Рішення № 31320687, 18.05.2013, Оболонський районний суд міста Києва

18.05.2013 Справа № 2605/16892/12

Унікальний номер 2605/16892/12

Справа № 2/756/440/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шумейко О.І.,

при секретарях - Іващенко Ю.С., Острянко В.В., Яковлеві О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2012 року позивач звернувся в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вилучення майна та стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на аукціоні з реалізації майнових активів підприємства - банкрута ТОВ «УТ-Санлайн» позивачем придбано право вимоги з повернення товару, яке виникло на підставі договору послуг від 30 листопада 2007 року, укладеного між ТОВ «УТ-Санлайн» та ОСОБА_2, на цій підставі між позивачем та товариством укладено договір купівлі-продажу права вимоги. У жовтні 2012 року позивач звернувся до ОСОБА_2 з письмовою вимогою про повернення товару (майна), який останнім було отримано згідно з видатковою накладною № УТ-0000010 від 25 вересня 2008 року на суму 2950661,69 грн., однак жодних дій, направлених на повернення товару позивачем здійснено не було. З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором послуг від 30 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, ліміт відповідальності поручитель за умовами договору визначено на рівні 1000 грн.

За таких обставин, позивач просив вилучити у ОСОБА_2 і передати ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» наступний товар: Serena 1.1 SR 20 у кількості 512 штук, загальною вартістю 2713602 гривень, циліндрична праска з просушуванням, електрична 1800/600 мм у кількості 1 штука, загальною вартістю 46591,15 гривень, пральна машина автомат електр.віджим 40 кг/код у кількості 2 штуки, загальною вартістю 166221,10 гривень, холодильник вітрина 3750 мм у кількості 1 штука, загальною вартістю 19579,14 гривень, пристінна гірка на металевих ніжках у кількості 1 штука, загальною вартістю 4668,30 грн., та стягнути з ОСОБА_3 на свою корись грошові кошти у сумі 1000 грн.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 грудня 2012 року, відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 05 листопада 2012 року.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2012 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, накладено арешт на вищенаведений товар, який належить ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, заборонено відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на зменшення кількості та/або вартості, знищення, пошкодження, відчуження, встановлення будь-якого обтяження, передачі третім особам вказаного товару.

26 жовтня 2012 року на адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якій ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» посилається на те, що в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову державним виконавцем встановлено, що арештований товар за адресою: АДРЕСА_2, відсутній, у зв'язку з чим постановою державного виконавця Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції від 24 жовтня 2012 року повернуто без виконання позивачу ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2012 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони його відчуження.

За таких обставин, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» грошові кошти у розмірі 2950661,69 грн., стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача грошові кошти у сумі 1000 грн., вирішити питання про розподіл судових витрат.

Також 26 жовтня 2012 року позивач звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позовних вимог з огляду на подану заяву про зміну предмета позову.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2012 року, задоволено заяву про забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти в межах суми 2950661,69 грн., які належать ОСОБА_2 та знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_2, відкритому на його ім'я у ПАТ «Перший інвестиційний банк», код ЄДРПОУ 26410155, МФО 300506.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов, стягнути з відповідачів грошові кошти. Зазначив, що у 2007 році між банком та ТОВ «УТ-Санлайн» укладено два кредитних договори, в якості забезпечення виконання зобов'язань за якими між банком та ОСОБА_2 укладені договори застави майнових прав на грошові кошти, що розміщені на депозитних рахунках, відкритих у філії ВАТ «Перший Інвестиційний Банк» в м. Вінниця, з правом договірного списання коштів банком. У свою чергу, між ТОВ «УТ-Санлайн» та ОСОБА_2 укладено договір надання послуг щодо фактичного забезпечення коштами зобов'язання товариства перед банком шляхом поруки, застави. ТОВ «УТ-Санлайн» не дотрималося зобов'язань по кредитному договору, допустив заборгованість по кредитному договору, у зв'язку з чим, банк за умовами договорів застави майнових прав в договірному порядку списав грошові кошти, які належали ОСОБА_2 та були розміщені на депозитних рахунках. В подальшому рішеннями судів договори застави майнових прав на грошові кошти, що розміщені на депозитних рахунках, відкритих у філії ВАТ «Перший Інвестиційний Банк», визнані недійсними та стягнуто з банку на користь ОСОБА_2 суму коштів, яка була неправомірно списана з його депозитних рахунків. Позивач прийняв участь в аукціоні з реалізації майнових активів підприємства-банкрута ТОВ «УТ-Санлайн» та придбав право вимоги з повернення ОСОБА_2 отриманого ним за видатковою накладною товару в якості розрахунку за надані послуги по договору послуг від 30 листопада 2007 року.

