Рішення № 31312926, 13.05.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" травня 2013 р. Справа № 926/381/13

За позовом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця Вакурова Сергія Вікторовича

про стягнення - 15314,40 грн.

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Дарчук О.І.

Представники:

від позивача - Баланецький О.Д. - (довіреність № 04/3968 від 17.09.2012 року), Косташ М.М. - (довіреність № 04/01-08/3-01/1296 від 15.04.2013 року)

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця Вакурова Сергія Вікторовича про стягнення заборгованості у сумі 10353,60 грн. та штрафу у сумі 4960,80 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до укладеного 02 вересня 2010 року договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв № 38 надав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування місця для встановлення 5 світлових рекламних конструкцій типу «сітілайт» розміром 1,8х1,2 м. на розділовій смузі вздовж вулиці Ізмайлівської (від вул. Зеленої до вул. Старокостянтинівської). Далі позивач зазначає, що згідно умов вищезазначеного договору за користування наданими місцями відповідач зобов'язувався щомісячно сплачувати плату, розмір якої становить 432,00 грн. Позивач стверджує, що відповідач умови вищевказаного договору належним чином не виконував, а тому на момент подання позову до суду у нього існує заборгованість у сумі 10353,60 грн., а також нарахований штраф у сумі 4960,80 грн.

17 квітня 2013 року позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд збільшити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості і штрафних санкцій та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 13377,60 грн., а також штраф у сумі 6472,80 грн.

Подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог не суперечила законодавству та не порушувала чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд прийняв її.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцем проживання відповідача є місто Чернівці, вулиця Південно-Кільцева, будинок 1, квартира 101.

Як вбачається із рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою та отримана останнім.

Однак, відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника у судові засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду.

Отже, не з'явлення у судові засідання відповідача та не надання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

Відповідно до поданої відповідачем заяви та згідно пункту 1.4. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.08.2010 року № 533/15 між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та фізичною особою-підприємцем Вакуровим Сергієм Вікторовичем 02 вересня 2010 року укладено договір № 639 про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв, на підставі якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування місця для встановлення 5 світлових рекламних конструкцій типу «сітілайт» розміром 1,8х1,2 м. на розділовій смузі вздовж вулиці Ізмайлівської (від вул. Зеленої до вул. Старокостянтинівської).

Як вбачається з матеріалів справи та розрахунку заборгованості, останній умови укладеного між сторонами договору № 639 від 02 вересня 2010 року в частині плати за тимчасове користування місцями розташування зовнішньої реклами належним чином не виконував, а тому у нього перед позивачем за період з вересня 2010 року по березень 2013 року існує заборгованість у сумі 13377,60 грн. та за несвоєчасну плату за тимчасове користування місцями розташування зовнішньої реклами відповідачу за період з жовтня 2010 року по березень 2013 року нарахований штраф у сумі 6472,80 грн.

Так, згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних звичайних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» та пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.02.2003 року, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до пункту 32 Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

Пунктами 1.4. та 2.1. укладеного між сторонами договору № 639 від 02 вересня 2010 року встановлено, що рекламорозповсюджувач використовує це місце та здійснює плату за нього. Розмір місячної плати за надане місце, визначається відповідно до рішення 35 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.12.2008р. № 801 «Про внесення змін до рішення 23 сесії міської ради V скликання від 27.12.2007р. № 489 «Про затвердження величини плати за тимчасове користування місцями розташування зовнішньої реклами в м. Чернівцях та відміну раніше прийнятих рішень» і складає 432,00 грн.

Згідно з пунктом 2.2. укладеного між сторонами договору № 639 від 02 вересня 2010 року, оплата платежів здійснюється з моменту укладання договору обома сторонами не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі цього договору.

Отже, враховуючи те, що відповідач зобов'язання щодо плати за тимчасове користування місцями розташування зовнішньої реклами за період з вересня 2010 року по березень 2013 року у відповідності до умов укладеного між сторонами договору № 639 від 02 вересня 2010 року належним чином в повній мірі не виконав, він повинен сплатити на користь позивача заборгованість у сумі 13377,60 грн.

Частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.1. укладеного між сторонами договору № 639 від 02 вересня 2010 року, за невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання розділу 2 цього Договору Рекламорозповсюджувач сплачує Департаменту штраф в розмірі 50 % місячної оплати по цьому договору, який нараховується з наступного дня прострочення платежу.

Відповідач не виконав грошові зобов'язання по оплаті за тимчасове користування місцями розташування зовнішньої реклами за період з вересня 2010 року по березень 2013 року, а тому має сплатити позивачу за період з жовтня 2010 року по березень 2013 року нарахований штраф у сумі 6472,80 грн.

Судовий збір покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись статтями 42, 43, 22, 43, 49, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Вакурова Сергія Вікторовича - м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 1/101, ідентифікаційний номер 2917011611:

- на користь Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради - м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, 64-А, код 23245721 заборгованість у сумі 13377,60 грн. та штраф у сумі 6472,80 грн.

- в доход Державного бюджету судовий збір у сумі 1720,50 грн. (отримувач коштів ГУДКУ у м. Чернівці, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135, рахунок отримувача 31210206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Чернівецької області, код 03500074, пункт 2.1.).

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13 травня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17 травня 2013 року.

Суддя О.С. Тинок