Рішення № 31319915, 08.04.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 0107/7841/2012

Провадження по справі 2/122/80/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючого судді - Гоцкалюка В.Д.,

при секретарі - Рассомакіні А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про припинення права власності, зобов'язання виплатити грошову компенсацію, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про припинення права власності ОСОБА_2 на 1\8 частку домоволодіння АДРЕСА_1, про припинення права власності ОСОБА_3 на 1\8 частку домоволодіння АДРЕСА_1, зобов'язання виплатити грошову компенсацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вартості їх часток, визнання права власності за ОСОБА_1 на домоволодіння АДРЕСА_1 в цілому.

Представник позивача ОСОБА_7 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з мотивів викладених в позовній заяві та уточненнях до неї. Також зазначив, що між сумами визначеними судовою експертизою та сумами внесеними на депозитний рахунок суду є розбіжності, оскільки на депозитний рахунок суду внесено дещо більшу сум ніж визначено судовою експертизою, у зв'язку із чим просив компенсувати відповідачам вартість їх часток в праві власності саме сумою вказаною в квитанції, щодо внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнали та не заперечували проти їх задоволення, з сумами вказаними в квитанціях, щодо внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду, повністю згодні та вважають їх достатніми.

Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали письмові заяви, згідно яких просили розглянути справу за їх відсутності.

Судом не встановлені обставини, які відповідно до ч.2 ст.174 ЦПК України, перешкоджали би прийняттю судом визнання позову відповідачами.

Заслухавши пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим проте підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Згідно ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВРВ № 097632 від 21 вересня 2010 року, позивачу у справі - ОСОБА_1 належить 1/2 частка домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.4).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРВ № 097633 від 21 вересня 2010 року, позивачу у справі - ОСОБА_1 належить 1/4 частка домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.5).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРВ № 097634 від 21 вересня 2010 року, відповідачу у справі - ОСОБА_2 належить 1/8 частка домоволодіння АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРВ № 097635 від 21 вересня 2010 року, відповідачу у справі - ОСОБА_3 належить 1/8 частка домоволодіння АДРЕСА_1.

Таким чином, співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, є ОСОБА_1, якому належить 3/4 частки домоволодіння, ОСОБА_2, якому належить 1/8 частка домоволодіння, та ОСОБА_3, якому належить 1/8 частка домоволодіння.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №0-867 від 06 березня 2013 року, ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 складає 187236 грн. Вартість 1\8 частки вищезазначеного домоволодіння є 23405 грн. При існуючому плануванні домоволодіння АДРЕСА_1 виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1\8 частці, кожному, вказаного домоволодіння технічно не неможливо.

Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є не значною і не може бути виділена в натурі; річ є не подільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Припинення права власності на частку спільного майна одного із співвласників можливо лише при сукупності усіх умов, передбачених ч. 1 ст.365 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Позивачем на транзитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в АР Крим, внесено суми 24405 грн. та 24405 грн., про що свідчать квитанції № 1 та № 3 від 04 квітня 2013 року, що в свою чергу відповідає вартості часток майна відповідачів, право власності на які позивач просить припинити.

Тому за наявності таких обставин суд вважає можливим припинити право власності відповідача ОСОБА_2 на 1/8 частку у спільному домоволодінні АДРЕСА_1, а грошові кошти, які перераховані позивачем на транзитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в АР Крим у сумі 24405 грн. видати відповідачу ОСОБА_2.

Також суд вважає можливим припинити право власності відповідача ОСОБА_3 на 1/8 частку у спільному домоволодінні АДРЕСА_1, а грошові кошти, які перераховані позивачем на транзитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в АР Крим у сумі 24405 грн. видати відповідачу ОСОБА_3.

В п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» зазначено, що виділення в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом, при наявності можливості переобладнання приміщення в ізольованій квартири.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №0-867 від 06 березня 2013 року при існуючому плануванні домоволодіння АДРЕСА_1 виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1\8 частці, кожному, вказаного домоволодіння технічно не неможливо.

Таким чином, можливість поділу спірного житлового будинку з виділенням самостійного виходу відсутня.

Згідно практики Верховного Суду України для вирішення питання про припинення права особи на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників наявність всіх чотирьох умов, зазначених в ч.1 ст.365 ЦК України, в їх сукупності не є необхідністю, оскільки ці умови є вичерпним переліком підстав, за наявність будь-якого з них можливо вирішення судом питання про припинення права на частку в загальному майні й, кожен з чотирьох випадків, може бути самостійною підставою для звернення до суду.

Суд вважає, що матеріалами справи доведені підстави, викладені в ч.1 ст. 365 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 365 ЦК України обов'язковою умовою постановкою судом рішення про припинення права особи на частку у спільному майні - є попереднє внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Разом з тим, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог щодо визнання за ним права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в цілому, оскільки за встановленими судовим розглядом обставинами та дослідженими матеріалами цивільної справи, право власності позивача на 1/2 частку вказаного домоволодіння - отриманої згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВРВ № 097632 від 21 вересня 2010 року, право власності на 1/4 частку вказаного домоволодіння - отриманої згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРВ № 097633 від 21 вересня 2010 року, ніким не оспорюється, тому не потребує судового захисту.

З урахуванням вказаних обставин суд вважає, що заявлені позовні вимоги є цілком обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст.ст. 15, 328, 358, 360, 364, 365 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 174, 179, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 27 червня 2000 року, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1) на частку майна, що є у спільній частковій власності, а саме на 1/8 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРВ № 097634 від 21 вересня 2010 року.

Компенсувати ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 27 червня 2000 року, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1) вартість 1/8 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 24405 (двадцять чотири тисячі чотириста п'ять) грн., шляхом видачі ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 27 червня 2000 року, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1) особисто, вказаної суми, внесеної ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду, яка знаходиться на рахунку: НОМЕР_5 Територіального управління Державної судової адміністрації України в АР Крим код за ЄДРПОУ 26273942, банк отримувач коштів ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, код банку отримувача коштів (МФО): 824026, згідно квитанції № 3 від 04 квітня 2013 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах цивільної справи Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим за № 2-122/80/2013.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 14 листопада 1998 року, ідентифікаційний номер № НОМЕР_2) на частку майна, що є у спільній частковій власності, а саме на 1/8 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРВ № 097635 від 21 вересня 2010 року.

Компенсувати ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 14 листопада 1998 року, ідентифікаційний номер № НОМЕР_2) вартість 1/8 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 24405 (двадцять чотири тисячі чотириста п'ять) грн., шляхом видачі ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 14 листопада 1998 року, ідентифікаційний номер № НОМЕР_2) особисто, вказаної суми, внесеної ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду, яка знаходиться на рахунку: НОМЕР_5 Територіального управління Державної судової адміністрації України в АР Крим код за ЄДРПОУ 26273942, банк отримувач коштів ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, код банку отримувача коштів (МФО): 824026, згідно квитанції № 1 від 04 квітня 2013 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах цивільної справи Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим за № 2-122/80/2013.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_7, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 12 грудня 1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право власності на 1/8 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, належної ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 27 червня 2000 року, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРВ № 097634 від 21 вересня 2010 року, після припинення за ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 27 червня 2000 року, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1) права на 1/8 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у спільної частковій власності.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_7, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 12 грудня 1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право власності на 1/8 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, належної ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 14 листопада 1998 року, ідентифікаційний номер № НОМЕР_2) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРВ № 097635 від 21 вересня 2010 року, після припинення за ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 14 листопада 1998 року, ідентифікаційний номер № НОМЕР_2) права на 1/8 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у спільної частковій власності.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя