Постанова № 31315352, 16.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 р. Справа № 804/2786/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представника позивача представника відповідача Уланова В.В., Книжник Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Автопорт" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2012р. за №0004061503, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Автопорт» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2012р. за №0004061503.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено про таке. Оскаржуване податкове-повідомлення рішення від 21.09.2012р. за №0004061503 винесене на підставі висновків акту документальної невиїзної перевірки від 14.09.2012р. за № 2420/1504/32835725, при цьому, у акті перевірки зазначено про те, що податкове зобов'язання з орендної плати за землю сплачено підприємством 30.12.2008р. та 30.01.2009р. із затримкою відповідно у 626 та 595 календарних днів, у той час як у оскаржуваному податковому-повідомленні рішенні зазначено термін затримки сплати податкового зобов'язання позивачем 668 календарних днів, що призвело до неправильного визначення відповідачем суми грошового зобов'язання, що підлягає до сплати позивачу. Крім того, позивач вважає, що у відповідача були відсутні взагалі правові підстави для проведення перевірки - копія наказу про проведення перевірки позивачу не надсилалась, обставини для проведення документальної перевірки, встановлені положеннями ст.ст. 77 та 78 ПК України відсутні. З огляду на ці обставини, а саме - наявність розбіжностей у акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні, позивач вважає оскаржуване рішення безпідставним та винесеним із порушенням нори чинного законодавства України.

Представник позивача у судовому засідання зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні. Крім того, до суду відповідачем 14.05.2013р. були подані заперечення проти позову, у яких зазначено, що письмове повідомлення про запрошення платника податків до органів державної податкової служби було надіслано та вручено позивачу за допомогою органів поштового зв'язку, проте, посадові особи позивача у призначений день для здійснення перевірки до податкового органу не прибули. Крім того, відповідач зазначив, що дійсно у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні у кількості календарних днів затримки була допущена технічна помилка, проте, зазначена помилка не впливає на правильність визначення відповідачем суми грошового зобов'язання, що підлягає до сплати позивачу, оскільки розрахунок податкового зобов'язання було здійснено враховуючи правильну кількість днів затримки.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Позивач - приватне акціонерне товариство «Автопорт» (код ЄДРПОУ 32835725) перебуває на обліку, як платник податків, в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Положеннями п. 79.1 ст. 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно із п. 79.3 ст. 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було направлено на адресу позивача повідомлення про запрошення платника податків до органів державної податкової служби за № 19474/10-15-446 від 13.08.2012р., форма якого затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. за N 980 (був чинним на момент проведення перевірки), у якому зазначено про необхідність прибуття платника податків - приватного акціонерного товариства «Автопорт» на 12.00 годин 14.09.2012р. до каб. № 303 Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань по орендній платі за землю. Зазначене повідомлення отримано відповідачем за допомогою засобів поштового зв'язку 29.08.2012р., що підтверджується відповідною відміткою про отримання у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Таким чином, відповідачем було направлено повідомлення про запрошення платника податків до органів державної податкової служби за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків-позивача рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджено матеріалами справи.

Позивач 14.09.2012р. до податкового органу не прибув, що не заперечується ним у процесі судового розгляду справи.

14.09.2012р. в.о. начальника Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було прийнято рішення за № 681/154 про дозвіл на проведення документальної невиїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Автопорт» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 17.09.2010р. по 14.09.2012 року.

За результатами перевірки складено акт документальної невиїзної перевірки від 14.09.2012р. за № 2420/1504/32835725.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. за № 2181-III (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України № 2181-III), ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535-ХІІ (далі - Закон України № 2535-ХІІ), приватним акціонерним товариством «Автопорт» несвоєчасно сплачено орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідно до розрахунку від 17.07.2008р. за № 64403, а саме:

-податкове зобов'язання - 48980,54 грн., термін сплати - 30.12.2008р., дата здійснення сплати - 17.09.2010р., сума сплати - 40000,00 грн., кількість днів затримки - 626;

-податкове зобов'язання - 48980,54 грн., термін сплати - 30.01.2009р., дата здійснення сплати - 17.09.2010р., сума сплати - 40000,00 грн., кількість днів затримки - 595.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 2535-ХІІ податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Фактично, порушення позивачем положень п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-III, ст. 17 Закону України № 2535-ХІІ за податкові періоди до 2011 року було виявлено під час проведення перевірки податковим органом 14.09.2012 року.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Суть зворотної дії нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що їх юридична обов'язковість поширюється на правовідносини, які виникли до набрання цими нормативно-правовими актами чинності.

