Рішення № 31317083, 22.05.2013, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/514/13-ц

Номер провадження 2/298/158/13

Категорія (2. 4)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого-судді Цибика І.Й., при секретарі Тисянчин М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно, розподіл майна подружжя, встановлення порядку користування нерухомим майном,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з цим позовом з тих підстав, що з відповідачем по справі перебуває у шлюбі, який зареєстрований 24 червня 1978 року виконкомом Малоберезнянської сільської Ради Великоберезнянського району за записом № 17, про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1.

У 1997 році, відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконкому Малоберезнянської сільської Ради, її чоловік (відповідач), після смерті свого батька, отримав у спадщину будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, яка була юридично оформлена 20.12.2004 року державним нотаріусом Великоберезнянської державної нотаріальної контори та зареєстрована у Великоберезнянському районному підприємстві технічної інвентаризації 27.12.2004 року за реєстраційним номером 8525279.

Протягом 2004-2013 років за спільні грошові кошти сторонами було проведено капітальний ремонт зазначеного будинковолодіння: проводилась заміна підлоги, вікон, дверей; здійснено ремонт в усіх приміщеннях будинку (кімнатах, коридорі). Для проведення такого ремонту закуплявся пісок, цемент, гравій, дошка, плитка кахельна тощо, що підтверджується накладними: № 178 від 15.07.2007 року на суму 19 876 грн. (купівля вікон); № 41 від 14.09.2006 року на суму 12 185 грн. (купівля будматеріалів); № 71 від 10.10.2007 року на суму 5 760 грн. (купівля будматеріалів); № 39 від 18.08.2005 року на суму 11 900 грн. (купівля пиломатеріалів). Всього на загальну суму 49 721 грн.

Крім того, за власні кошти позивачки оплачувалась робота майстрів, які здійснювали ремонт будинку. Всього на суму 19 910 грн.

Таким чином, на момент отримання свідоцтва про право на спадщину, вартість даного будинку, виходячи з технічного паспорту БТІ та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, була такою:

- Літ. А житловий будинок, загальною площею 120,6 кв.м, житловою площею 56,7 кв.м, інвентаризаційна вартість 15 508 грн.;

- Літ Б гараж, загальною площею 17,8 кв.м, інвентаризаційна вартість 2 062 грн.;

- Літ В літня кухня, загальною площею 22,1 кв.м, інвентаризаційна вартість 3 153 грн.;

- Літ Г майстерня, загальною площею 68,8 кв.м, інвентаризаційна вартість 4 168 грн.;

- Літ Д стайня, загальною площею 67,3 кв.м, інвентаризаційна вартість 5 400;

- 2 -

- Літ Е туалет, загальною площею 1,5 кв.м, інвентаризаційна вартість 356 грн.;

- огорожа, інвентаризаційна вартість 1 332 грн.

Всього інвентаризаційна вартість нерухомого майна дорівнює 31 979 грн.

Разом з тим, відповідно до Звіту про незалежну оцінку зазначеного вище домоволодіння з надвірними спорудами АДРЕСА_1, станом на 09.04.2013 року, його вартість становить 120 600 грн. Крім того, згідно листа КП "Великоберезнянське районне БТІ" № 55 від 15.04.2013 року, у даному домоволодінні було проведено поточну інвентаризацію, при обстеженні виявлені слідуючі поточні зміни: замінено вікна та підлогу кімнат, встановлено керамічну плитку, стелю підшито гіпсокартоном.

Отже, відповідно вартість будинку збільшилась з 15 508 грн. до 120 600 грн. Різниця складає: 120 600 грн. - 15 508 грн. = 105 092 грн., що є свідченням істотного поліпшення вартості вказаного нерухомого майна.

Оскільки в силу сімейних негараздів стосунки між сторонами погіршилися, на вимогу позивачки відповідач не бажає зареєструвати на неї право власності на 1/2 частину будинковолодіння, що створює для останньої труднощі щодо забезпечення її прав на цю нерухомість, розпоряджатися часткою в даному нерухомому майні на власний розсуд, договору про набуте майно між ними не було, позивачка просить визнати право власності на 1/2 зазначеного вище будинковолодіння за нею та встановити між нею та відповідачем право корисування цим будинковолодінням, а саме:

- за позивачкою наступними приміщеннями будинку: кімнатою 2, площею 22,4 кв.м, вартістю 22 400 грн.; кімнатою 3, площею 16,3 кв.м, вартістю 16 300 грн.; кімнатою 4 (прихожою), площею 12,1 кв.м, вартістю 12 100 грн.; кімнатою 5 (верандою), площею 11,7 кв.м, вартістю 11 700 грн. Всього - право користування площею 62,5 кв.м, загальною вартістю 62 500 грн., тобто частка позивачки в основній частині будинку становитиме 51,9 %;

- за відповідачем наступними приміщеннями будинку: кімнатою 1, площею 18 кв.м, вартістю 18 000 грн.; кімнатою 6 (кухнею), площею 15,2 кв.м, вартістю 15 200 грн.; кімнатою 7 (кладовою), площею 10,6 кв.м, вартістю 10 600 грн.; кімнатою 8 (коридором), площею 6,8 кв.м, вартітсю 6 800 грн.; кімнатою 9 (кочегавркою), площею 7,5 кв.м, вартістю 7 500 грн. Всього - право користування площею 58,1 кв.м, загальною вартістю 58 100 грн., тобто частка відповідача в основній частині будинку становитиме 48,1 %.