За таких обставин, представник позивача вказав, що підстава на якій ОСОБА_2 отримано товар на загальну суму 2950661,69 грн., відпала, що встановлено рішеннями судів, які набули законної сили, а тому відповідач ОСОБА_2 має повернути за вимогою позивача отриманий ним товар. Оскільки державним виконавцем встановлено відсутність товару за адресою: АДРЕСА_2, позивач має право на стягнення з відповідача ОСОБА_2 на свою користь грошових коштів у сумі 2950661,69 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити у задоволенні позову про стягнення з нього на користь банку грошових коштів. Разом з тим, зазначив, що згоден віддати позивачу отриманий за видатковою накладною ним товар, зазначений товар є в наявності, але за іншою адресою, ніж та, за якою складені акти державним виконавцем. Крім того, відповідач повідомив, що підприємницьку діяльність здійснює за адресою: АДРЕСА_3, де і знаходиться вищевказаний товар. Із усної розмови з начальником Вишенського ВДВС МУЮ м. Вінниця позивачу відомо, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві скасована начальником ВДВС.

Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог стосовно стягнення коштів з ОСОБА_2 Зазначила, що позивач жодним належним доказом не навів, що у нього є право вимагати повернення грошових коштів, оскільки банком придбано вимогу з повернення товару, а тому має право лише на товар. Постанова Вишенського ВДВС МУЮ у Вінницькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві не може бути належним доказом відсутності майна та неможливості його повернення, що надає позивачу право позовну вимогу з повернення товару замінити вимогою про стягнення вартості товару. У запереченнях на позов представник позивача посилається на те, що місцем здійснення діяльності ОСОБА_2 є АДРЕСА_4.

Відповідач - ОСОБА_3 у судове засіданні не з'явився, явку свого представника не забезпечив, через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій ОСОБА_3 вказує, що у зв'язку з його постійною зайнятістю по роботі та регулярними відрядженнями, не має можливості з'явитися до суду, просить розглянути справу без його участі, вирішити спір у відповідності до чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

02 листопада 2007 року між ВАТ «Перший Інвестиційний Банк», в особі філії у м. Вінниця, та ТОВ «УТ-Санлайн» укладено кредитний договір № 14/0507-КЮ, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 1100000 гривень на поповнення обігових коштів, під 20% річних, строком до 30 жовтня 2008 року.

27 листопада 2007 року між ВАТ «Перший Інвестиційний Банк», в особі філії у м. Вінниця, та ТОВ «УТ-Санлайн» укладено кредитний договір № 18/0507-КЮ, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 1800000 гривень на поповнення обігових коштів, під 17% річних, строком до 26 листопада 2008 року.

Обидва кредитні договори укладені в письмовій формі, підписані представниками сторін.

В якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «УТ-Санлайн» за кредитними договорами між позивачем та ОСОБА_2 укладено договори застави майнових прав.

Так, 02 листопада 2007 року між ВАТ «Перший Інвестиційний Банк», в особі філії у м. Вінниця, та ОСОБА_2 укладено договір застави майнових прав № 20/0507-З, за яким забезпечуються вимоги заставодержателя (позивача), що випливають з умов кредитного договору № 14/0507-КЮ від 02 листопада 2007 року, укладеного між банком та ТОВ «УТ-Санлайн». Заставодавець - ОСОБА_2 передав в заставу належні йому майнові права на грошові кошти, розміщені відповідно до умов депозитного договору № 3120-ДФ-У від 17 листопада 2006 року у філії ВАТ «Перший Інвестиційний Банк» м. Вінниця, в сумі 1300000 грн.

