Рішення № 31321157, 14.05.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/1517/13-ц

14 травня 2013 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабій С.О.,

при секретарі судового засідання Кізенко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

07.02.2013 р. позивач ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03.10.2007 року відповідач 03.10.2007 року отримав кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 31.12.2012 року має заборгованість -23323,51 грн., яка складається з наступного: 6789,52 грн. - заборгованість за кредитом; 13312,75 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1975,30 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), -1103,88 грн., - штраф (процентна складова).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі на тих підставах, що викладені в позові. У судовому засіданні 16.04.2013 р. позивач додатково надав суду копію довідки про умови кредитування із використанням кредитки «УНІВЕРСАЛЬНА GOLD", а 13.05.2013 р. виписку по кредитній картці відповідача за період з 12.11.2007 р. по 07.04.2013р. та виписку із 01.01.2007 р. по 17.04.2013 р. (щодо інших банківських рахунків позивача, відкритих в ПАТ «Приватбанк» та транзакції за ними), які судом було долучено до матеріалів справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, подав до суду: 02.04.2013 р. - відгук на позовну заяву, 05.04.2013 р. - клопотання про застосування трирічної позовної давності за позовом та клопотання про витребування документів ПАТ КБ «Приватбанк», 08.04.2013 р. - заперечення проти позову. У судовому засіданні 16.04.2013 р. представник позивача надав лист НБУ від 08.04.2013 р. вих. № 47-606/6135 на ім'я відповідача, а 13.05.2013 р. надав заяву відповідача від 19.03.2013 р. на ім'я голови НБУ та доповнення до клопотання про застосування трирічної позовної давності за позовом, які судом було долучено до матеріалів справи, заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у позові.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як було встановлено в судовому засіданні та доведено матеріалами справи, 03.10.2007 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого відповідачу було надано кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Договір складається із заяви позичальника від 03.10.2007 року, із якої видно, що ОСОБА_1 було видано кредитну картку НОМЕР_2, а також умов і правил надання банківських послуг (а.с.9-17). Так само факт досягнення між сторонами згоди щодо істотних умов кредитного договору підтверджується підписом відповідача на довідці про умови кредитування із використанням кредитки «УНІВЕРСАЛЬНА GOLD" від 12.11.2007 р. (а.с. 73).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві. Таким чином, сторонами на законних підставах було укладено вищевказаний кредитний договір, який є предметом спору.

Вказані обставини спростовують доводи відповідача про те, що між сторонами не було укладено кредитного договору у письмовій формі, підписаному сторонами, у якому були визначені всі істотні умови такого договору, а договір № б/н від 03.10.2007 року, на який посилається позивач, є нікчемним.

Сторони зобов'язані дотримуватися умов укладено договору та виконувати взяті на себе зобов'язання у встановлений договором строк (термін) його виконання, що передбачено ст.ст.562, 530 ЦК України.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, а відповідач станом на 31.01.2013 року, за даними позивача, має заборгованість - 23323,51 грн., яка складається з наступного: 7586,93 грн. - заборгованість за кредитом; 12694,53 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1455,22 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8,6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), -1086,83 грн., - штраф (процентна складова).

Зазначене підтверджується розрахунком заборгованості відповідача станом на 31.12.2013 р. (а.с.4-8) та випискою по кредитній картці відповідача НОМЕР_2 за період з 12.11.2007 р. по 07.04.2013р. (а.с.92-105).

Таким чином, відповідач порушив умови укладеного кредитного договору, оскільки, відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому, відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечувати неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановленні інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідач просив суд застосувати до даних позовних вимог позовну давність. Дана заява відповідача є обґрунтованою, оскільки відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна позовна давність в один рік встановлено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України відносно неустойки.

Відповідно до положень ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, при цьому згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253 - 255 цього Кодексу (а саме перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок).

Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Згідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Проте, поняття строк дії договору не є тотожним поняттю строк виконання зобов'язання, оскільки відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Так, як було зазначено самим позивачем у позові кредит було надано з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Тамо само у п. 5.4. Умов та правил надання банківських послуг (а.с.17) йдеться про те, що строк погашення кредиту - у повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, зазначеного на платіжній картці. Строк внесення щомісячних платежів, згідно умов довідки про умови кредитування із використанням кредитки «УНІВЕРСАЛЬНА GOLD", встановлений до 25 числа місяця, наступного за звітним (а.с.73).

