Рішення № 31323361, 15.05.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" травня 2013 р. Справа № 906/559/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Селявін І.І. - довіреність №01/17с-219 від 04.05.12р.;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (АР Крим, с. Мазанка, Сімферопольський район)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (с. Гальчин Андрушівський район Житомирська область)

про стягнення 4487,76 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 4487,76грн. з яких: 3557,34грн. заборгованості за поставлену продукцію, 884,96грн. неустойки (711,47грн. штрафу та 173,49грн. пені), 34,79грн. 3% річних та 10,67грн. інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Вказане клопотання судом задоволено (а.с. 24-29).

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21).

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 02 лютого 2011 року між Приватним підприємцем ОСОБА_2 (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (постачальник, позивач) було укладено Договір поставки №0036-513 (а.с. 8), за умовами якого постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої, далі по тексту найменовані як продукція та/або товар, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах даного договору. Погоджені сторонами кількість, асортимент та ціни продукції, що продається за цим договором (партії продукції) вказуються у видаткових накладних (товарних або товарно-транспортних) накладних, що є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.4. Договору, всі поставки продукції по накладним, оформленим сторонами протягом строку дії даного договору вважаються такими, що поставлені на підставі та в межах даного договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на даний договір в самій накладній.

Згідно п.2.1. Договору, ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції, що продається за даним договором, вказуються в додатковій угоді (додатку/специфікації) до даного договору або можуть погоджуватися сторонами при підписанні накладної(них) та вказуватись в них (накладних). Ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції, місце та строк поставки вважаються остаточно погодженими сторонами даного договору після підписання повноважними представниками сторін (що мають довіреність на отримання/передачу товарно-матеріальних цінностей) накладної(них).

Продукція поставляється партіями. Партією вважається кількість продукції, вказана в накладній (ТТН) (п.2.2. Договору).

У відповідності до п.2.7.Договору, покупець оплачує вартість кожної партії поставленої продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника. Підставою для оплати продукції, отриманої покупцем по даному Договору є видаткова накладна, або ТТН №1-ТН/алког/, або даний Договір.

За умовами п. 2.9. Договору, покупець зобов'язується оплачувати кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 14 календарних днів з моменту її передачі.

Моментом передачі партії (датою поставки) продукції є дата її фактичного отримання, вказана покупцем в підписаній сторонами видатковій накладній на дану продукцію (відмітка ставиться на примірнику постачальника). У разі відсутності відмітки продавця на примірнику видаткової накладної постачальника про дату фактичної отримання продукції, датою поставки вважається дата, вказана у такій накладній друкованим способом (п.2.10. Договору).

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов Договору, ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3557,34грн., однак останній зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав у повному обсязі.

У зв'язку із несвоєчасним погашенням відповідачем заборгованості, позивач, на підставі п. 4.1. Договору та 549-552, 623-625 ЦК України, ст.ст. 229-232 ГК України нарахував до стягнення з відповідача 173,49грн. пені, 711,47грн. 20% штрафу, 34,79грн. 3% річних та 10,67грн. інфляційних.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву та доказів погашення боргу не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються саме на укладеному між сторонами Договорі поставки №0036-513 від 02.02.11р. (а.с. 8).

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно видаткових накладних №РН-13-019071 від 21.11.12р. та №РН-13-019072 від 21.11.12р. (а.с. 11-12) позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3557,34грн.

Також матеріалами справи підтверджено, що у визначені п. 2.9 Договору строки - не пізніше 05.12.12р. (21.11.12р. + 14 календарних днів), розрахунки відповідачем проведено не було, внаслідок чого заборгованість останнього склала 3557,34грн. і на час розгляду справи в суді не змінилася.

Вказана сума боргу вбачається з довідки позивача (а.с. 25) та підтверджується відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків (а.с. 10).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказані положення кореспондуються зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3557,34грн. основного боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п.4.1. Договору, у разі порушення строків оплати продукції, вказаних в п.п.2.9. даного Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочки. У разі, якщо прострочка оплати складає більше 30 календарних днів, покупець крім, того зобов'язаний виплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З розрахунку позивача (а.с. 3) вбачається, що пеня останнім нарахована у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 06.12.12р. по 03.04.13р. та складає 173,49грн.

У зв'язку з тим, що прострочка оплати склала більше, ніж 30 календарних днів, позивач, керуючись п. 4.1. Договору, нарахував штраф у розмірі 20% від суми прострочення, що складає 711,47грн. (а.с. 3)

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу, суд дійшов висновку, що їх здійснений вірно, обґрунтовано, з дотриманням норм законодавства та укладеного сторонами Договору.

Що стосується 3% річних та інфляційних, то їх нараховано позивачем за період з 06.12.12р. по 03.04.13р. у розмірі 34,79грн. та 10,67грн., відповідно.

Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних (а.с. 3) вважає, що останні нараховано вірно та обґрунтовано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню на суму 4487,76грн. з яких: 3557,34грн. основного боргу, 173,49грн. пені, 711,47грн. 20% штрафу, 34,79грн. 3% річних, 10,67 інфляційних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія (97530, Автономна республіка Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, буд. 19, код 36499654):

- 3557,34грн. основного боргу;

- 173,49грн. пені;

- 711,47грн. 20% штрафу;

- 34,79грн. 3% річних;

- 10,67грн. інфляційних;

- 1720,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.05.13р.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - відповідачу (рек. з пов.)