Результати аналізу положень статей 8, 58, 92, 152, пункту 1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України свідчать, що виключно законами України про оподаткування визначаються події та факти, які є порушеннями, та встановлюється відповідальність за їх вчинення. Відповідно і зворотна дія в часі реалізується через податкові закони у випадках, коли вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи.

Починаючи з 01.01.2011р. повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені Кодексом.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Отже, податкові органи здійснюють контроль за дотриманням норм законів з питань оподаткування, чинних до 01.01.2011 р., а штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм цих законів застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України, чинними на момент застосування санкцій.

Враховуючи приписи статті 58 Конституції України та Рішення Конституційного суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99, можна дійти висновку, що коли подія, факт визначались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2011р., і ця ж подія, факт визначаються в новому законодавчому акті як правопорушення, за вчинення якого застосовується юридична відповідальність, і ця відповідальність пом'якшує або скасовує відповідальність особи, то у такому разі застосовуються норми нового законодавчого акта.

Якщо подія, факт не кваліфікувались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2011 р., а в новому законодавчому акті ця ж подія, факт визначаються як правопорушення, за вчинення якого передбачено застосування юридичної відповідальності, то у такому разі юридична відповідальність не застосовується.

У тому разі, коли податковим законодавством, чинним до 01.01.2011р., подія, факт визначались як правопорушення, за вчинення якого застосовувалась юридична відповідальність, і в новому законодавчому акті ця ж подія, факт визначаються як правопорушення, за вчинення якого також застосовується юридична відповідальність, то у такому випадку застосовується відповідальність, яка є чинною на момент її застосування.

Враховуючи наведене, до платників податків за результатами документальних перевірок за податкові періоди до 2011 року буде застосовуватись відповідальність у порядку та розмірах, передбачених Кодексом.

Відповідно до положень ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно із п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

На підставі акту перевірки 14.09.2012р. за № 2420/1504/32835725 позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2012р. за №0004061503.

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Позивачем було оскаржене зазначене рішення у адміністративному порядку: за результатами розгляду скарг позивача ДПС України рішенням від 21.01.2013р. за №969/6/10-2215 залишила оскаржуване від 21.09.2012р. за №0004061503 без змін.

Судом встановлено, що у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 21.09.2012р. за №0004061503 за порушення приватним акціонерним товариством «Автопорт» п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-III, ст. 17 Закону України № 2535-ХІІ на підставі ст. 126 ПК України за затримку на 668 календарних днів грошового зобов'язання у розмірі 39810,82 грн. підприємство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 7962,19 грн. за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення про те, що зобов'язання про сплату штрафу не заперечується.

При цьому у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, який є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.09.2012р. за №0004061503, зазначено, що сума погашеного податкового боргу становить 13946,38 грн. та 25864,54 грн., кількість днів затримки - 626 та 595, штрафна санкція за несвоєчасну сплату орендної плати за землю становить 39810,92 грн. х 20% = 7962,19 гривень. Сума штрафу у акті перевірки та у податковому повідомленні-рішенні однакова і становить 7962,19 гривень.

Судом встановлено, що у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 21.09.2012р. за №0004061503 помилково була вказана кількість днів 668 затримки сплати сум грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб, що підтверджується відповідачем листом «Про надання інформації» від 09.11.2012р. за № 29064/10-15/438, у якому Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби просить вважати помилковою кількість днів затримки сплати сум грошових зобов'язань, зазначену у податковому повідомленні-рішенні від 21.09.2012р. за №0004061503 як 668, правильною кількість днів затримки сплати сум грошових зобов'язань просить вважати 595 та 626, як зазначено у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, який є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.09.2012р. за №0004061503. Зазначений лист отримано відповідачем за допомогою засобу поштового зв'язку 16.11.2011 року, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд погоджується з посиланнями позивача на те, що відповідачем було допущено у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 21.09.2012р. за №0004061503 помилку у кількості днів затримки сплати сум грошових зобов'язань, проте, враховуючи те, що позивач не заперечує факту наявності порушення, яке виразилось у затримці сплати підприємством податкового зобов'язання та враховуючи те, що виходячи із положень ст. 126 ПК України, якою встановлено, що платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання (тобто для визначення суми штрафу у розмірі 20% визначальною є затримка сплати більше 30 календарних днів і для розрахунку розмірі штрафу у подальшому не має значення, яка саме кількість днів затримки сплати грошового зобов'язання), фактично зазначена помилка є технічною і не впливає на наявність факту порушення та розмір штрафу.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 21.09.2012р. за №0004061503 щодо обставин, зазначених у адміністративному позові.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про не доцільність та не обґрунтованість задоволення позову.

Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Автопорт" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2012р. за №0004061503 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 травня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили СуддяВ.В Ільков 20.05.2013р. В.В. Ільков