Постанова № 31314189, 14.05.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року № 813/2871/13-а

16 год. 08 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Саковця Б.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Лебідко Ю.І;

відповідача: представник не прибув;

третя особа: представник Дмитренко В.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство «Два «Я» - Універсал» про визнання незаконними дій та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (далі - ТОВ «Компанія «Лізинговий дім») звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство «Два «Я» - Універсал» (далі ПП «Два «Я» - Універсал») про визнання незаконними дій та скасування постанови ВП №36517238 від 01.04.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору.

Ухвалою від 26 квітня 2013 року було об'єднано для спільного розгляду і вирішення адміністративну справу №813/3321/13-а за позовом ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» до ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови ВП №37612716 від 16.04.2013 року про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору зі справою №813/2871/13-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що боржник у виконавчому провадженні - ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» був позбавлений можливості добровільно виконати наказ Господарського суду міста Києва від 06 січня 2013 року, про що відповідачу було відомо, проте не враховано при прийнятті оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору. Крім того вказав, що відповідачем не дотримано вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», що, на думку позивача, є підставою для визнання дій незаконними та скасування спірних постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору. Позовні вимоги у судовому засіданні представник позивача підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Заперечень та заяви про розгляд справи без участі представника на адресу суду не надходило. За таких обставин, суд на підставі ч.4 ст.128 КАС України, ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПП «Два «Я» - Універсал» зазначив, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Пояснив, що відповідно до умов договору № ЗС-11/0412 від 10 жовтня 2012 року про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги, ПП «Два «Я» - Універсал» набуло права власності на майно - п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням, заводський №100720431, 2007 року випуску, про що було повідомлено заступника начальника ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області Черпака М.Л. Вважає, що у відповідача не було правових підстав здійснювати виконавче провадження відносно ТОВ «Компанія «Лізинговий дім», яке є боржником за виконавчим документом, однак яке не будучи з 10.10.2012 року власником вищезазначеного майна, не могло виконати добровільно виконавчий документ, отже за таких обставин, постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору винесені передчасно і підлягають скасуванню.

Суд заслухав пояснення представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Постановою ВП №36517238 від 13.02.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання Наказу Господарського суду міста Києва №30/26-16/456, виданого 16.01.2013 року про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 року у справі №306/26-16/456 повернути у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва» п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням, заводський №100720431, 2007 року випуску, вилучену у Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва» рішенням Господарського суду міста Києва. Боржнику надано строк для добровільного виконання до 19.02.2013 року, одночасно на зазначене майно відповідачем було накладено арешт.

19.02.2013 року заступником начальника ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області постановлено постанову ВП №36517238, якою відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання Наказу Господарського суду міста Києва №30/26-16/456, виданого 16.01.2013 року до 27.02.2013 року.

01.04.2013 року відповідачем винесено Постанову ВП №36517238 про стягнення з ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» виконавчого збору у розмірі 583 325,00 грн. Постановою ВП №37612716, яка прийнята відповідачем 16.04.2013 року, відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №36517238, виданої 01.04.2013 року.

Вказані постанови позивач вважає незаконними, винесеними з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та такими, що суперечать конституційним гарантіям непорушності права власності.

Щодо діяльності державної виконавчої служби, то в ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання на території України судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV, а на територіях інших держав - міжнародними договорами України на засадах взаємності.

Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» зазначений Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно із ч.1 ст. 6 Закону Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Вказаною нормою Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у 10-денний строк.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 р. N 14 встановлено, що відповідно до статей 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження», витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 21 травня 2012 року № 5, передбачено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2012 року між ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» (Первісний Лізингодавець) та ПП «Два «Я» - Універсал» (Новий Лізингодавець), ТОВ «Укрдрук» (Лізингоодержувач) було укладено Договір № ЗС-11/0412 від 10 жовтня 2012 року про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги. Відповідно до умов п.5 даного Договору право власності на Майно, а саме: п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням, заводський №100720431, 2007 року випуску, переходить до Нового Лізингодавця з моменту підписання цього Договору.

Пунктом 3 Договору передбачено, що загальна ціна майна складає 1 449 981,97 грн.

ПП «Два «Я» - Універсал» виконало грошові зобов'язання перед ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» на зазначену суму в повному обсязі, підтверджується платіжними дорученнями №1272 від 16.11.2012 року, №1275 від 19.11.2012 року, №1282 від 20.11.2012 року, №1290 від 26.11.2012 року, №1293 від 29.11.2012 року, №150 від 05.12.2012 року, №1302 від 06.12.2012 року, №1306 від 07.12.2012 року, долученими до матеріалів справи.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, 18.02.2013 року у ВДВС ППВР ГУЮ у Рівненській області зареєстровано заяву, якою відповідача повідомлено, що власником машии Shinohara 75 V H Pil, відповідно до умов договору № ЗС-11/0412 від 10 жовтня 2012 року, є ПП «Два «Я» - Універсал».

Крім цього, боржником у виконавчому провадженні ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» надіслано лист від 19.02.2013 року, який зареєстрований у ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області 20.02.2013 року за №2159/02.1-14/26, в якому позивач повідомляє, що не є власником спірного майна, а тому не може виконати Наказ Господарського суду міста Києва №30/26-16/456 від 16 січня 2013 року, а тому просить повернути виконавчий документ стягувачеві.

Також, як вбачається із витягу від 08.04.2013 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо ПП «Два «Я» - Універсал», відповідачем 01.03.2013 року накладено арешт на п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням, заводський №100720431, 2007 року випуску.

Тобто на момент прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору, відповідачу було відомо про вказані обставини, проте фактично зобов'язано позивача здійснити передачу майна, яке належить ПП «Два «Я» - Універсал», яке не є ні стороною, ні іншим учасником виконавчого провадження.

Вказані обставини свідчить про неможливість добровільного виконання позивачем, як боржником Наказу Господарського суду міста Києва №30/26-16/456, виданого 16.01.2013 року про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 року у справі №306/26-16/456, а державним виконавцем при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору не враховано причини невиконання такого рішення.

Також суд враховує, що Постановою ВП №36517238 від 02.04.2013 року виконавче провадження з примусового виконання Наказу Господарського суду міста Києва №30/26-16/456, виданого 16.01.2013 року про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 року у справі №306/26-16/456, закінчено, у зв'язку із фактичним виконанням рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Також судом враховуються твердження представника позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору вимогам Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на наступне.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Статтею 18 даного Закону визначено вимоги до виконавчого документу. Також Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Відповідно до вимог ч.5 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

В той же час, як вбачається із копій матеріалів виконавчого провадження №36517238, оскаржувана постанова не затверджена начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не були дотримані. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо винесення постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору, а відтак, позовні вимоги позивача належить задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись статтями 17-19, 35, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП №3617238 від 01.04.2013 року.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про стягнення виконавчого збору ВП №3617238 від 01.04.2013 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про відкриття виконавчого провадження ВП №37612716 від 16.04.2013 року.

Присудити з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (вул. Коновальця, 103/605, м. Львів, 79057, код ЄДРПОУ 31730064) судовий збір в розмірі 2320 (дві тисячі триста двадцять) 41 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 20.05.2013 року.

Суддя Клименко О.М.