Рішення № 31314560, 16.05.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.2013Справа № 901/1080/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс - Агро», Красногвардійський район,

про стягнення 1622016,00 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - Король Л.В., довіреність №б/н від 20.09.2012, представник.

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс - Агро» з вимогами про стягнення з останнього суму основного боргу у розмірі 1500000,00 грн., 3% річних в сумі 28536,00 грн. та пені в сумі 93480,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, за укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс - Агро» договором поставки №43 ПС/12 від 19.06.2012, щодо поставки товару - 480 тон сої врожаю 2011 року у пункт та за показниками визначеними у п.1 Специфікації на загальну суму 1 500 000, 00 грн. у строк до 01.08.2012.

Позивач у судовому засіданні 16.05.2013 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Крім того, позивач надав заяву щодо допущення описки в тексті позовної заяви.

Дана заява прийнята судом до розгляду та долучена в матеріали справи.

Відповідач у судове засідання явку представника жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалою суду направленою на його адресу, вказану в позові та довідці з ЄДР рекомендованою кореспонденцією. Жодних письмових пояснень, відзиву, заяв чи клопотань на адресу суду на час розгляду справи від відповідача не надходило.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 по справі № 5023/4165/11.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача та при неподанні відзиву на позов відповідачем, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представши позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

19.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс - Агро» (далі продавець) укладено договір поставки №43 ПС/12 (далі договір, а.с. 11-16).

Предметом даного договору є те, що постачальник зобов'язується поставити та передати покупцю сою врожаю 2011 року, в подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу статей 173, 174, частини 1 статті 175 Господарського кодексу України.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання (п. 10.1 договору).

Сторонами під час розгляду справи суду не надано доказів розірвання чи визнання даного договору недійсним у встановленому законом порядку.

Згідно п. 1.2 договору, ціна та кількість товару визначається додатками до договору. Ціна визначається на кожну партію окремо та дійсна протягом строку поставки зазначеного в додатку до договору.

Умови та строки поставки товару, визначені сторонами в розділі 2 договору, так, поставка товару здійснюється постачальником та за його рахунок на умовах СРТ ТОВ «Каховка Протеїн Агро», Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19. Умови поставки визначаються та приймаються згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2000, та супроводжуються товарно-транспортною накладною. Строки поставки товару визначаються у додатку №2 до договору (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Пунктом 4.4 договору визначено, що строк поставки на кожну партію товару визначається за погодженням сторін та відображається у додатках до договору.

Підставою для розрахунків є чинний договір та кожна накладна на приймання-передачу товару (п. 4.7 договору).

Розділом 5 договору сторони узгодили порядок розрахунків за цим договором, зокрема згідно пункту 5.1 договору, розрахунки за товар по даному договору здійснюються у безготівковому порядку, на підставі виставлених постачальником рахунків - фактур, шляхом 100% перерахування грошових коштів у вигляді передплати на розрахунковий рахунок постачальника, за умови надбання документів, перерахованих в п. 6.5 договору.

Згідно додатку №2 до договору поставки №43ПС/12 від 19.06.2012, який є Специфікацією №2, постачальник передає, а покупець оплачує та приймає наступний товар: соя врожаю 2011 року у кількості 480 тон за ціною 3125,00грн. за тону на загальну суму 1500000,00грн. в строк до 01.08.2012 (а.с. 16).

Як свідчать матеріали справи, 20.06.2012 відповідач - ТОВ «Птицекомплекс - Агро» виставив позивачу - ТОВ «Каховка Протеїн Агро» до сплати рахунок-фактуру №СФ-0000032 на загальну суму 1500000,00грн. Даний рахунок дійсний до 03.07.2012 (а.с. 17).

У виконання взятих на себе договірних зобов'язань щодо розрахунківза товар по даному договору, позивач згідно платіжного доручення №1645 (#22905354) від 20.06.2012, на підставі виставленого постачальником рахунку - фактури №СФ-0000032 від 20.06.2012, здійснив перерахування грошових коштів в сумі 1500000,00грн., що є 100% передоплатою товару (а.с. 68, 69).

Однак відповідач, у визначений договором кінцевий строк поставки товару, а саме 01.08.2012, взяті на себе договірні зобов'язання щодо поставки та передачі сої врожаю 2011 року у кількості 480 тон за ціною 3125,00грн. за тону на загальну суму 1500000,00грн. в строк до 01.08.2012, не виконав, тому позивач, 20.11.2012 надіслав на адресу відповідача претензію з вимогами щодо урегулювання спору та повернення суми передоплати (а.с. 19-20, 21, 22-24).

