Ухвала суду № 31313956, 13.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2013 р. м. Київ К-30133/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.04.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010

у справі № 2-а-461/10/1270

за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.04.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську від 12.01.2010 № 00000108021/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40 грн.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволенні позову повністю. Посилаючись на статті 19, 67 Конституції України, статтю 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункт 15 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, частину другу статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» наголошує на тому, що пільга зі сплати податку на прибуток встановлена позивачеві без законних на те підстав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання з податку на прибуток слугували висновки перевірки, викладені в акті від 25.12.2009 № 1091/08-4/24047779, про порушення позивачем вимог п. 10.1 ст. 10, ст. 15, ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що полягало у тому, що позивач неправомірно застосовував пільгу з податку на прибуток, встановлену рішенням сесії Луганської міської ради, та призвело до заниження за ІІІ квартал 2009 року податку на прибуток в сумі 10273729 грн.

30.01.2009 Луганською міською Радою прийнято рішення № 47/3 «Про міський бюджет на 2009 рік», пунктом 9 якого встановлено з моменту набрання чинності цього пункту та до кінця 2009 року додаткову пільгу щодо оподаткування податком на прибуток підприємств, який відповідно до Бюджетного кодексу України та статті 35 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зараховується до міського бюджету, та звільнено від його сплати на 99 відсотків Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго», Міське комунальне підприємство «Покоління», Міське комунальне підприємство «Луганськелектротранс», що знаходяться у комунальній власності м. Луганська.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція в касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини та надали їм правову оцінку.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Положенням частини другої статті 1 Закону України «Про систему оподаткування», статті 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» рішенням Конституційного Суду України від 16.02.2010 № 5-рп/2010 надано офіційне тлумачення, згідно із яким дані положення у системному зв'язку з положеннями статей 5, 7, 8, 67, 92, 140, 142, 143 Конституції України, статей 7, 9, 69, 96, 97, 103, 108 Бюджетного кодексу України, статей 16, 61, 62, 63, 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» треба розуміти так, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право безпосередньо на підставі частини другої статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» встановлювати пільги щодо загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної власності, якщо він згідно із законами України справляється до бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських бюджетів, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло