Рішення № 31321944, 15.05.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 р. Справа № 923/487/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк", м. Одеса

до відповідача-1:Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області, м. Нова Каховка Херсонської області

відповідача-2: Головного Управління державної казначейської служби України в Херсонській області, м. Херсон

про стягнення 228377 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Дегтярьов О.О. - ю/к, довіреність б/н від 29.12.2012 р.

від відповідача-1 - Краснопер Л.Ю. - заст. начальника відділу, довіреність №07-20/4434 від 01.04.2013 р.

від відповідача-2 - Полонська Н.В. - головний спеціаліст юр. відділу, довіреність №15-13/08/7 від 04.01.2013 р.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Інвестбанк" (позивач) звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з Головного Управління державної казначейської служби України в Херсонській області (відповідач-2) суму спричиненої відділом державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області (відповідач-1) шкоди в сумі у сумі 228377 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись на ті обставини, що оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем-2 то відповідно до ст. 1166 шкода має відшкодовуватись особою, яка її завдала, а не за рахунок Державної казначейської служби у Херсонській області, оскільки останньою ніяким чином права і обов'язки позивача не порушено.

Відповідач-2 проти позову заперечує, посилаючись на ті обставини, що всі виконавчі дії вчинені 16.06.2011р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новокаховського МУЮ Херсонської області щодо здійснення опису та арешту автобуса пасажирського марки NEOPLAN 117, 1996 року випуску, реєстраційний номер ВН6820АС були вчинені у відповідності до ч.5 ст. 57, ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження". Технічний стан транспортного засобу боржника під час опису та арешту майна не визначався, оскільки державний виконавець не володіє спеціальними знаннями та нормами закону не передбачено його встановлення під час опису та арешту та згідно звіту незалежної оцінки майна вартість автобусу склала 228377 грн. Згідно повідомлення позивача, що надійшло на адресу відповідача-2 за вих. №2056 від 26.10.2011р., позивач зазначив, що згодний з висновками оцінювача щодо визначення вартості арештованого майна боржника. Оскільки жодна із сторін не заявила незгоду з експертним звітом, передача арештованого майна боржника на реалізацію здійснювалася за ціною 228377 грн. Також відповідач-2 зазначає, що оскільки 07.12.2011р. аукціон з реалізації арештованого рухомого майна боржника не відбувся, у зв'язку з відсутністю купівельного попиту, то 08.12.2011р. державним виконавцем, відповідно до вимог ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" та п.5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, здійснено уцінку рухомого майна боржника на 20% від початкової вартості майна, про, що винесено відповідний акт.