Акт звірки взаємних розрахунків, проведений сторонами станом на 16.11.2012, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 1500000,00грн. підписаний представниками обох підприємств та скріплений печатками (а.с. 25).

Оскільки претензія щодо врегулювання спору залишена відповідачем без задоволення, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 1500000,00грн. передоплати в примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом спору у даній справі є повернення відповідачем позивачеві суму попередньої оплати за договором поставки, у зв'язку з простроченням строків поставки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, матеріали справи свідчать про здійснення позивачем повної передоплати товару, у виконання умов договору.

За таких обставин, у відповідача виник обов'язок щодо виконання своїх зобов'язань, у вигляді поставки товару в строк до 01.08.2012 включно.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 615 Цивільного кодексу України визначає наслідки односторонньої відмови від зобов'язання, так у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Укладаючи договір з відповідачем, позивач розраховував на одержання у встановлені договором строки товар - сою врожаю 2011 року у кількості 480 тон за ціною 3125,00грн. за тону на загальну суму 1500000,00грн, що є предметом договору, тому невиконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором позбавило позивача того результату, на який він розраховував.

В результаті чого, позивач скористався наданим йому правом, визначеним пунктом 7.6 договору (у разі не поставки товару постачальником згідно даного договору, постачальник зобов'язаний за письмовою згодою покупця повернути перераховані на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти протягом 3 банківських днів з моменту отримання постачальником такої письмової вимоги, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок покупця в повному обсязі. Крім того, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за весь час користування коштами від суми здійсненої покупцем передоплати) надіславши відповідачу претензію щодо повернення передоплати в розмірі 1500000,00грн., яка отримана відповідачем 03.12.2012, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с. 24).

Таким чином, з урахуванням положень п.7.6 договору, відповідач протягом 3 банківських днів з моменту отримання вимоги, тобто до 06.12.2012, повинен був перерахувати 1500000,00грн на розрахунковий рахунок покупця.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній, відповідач не надав доказів повернення суми передоплати, у зв'язку з простроченням поставки товару, отже, не спростував шляхом надання відповідних доказів тверджень позивача про наявність заборгованості.

Отже, відповідач, не виконавши зобов'язання з поставки товару, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення 1500000,00грн передоплати товару є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, заявляючи позов, позивач просить стягнути з відповідача пені в розмірі 93480,00грн., яка нарахована, згідно розрахунку, на 152 дні, починаючи з 02.08.2012.

Таким чином, позивачем заявлена до стягнення пеня за невиконання зобов'язання щодо поставки товару, за період з 02.08.2012 по 01.01.2013.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.6 договору, у разі не поставки товару постачальником згідно даного договору, постачальник зобов'язаний за письмовою згодою покупця повернути перераховані на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти протягом 3 банківських днів з моменту отримання постачальником такої письмової вимоги, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок покупця в повному обсязі. Крім того, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за весь час користування коштами від суми здійсненої покупцем передоплати.

к вбачається із розрахунку пені, позивачем здійснено нарахування пені за належний період, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, із дотриманням шестимісячного терміну, у відповідності до частини 4 статті 232 ГК України, тому вимоги позивача про стягнення 93480,00грн. пені теж підлягають задоволенню, як такі що засновані на законі.

Крім того, заявляючи позов, позивач просить суд стягнути з відповідача 28536,00грн. - 3% річних за користування коштами.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо поставки товару та безпідставно користувався грошовими коштами позивача, то у нього в силу наведених приписів закону виникає обов'язок сплатити суму 3% річних.

Дослідивши поданий розрахунок суми 3% річних судом встановлено, що його проведено вірно, тому вимоги позивача про стягнення 28536,00грн. - 3% річних за період з 02.08.2012 по 24.03.2013 підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 21.05.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс - Агро» (юридична адреса: вул. Московська, 7, с. Котельникове, Красногвардійський район, АР Крим, 97034; фактична адреса: вул. Леніна, 23/1, кв. 6, м. Сімферополь, АР Крим, 95001, ЄДРПОУ 35338709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» (пров. Несторівський, 6, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 37535022) основного боргу у розмірі 1500000,00 грн., 3% річних в сумі 28536,00 грн., пені в сумі 93480,00 грн, 32440,32грн. судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) Товариству з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» (пров. Несторівський, 6, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 37535022) 90,00грн. зайво сплаченого судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі