Ухвала суду № 31314837, 14.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 р.Справа № 820/180/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представник позивача- Сімакович П.Ю.,

представник відповідача- Сосонний В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2013р. по справі № 820/180/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Будсервіс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Будсервис" (далі- ТОВ "Харків-Будсервис") до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі- ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 21.06.2012 року № 0005502305 про збільшення ТОВ "Харків-Будсервис" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16963,00 грн. за основним платежем.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 21.06.2012 року № 0005492305 про збільшення ТОВ "Харків-Будсервис" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22125, 00 грн., в тому числі 14750, 00 грн. за основним платежем та 7375, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів до виробника.

На підставі акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 02.03.2012 року №1119/2305/32134980 про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Експертно-правова земельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс» за жовтень 2011 року, а також з огляду на наявність акту ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 13.12.2011 року №250/23-03-05/37093546 ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс» про неможливість проведення зустрічної звірки, податковим органом зроблено висновок про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Експертно-правова земельна компанія».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що по взаємовідносинам з ТОВ «Експертно-правова земельна компанія» позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідні суми витрат та сум податку на додану вартість, господарські операції були направлені на настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що співробітниками ДПІ у Дзержинському районі було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Харків-Будсервис", щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Експертно-правова земельна компанія" їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2011 року" за результатами якої було складено акт від 31.05.2012 року № 1839/2305/32678084 (а.с. 11-19).

На підставі зазначеного акту були винесені податкові повідомлення - рішення від 21.06.2012 року № 0005502305 про збільшення ТОВ "Харків-Будсервис" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16963,00 грн. за основним платежем та № 0005492305 про збільшення ТОВ "Харків-Будсервис" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 14750, 00 грн. за основним платежем та 7375, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Фактичною підставою для винесення вище зазначених податкових повідомлень-рішень слугувала інформація викладена в акті позапланової документальної невиїзної перевірки позивача, щодо завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 16936,00грн. за жовтень 2011 року та податку на додану вартість на суму 14750,00грн., за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ТОВ "Експертно-правова земельна компанія" , котрі реально не відбулись.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі- ПК України) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

З огляду на вище викладене, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Харків-Будсервис" (замовник) та ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" (виконавець) був укладений договір № 3009 від 30.09.2011 року про надання юридичних послуг(а.с. 118-119).

Згідно п. 4.1. договору за послуги, надані виконавцем, замовник сплачує суму, вказану в актах виконаних робіт наданих виконавцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно протоколу угоди про договірну ціну від 31.10.2011 року, що є додатком № 1 до акту виконаних робіт від 31.10.2011 року до договору № 3009 від 30.09.2011 року вартість ціни послуг становить 88500, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 14750, 00 грн. (а.с. 121).

Факт реальності здійснення договірних господарських операцій сторонами підтверджується копіями: акту виконаних робіт б/н від 31.10.2011 р., податкової накладної № 33 від 31.10.2011 року, звіту до акту виконаних робіт від 31.10.2011 року до договору № 3009 від 30.09.2011 року, копіями банківських виписок (а.с. 120, 123, 124-129,130-133, 187).

Доцільність наданих юридичних послуг підтверджується укладеними договорами з ТОВ "Радій, ЛТД" - договір № 01-1-ХБ/11від 01.11.2011 р., за яким було відвантажено товарів на суму 25 987,34 грн. та ПП "Промкомплект Україна" - договір № 091111 від 09.11.2011 р., за яким відвантажено товарів на суму 2445000,00 грн. (а.с. 135-136,139-142).

Отримані послуги були оприбутковані позивачем, що підтверджується карткою рахунку 631 (а.с. 134).

Виписана ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" позивачу податкова накладна включена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних жовтня 2011 р. (а.с. 184-186).

Сплачена позивачем на користь контрагента сума 73750, 00 грн. була віднесена до складу валових витрат звітного податкового періоду, що підтверджується розшифровкою валових витрат, включених до рядка 06.2.4 додатка АВ до рядка 06.2 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ-ІV квартали 2011 року (а.с.179).

Суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту жовтня 2011 р., які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень 2011 року (а.с. 180-183).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчинених господарських операцій позивачем з ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" та правомірності віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідних сум витрат та сум податку на додану вартість.

Посилання апелянта на результати проведення перевірок податковими органами контрагентів по ланцюгу до позивача, колегія суддів вважає необґрунтованими та зазначає.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагента позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ "Експертно - правова земельна компанія" правочинів.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 р. по справі № 820/180/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 20.05.2013 р.