Ухвала суду № 31320689, 21.05.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0911/2010/2012

Провадження № 11/779/217/13

Категорія ст. 186 ч.2 КК України

Головуючий у І інстанції Грещук Р.П.

Доповідач Хруняк Є.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Хруняка Є.В.,

суддів: Фіцака Т.Д.,, Гандзюка В.П.,

прокурора Шутки І.І.,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Надвірнянського районного суду від 22 лютого 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Надвірна, Івано-Франківської області, жителя м. Надвірна, українець, громадянин України, з базовою загальною середньою освітою, розлучений, працюючий на тимчасових заробітках, раніше судимий вироком Надвірнянського районного суду від 14.01.2011 року за ст. 342 ч.2, 345 ч.2, 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 (два) роки з застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців з призначенням покарання у вигляді штрафу в розмірі 1300 гривень,-

засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного судом покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14.01.2011 року та визначено ОСОБА_3 остаточне покарання - 4 (чотири) роки 2 (два) місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 тримання під вартою до вступ вироку в законну силу залишено без змін. Строк тримання під вартою засудженому рахується з 11 травня 2012 року.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, працює на тимчасових заробітках, проживає в фактичних шлюбних стосунках, на утриманні одна неповнолітня дитина, українець, громадянин України, раніше не судимий,-

засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_4 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк - 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_4 покладено певні обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в закону силу залишено попередній - грошову заставу.

Після вступу вироку в законну силу заставу в сумі 17000 грн. - повернути ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, жит. АДРЕСА_1.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно з вироком злочин вчинено за наступних обставин.

18.04.2012 року приблизно о 23 год. 30 хв. в приміщенні квартири по АДРЕСА_2, ОСОБА_3 за попередньою домовленістю з ОСОБА_4, діючи умисно з корисливих мотивів з метою відкритого викрадення, чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, нанесли удари руками та ногами ОСОБА_6, чим згідно висновку експерта спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді синця лівої орбітальної ділянки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого відкрито заволоділи мобільним телефоном марки "Нокіа 1280", вартістю 460 гривень з сім картою оператора мобільного зв'язку "Діджус" вартістю 25 гривень, а також грошима в сумі 140 гривень, які належать ОСОБА_6, з яким з місця події скрилися та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 525 гривень.

Також, близько 23 год. 30 хв. 18.04.2012 року в приміщенні квартири по АДРЕСА_2, ОСОБА_3 за попередньою домовленістю з ОСОБА_4, діючи умисно з корисливих мотивів з метою відкритого викрадення, чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, нанесли удари руками та ногами ОСОБА_7, чим згідно висновку експерта спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді синця лівої орбітальної ділянки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого відкрито заволоділи мобільним телефоном марки "Нокіа", вартістю 380 гривень з сім картою оператора мобільного зв'язку "Діджус" вартістю 25 гривень, а також грошима в сумі 260 гривень, які належали ОСОБА_7, заподіявши йому майнову шкоду на загальну суму 665 гривень.

Не погодившись з вироком засуджений ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій ставить питання про пом'якшення йому покарання. Просить вирок суду змінити щодо призначеного йому судом першої інстанції покарання, застосувавши дію ст. 69 КК України, і призначити йому більш м'яке покарання.

Відносно засудженого ОСОБА_4 апеляцій не поступило.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та в його інтересах захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію, думку прокурора, який вважав вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляція безпідставною, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК, ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах.

Кваліфікація його неправомірних дій в апеляції не оскаржується, а тому не перевіряється.

Що стосується призначення покарання, то відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону судом дотримані не в повному обсязі..

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції хоч навів але не врахував ряд обставин, що пом'якшують йому покарання, а саме: незначний розмір заподіяних збитків, які повністю відшкодовані, те, що він щиро розкаявся у вчиненому, відсутність претензій з боку потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, позитивну характеристику, молодий вік засудженого, важкі умови його проживання через втрату батьків.

Зазначеним обставинам суд не дав належної оцінки та постановив вирок, який не відповідає суспільній небезпечності вчинених конкретних діянь та особі і є надто суворим.

За таких умов вироку суду слід змінити, пом'якшивши покарання .

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Надвірнянського районного суду від 22 лютого 2013 року відносно нього - змінити.

Пом'якшити ОСОБА_3 покарання за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 (двох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, остаточно призначити йому покарання у виді 2 (два) роки 8 (вісім) місяців позбавлення волі.

В решті вирок залишити без змін.

Головуючий Є.В.Хруняк

Судді: Т.Д. Фіцак

В.П. Гандзюк

Згідно з оригіналом

Суддя Є.В.Хруняк