Постанова № 31316419, 25.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р. Справа № 2а-13040/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Интер-Пласт Сервис" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. по справі № 2а-13040/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Интер-Пласт Сервис"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ИНТЕР-ПЛАСТ СЕРВИС" звернувся до суду з адміністративним позовом до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту - відповідач) та просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.05.12 р. № 0000401530, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 35936,75 грн., з яких за основним платежем нараховано 28751,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7187,75 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2012р. по справі № 2a-1870/9142/12 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Індустріальною міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт перевірки № 731/15-316/31632520 від 16.05.2012 р. Відповідно до висновків Акту перевірки № 731/15-316/31632520 від 16.05.2012 р., відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.8, 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, пп. 4.6.1 п. 4.6 розділу ІІІ "Розрахунки з бюджетом за звітний період" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за №197/18935, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом (а.с. 43-46).

На підставі вищевказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000401530 від 30.05.2012р.

Не погодившись з винесеним рішенням позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства знаходять своє підтвердження в матеріалах справи і не вбачає підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки та рішень органу податкової служби встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про безпідставне завищення податкового кредиту, що спричинило заниження суми, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за березень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт", свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 24.01.2012 року.

Колегія суддів зауважує, що при вирішенні спору належить застосувати приписи ст. 75 Податкового кодексу України, якими передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до складу податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту ( п. 201.10 ст. 201 ПК України)

При цьому, згідно зі статтею 201.8 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Згідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" 01.12.2011р. укладено договір купівлі-продажу товарів. Відповідно до умов договору, ТОВ "Промтехноопт" зобов'язується надати позивачу у власність товар (витратні матеріали) згідно рахунка - фактури, а позивач зобов'язується прийняти та сплатити за нього на умовах даного договору. Згідно цього договору продавець та покупець є платниками податку на прибуток на загальних засадах. Виконання умов договору підтверджено видатковими та податковими накладними.

Оглянувши податкові накладні, виписані ТОВ "Промтехноопт" для документального оформлення виконання умов договорів купівлі продажу, колегія суддів не знаходить підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

За матеріалами справи, оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ "Промтехноопт", що підтверджується випискою з особистого рахунку, відкритого в установі банку та платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи. (а.с. 124-137).

Колегія суддів також зазначає, що Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), котрі затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил, товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 та частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як вбачається із матеріалів справи, придбаний позивачем товар у ТОВ "Промтехноопт", був переміщений від постачальника до позивача силами позивача, що підтверджується копією товарно-транспортних накладних. (а.с. 165-167)

В подальшому придбаний товар проданий позивачем на адресу ВАТ "Турбоатом". На підтвердження цього позивач надав договір поставки №34 від 15.10.2008 року (а.с. 110), згідно якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність ВАТ "Турбоатом" (покупця), а Покупець прийняти та сплатити продукцію в асортименті, кількості і якості та згідно цін, вказаних у Специфікаціях до Договору, підписаних Сторонами, які є невід'ємною частиною цього Договору. Згідно умов даного Договору - поставка продукції здійснюється засобами постачальника.

Доводи відповідача у апеляційній скарзі про те, що контрагент позивача не є платником ПДВ колегія суддів вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року у справі за № 2а-973/12/2070 за позовом ТОВ "Промтехноопт" до Державної податкової інспекції у Жовтневому району м. Харкова ДПС визнано протиправним та скасовано Рішення №1/15-02-36 від 24.01.12 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ДПС про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Промтехноопт".

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 р., апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова ДПС залишено без задоволення, а Постанову Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Згідно ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно п.6.2 наказу ДПА України № 978 від 22.12.2010 року підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

У разі набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ таке рішення є протиправним з моменту його прийняття та не створює будь-яких правових наслідків. У такому випадку безпідставно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі, в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що реєстрація контрагента позивача вважається такою, що не скасовувалась, а тому твердження податкового органу про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Промтехноопт" не відповідають дійсності.

Таким чином, з урахуванням встановлених у даній справі обставин, колегія суддів вважає, що податкові накладні, виписані ТОВ "Промтехноопт" (контрагентом позивача, продавець), відповідають вимогам податкового законодавства, чинного на час їх складання та підписання, а тому позивачем правомірно віднесено суми ПДВ по послугах, отриманих від продавця, до складу податкового кредиту за березень 2012 року.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору (згідно платіжних доручень №47142869 від 06.06.2012 р. та № 52245081 від 18.03.2013 р. у загальному розмірі 539,40 грн.), які згідно з статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Интер-Пласт Сервис" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. по справі № 13040/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Интер-Пласт Сервис" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 30 травня 2012 року № 0000401530.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Интер-Пласт Сервис" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 539 (п'ятсот тридцять дев'ять гривень) 40 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.