27 листопада 2007 року між ВАТ «Перший Інвестиційний Банк», в особі філії у м. Вінниця, та ОСОБА_2 укладено договір застави майнових прав № 24/0507-З, за яким забезпечуються вимоги заставодержателя (позивача), що випливають з умов кредитного договору № 18/0507-КЮ від 27 листопада 2007 року, укладеного між банком та ТОВ «УТ-Санлайн». Заставодавець - ОСОБА_2 передав в заставу належні йому майнові права на грошові кошти, розміщені відповідно до умов депозитного договору № 3429/02-К від 27 листопада 2007 року у філії ВАТ «Перший Інвестиційний Банк» м. Вінниця, в сумі 2000000 грн.

Вказані договори застави майнових прав укладені сторонами в письмовій формі, підписані представником банку та ОСОБА_2

30 листопада 2007 року між ТОВ «УТ-Санлайн» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір № 2 до договору послуг від 01 листопада 2007 року, яким викладено договір послуг у новій редакції. Предметом вказаного договору є послуги виконавця (ОСОБА_2) щодо фактичного забезпечення власними коштами (фінансовими ресурсами) зобов'язання замовника перед ВАТ «Перший Інвестиційний Банк», які мають результатом правові відносини, що виникають між сторонами. Формою забезпечення перед ВАТ «Перший Інвестиційний Банк» за зобов'язаннями замовника може бути порука, гарантія, застава.

25 вересня 2008 року між ТОВ «УТ-Санлайн» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір № 3 до договору послуг № 2 від 30 листопада 2007 року, яким внесені зміни до договору послуг від 30 листопада 2007 року шляхом викладення його в новій редакції.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. вказаного договору предметом договору послуг від 30 листопада 2007 року є послуги виконавця щодо фактичного забезпечення коштами (фінансовими ресурсами) зобов'язання замовника («УТ-Санлайн») перед ВАТ «Перший Інвестиційний Банк», які мають результатом правові відносини, що виникають між сторонами. Формою забезпечення перед ВАТ «Перший Інвестиційний Банк» за зобов'язаннями замовника може бути порука, мантія, застава.

За умовами п.п. 3.1., 3.2. договору послуг виконавець зобов'язується укласти відповідний договір забезпечення зобов'язання замовника перед ВАТ «Перший Інвестиційний Банк». У випадку фактичного виконання виконавцем зобов'язань замовника перед ВАТ «Перший Інвестиційний Банк», то він має право регресних вимог до замовника.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору послуг вартість послуг щодо надання забезпечення зобов'язань замовника перед ВАТ «Перший Інвестиційний Банк» складає суму, яка розраховується виходячи із 14% річних від суми наданого виконавцем забезпечення.

Послуги виконавця (ОСОБА_2) оплачуються переходом права власності на оборотні активи, далі по тексту - товар замовника. Право власності на товар переходить виключно на підставі цього договору та видаткової накладної Замовника № 10 від 25 вересня 2008 року. Передача зазначених активів здійснюється на підставі видаткової накладної товару.

Вартість послуг виконавця (ОСОБА_2) у випадку виконання ним зобов'язань замовника перед ВАТ «Перший Інвестиційний Банк» встановлюється у розмірі 20% від суми виконаного зобов'язання. Оплата послуг здійснюється на протязі шести місяців з моменту підписання цього договору.

Вказаний додатковий договір № 3 від 25 вересня 2008 року укладений сторонами в письмовій формі та підписаний ОСОБА_2 та представником ТОВ «УТ-Санлайн».

