Постанова № 31323330, 25.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2013 року Справа № 812/2359/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Яковлева Д.О.,

при секретарі: Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - Степаненко Т.О.;

від відповідача - Вінари К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2013 №0000021402,-

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (далі - ПАТ «Луганськтепловоз», позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби (далі - СДПІ у м.Луганську, відповідач) в якому позивач просив суд визнанти недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2013 № 0000021402 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПАТ «Луганськтепловоз» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100337613 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим відповідачем 01.06.2011.

Позивачем було подано до СДПІ у м.Луганську Державної податкової служби податкові декларації з податку на додану вартість згідно форми декларації, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (зі змінами згідно до наказу Мінфіну України від 10.02.2012 №143) за жовтень 2012 року та листопад 2012 року, якими визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, у жовтні 2012 року - 21737756,00 грн., у листопаді - 24684282,00 грн.

Зазначені суми бюджетного відшкодування були сформовані на підставі податкових накладних, виписаних позивачу постачальникам продукції (робіт, послуг). Проте, певна кількість податкових накладних була виписана постачальниками: ПрАТ «Луганськспецтехкомплект», ПАТ «Луганський турбомеханічний завод», ПП «Акік-Схід ЕК», ПП «Славутич», ТОВ «Протон ПІТ», ТОВ «МЕМ ЦТП», ДП «Електротяжмаш», ПП «Лугветсервіс», ТОВ «Донпром», ТОВ «Луганськелектро», Центральна аптека №377, ТОВ «Донбас-Евротранс» та ТОВ «Стіл-імпекс» з порушеннями. Що стало підставою для заповнення та подання позивачем додатку №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» до кожної з вказаних податкових декларацій за жовтнем та листопад 2012 року.

Позивач зазначив, що до додатків № 8 до декларацій за жовтень та листопад 2012 року були додані копії первинних документів, що засвідчують факт придбання та факт отримання товарів/послуг з заявами (скаргами) від 20.11.2012 №003/306 та від 20.12.2012 №003/350.

Також, позивач зазначив, що відповідачем на підставі наказу від 17.01.2013 №11 з 18.01.2013 по 31.01.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування позивачем заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за жовтень 2012 року, та уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року, за листопад 2012 року, за наслідками проведеної перевірки складено акт від 07.02.2013 №19/14-0/05763797, на підставі якого податковим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 214754,00 грн.

На думку позивача, ПАТ «Луганськтепловоз» реалізувало своє право на включення, сплаченого ним у цінні товару податку на додану вартість у розмірі 214754,00 грн. за податковими накладними, виписаними у 2012 році ПрАТ «Луганськспецтехкомплект», ПАТ «Луганський турбомеханічний завод», ПП «Акік-Схід ЕК», ПП «Славутич», ТОВ «Протон ПІТ», ТОВ «МЕМ ЦТП», ДП «Електротяжмаш», ПП «Лугветсервіс», ТОВ «Донпром», ТОВ «Луганськелектро», Центральна аптека №377, ТОВ «Донбас-Евротранс» та ТОВ «Стіл-імпекс» до податкового кредиту, в межах строку, визначеного Податковим кодексом України, а тому, позивач діяв правомірно, включивши сплачені суми податку в податковий кредит за жовтень та листопад 2012 року, одночасно подавши додаток №8 до декларації, в межах 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних.

На підставі вищевикладеного, позивач вважає, що з його боку відсутні порушення п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст. 200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а тому завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в деклараціях за жовтень 2012 року у розмірі 148287,00 грн. та за листопад 2012 року у розмірі 66467,00 грн. не було. Крім того, позивач зазначив, що всі первині й платіжні документи були надані ПАТ «Луганськтепловоз» до додатку №8 до декларації та до перевірки, яка проводилася відповідачем.

У зв'язку з чим, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби адміністративний позов не визнала, про що подала суду письмові заперечення на адміністративний позов, у судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз», ідентифікаційний код 05763797, зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.06.2003, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №749508 (Том 1, а.с.16), перебуває на податковому обліку у відповідача з 09.07.1993 за №5584/15, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків від 12.07.2012 №12/18-212 (Том 1, а.с.18) та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.06.2011 №100337613, індивідуальний податковий номер - 057637912013, зареєстровано платником ПДВ (Том 1, а.с.19).

20.11.2012 року позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - жовтень 2012 року (Том 1, а.с.48-51).

06.12.2012 ПАТ «Луганськтепловоз» подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (Том 1, а.с.67-68).

19.12.2012 року позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період листопад 2012 року (Том 1, а.с.69-71).

Позивачем разом із податковими деклараціями з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та листопад 2012 року було подано заяви із скаргами про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), до яких були додані копії первинних документів, що засвідчують факт придбання та факт отримання товарів/послуг.

До додатку №8 до декларації з ПДВ за жовтень 2012 року ПАТ «Луганськтепловоз» включено суми ПДВ по наступним податковим накладним:

- податкова накладна від 28 вересня 2012 року №188 на суму 2340,41 грн. (ПДВ - 468, 08 грн.), видана ПрАТ «Лугансьспецтехкомплект»;

- податкова накладна від 28 вересня 2012 року №164 на суму 10192,06 грн. (ПДВ - 2038, 41 грн.), видана ПрАТ «Лугансьспецтехкомплект»;

- податкова накладна від 18 вересня 2012 року №3318 на суму 1077,89 грн. (ПДВ - 215,58 грн.), видана ПАТ «Полтавський трубо механічний завод»;

- податкова накладна від 18 вересня 2012 року №3141 на суму 39116,72 грн. (ПДВ - 7823,34 грн.), видана ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод»;

- податкова накладна від 22 березня 2012 року №54 на суму 498,67 грн. (ПДВ - 99, 73 грн.), видана ПП «Акік-Схід ЕК»;

- податкова накладна від 22 березня 2012 року №55 на суму 696,50 грн. (ПДВ - 139, 30 грн.), видана ПП «Акік-Схід ЕК»;

- податкова накладна від 21 вересня 2012 року №17 на суму 12721,25 грн. (ПДВ - 2544,25 грн.), видана ПП «Славутич»;

- податкова накладна від 17 вересня 2012 року №73 на суму 10645,49 грн. (ПДВ - 2129,10 грн.), видана ТОВ «Протон ПІТ»;

- податкова накладна від 24 вересня 2012 року №143 на суму 32097,44 грн. (ПДВ - 6419,49 грн.), видана ТОВ «МЕМ ЦТП»;

- податкова накладна від 28 вересня 2012 року №208 на суму 616666,67 грн. (ПДВ - 123333,33 грн.), видана ДП «Електротяжмаш»;

- податкова накладна від 20 вересня 2012 року №313 на суму 2584,25 грн. (ПДВ - 516, 85 грн.), видана ДП «Лугветсервіс»;

- податкова накладна від 20 вересня 2012 року №312 на суму 1095,01 грн. (ПДВ - 219,00 грн.), видана ДП «Лугветсервіс»;

- податкова накладна від 25 жовтня 2012 року №87 на суму 645,00 грн. (ПДВ - 129,00 грн.), видана ПП «Акік-Схід ЕК»;

- податкова накладна від 22 березня 2012 року №56 на суму 11056,42 грн. (ПДВ - 2211,28 грн.), видана ПП «Акік-Схід ЕК».

До додатку №8 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року ПАТ «Луганськтепловоз» включено суми ПДВ по наступним податковим накладним:

- податкова накладна від 10 жовтня 2012 року №31 на суму 505,80 грн. (ПДВ - 84,30 грн.), видана ТОВ «Донпром»;

- податкова накладна від 10 жовтня 2012 року №30 на суму 2467,96 грн. (ПДВ - 411,33 грн.), видана ТОВ «Донпром»;

- податкова накладна від 10 жовтня 2012 року №29 на суму 65208,73 грн. (ПДВ - 10868,12 грн.), видана ТОВ «Донпром»;

- податкова накладна від 10 жовтня 2012 року №32 на суму 17400,00 грн. (ПДВ - 2900,00 грн.), видана ТОВ «Донпром»;

- податкова накладна від 18 жовтня 2012 року №30 на суму 12481,20 грн. (ПДВ - 2080,20 грн.), видана ТОВ «Луганськелектро»;

- податкова накладна від 06 липня 2012 року №42 на суму 82,40 грн. (ПДВ - 13,73 грн.), видана Центральна аптека № 377;

- податкова накладна від 28 вересня 2012 року №1 на суму « - 29,00 грн.» (ПДВ - «- 4, 83 грн.»), видана ТОВ «Донбас-Евротранс»;

- податкова накладна від 28 вересня 2012 року №9 на суму 235029,00 грн. (ПДВ - 39171,50 грн.), видана ТОВ «Донбас-Евротранс»;

- податкова накладна від 26 жовтня 2012 року №41 на суму 16204,53 грн. (ПДВ - 2700,00 грн.), видана ТОВ «Стіл-імпекс»;

- податкова накладна від 26 жовтня 2012 року №42 на суму 49286,61 грн. (ПДВ - 8214,44 грн.), видана ТОВ «Стіл-імпекс»;

- податкова накладна від 26 жовтня 2012 року №49 на суму 166,40 грн. (ПДВ - 27,73 грн.), видана ТОВ «Стіл-імпекс».

Показники податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, листопад 2012 року сформовані позивачем на підставі вищезазначених податкових накладних, які виписані постачальниками товарів за договорами покупцю цього товару - ПАТ «Луганськтепловоз».

У період з 18.01.2013 по 31.01.2013 СДПІ у м.Луганську проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ «Луганськтепловоз» (код за ЄДРПОУ 05763797) заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за жовтень 2012 року, та уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року, за листопад 2012 року, результати якої оформлені актом від 07.02.2013 №19/14-0/05763797 (Том 1, а.с.22-43а).

