Рішення № 31313329, 17.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2013 р.Справа № 916/809/13

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник О.І. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;

про стягнення 5790, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 25.03.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Фоззі-фуд" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення витрат у розмірі 5490,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2013р. суддею Невінгловською Ю. М. порушено провадження у справі № 916/809/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення витрат у розмірі 5490,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 01 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення №209/11, за яким позивач передав, а ОСОБА_4 приймає в тимчасове користування частину нежитлового приміщення площею 150.0 кв.м. у торговельному центрі розташованому за адресою: АДРЕСА_2. Зазначене приміщення було передано в користування Відповідача за актом приймання - передачі від 01.11.2009 року та 01.11.2009 р. було укладено Додаткову угоду до Договору відповідно до якої розмір місячної плати за суборенду за договором складає 6060 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ. Оскільки ОСОБА_4 не виконував умови договору Оренди в частині сплати орендної плати, зважаючи на наявність заборгованості, 06.09.2010 р. ТОВ «Фоззі-Фуд» повідомив ФОП ОСОБА_4 про розірвання договору суборенди, необхідність звільнити приміщення та сплатити суму заборгованості до 08.09.2010 року. Зазначене повідомлення відповідач отримав, але вимогу про сплату боргу проігнорував. Отже, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області, з позовом про стягнення на користь ТОВ «Фоззі-Фуд» 17 443 грн. 64 коп. Вищезазначені позовні вимоги були задоволені господарським судом в повному обсязі, та видано судовий наказ про стягнення с ОСОБА_4 17 443 грн. 64 коп. Із зазначеним судовим наказом ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулось до Першого Суворовського відділу ДВС в м. Одеса. В ході примусового виконання судового наказу, старшим державним виконавцем Суворовського відділу ДВС в м. Одеса Теличко Н.Б. було встановлено, що в порушення вищезазначених умов договору, ОСОБА_4 не використовував самостійно вказане приміщення, а незаконно, не попередивши про це позивача передав приміщення у користування своєму батьку ОСОБА_3, про що було складено Акт від 24.02.2012р. Також в частині нежитлового приміщення площею 150,0 кв.м. у торговельному центрі, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 старшим державним виконавцем Суворовського відділу ДВС в м. Одеса Теличко Н.Б. було виявлено майно Відповідача, а саме : 1 .Кондиціонер Panasonic -2 шт., 2. Вентиляційна система з двигунами - компл., 3. Фасадне скло - 160 кв. м. (скляні витрини) 4. Електромереж. Лінія від ТП-2917 до ресторанного клубу з проектом №789/ПИ 5. Алюмінієві перила-24 шт., 6. Плитка тротуарна (на вуличній площадці) - 60 кв.м., 7. Двері «Бастіон» - 1шт. Оскільки вищевказане майно перешкоджало ТОВ «Фоззі-Фуд» у здійсненні господарської діяльності, відповідачу було направлено лист, з вимогою звільнити вищевказане приміщення від належного йому майна. Але вказані вимоги ТОВ «Фоззі-Фуд» відповідачем були проігноровані. Отже, з метою захисту своїх прав та подальшого вільного користування своїм майном, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» було вимушено звернутись до спеціалізованого підприємства ПП «Укрспецтехніка», маючого відповідну ліцензію на здійснення будівельно-ремонтних робіт, для демонтажу скляних вітрин, належних ОСОБА_3. Вартість робіт склала 5790грн. що підтверджується копією податкової накладної №68 від 21.06.2012р. Таким чином, за думкою позивача, відповідач своїми діями і подальшою бездіяльністю спричинив Товариству з обмеженою відповідальністю збитки на суму 5790грн.

В судовому засіданні 17.05.2013р. позивач підтримав свої вимоги, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації: АДРЕСА_3, яка визначена Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців НОМЕР_3. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті до судової установи з відміткою „тимчасово не проживає", суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.10.2011р. по справі № 35/17-3331-2011, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про виселення та стягнення 17131,19 грн. задоволено в повному обсязі, виселено фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 з нежитлового приміщення площею 150кв.м у торговельному центрі, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" суму боргу по сплаті за суборенду та індексацію у розмірі 16477, 48 грн., суму боргу за комунальні послуги 653,71 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 256, 31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236 грн.

21.12.2011р. було видано накази на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2011р. по справі 35/17-3331-2011.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

За частиною 1 статті 785 ЦК у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як встановлено матеріалами справи, 24.02.2012р. головним державним виконавцем першого Суворовського відділу державної виконавча служби Одеського міського управління юстиції Теличко Н. Б., при примусовому виконанні наказу № 35/17-3331-2011, який видав Господарський суд Одеської області 21.12.2011 про виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (65069, АДРЕСА_1, ід. код. НОМЕР_1) з нежитлового приміщення площею 150 кв.м у торгівельному центрі розташованому за адресою: м. Одеса, Дніпропетровська дорога, 93 а. встановлено, що за вказаною адресою було виявлено майно, а саме Кондиціонер Panasonic -2 шт., вентиляційна система з двигунами - компл., фасадне скло - 160 кв. м. (скляні витрини) електромережева лінія від ТП-2917 до ресторанного клубу з проектом №789/ПИ, алюмінієві перила-24 шт., плитка тротуарна (на вуличній площадці) - 60 кв.м., двері «Бастіон» - 1шт, та про що складено відповідний акт. Вказане майно належить на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_3, який є батьком фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, що також встановлено в акті державного виконавця та підтверджується договором про купівлю-продаж майна від 29.07.2009р. та додатком № 1 договору купівлю-продажу майна від 29.07.2009р.

В підтвердження того, що власником вказаного майна є ОСОБА_3 позивачем в судовому засіданні для огляду суду надано оригінал договору купівлі-продажу майна від 29.07.2009р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та додаток №1 з переліком відповідного майна, копії яких додано до позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2011р. між ТОВ „Фоззі-Фуд" та ПП „Укрспецтехніка" було укладено договір на виконання підрядних робіт № 34, предметом якого є виконання робіт по демонтажу скляних вітрин ТРЦ „Сім'я".

Отже, з метою захисту своїх прав та подальшого вільного користування своїм майном. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд" було вимушено звернутись до ПП «Укрспецтехніка», маючого відповідну ліцензію на здійснення будівельно-ремонтних робіт, для демонтажу скляних вітрин, належних ОСОБА_3.

30.05.2012р. на виконання умов договору № 34 від 01.03.2011р. ПП „Укрспецтехніка" здійснило демонтаж скляних вітрин, про що складено акт прийомки виконаних робіт від 30.05.2012р. Крім того, вказаним актом встановлено, що загальна сума виконаних робіт склала 5790, 00 грн., роботи виконані у повному обсязі та сторони претензій не мають.

Факт понесення позивачем збитків за договором підряду на виконання робіт № 34 від 01.03.2011р. у сумі 5790,00 грн. підтверджується доданим до позовної заяви платіжним дорученням № 1473502 від 06.12.2012р.

Частинами 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ „Фоззі-Фуд" щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 збитків у розмірі 5790, 00 грн. внаслідок порушення цивільного права позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 32294926) 5790 /п'ять тисяч сімсот дев'яносто/ грн. збитків та 1720 /одна тисяча сімсот двадцять/грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.05.2013р.

Суддя Невінгловська Ю.М.