Відповідно до видаткової накладної № УТ-0000010 від 25 вересня 2008 року ОСОБА_2 отримано наступний товар: Serena 1.1 SR 20 у кількості 512 штук, загальною вартістю 2713602 гривень, циліндрична праска з просушуванням, електрична 1800/600 мм у кількості 1 штука, загальною вартістю 46591,15 гривень, пральна машина автомат електр.віджим 40 кг/год у кількості 2 штуки, загальною вартістю 166221,10 гривень, холодильник вітрина 3750 мм у кількості 1 штука, загальною вартістю 19579,14 гривень, пристінна гірка на металевих ніжках у кількості 1 штука, загальною вартістю 4668,30 грн., всього на загальну суму 2950661,69 гривня.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2011 року визнано недійсними договір застави майнових прав № 20/0507-3 від 02 листопада 2007 року та договір застави майнових прав № 24/0507-3 від 27 листопада 2007 року, укладені між ВАТ «Перший Інвестиційний Банк» та ОСОБА_2, у задоволені вимог щодо стягнення коштів - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що підписавши договори про заставу майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитних рахунках, ОСОБА_2 розпорядився коштами, які знаходились на депозитних рахунках, без згоди своєї дружини ОСОБА_4, оскільки згоди на заставу майнових прав по депозитним договорам ОСОБА_4 не давала.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 21 квітня 2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2011 року касаційну скаргу ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» відхилено, рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 1 березня 2011 року та ухвала апеляційного суду Вінницької області від 21 квітня 2011 року залишені без змін.

В подальшому рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 грудня 2011 року стягнуто з ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» на користь ОСОБА_2 2950661,69 грн. неправомірно списаних коштів, збитки у виді не нарахованих відсотків за користування коштами в розмірі 1050730,63 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що рішеннями судів визнані недійсними договори застави майнових прав, а тому вимоги ОСОБА_2 про стягнення з банку коштів, що були стягнуті на виконання договорів застави майнових прав від 02 листопада 2007 року та від 27 листопада 2007 року в розмірі 2950661,69 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 22 березня 2012 року рішення суду першої інстанції змінено, а саме зменшено розмір збитків у виді не нарахованих збитків за користування коштами по строковому договору банківського вкладу до 148575,11 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2012 року відмовлено ПАТ «Перший інвестиційний банк» у відкритті касаційного провадження у справі.

Постановою Господарського суду Вінницької області від 01 лютого 2011 року визнано боржника ТОВ «УТ-Санлайн» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

10 жовтня 2012 року Товарною біржею «Подільський контракт» проведений аукціон з реалізації майнових активів підприємства-банкрута ТОВ «УТ-Санлайн», а саме: - права вимоги з повернення товару, яке виникло на підставі договору послуг б/н від 30 листопада 2007 року.

Переможцем аукціону з реалізації лоту № 1 - право вимоги з повернення ОСОБА_2 отриманого на підставі видаткової накладеної № УТ-0000010 від 25 вересня 2008 року товару на загальну суму 2950661,69 гривень, яке виникло на підставі договору послуг б/н від 30 листопада 2007 року, з урахуванням всіх змін та додаткових договорів до нього, укладеного між ТОВ «УТ-Санлайн» та ОСОБА_2 - визнано ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», що підтверджується протоколом № 024/13 проведення аукціону, затвердженого Товарною біржею «Подільський контракт» 10 жовтня 2012 року.

11 жовтня 2012 року між ТОВ «УТ-Санлайн» та ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» укладено договір купівлі-продажу права вимоги, за умовами якого первісний кредитор (ТОВ «УТ-Санлайн») відступає (передає) належні йому права вимоги, що виникають із договору послуг від 30 листопада 2007 року з урахуванням всіх змін та додаткових договорів до нього, новому кредитору (позивачу), а новий кредитор набуває (приймає) право вимоги та в порядку і на умовах визначених цим договором, сплачує за нього визначену пунктом 3.1. цього договору грошову суму.

За умовами п. 1.2. вказаного договору право вимоги по договору послуг відступається (передається) в повному обсязі на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи, але не обмежуючись правом вимоги щодо повернення боржником отриманого на підставі видаткової накладної № УТ-0000010 від 25 вересня 2008 року товару, на загальну суму 2950661,69 гривень, а в разі неможливості такого повернення - відшкодування боржником вартості такого товару, сплати штрафних санкцій та/або пені.

Право вимоги, що відступлено новому кредитору, засвідчено документами, перелік яких погодженого сторонами у п. 1.3. договору, передача таких документів здійснюється по акту приймання-передачі.

