Рішення № 31314268, 16.05.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1003/19117/12

2/357/601/13

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Л. М. ,

при секретарі - Вангородська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики , відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 450 000 доларів США, посилаючись на те, що у березні 2006 року він позичив ОСОБА_2 450 000 доларів США терміном на півроку, угода була укладена в усній формі. Після спливу обумовленого терміну відповідач почав ухилятися від виконання обов»язку повернути позичені кошти. 16 березня 2008 року відповідачем власноруч була написана розписка про отримання від позивача 450 000 доларів США та зобов»язання повернути позичені кошти до кінця 2008 року. Оскільки відповідач відразу після написання цієї розписки звернувся до правоохоронних органів із заявою про застосування до нього насильства з боку ОСОБА_1 та ще трьох невідомих чоловіків , що змусило його написати розписку, позивач також звернувся в міліцію із заявою про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності. За результатом розгляду обох заяв були винесені постанови про відмову у порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину.

У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернувся дог суду із зустрічним позовом про визнання правочину позики недійсним, посилаючись на те, що боргова розписка дійсно була написана ним 16 березня 2008 року власноруч, але під погрозою фізичної розправи з боку ОСОБА_1 і ще трьох невідомих йому чоловіків, в дійсності ніяких коштів йому ОСОБА_1 не позичав.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 03.11.2011 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 09.02.2012 р. вказане рішення суду першої інстанції було скасоване та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 3 582 000 грн та судові витрати в сумі 3 496 грн 80 коп, в решті позовних вимог відмовлено.

Згідно ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.09.2012 р. рішення суду Білоцерківського міськрайонного суду від 03.11.2011 р. та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 09.02.2012 р. були скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26.04.2013 р. \ том 2 а.с.85,86\ ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики в сумі 3 595 500 грн, 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди та 50 000 грн витрат на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_2 свою зустрічну позовну заяву підтримав у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, покази свідків, дослідивши відмовні матеріали правоохоронних органів та матеріали справи, прийшов до висновку, що зустрічний позов є обґрунтований і підлягає до задоволення, а в задоволенні основного позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона \позикодавець\ передає у власність другій стороні \ позичальникові\ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів \суму позики\ або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику \ грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем\ у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно зі ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману , насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом важкої обставини.

В судовому засіданні було встановлено, що 16 березня 2008 року в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 була написана розписка про отримання у 2006 році у борг 450 000 доларів США та зобов»язання повернути борг до кінця 2008 року\ оригінал розписки міститься в матеріалах справи, том 2\ Відповідач ОСОБА_2 визнав авторство цієї розписки, крім слів, дописаних іншою рукою « ОСОБА_1».

Дана розписка була надана суду позивачем ОСОБА_1 на підтвердження укладення 08 березня 2006 року договору позики, згідно з яким ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 450 000 \ чотириста п»ятдесят тисяч\ доларів США без відсотків терміном на шість місяців.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував факт отримання ним від ОСОБА_1 будь- яких грошових коштів у позику, вказував, що вищезгадана розписка була написана ним під впливом психічного\ погрози вбивством\ та фізичного\ нанесення ударів по тулубу і в голову, погрози ножем\ насильства з боку ОСОБА_1 та ще трьох невідомих чоловіків.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження посилання ОСОБА_2 на безгрошовість договору позики та укладення його 16.03.2008 р. під впливом насильства.

Так, згідно висновку № 522\2219 судово-почеркознавчої та судово-авторознавчої експертизи від 15.06.2009 р. \ том 1, а.с.76-82\ рукописний текст розписки від 16.03.2008 р. виконаний ОСОБА_2 під впливом на нього збиваючих факторів природного характеру, до яких, зокрема, може відноситися незвичайний емоційний стан, що посилює збуджувальні процеси \ стан емоційної напруги, хвилювання, стрес\, за участі сторонньої особи\ в фомі підказування або фрагментарної диктовки\. Напис у розписці « ОСОБА_1» виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в суді показали, що 16 березня 2008 року вони разом з ОСОБА_2 поїхали на його автомобілі до будинку АДРЕСА_1 де ОСОБА_2 мав зустрітися з покупцями будинку. Вони залишилися в машині, а ОСОБА_2 пішов у двір, через декілька хвилин до будинку під»їхала ще одна машина, автомобіль « Мерседес» сірого кольору, з якої вийшли троє молодих чоловіків віком 25-30 років і ОСОБА_1, які також пішли у двір. Через якийсь час ці люди вийшли, сіли в свій автомобіль і поїхали, потім вийшов ОСОБА_2, був дуже схвильований, сказав, що вони йому погрожували, вимагали грошей і він був вимушений написати їм розписку на дуже велику суму, сказав, що негайно поїде в міліцію.

Судом були оглянуті відмовні матеріали № 563 Білоцерківського РВ ГУ МВС України у Київській області за заявою ОСОБА_2 від 17.03.2008 р. на неправомірні дії ОСОБА_1, який 16.03.3008 р. в с.Фурси разом з трьома невідомими чоловіками під погрозами фізичною розправою змусив його написати розписку на 450 000 доларів США\ копія відмовних матеріалів приєднана до справи\. Заява і пояснення ОСОБА_2 у відмовних матеріалах не суперечить його поясненням, даним у суді.