Відповідач-2 подав клопотання про припинення провадження у даній справі, зазначаючи, що дана справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа, підсудні адміністративним судам, при цьому відповідач-2 посилається на ст. 181 КАС України якою передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб та на п.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" №3 від 13.12.2010р. в якому зазначено, що до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників. Суд дійшов висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків а не про оскарження рішення виконавчої служби.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріли справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Акціонерним комерційним банком "Інвестбанк" Кормашевим В'ячеславом Васильовичем укладений кредитний договір №14-08 від 06 лютого 2008 року. За умовами договору позичальник зобов'язався повернути суму кредиту у розмірі 35 000 доларів США у порядку і в строки, передбачені вищезазначеним кредитним договором. Судом встановлено, що гр. Кормашев В'ячеслав Васильович не сплатив частину кредиту у строк, встановлений кредитним договором, що відповідно до п. 5.8. кредитного договору дало банку право стягнути з позичальника всю суму заборгованості по кредиту. У зв'язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, Банк звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., в зв'язку з чим на договорі застави останннім був вчинений виконавчий напис № 4397 від 11.08.2010р. В порядку примусового виконання у відділі державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області перебував виконавчий напис №4397, виданий 11.08.2010р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., про звернення стягнення на автобус пасажирський марки NEOPLAN 117, 1996р. випуску, реєстраційний № ВН 6820АС, що належить боржнику банка Кормашеву В'ячеславу Васильовичу, зареєстрованого: м.Одеса. вул. Армійська, 12/1, кв.50, Виконавче провадження було відкрито згідно з постановою від 20.04.2011р. В ході проведення виконавчого провадження, описано та арештовано майно -автобус NЕОРЛАN 117, який знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Нова Каховка, вул.Першотравнева, 35 "ж" (територія ТОВ Компанія "ЮГТРАНС", код ЄДРПОУ - 31740177, генеральним директором якого є - Ставицький Олег Костянтинович, начальник колони - Скляренко Олександр Пилипович, і 16.06.2011р. державним виконавцем ВДВС Новокаховського МУЮ передано його на відповідальне зберігання Тереху Андрію Анатолійовичу (юрист ТОВ Компанія "ЮГТРАНС". В подальшому автобус пасажирський марки NEOPLAN 117 був переданий на реалізацію спеціалізованій торговельній організації філії №22 ПП "Нива-В.Ш". У процесі здійснення виконавчих дії, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" продавцем було проведено прилюдні торги, які не відбулися у зв'язку із відсутністю зареєстрованих покупців. 28 квітня 2012р. були проведені чергові прилюдні торги по реалізації вищезазначеного автобусу. Переможцем торгів визначена фізична особа Мацейко Олександр Сергійович. Грошові кошти за придбаний автобус переможець торгів повинен був сплатити на депозитний рахунок державної виконавчої служби не пізніше 14 травня 2012 року.

Однак, переможець торгів не перерахував кошти вартості автобуса у визначений термін на депозитний рахунок ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області.

Відповідно до п. 8.2. Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України за № 42/5 від 15.07.1999р., аукціон вважається таким, що не відбувся у разі несплати в установлений термін переможцем аукціону належної суми за придбане майно.

Відповідно до п. 6.1. цього Порядку, на підставі затвердженого протоколу переможці аукціону протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціону, здійснюють розрахунки за придбане майно.

Відповідно до абзацу 2 п. 8.3. зазначеного Порядку, якщо аукціон не відбувся у зв'язку із несплатою в установлений термін переможцем аукціону належної суми за придбане майно, державний виконавець у триденний строк з моменту закінчення строку перерахування коштів повідомляє про це спеціалізовану організацію. Таким чином, враховуючи те, що переможець аукціону не розрахувався за придбаний автобус пасажирський марки NEOPLAN 117,1996р. випуску, реєстраційний № ВН 6820АС, хоча повинен був перерахувати кошти не пізніше 14 травня 2012р., торги з реалізації автобусу є такими, що не відбулися. ПАТ "КБ "Інвестбанк" направив до ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області лист за № 790 від 24.05.2012р., з вимогою повідомити філію № 22 ПП "НИВА В.Ш." про те, що торги з реалізації автобусу пасажирського марки NEOPLAN 117, 1996р. випуску, реєстраційний № ВН 6820АС не відбулися, вилучити зазначений автобус, який знаходиться на відповідальному зберіганні ТОВ Компанія "ЮГТРАНС", та запропонувати ПАТ "КБ "Інвестбанк" прийняти зазначений автобус у власність в рахунок погашення боргу боржника в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області не здійснив необхідні виконавчі дії та не запропонував ПАТ "КБ "Інвестбанк", відповідно до ч. 6 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", прийняти автобус у власність в рахунок погашення боргу Кормашева В.В. Жодних письмових повідомлень від ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області з пропозицією залишити автобус за собою в рахунок погашення боргу ПАТ "КБ "Інвестбанк" не отримував. Лист ПАТ "КБ "Інвестбанк" за № 790 від 24.05.2012р., направлений до ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області, залишений без відповіді. Відповідно до ч. 7 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", у разі, якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити з собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. Судом встановлено, що 26 червня 2012 року на адресу ПАТ "КБ "Інвестбанк" надійшла постанова від 15.06.2012р. про повернення виконавчого документа стягувачеві та надійшов виконавчий напис за № 4397 від 11.08.2010р. Банк оскаржив дії ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області у порядку адміністративного судочинства.