Право вимоги по договору послуг вважається відступленим (переданим) первісним кредитором та набутим (прийнятим) новим кредитором з моменту підписання сторонами цього Договору. (пункт 2.1. договору купівлі-продажу права вимоги)

З моменту відступлення права вимоги, новий кредитор (позивач) заміщає первісного кредитора у всіх правовідносинах, які склалися між первісним кредитором та боржником у зв'язку із укладеним між ними договором послуг. (пункт 2.3. договору купівлі-продажу права вимоги)

Договір купівлі-продажу права вимоги укладений в письмовій формі та підписаний представниками сторін.

В день укладення договору між ТОВ «УТ-Санлайн» та ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» підписано акт приймання - передачі, за яким позивачу передані документи, що підтверджують право вимоги, а саме: копію додаткового договору № 2 від 30 листопада 2007 року, додатковий договір № 3 від 25 вересня 2008 року, видаткову накладну № УТ-0000010 від 25 вересня 2008 року, судові рішення, тощо.

Також 11 жовтня 2012 року на адресу ОСОБА_2 надіслано повідомлення від ліквідатора ТОВ «УТ-Санлайн» Болховітіна В.М., яким відповідача проінформовано, що виконання ним зобов'язань за договором послуг від 30 листопада 2007 року, починаючи з 11 жовтня 2012 року підлягає виконанню банку. (а.с. 58-60)

Наступного дня (12 жовтня 2012 року) зі сторони банку відповідачу - ОСОБА_2 надіслана вимога про повернення на користь ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» товару, отриманого відповідачем відповідно до видаткової накладної № УТ-0000010 від 25 вересня 2008 року. (а.с. 61-65)

Крім того, 11 жовтня 2012 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки, за умовами якого останній поручився перед ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» за належне виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань, що випливають з договору послуг від 30 листопада 2007 року з урахуванням всіх змін та додаткових договорів до нього, зокрема, додаткового договору № 3 від 25 вересня 2008 року, у тому числі повернення кредитору отриманого боржником товару згідно видаткової накладної № УТ-0000010 від 25 вересня 2008 року на загальну суму 2950661,69 грн.

Сторонами вищевказаного договору поруки визначено у п. 1.2 ліміт відповідальності поручителя в обсязі, що не перевищує 1000 гривень.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_2 укладено договори застави майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитних рахунках, що відкриті у ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», в якості забезпечення зобов'язань ТОВ «УТ-Санлайн» по кредитним договорам.

Одночасно з підписанням договорів застави майнових прав між ТОВ «УТ-Санлайн» та ОСОБА_2 укладається договір послуг, предметом якого є надання послуг відповідачем ОСОБА_2 щодо фактичного забезпечення коштами (фінансовими ресурсами) зобов'язання ТОВ «УТ-Санлайн» перед ВАТ «Перший Інвестиційний Банк» у тому числі шляхом застави.

19 травня 2008 у зв'язку із невиконанням ТОВ «УТ-Санлайн» своїх зобов'язань за кредитними договорами банк на підставі укладених договорів застави звернув стягнення на заставлене майно шляхом списання з депозитних рахунків ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 2950661,69 гривня, що відповідає загальному розміру заборгованості за кредитними договорами.

25 вересня 2008 року в порядку розрахунку за надані ОСОБА_2 послуги останній отримав вищеперелічений товар за видатковою накладною № УТ-0000010 на загальну суму 2950661,69 грн.

При цьому, посилання відповідача та його представника на те, що отримання ОСОБА_2 товару по видатковій накладній не пов'язано з укладенням договорів застави майнових прав та кредитними договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «УТ-Санлайн», не підтверджується матеріалами справи, оскільки у додатковій угоді № 3 від 25 вересня 2008 року до договору послуг № 2 від 30 листопада 2007 року вказано, що відповідач надає послуги із забезпечення коштами зобов'язання ТОВ «УТ-Санлайн» перед ВАТ «Перший Інвестиційний Банк», розрахунок за надані послуги здійснюється шляхом переходу права власності на товар за видатковою накладною № 10 від 25 вересня 2008 року. Того ж дня від ТОВ «УТ-Санлайн» ОСОБА_2 отримано товар за видатковою накладною № УТ-0000010 на загальну суму 2950661,69 грн., що відповідає сумі заборгованості товариства за кредитом.