Постановою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 08.05.2013 р. була скасована постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 24.03.2008 р., винесена оперуповноваженим СКР Білоцерківського РВГУ МВС України в Київській області по заяві ОСОБА_2, матеріали повернуті для проведення додаткової перевірки \ том 2 а.с.96,97\

Сумнівними і суперечливими є пояснення ОСОБА_1 щодо походження 450 000 доларів США. Так, при повторному розгляді справи ОСОБА_1 пояснював, що 450 000 доларів США - це кошти його матері, жительки с.Моринці Черкаської області, яка незадовго до своєї смерті продала невідомим особам антикварні ікони. ОСОБА_2 просив позичити на бізнес півмільйона доларів США саме у його матері, яка і віддала ОСОБА_1 свої гроші в сумі 450 000 доларів США для передачі у позику ОСОБА_2 А при приведенні перевірки за заявою ОСОБА_2 від 17.03.2008 р. ОСОБА_1 стверджував, що ці кошти його особисті, він їх заробив під час служби у ЗС України.

Крім того, ОСОБА_1 в суді стверджував, що він передав ці кошти ОСОБА_2 08 березня 2006 року в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на зупинці « Військбуд» в м.Біла Церква в автомобілі ОСОБА_2 На запитання судді щодо письмового оформлення правочину ОСОБА_1 пояснив, що нотарільно угоду не посвідчили, бо то був вихідний день, а розписку він не вимагав, оскільки довіряв відповідачу. Ці пояснення суд сприймає критично з огляду на суму позики.

Покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також не можуть бути прийняті судом до уваги на підтвердження факта отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 позики в зазначеній сумі. Свідок ОСОБА_5, син позивача, при проведенні перевірки по заяві ОСОБА_2 стверджував, що не знає яку саме суму грошей позичав батько ОСОБА_2, чув про це з розмов батьків, про те, що він був очевидцем передачі відповідачу 450 000 доларів США не згадував. В судовому ж засіданні він давав зовсім інші покази, що викликає у суду сумнів у достовірності подій, які цей свідок описує. Свідок ОСОБА_6, друг сина позивача, в суді показав, що він був присутній 08.03.2006 р. при передачі від ОСОБА_1 ОСОБА_2 коштів в сумі 450 000 доларів США, але самих грошей він не бачив і не рахував, гроші ніби то були в звичайному чорному поліетиленовому пакеті 45 пачок купюри номіналом 100 доларів США, ці пачки рахував ОСОБА_2, не витягуючи з пакета. Отже, свідок ОСОБА_6 особисто 450 000 доларів США не бачив, він є близьким другом сина позивача і, на думку суду, міг давати покази на їх прохання.

Покази свідка ОСОБА_7 судом до уваги не приймаються через їх суперечливість. Так, при першому розгляді справи свідок зазначав, що грошей він у ОСОБА_1 не бачив, лише знав про його намір позичити ОСОБА_2 кошти. А у судовому засіданні 26.04.2013 р. ОСОБА_7 показав, що бачив 450 000 доларів США у матері позивача, яка на початку 2006 року була його пацієнткою, хворіла на рак.

Свідок ОСОБА_8, дружина позивача, в суді показала, що 08.03.2006 р. бачила у себе в квартирі 450 000 доларів США, які чоловік привіз від своєї матері для передачі ОСОБА_2 Однак, свідок ОСОБА_8 є зацікавленою в результаті розгляду справи, а тому її покази суд сприймає критично.

З огляду на все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 не довів в суді факт існування у нього у березні 2006 року грошей в сумі 450 000 доларів США , а також факт передачі цих грошей ОСОБА_2 у позику. Слід особливо зазначити, що незважаючи на таку велику грошову суму, договір позики у 2006 році не був укладений ні у простій письмовій формі, ні посвідчений нотаріально. Причини цього, зазначені позивачем, на думку суду, є неправдоподібними.

Щодо написання ОСОБА_2 16.03.2008 р. розписки на суму 450 000 доларів США, то в суді знайшов своє підтвердження факт застосування до нього з боку ОСОБА_1 та трьох невідомих чоловіків психічного насильства у вигляді погроз фізичною розправою. Про це свідчать результати судово-почеркознавчої та судово-авторознавчої експертизи, відмовні матеріали № 563 за заявою ОСОБА_2 від 17.03.2008 р., покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Факт застосування до ОСОБА_2 фізичного насильства в суді доведено не було. В суді так і не було встановлено, ким виконана дописка « ОСОБА_1» в розписці від 16.03.2008 р. Оскільки розписка зберігалася у ОСОБА_1, то логічним є висновок суду про те, що ця дописка могла бути зроблена або самим ОСОБА_1, або іншою особою за його проханням.

Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст.ст.215,231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Отже, на підставі ст..ст.203,215,231 ЦПК України договір позики, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16 березня 2008 року слід визнати недійсним, як такий, що був вчинений ОСОБА_2 проти його справжньої волі внаслідок застосування до нього психічного тиску з боку ОСОБА_1 та інших невстановлених осіб.

В задоволенні основного позову ОСОБА_1 слід відмовити за безгрошовістю визнаного недійсним правочину.

На підставі ст..88 ЦПК України на користь ОСОБА_2 за рахунок ОСОБА_1 мають бути відшкодовані понесені ним судові витрати в сумі 5 088 грн 41 коп\ 2760 грн витрати на оплату експертизи , том 1 а.с.70, +2 328,41 грн судовий збір, том 1 а.с.222-224\

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.203,215,231,1046,1047,1051 ЦК України, ст..ст.10.11,60,61,88,209-218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні основного позову.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним договір позики, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16 березня 2008 року.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 5 088 грн 41 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ КОШЕЛЬ Л.М.

Суддя Л. М. Кошель