Постановою від 21.08.2012р. по справі № 1570/4202/2012 Одеський окружний адміністративний суд визнав протиправною постанову ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області від 15.06.2012р. про повернення ПАТ "КБ "Інвестбанк" виконавчого напису №4397 від 11.08.2010р., яка набрала законної сили 20.11.12 на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду.

Судом встановлено, що постановою від 04.01.2013р. про відновлення виконавчого провадження, прийнятої виконавчою службою на виконання постанови від 21.08.2012р. по справі № 1570/4202/2012, винесеної Одеським окружним адміністративним судом, виконавче провадження по зверненню стягнення на автобус пасажирський марки NEOPLAN 117, 1996р. випуску, реєстраційний № ВН 6820АС, було поновлено відповідачем.

В межах поновленого провадження до ПАТ "КБ "Інвестбанк" надійшла пропозиція ДВС Новокаховського МУЮ про залишення банком за собою зазначеного автобусу в рахунок погашення боргу Кормашева В.В., яку банк отримав 01.02.12. У пропозиції ВДВС Новокаховського МУЮ пропонував банку надати свою згоду протягом 15-ти днів з дня отримання пропозиції. При огляді автобусу 15.02.2013р. представники ПАТ "КБ "Інвестбанк" виявили, що автобус розібраний, з нього зняті основні агрегати, що дозволяли здійснювати експлуатацію автобусу для перевезень, що підтверджується звітом експертизи. Відповідно до звіту про незалежну оцінку від 26.03.2013р., зробленої станом на 15.02.2013р., у зв'язку із зникненням складових частин автобусу та непридатності у зв'язку із цим його до експлуатації, вартість автобусу знизилася до 47 680,36 гривень. В оцінці вказано, що автобус не на ходу, тобто не здатний рухатися. Судом встановлено, що у зв'язку з виявленою непридатністю автобусу для експлуатації, ПАТ "КБ "Інвестбанк" не прийняв зазначений автобус у власність в рахунок погашення боргу Кормашева В.В.

Позивач вважаючи, що свою придатність до експлуатації автобус втратив з вини ДВС Новокаховського МУЮ, пред'явив позовні вимоги про відшкодування збитків, які складають експертну оцінку автобусу при виставленні на відкриті торги за рахунок державних коштів Держбюджету, передбачених для виплат Головному управлінню Держаної казначейської служби у Херсонської області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 1, ч.7 ст.62, 87 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.11 ЗУ "Про державну виконавчу службу", ст. ст. 1166,1173,1174 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Аналогічну норму містить ст. 224 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач.

Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. Лише при наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність створює склад цивільного порушення , який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків утворюють елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони. Суб'єкт - боржник, об'єктивна сторона - правовідношення по зобов'язанням, об'єкт - правопорушення, суб'єктивна сторона - вина. Відсутність хоча б одного елементу звільняє боржника від відповідальності за невиконання взятих зобов'язань.

Позивач в ході розгляду справи доводив наявність складу цивільного правопорушення наступними аргументами. Позивач зазначив, що в рамках виконавчого провадження по стягненню з Кормашева В.В. суми боргу, непродане майно боржника згідно з вимогами Закону передається стягувачу за ціною, за якою вказане майно передавалося на реалізацію. У випадку, якщо б банк як стягувач, прийняв би у власність автобус, який знаходиться у непридатному для експлуатації стані, за вартістю 228377 грн., Банк поніс би прямі збитки у загальній сумі 180696 грн. 64 коп. (228377 грн. - 47680 грн. 36 коп.) Позивач доводив, що вказані збитки полягають у тому, що банк погодився би прийняти автобус за вартістю 228377 грн., та вимушений був би погасити за рахунок цього майна частину боргу Кормашева В.В., а саме у розмірі 228377 грн. при тому, що реально вартість автобусу, враховуючи його стан, складає 47680 грн. 36 коп. Прийнявши автобус у власність в рахунок погашення боргу, тобто, погодившись з неактуальною станом на 15.02.2013р. вартістю автобусу, банк був би у подальшому позбавлений права стягнути різницю у вартості у загальній сумі 180696 грн. 64 коп. а ні з Кормашева В.В., а ні з ВДВС Новокаховського МУЮ, тому що стягувач юридично погодився би погасити борг Кормашева В.В. за рахунок вказаного автобусу саме у розмірі 228377 грн. Позивач звернув увагу суду, що як би він прийняв би автобус у власність, погасивши при цьому борг у сумі 228377грн. та вимушений був би проводити відновлювальні ремонтні роботи вже свого власного майна на дуже значну суму, яку би витратив з власних коштів. При цьому, на думку банку, формально частина боргу Кормашева В.В. у розмірі 228377 грн. перед ПАТ "КБ "Інвестбанк" вважалася би погашеною.