Крім того, та обставина, що заборгованість ТОВ «УТ-Санлайп» перед банком у розмірі 2950661,69 грн. повністю була погашена ОСОБА_2, за що ТОВ «УТ-Санлайн» розрахувалося із ОСОБА_2 шляхом передання товару на загальну суму 2950661,69 грн. на підставі видаткової накладної № УТ-0000010 від 25 вересня 2008 року, не підлягає доказуванню в порядку, передбаченому ст. 61 ЦПК України, оскільки встановлена рішенням Господарського суду Вінницької області від 20 грудня 2012 року у справі за позовом ФОП ОСОБА_2 до ТОВ «УТ-Санлайн», ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 24 квітня 2013 року. (т. ІІ а.с. 5-25)

У 2011 році судовим рішенням, яке набуло законної сили, договори застави майнових прав № 20/0507-3 від 02 листопада 2007 року та № 24/0507-3 від 27 листопада 2007 року, укладені між ОСОБА_2 та ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», визнані недійсними. (т. І а.с. 70-82)

В подальшому рішенням Ленінського районного суду м. Вінниця від 27 грудня 2011 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 22 березня 2012 року, які набули законної сили, з позивача на користь ОСОБА_2, зокрема, стягнуто неправомірно списані кошти у сумі 2950661,69 грн.

За таких обставин, у ТОВ «УТ-Санлайн», як замовника за договором послуг, виникло право на повернення товару, переданого на користь ОСОБА_2 за видатковою накладною від 25 вересня 2008 року № УТ-0000010 на загальну суму 2950661,69 грн., оскільки підстава відповідно до якої ТОВ «УТ-Санлайн» передало відповідачу ОСОБА_2 товар відпала.

Оскільки ТОВ «УТ-Санлайн» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, позивач на аукціоні з реалізації майнових активів підприємства-банкрута придбав право вимоги з повернення ОСОБА_2 отриманого на підставі видаткової накладної № Ут-0000010 від 25 вересня 2008 року товару на загальну суму 2950661,69 гривень, яке виникло на підставі договору послуг б/н від 30.11.2007р., з урахуванням всіх змін та додаткових договорів до нього, укладеного між ТОВ «УТ-Санлайн» та ОСОБА_2

11 жовтня 2012 року між ТОВ «УТ-Санлайн» та позивачем укладено договір купівлі-продажу права вимоги, за умовами якого право вимоги за договором послуг перейшло від ТОВ «УТ-Санлайн» до позивача з моменту підписання договору.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже, відбувалася заміна сторони «Замовника» з ТОВ «УТ-Санлайн» на ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» у договорі послуг від 30 листопада 2007 року, а саме: у додатковому договорі № 2 від 30 листопада 2007 року до договору послуг від 01 листопада 2007 року та у додатковому договорі № 3 від 25 вересня 2008 року до договору послуг № 2 від 30 листопада 2007 року.

При виконанні ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2012 року про арешт товару, а саме: Serena 1.1 SR 20, циліндрична праска з просушуванням, електрична 1800/600 мм, пральна машина автомат електр.віджим 40 кг/код, холодильник вітрина 3750 мм, пристінна гірка на металевих ніжках, державним виконавцем Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2, зазначений товар відсутній, що підтверджується актом державного виконавця від 23 жовтня 2012 року та постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24 жовтня 2012 року.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні стверджували, що вказаний вище товар знаходиться за місцем здійснення підприємницької діяльності. При цьому, у запереченні на позов місцем здійснення діяльності ОСОБА_2 вказано адресу: АДРЕСА_4, а в акті підтвердження наявності майна від 08 травня 2013 року зазначено, що спірне майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Матеріалами справи підтверджено, що в усіх договорах, укладених ОСОБА_2, які наявні в матеріалах справи, зокрема у договорі послуг, скаргах, заявах вказана єдина адреса ОСОБА_2 - АДРЕСА_2, будь-яка інша адреса, у тому числі адреса здійснення останнім підприємницької діяльності, не могла бути відома позивачу з об'єктивних причин.

