позики на банківський рахунок Позикодавця.

На виконання умов Договору Первісним Позикодавцем було надано відповідачу позику в розмірі 418 761, 20 грн., на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення № 708 від 14.12.2012 року на суму 113 761, 20 грн. та № 756 від 25.12.2012 року на суму 305 000, 00 грн.

29.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дельфін" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грантер" ( далі - позивач, Новий кредитор) укладено Угоду № 13/29/01-1 про уступку права вимоги від 29.01.2013 року, за умовами якої Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором позики № 1412/12-1 від 14.12.2013 року, укладеним між Первісним кредитором та ТОВ "Торгімпорт".

29.01.2013 року на виконання Угоди між Позивачем та Первісним кредитором підписано акт приймання-передачі про прийняття Новим кредитором копії договору позики № 1412/12-1 від 14.12.2013 рок, на підтвердження передачі права вимоги за Угодою.

11.02.2013 року Позивачем здійснено перерахування коштів у розмірі 418 761, 20 грн. на рахунок Первісного Кредитора згідно вимог п. 2.1. Угоди, на підтвердження чого позивачем надано платіжне доручення № 6 від 11.02.2013 року на суму 418 761, 20 грн.

Згідно п.3.2. Угоди з моменту підписання цієї Угоди незалежно від виконання зобов'язання Боржником Новому кредитору у Первісного кредитора виникає право вимоги до Нового кредитора в сумі 418 761, 20 грн.

29.01.2013 року позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про уступку права вимоги та регресну вимогу згідно умов Угоди.

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач у встановлений Договором строк не повернув позику і має заборгованість перед позивачем в розмірі 418 761, 20 грн.

Судом встановлено, що Договір який уклали сторони за своєю юридичною природою є договором позики.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3. ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, сплатив Первісному кредитору грошові кошти в розмірі 418 761,20 грн., згідно умов Угоди, а відповідач в зазначений в Договорі термін не повернув грошові кошти позивачу в розмірі 418 761,20 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також те що відповідач визнав позовні вимоги повністю, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 418 761,20 грн. - основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгімпорт" (03150, м.Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ ПРЕДСЛАВИНСЬКА, будинок 34, кімната 2, код ЄДРПОУ 36757850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грантер" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, Бабушкінський район, ВУЛИЦЯ ХАРКІВСЬКА, будинок 3, код ЄДРПОУ 38432696) 418 761 (чотириста вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 20 коп. - основного боргу, 8 376 (вісім тисяч триста сімдесят шість) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 21.05.2013 року.