Згідно вказаного акта перевіркою встановлено порушення:

- п.201.10 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ПАТ «Луганськтепловоз», завищено суму податкового кредиту за жовтень-листопад 2012 року на загальну суму ПДВ - 214754,00 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2012 року - 148286,74 грн., листопад 2012 року - 66467,28 грн.;

- п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 214754,00 грн., в тому числі за: жовтень 2012 року - 148286,74 грн., листопад 2012 року - 66467,28 грн.;

- абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ПАТ «Луганськтепловоз» завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 482722,00 грн., в тому числі: жовтень 2012 року - 148286,74 грн., листопад 2012 року - 66467,28 грн.;

- у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання органів ДПС, не можливо підтвердити відображену ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за жовтень та листопад 2012 року та уточнюючому розрахунку до декларації за жовтень 2012 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 4264867,22 грн., у тому числі за жовтень 2012 року - 2484273,91 грн., за листопад 2012 року - 1780593,31 грн. Зазначені суми будуть підтверджені після отримання зазначених матеріалів.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.02.2013 за №0000021402, яким ПАТ «Луганськтепловоз» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 214754,00 грн.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до п.11 підр.2 роз.ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абз.8 і 9 п.201.10 ст.201 цього Кодексу.

Таким чином, слід зазначити, що Податковий кодекс України надає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.

Податковий кодекс України чітко визначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Одночасно, Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що заява із скаргою на постачальника (додаток № 8 до декларації) подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.

Під час розгляду справи судом встановлено та про це не заперечували сторони, що позивачем було подано до СДПІ у м.Луганську відповідні заяви від 20.11.2012 №003/306 та від 20.12.2012 №003/350 зі скаргами на постачальників з підтверджуючими відповідними первинними бухгалтерськими документами (Том 1, а.с.129-130).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач мав право включати до складу податкового кредиту у жовтні 2012 року та листопаді 2012 року суму податку на додану вартість за податковими накладними, складеними ПрАТ «Луганськспецтехкомплект», ПАТ «Луганський турбомеханічний завод», ПП «Акік-Схід ЕК», ПП «Славутич», ТОВ «Протон ПІТ», ТОВ «МЕМ ЦТП», ДП «Електротяжмаш», ПП «Лугветсервіс», ТОВ «Донпром», ТОВ «Луганськелектро», Центральною аптекою № 377, ТОВ «Донбас-Евротранс» та ТОВ «Стіл-імпекс», які не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписано не по перші дії, виписано по дві податкові накладні на одне платіжне доручення, виписано не на суму передплати та виписано з помилками, описками.

Що стосується посилань представника відповідача на ту обставину, що додатки №8 до декларацій позивачем були подані разом із деклараціями по ПДВ за жовтень 2012 року, листопад 2012 року, замість декларацій по ПДВ за період, в якому були складені відповідні накладні, суд зазначає наступне.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.156, 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Це право платника податків обмежується положеннями п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, згідно з якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.15. ст.201 Податкового кодексу України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Враховуючи положення вищевказаних норм Податкового кодексу України, суд зазначає, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій. Водночас таке право зберігається за платником податків протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Таким чином, суд вважає, що позивач реалізував своє право на включення, сплаченого ним у ціні товару податку на додану вартість у загальній сумі 148286,74 грн. за податковими накладними, виданими ПрАТ «Луганськспецтехкомплект», ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод»; ПП «Акік-Схід ЕК»; ПП «Славутич»; ТОВ «Протон ПІТ»; ТОВ «МЕМ ЦТП»; ДП «Електротяжмаш»; ДП «Лугветсервіс» до податкового кредиту, в межах строку, визначеного Податковим кодексом України, а тому, враховуючи попередні висновки суду щодо вчинення позивачем усіх необхідних дій передбачених ст.201 Податкового кодексу України, суд зазначає, що позивач діяв правомірно, включивши сплачені суми податку в податковий кредит за жовтень 2012 року, одночасно подавши додаток №8 до декларації, в межах 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Також, позивач реалізував своє право на включення, сплаченого ним у ціні товару податку на додану вартість у загальній сумі 66467,28 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ «Донпром»; ТОВ «Луганськелектро»; Центральною аптекою № 377; ТОВ «Донбас-Евротранс»; ТОВ «Стіл-імпекс» до податкового кредиту, в межах строку, визначеного Податковим кодексом України, а тому, враховуючи попередні висновки суду щодо вчинення позивачем усіх необхідних дій передбачених ст.201 Податкового кодексу України, суд зазначає, що позивач діяв правомірно, включивши сплачені суми податку в податковий кредит за листопад 2012 року, одночасно подавши додаток №8 до декларації, в межах 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковим органом не доведено суду достатніх підстав, які б свідчили про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, та як наслідок, приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення, прийняте СДПІ у м.Луганську 21.02.2013 №0000021402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальній сумі 214754,00 грн. - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30 квітня 2013 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2013 №0000021402 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2013 №0000021402 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2181,95 грн. (дві тисячі сто вісімдесят одна гривня 95 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 30 квітня 2013 року.

Суддя Д.О. Яковлев