З огляду на те, що у листопаді 2010 року строк дії кредитної картки відповідача НОМЕР_2, виданої позивачем, закінчився, перебіг позовної давності щодо вимог позивача до відповідача щодо повернення кредиту слід вважати таким, що почався із 01.12.2010 р. та, відповідно, таким що спливає 01.12.2013 р.

Остання оплата за кредитним договором відповідачем була вчинена 24.11.2009 року, шляхом поповнення карткового рахунку, після чого відповідачем не вчинялись які-небудь дії, що можуть свідчити про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку та бути підставою для переривання перебігу позовної давності відповідно до ст. 264 ЦК України або свідчити про зміну (подовження) строку виконання зобов'язань відповідача перед позивачем (у тому числі шляхом отримання від позивача нових кредитових карт, із подовженим строком дії, тощо).

Відповідно до 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, судом встановлено, що:

позивачем не було пропущено трирічний строк звернення до суду за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 7 586, 93 грн.;

позивачем було пропущено вказаний строк щодо вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами за період із 12.11.2007 р. по 31.12.2009 р., а тому підлягають задоволенню вимоги про стягнення із відповідача заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у сумі 11 274,53 грн., нарахованими за період із 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

Також позивачем не було доведено підстави для стягнення із відповідача 1975,30 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, оскільки згідно умов довідки про умови кредитування із використанням кредитки «УНІВЕРСАЛЬНА GOLD", плата за річне обслуговування кредитної картки була встановлена у розмірі 375 грн., підстав для збільшення вказаної плати до 500 грн. та/або нарахування її після закінчення строку дії картки (листопад 2010 року) позивачем не вказано, а відтак підлягає стягненню на користь позивача 375 грн. комісії, нарахованої 12.11.2010 р., тобто ще у період дії картки.

Суд не погоджується із доводами відповідача щодо можливості застосування до правовідносин сторін, які виникли на підставі договору № б/н від 03.10.2007 року, норм права, які регулюють правовідносини споживчого кредитування. Відповідно до п. 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. Згідно із п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Дійсно, п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Так само відповідно до п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Проте, із матеріалів справи не випливає, що відповідачу був наданий саме споживчий кредит.

Доводи відповідача про те, що кредитна картка, отримана ним від відповідача, була знешкоджена (знищена) у жовтні 2008 р., спростовується відомостями, наведеними у виписці по кредитній картці відповідача НОМЕР_2 за період з 12.11.2007 р. по 07.04.2013р., згідно якої відповідач отримував грошові кошти 01.11.2008 р. та поповнював картковий рахунок після вказаної дати у період по 24.11.2009 р. включно.

Згідно з п.8.6 умов та правил надання банківських послуг, при порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж правопорушення.

Згідно зі ст. 549 ЦК України штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання.

З огляду на той факт, що діючим законодавством не передбачено стягнення штрафу (неустойки) у твердій (фіксованій) грошовій сумі, з метою уникнення подвійного застосування наслідків цивільно-правової відповідальності за порушення відповідачем умов кредитного договору у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача фіксованої частини штрафу у розмірі 500 грн. слід відмовити.

Зважаючи на визначену сторонами умову сплати відповідачем неустойки, а саме - порушення ним строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, більш ніж на 120 днів (у тому числі, відповідно, щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, які нараховуються щомісячно), та об'єкт для обчислення її розміру, у суду немає підстав вважати спеціальну позовну давність в один рік за вимогою про сплату неустойки такою, що сплила на час подання позову. З огляду на розмір визнаної судом заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 19 236, 46 грн. (7 586, 93 грн. заборгованості за кредитом, 11 274,53 грн. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 375, 00 грн. заборгованість зі сплати комісії ), 5% неустойки від вказаної суми складає 961,82 грн.

Керуючись ст.ст. 257, 259, 261, 267, 530, 562, 610-612, 614, 615, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 208, 209,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за договором № б/н від 03.10.2007 року, а саме 7 586, 93 (сім тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн. 93 коп. заборгованості за кредитом, заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у сумі 11 274,53 (одинадцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 53 коп., заборгованість зі сплати комісії у сумі 375 (триста сімдесят п'ять) грн., та пеню у сумі 961,82 (дев'ятсот шістдесят одна) грн. 82 коп., а всього 20 198,28 (двадцять тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 28 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", місцезнаходження: 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 201, 98 (двісті одна) грн. 98 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С. О. Бабій