Позивач з урахуванням вказаних доводів вважав, що, сума у розмірі 228377 грн. є збитками банку у вигляді реальних доходів, які банк отримав би, якщо б ВДВС Новокаховського МУЮ передав би банку вищевказаний автобус, як того вимагає закон, у червні 2012 року (упущена вигода), та передача банку, як стягувану, вказаного автобусу за вартістю 228 377 грн. відповідала би вимогам ч. 9 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач пояснив, що сума збитків, які він просить стягнути з відповідачів, є упущеною вигодою, яку банк отримав би, якщо його права як стягувача, не були порушені з боку ВДВС Новокаховського МУЮ шляхом неправомірного закриття виконавчого провадження та пошкодження у зв'язку із цим майна боржника, в рахунок якого банк як стягувач міг би частково задовольнити свої вимоги до боржника.

Суд вважає, що неодержаними доходами є така втрата кредитором очікуваного збільшення ( приросту) у майні, які грунтуються на точних даних, безспірно підтверджуються можливістю одержання ним грошових сум або інших цінностей, як би зобов"язання було виконано боржником. Тобто, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право було порушено ( упущена вигода).

Під час визначення неодержаних доходів враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання і здійсненні з цією метою приготування.

Про те в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували можливість реального та неминучого одержання позивачем доходів, у разі передачі автобуса банку саме у сумі на яку заявлено позов.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду за винятком встановлених рішенням третейського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів за участю тих самих сторін.

У зв'язку з цим суд приймає до уваги як доведений факт наявності порушень з боку ВДВС Новокаховського МУЮ при проведенні виконавчих дій в межах виконавчого провадження порушеного за виконавчим написом по стягненню суми боргу з гр. Кормашева В.В. в частині не запропонування банку автобуса в рахунок погашення заборгованості гр. Кормашева В.В., що мали наслідки скасування постанови виконавчої служби від 15.06.12 про повернення виконавчого документу стягувачу та що встановлено та відображено за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.12 за справою № 1570/4202/2012. ( т.1 арк.15) Суд розглядаючи справу встановлював чи є вина виконавчої служби в тому, що позивач не отримав кошти від реалізації вищезгаданого автобуса та втратив можливість залишити цей автобус за собою для зарахування погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним з гр. Кормашевим В.В. через незабезпечення виконавчою службою належного зберігання майна та своєчасного повернення його боржнику після визнання торгів, що не відбулися. Суд прийняв до уваги наступні норми законодавства, які регулюють порядок накладення арешту майна, яке підлягає реалізації органами виконавчої служби.

Згідно ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" про проведення опису та арешту майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюється державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігання майна.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігання майна.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаних вимог чинного законодавства, 16.06.2011 державним виконавцем в присутності понятих здійснено опис та арешт автобуса пасажирського марки NEOPLAN 117, 1996 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № 8713855, реєстраційний номер ВН6820АС, про що складено відповідний акт опису й арешту майна. Зберігачем майна призначено Тереха Андрія Анатолійовича.