Заявляючи про готовність повернути отриманий товар, ОСОБА_2 з жовтня 2012 року не надіслав на адресу позивача жодного повідомлення про адресу місцезнаходження товару, не вчинив інших дій, направлених на повернення товару позивачу. Разом з тим, у запереченнях на позов та в акті підтвердження наявності майна від 08 травня 2013 року зазначені дві різні адреси здійснення підприємницької діяльності.

Також в акті підтвердження наявності майна від 08 травня 2013 року вказано, що за адресою: АДРЕСА_3, знаходяться Serena 1.1 SR 20, циліндрична праска, холодильна вітрина, пристінна гірка на металевих ніжках. Отже, товар у ОСОБА_2 знаходиться не в повному обсязі, оскільки у нього відсутня пральна машина автомат.

Оцінюючи докази зібрані у справі, суд не може прийняти акт підтвердження наявності майна від 08 травня 2013 року як належний доказ наявності у відповідача ОСОБА_2 спірного товару, оскільки товар перелічений в акті за кількістю не відповідає вказаному у видатковій накладній № УТ-0000010 від 25 вересня 2008 року, акт складений відповідачем ОСОБА_2, який є заінтересованою особою, як головою комісії, головним бухгалтером, депутатом Якушинецької сільської ради, підписи яких завірені головою сільської ради. До акту не долучені підтверджуючі документи, що сільському голові передані повноваження на засвідчення справжності підпису на документах, що вказана в акті адреса є адресою здійснення ФОП ОСОБА_2 підприємницької діяльності, за якою знаходяться складські приміщення, що перебувають у власності або володінні у ОСОБА_2

Враховуючи суперечливі твердження відповідача ОСОБА_2 та його представника щодо адреси знаходження товару, відсутність належних доказів на користь перебування у володінні ОСОБА_2 товару, приймаючи до уваги акт державного виконавця про відсутність майна за адресою АДРЕСА_2, суд доходиться висновку про неможливість повернення товару, отриманого ОСОБА_2 за видатковою накладною № УТ-0000010 від 25 вересня 2008 року.

За правилами ЦК та ЦПК України сторона вільна у виборі способу захисту своїх порушених прав.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача коштів у сумі 2950661,69 грн., що еквівалентна вартості отриманого товару на підставі договору послуг від 30 листопада 2007 року, а саме: додаткового договору № 3 від 25 вересня 2008 року до договору послуг № 2 від 30 листопада 2007 року, є обґрунтованими, а тому суд вирішує стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача грошові кошти у сумі 2950661,69 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача грошових коштів у сумі 1000 грн. на підставі договору поруки від 11 жовтня 2012 року такі вимоги також підлягають задоволенню з огляду на наступне.

11 жовтня 2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки, в якому останній поручився перед банком за належне виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором послуг від 30 листопада 2007 року з урахуванням всіх змін та додаткових договорів. Сторонами договору визначено ліміт відповідальності поручителя в обсязі, що не перевищує 1000,00 гривень, які ОСОБА_3 має сплатити протягом одного робочого дня з моменту отримання вимоги кредитора.

Враховуючи те, що позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_3 в межах строку, передбаченого ст. 559 ЦК України, порука останнього не є такою, що припинена, суд вирішує задовольнити позов у вказаній частині та стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача грошові кошти у сумі 1000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір у сумі 3004,40 грн. та з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача судовий збір у сумі 214,60 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк», код ЄДРПОУ 26410155, грошові кошти в розмірі 2950661 (два мільйони дев'ятсот п'ятдесят тисяч шістсот шістдесят одна) гривня 69 копійок на підставі додаткового договору № 2 від 30 листопада 2007 року до договору послуг від 01 листопада 2007 року та додаткового договору № 3 від 25 вересня 2008 року до договору послуг № 2 від 30 листопада 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_3, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк», код ЄДРПОУ 26410155, грошові кошти у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень на підставі договору поруки від 11 жовтня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк», код ЄДРПОУ 26410155, судовий збір у сумі 3004 (три тисячі чотири) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк», код ЄДРПОУ 26410155, судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя дпис/ О.І. Шумейко