Ухвала суду № 31316369, 25.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р.Справа № 816/803/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. по справі № 816/803/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер", звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2013 № 0000011503.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ПАТ "Полтавакондитер" зареєстроване як юридична особа 10.12.1991 р. виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ідентифікаційний код 00382208, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником ПДВ.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Полтавакондитер" щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в сумі 2618686,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за жовтень 2012 року, згідно із затвердженим планом перевірки, результати якої оформлено актом від 11.01.2013 №135/15.3/00382208 (а.с.13-39, т.1).

За результатами проведеної перевірки було складений Акт перевірки № 135/15.3/00382208 від 11.01.2013 р. (а.с. 13-42, т. 1). Відповідно до висновків Акту перевірки № 135/15.3/00382208 від 11.01.2013 р., відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2012 року у розмірі 73148,00 грн.

Не погодившись з висновками податкового органу позивач надав ДПІ у м. Полтаві заперечення на вищевказаний акт документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2012 року (а.с.40, т.1), за результатом розгляду яких платнику податків надано відповідь щодо правомірності висновків податкового органу, заперечення ПАТ "Полтавакондитер" залишено без задоволення (а.с.41-42, т.2).

На підставі вищевказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000011503 від 24.01.2013р., яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 73148,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 36574,00 грн. (а.с.43, т.1).

Не погодившись з винесеним рішенням позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ПАТ "Полтавакондитер" у перевіряємий період та приходить до висновку про те, що ДПІ у м. Полтаві безпідставно винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів суб'єкта владних повноважень, покладених в основу спірного правового акту індивідуальної дії та відображених в акті перевірки суджень суб'єкта владних повноважень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З дослідженого акту перевірки та рішень органу податкової служби встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок перевірки про неправомірність включення ПАТ "Полтавакондитер" до складу податкового кредиту за вересень, жовтень 2012 року суми ПДВ у розмірі 73148,00 грн. в результаті придбання товарів у ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Восточная топливная компания", який податкова інспекція обґрунтовує тим, що податкові накладні від вказаних контрагентів незареєстровані у Єдиному реєстрі.

Зазначено, що в поданому додатку № 8 (вх. №9064723344 від 19.10.2012), за вересень 2012 року вказані податкові накладні, в яких постачальниками порушено порядок виписки податкових накладних та відсутність реєстрації податкової накладної, по наступним контрагентам: ФОП ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2) податкова накладна від 29.08.2012 № 55 на суму ПДВ 12814,67 грн.; ТОВ "Восточная топливная компания" (і.п.н. 372519305140) податкова накладна від 31.08.2012 №36 на суму ПДВ 60333,33 грн.

Крім того, в акті перевірки вказано, що заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувався факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг та відповідно права на податковий кредит покупця.

Оскільки, отримання товарів відбулося в серпні 2012 року, то ПАТ "Полтавакондитер" подано заяву зі скаргою на постачальників після закінчення встановленого Податковим кодексом України терміну звітного податкового періоду, у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту, відтак, на думку контролюючого органу, дана заява не є підставою для включення до складу податкового кредиту вересня, жовтень 2012 року податкових накладних, виписаних продавцями ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Восточная топливная компания" у серпні 2012 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, аналізуючи характер спірних правовідносин та досліджуючи їх обставини, колегія суддів відзначає, що спір склався з приводу нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2012 року.

Отже, при вирішенні спору належить застосувати приписи пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, відповідно до якого право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. Визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до приписів абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, між реальність господарських операцій між ПАТ "Полтавакондитер" та ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Восточная топливная компания" підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а саме: договорами, податковими, видатковими та прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

Вказані обставини реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами сторонами під сумнів не ставиться, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Восточная топливная компания" за фактом відвантаження товарів виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 438888,00 грн, в тому числі ПДВ - 73148, 00 грн.

Відповідно до положень норм розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум ПДВ до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до даних з реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с.94-163, т.1) податкова накладна № 36, виписана ТОВ "Восточная топливная компания" 31.08.2012 , позивачем фактично отримана 28.09.2012, а податкова накладна № 55, виписана ФОП ОСОБА_1 29.08.2012, отримана позивачем 19.09.2012, після чого ПАТ "Полтавакондитер" суму ПДВ за серпень 2012 року в розмірі 73148,00 грн включено до податкової декларації за вересень 2012 року.

Таким чином, у зв'язку із відсутністю у позивача вказаних податкових накладних в серпні 2012 року, право на податковий кредит по вказаних накладних згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України в серпні 2012 року у ПАТ "Полтавакондитер" не виникло, оскільки не було підтверджено податковими накладними.

Крім того, відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява зі скаргою на постачальників подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Восточная топливная компания" не зареєстрували, виписані ними на користь позивача податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, разом з декларацією з ПДВ за вересень 2012 року ПАТ "Полтавакондитер" подано додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)", а також всі документи, що підтверджують факт придбання товарів у вказаних вище контрагентів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ "Полтавакондитер" правомірно включило до складу податкового кредиту за вересень 2012 року та бюджетного відшкодування за жовтень 2012 року суму ПДВ у розмірі 73148,00 грн. згідно податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Восточная топливная компания", та заяви зі скаргою про порушення продавцями порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. по справі № 816/803/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.