Про прийняття майна на відповідальне зберігання та попередження про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна зберігач майна Терех А.А. розписався особисто в акті опису й арешту майна від 16.06.2011.

Технічний стан транспортного засобу боржника під час опису та арешту майна не визначався, оскільки державний виконавець не володіє спеціальними знаннями та нормами закону не передбачено його встановлення під опису та арешту, а акті опису та арешту лише було зазначено, що дане майно Б/У (тобто "було у використанні").

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" для оцінки за врегульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Судом встановлено, що 30.06.2011 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Гічак Ольгу Геннадіївну для участі у виконавчому провадженні, копії якої за вих. № 12444 направлено експерту до виконання, сторонам - до відома. Судом встановлено, що 08.08.2011 на адресу відділу ДВС надійшов звіт Гічак О.Г. з незалежної оцінки майна АХ 08/02 щодо визначення ринкової вартості транспортного засобу боржника. Згідно даного звіту вартість автобусу склала 228377 грн.

Відповідно до договору №2211312 від 18.11.2011 року спеціалізованою організацією філія 22 Приватного підприємства "Нива - В.Ш." надано послуги по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна боржника.

25.11.2011 року за вх. № 3220 надійшло повідомлення ПП "Нива - В.Ш.", що 07.12.2011 року буде проведено аукціон з реалізації арештованого рухомого майна боржника.

07.12.2011 року аукціон з реалізації арештованого рухомого майна боржника не відбувся, у зв'язку із відсутністю купівельного попиту.

08.12.2011 року державним виконавцем, відповідно до вимог ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", п.5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дії здійснено уцінку рухомого майна боржника на 20% від початкової вартості майна, про що винесено відповідний акт, копії якого за вих. № 22030 направлено до ПП "Нива - В.Ш." до належного виконання та сторонам - до відома.

30.01.2011 року за вх. № 241 надійшло повідомлення ПП "Нива - В.Ш.", що

15.02.2012 року буде проведено аукціон з реалізації арештованого рухомого майна

боржника.

15.02.2012 року аукціон з реалізації арештованого рухомого майна боржника не відбувся, у зв'язку із відсутністю купівельного попиту.

20.02.2012 року державним виконавцем, відповідно до вимог ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дії здійснено уцінку рухомого майна боржника на 49% від початкової вартості майна, про що винесено відповідний акт, копії якого за вих. № 1832 направлено до ПП "Нива - В.Ш." - до належного виконання та сторонам - до відома.

29.02.2012 року за вх. № 563 надійшло повідомлення ПП "Нива - В.Ш.", ще 29.03.2012 року буде проведено аукціон з реалізації арештованого рухомого майна боржника.

07.03.2012 року за вх. №358 надійшла заява представника стягувача з проханням звернення державного виконавця до суду з поданням про примусове проникнення на територію ТОВ Компанія "ЮГТРАНС" для огляду арештованого рухомого майна боржника та з проханням відкласти провадження виконавчих дій у зв'язку із тим, що без ретельного огляду рухомого майна боржника потенційні покупці не можуть впевнитися у комплектності та справності зазначеного майна.

Відповідно до п. 3.7. Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №42/5 від 15.07.1999 року з моменту інформаційного повідомлення про проведення аукціону саме організатор аукціону дає змогу попередньо ознайомитися з аукціонним майном усім фізичним та юридичним особам, які бажають брати участь в аукціоні.

Відповідно до акту опису та арешту рухомого майна боржника від 16.06.2011 року, а саме: автобусу пасажирського марки NEOPLAN 117, 1996 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №ш.8713855, реєстраційний номер ВН6820АС, зареєстрований Іллічівським МРЕВ ДАІ УМВС України в Одеській обл. 05.11.2004р., що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ОІТ № 015558, виданого Іллічівським МРЕВ ДАІ УМВС України в Одеській обл. 05.04.2004р. Кормашеву В'ячеславу Васильовичу, відповідальною за зберігання особою є Терех А.А.

