Постанова № 31314323, 13.05.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

13 травня 2013 року Справа №823/1246/13-а

09 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Педані О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до дочірнього підприємства «Черкаситорф» державного підприємства «Київторф» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, -

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з дочірнього підприємства «Черкаситорф» державного підприємства «Київторф» заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень-лютий 2013р. в сумі 87599,26грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» невчасно та не в повному обсязі сплачував єдиний внесок, внаслідок чого утворилась заборгованість за січень-лютий 2013р. в сумі 87599,26грн. Оскільки відповідач добровільно не сплатив суму заборгованості по єдиному внеску, позивач просив стягнути її в судовому порядку.

Позивач в судове засідання представника свого не направив, проте 13.05.2013р. надіслав клопотання про зменшення суми позову. З вказаного клопотання вбачається, що відповідачем частково погашено заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 10000,00грн. З урахуванням часткової сплати суми боргу, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень-лютий 2013р. в сумі 77599,26грн. В поданому клопотанні позивач вимоги підтримав та просив розгляд справи провести без участі представника управління за наявними в справі матеріалами.

Представник відповідача до суду також не прибув, проте, надіслав до суду клопотання про визнання позовних вимог та про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо всіма особами, які беруть участь у справі, буде заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Пунктом 10 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, письмовим провадженням у справі є розгляд і вирішення адміністративної справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи в порядку письмового провадження.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що дочірнє підприємство «Черкаситорф» державного підприємства «Київторф» зареєстроване, як юридична особа Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області 03.04.2001р., за ідентифікаційним кодом - 31471283 (а.с.14) та зареєстроване в Пенсійному фонді, а тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зобов’язане своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно узгодженого розрахунку суми єдиного внеску, що підлягає сплаті за січень-лютий 2013 року відповідачем самостійно визначено суму єдиного внеску в розмірі 87892,08грн. (а.с.6-11).

В подальшому, відповідач частково сплатив суму заборгованості по єдиному внеску в розмірі 292,75грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с.12). З урахуванням часткової сплати, сума заборгованості відповідача, згідно розрахунку суми боргу, становить 87599,26грн. (87892,08грн. – 292,82грн. = 87599,26грн.).

На підставі приписів ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в зв’язку з несплатою вказаної суми єдиного внеску в добровільному порядку, відповідачу була направлена вимога про сплату боргу форми Ф-271 від 04.03.2013р. (а.с.13), яка 06.03.2013р. була отримана уповноваженою особою відповідача, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.13).

На час звернення УПФУ в Черкаському районі Черкаської області до суду, заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску погашена не була.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI (надалі – Закон №2464-VI).

Відповідно до ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок, відповідно до ст.7 Закону №2464-VI нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно п.2,3 ст.9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

У відповідності до п.8 ст.9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI передбачено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою.

Таким чином, з урахуванням часткової сплати суми боргу в розмірі 10000,00грн., за відповідачем обліковується борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-лютий 2013р. в сумі 77599,26грн. (87599,26грн. (загальна сума боргу) – 10000,00грн. (сума сплати, згідно клопотання про зменшення позовних вимог) = 77599,26грн.).

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 77599,26грн. відповідач у встановлені законом строки не сплатив та враховуючи визнання адміністративного позову, суд дійшов висновку, що вимоги позовної заяви є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 122, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до дочірнього підприємства «Черкаситорф» державного підприємства «Київторф» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з дочірнього підприємства «Черкаситорф» державного підприємства «Київторф» (19630, Черкаська область, Черкаський район, смт. Ірдинь, вул. Леніна, 2, ідентифікаційний код - 31471283) на користь управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (18008, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код - 21366780) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень-лютий 2013р. в сумі 77599 (сімдесят сім тисяч п’ятсот дев’яносто дев’ять) гривень 26 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів в порядку і строки, передбачені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Гриньковська