Сторони подали до суду заяви, в яких позивачка позов підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в ньому, а відповідач позов визнав, не заперечував проти його задоволення, та просили розглянути справу без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і підлягаючим до задоволення, в тому числі з підстав, передбачених ч.4 ст. 174 ЦПК України.

У судовому засіданні належними доказами встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24 червня 1978 року, що стверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1.

У 1997 році, відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконкому Малоберезнянської сільської Ради, відповідач, після смерті свого батька, отримав у

спадщину будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, яка була юридично оформлена 20.12.2004 року державним нотаріусом Великоберезнянської

державної нотаріальної контори та зареєстрована у Великоберезнянському районному підприємстві технічної інвентаризації 27.12.2004 року за реєстраційним номером 8525279.

Протягом 2004-2013 років за спільні грошові кошти сторонами було проведено капітальний ремонт зазначеного будинковолодіння: проводилась заміна підлоги, вікон, дверей; здійснено ремонт в усіх приміщеннях будинку (кімнатах, коридорі). Для проведення такого ремонту закуплявся пісок, цемент, гравій, дошка, плитка кахельна тощо, що підтверджується накладними: № 178 від 15.07.2007 року на суму 19 876 грн. (купівля

- 3 -

вікон); № 41 від 14.09.2006 року на суму 12 185 грн. (купівля будматеріалів); № 71 від 10.10.2007 року на суму 5 760 грн. (купівля будматеріалів); № 39 від 18.08.2005 року на суму

11 900 грн. (купівля пиломатеріалів). Всього на загальну суму 49 721 грн.

Крім того, за власні кошти позивачки оплачувалась робота майстрів, які здійснювали ремонт будинку. Всього на суму 19 910 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, на момент отримання свідоцтва про право на спадщину, загальна вартість даного будинку, виходячи з технічного паспорту БТІ та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, становила 31 979 грн. Однак, відповідно до Звіту про незалежну оцінку зазначеного вище домоволодіння з надвірними спорудами АДРЕСА_1, станом на 09.04.2013 року, його вартість становить 120 600 грн.

Тобто, після проведення ремонтних робіт, відповідно вартість будинку збільшилась з 15 508 грн. до 120 600 грн. Різниця складає: 120 600 грн. - 15 508 грн. = 105 092 грн., що є свідченням істотного поліпшення вартості вказаного нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно частин 1, 2 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частиною 1 статті 71 СК України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Також, відповідно до частин 3, 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Виходячи з положень частин 1, 2 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Крім того, згідно з п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Отже, згідно приписів законодавства, яке застосовується до правовідносин між сторонами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками вказаного майна і частки кожного в даному майні є рівними.

З поданих сторонами заяв слідує, що вони домовилися про поділ спільного майна, однак бажають його здійснити у судовому порядку, тому враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи зазначені вище норми сімейного і цивільного законодавства, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог позивачки в повному обсязі.

- 4 -

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 174, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 62, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 368, 372 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Встановити право користування будинковолодінням за адресою: АДРЕСА_1, наступним чином:

- визнати за ОСОБА_1 право особистого користування: кімнатою 2, площею 22,4 кв.м, вартістю 22 400 грн.; кімнатою 3, площею 16,3 кв.м, вартістю 16 300 грн.; кімнатою 4 (прихожою), площею 12,1 кв.м, вартістю 12 100 грн.; кімнатою 5 (верандою), площею 11,7 кв.м, вартістю 11 700 грн. Всього - право користування площею 62,5 кв.м, загальною вартістю 62 500 грн., що становить 51, 9 % в основній частині будинку;

- визнати за ОСОБА_2 право особистого користування: кімнатою 1, площею 18 кв.м, вартістю 18 000 грн.; кімнатою 6 (кухнею), площею 15,2 кв.м, вартістю 15 200 грн.; кімнатою 7 (кладовою), площею 10,6 кв.м, вартістю 10 600 грн.; кімнатою 8 (коридором), площею 6,8 кв.м, вартітсю 6 800 грн.; кімнатою 9 (кочегавркою), площею 7,5 кв.м, вартістю 7 500 грн. Всього - право користування площею 58,1 кв.м, загальною вартістю 58 100 грн., що становить 48,1 % в основній частині будинку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Закарпатської області через Великоберезнянський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.

Головуючий