У зв'язку із чим державним виконавцем 14.03.2012 року за вих. № 2968 на адресу Тереха. А.А. направлено лист про забезпечення доступу до арештованого майна боржника на 26.03.2012 року. Стаття 35 Закону України "Про виконавче провадження" визначає право державного виконавця відкласти проведення виконавчих дій за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм Законом України "Про виконавче провадження". Виходячи із вищевикладеного, у державного виконавця немає підстав для відкладення провадження виконавчих дій, у зв'язку із тим, що без ретельного огляду рухомого майна боржника потенційні покупці не можуть впевнитися у комплектності та справності зазначеного майна.

14.03.202 року за вих. № 2967 на адресу стягувана направлено відповідь на звернення останнього від 07.03.2012 року.

26.03.2012 року за вх. № 810 надійшла заява боржника з проханням повідомити про час та місце проведення публічних торгів з реалізації рухомого майна боржника, оскільки жодної інформації, щодо реалізації рухомого майна останній не отримував.

27.03.2012 року державним виконавцем, керуючись п.1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: у зв'язку із несвоєчасним одержанням боржником документів виконавчого провадження, внаслідок чого він був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому цим законом, винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 05.04.2012 року, копії якої за вих. № 3469 направлено до ПП "Нива - В.Ш." - до належного виконання та сторонам - до відома.

27.03.2012 року державним виконавцем за вих. №3474 на адресу боржника, вказану у виконавчому документі та в заяві боржника від 26.03.2012 року, направлено повідомлення про час та місце проведення публічних торгів з реалізації рухомого майна боржника.

05.04.2012 державним виконавцем відповідно до вимог п.5 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, копії якої за вих. № 3913 направлено до ПП "Нива - В.Ш." та сторонам - до відома.

Відповідно до п. 5 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

17.04.2012 за вх. № 07-14/1067 надійшло повідомлення ПП "Нива - В.Ш.", що 28.04.2012 року буде проведено аукціон з реалізації арештованого рухомого майна боржника.

17.05.2012 на адресу відділу ДВС надійшов лист ПП "Нива - В.Ш." з актами виконаних робіт та протоколом №2211312 від 28.04.201р. про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, яке належить Кормашеву В.В., згідно якого переможцем торгів став Мацейко Олександр Сергійович, ціна продажу - 117500грн. Однак, оскільки переможець торгів не перерахував кошти за придбане майно протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, у відповідності до п.6.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮУ за №42/5 від 15.07.1999р. аукціон вважався таким, що не відбувся.

На виконання постанови адміністративного суду 04.01.2013 начальником відділу ДВС скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.06.2012р.

04.01.2013 державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, копії якої за вих. №07-20/208 від 04.01.2013 направлено сторонам до відома.

04.01.2013 державним виконавцем за вих. №07-20/209 направлено стягувачеві пропозицію залишити за собою непродане майно. Дану пропозицію стягувачем отримано 14.02.2013 року. Відповідно до ч. 9 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію, тобто в даному випадку за 228377 грн.

07.03.2013 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.3 ч.І ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що стягувачем не подано повідомлення про залишення непроданого майна за собою. Копію постанови разом з оригіналом виконавчого документа направлено до ПАТ "КБ "Інвестбанк" рекомендованим листом за вих. №07-20/3199 від 07.03.2013 року.

Відповідно до ч.7 ст.62 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо стягувач у 15-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувану без виконання.

Під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.06.2012, арешт з майна не був знятий, так як відповідно до наслідків завершення виконавчого провадження, визначених ст..50 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа без виконання на підставі п.3 ч.І ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачає зняття арешту, скасування інших заходів примусового виконання рішення.

Виконавча служба пояснила, що вона не вчиняла дій щодо повернення автобуса боржникові протягом 2012- лютого 2013 року, оскільки банком було подано скаргу до адміністративного суду на дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 15.06.2012. До того ж боржник навіть не звертався до відділу за поверненням йому даного автобуса.

Тому вказане майно залишалося на зберіганні у Тереха А.А. відповідно до акту опису й арешту майна від 16.06.2011 року.

При таких обставинах суд дійшов до висновку, що саме зберігач майна, а не відділ ДВС несе відповідальність відповідно до ст. ст. 57, 59 Закону України "Про виконавче провадження" за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

Нормами ст. 388 Кримінального Кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт або яке описано, чи порушення обмеження права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню. У зв'язку з цим, суд дійшов до висновку, що позивачем не доведена вина виконавчої служби в незабезпеченні належного зберігання автобуса та не вчинення дій щодо своєчасного його повернення стягувачу. З урахуванням встановлених фактів суд дійшов до висновку, що позивач не довів наявність вини відповідача-1 у причиненні йому збитків.

Позивач, визначаючи особу та джерело стягнення збитків - кошти Державного бюджету України, передбачених для виплат Головному управлінню Державної казначейської служби України у Херсонської області, обґрунтував наступним.

Позивач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави відносно виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу. Згідно зі ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи. Така ж позиція стосовно відшкодування державою шкоди, спричиненої органом державної влади, міститься у ст. 1173 ЦК України. Відповідно до абз. 3 п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів та посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень Закону України "Про державну виконавчу службу" та Закону України "Про виконавче провадження" і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні органи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України. Така ж позиція міститься у п. 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. № 02-5/215 (з врахуванням рекомендацій президії вищого господарського суду України від 29.12.2007р. № 04-5/239). Відповідно до ст. 21 ГПК України, сторонами в господарському судочинстві можуть бути юридичні особи, фізичні особи-підприємці та у деяких випадках фізичні особи. Відповідно до ч. 2 ст. 84 ГПК України, при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказується найменування сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум.

Таким чином, на думку позивача, враховуючи те, що відповідачем за справою, що розглядається, є ВДВС Новокаховського МУЮ в Херсонській області та ГУ Державної казначейської служби в Херсонській області, стягненню збитків на користь ПАТ "КБ "Інвестбанк" підлягає грошова сума, що знаходиться у віданні Головного Управління державної казначейської служби України в Херсонській області у вигляді коштів Державного бюджету України, передбачених для виплати Головному Управлінню державної казначейської служби України в Херсонській області. У той же час, за рахунок цих коштів, які є видатковим коштами Державного бюджету України, на користь ПАТ "КБ "Інвестбанк" підлягають стягненню кошти, що є збитками банку, спричиненими Відділом державної виконавчої служби Новокаховського МУЮ Херсонської області. Суд погодився з доводами відповідача- 2 в питанні визначення особи, яка має відшкодовувати збитки та джерела такого відшкодування.

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

Органи ДВС є розпорядниками бюджетних коштів (ст.22 Бюджетного кодексу України), реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки якого відкрити в органах Державної казначейської служби України.

Кошти за надання органами ДВС платних послуг юридичним та фізичним особам зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки ДВС, видатки з цього рахунку використовуються згідно кошторису, затвердженому в установленому порядку

Постановою КМУ від 25.06.2001 № 702 "Про порядок використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, та їхрозміри" передбачено, що 100 та 50 відсотків плати за послуги, що надаються підрозділами органів виконавчої служби спрямовуються на витрати, пов'язані з наданням цих послуг, та на утримання ДВС і підпорядкованих йому органів. Кошти від плати послуг ДВС України до доходної частини Державного бюджету України не спрямовуються.

Розпорядники бюджетних коштів під потребу здійснюють розрахунки економічного обґрунтування до кошторису загального та спеціального фондів і подають на затвердження головному розпоряднику. Крім цього, розпорядник бюджетних коштів, який має спеціальний фонд, згідно з Порядком складання, розгляду, затверджена основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, має право самостійно розробляти видатки на фінансування потреби в межах бюджетних призначень.

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тому шкода повинна відшкодовуватись за рахунок коштів державної виконавчої служби, тобто за рахунок бюджету, передбаченого для цього органу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені, не обґрунтовані належними доказами, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 20.05.2013р.

Суддя Л.М. Немченко