Постанова № 31310991, 26.04.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2013 р. Справа № 818/1989/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав у судовому засіданні, в якому просить визнати протиправним та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 20 лютого 2013 року № Ф-414 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 5398 грн. 48 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в березні 2013 року позивач отримав оскаржувану вимогу про сплату недоїмки в сумі 5398 грн. 48 коп. та вважає її прийнятою з порушенням вимог чинного законодавства з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 30.11.2009 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1, згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 03.01.1987 р. є пенсіонером та знаходиться на обліку в УПФУ в м. Сумах як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Відповідно до частини 2 статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Згідно з частиною 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Стаття 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції, яка діє з 06.08.2011 р., містить вичерпний перелік фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску: підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. У даній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.

Тому позивач вважає донарахування, що відображені в оскаржуваній вимозі, безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, пояснив, що від обов'язку сплати єдиного внеску звільняються лише пенсіонери, яким призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Сумської міської ради від 30.11.2009 р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.8), згідно з копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 03.01.1987 р. є пенсіонером (а.с.7) та знаходиться на обліку в УПФУ в м. Сумах як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон), пункту 6.3. розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 N 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за N 994/18289, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Так, 20.02.2013 р. спеціалістом УПФУ в м. Сумах складено та направлено позивачу вимогу № Ф-414 про сплату недоїмки на суму 5398 грн. 48 коп. (а.с.5).

Суд вважає, що дана вимога про сплату недоїмки є обґрунтованою та прийнятою у повній відповідності з нормами чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 3 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до цього Закону і зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З наведеної норми вбачається, що особа може бути звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у випадку, якщо вона:

- перебуває на спрощеній системі оподаткування;

- є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Так, статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV визначено, що пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 pоку N 2262-XII передбачено такі види пенсійного забезпечення:

- довічна пенсія за вислугу років;

- пенсія по інвалідності;

- пенсія в разі втрати годувальника.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком визначено статтею 26 цього Закону, згідно з якою особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Позивачу була призначена пенсія за вислугу років згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Проте пенсія за вислугу років не відноситься до пенсії за віком та до пенсії по інвалідності, правові засади призначення та виплати яких визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Оскільки позивач не є пенсіонером за віком у розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а отримує пенсію за вислугу років, пільга щодо сплати єдиного внеску на нього не поширюється.

Таким чином судом достовірно встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах сформовано вимогу про сплату недоїмки від 20.02.2013 р. № Ф-414 в межах його компетенції та в повній відповідності з нормами чинного законодавства, тому вимоги позивача про визнання вказаної вимоги протиправною та її скасування є безпідставними не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про скасування вимоги від 20 лютого 2013 року № Ф-414, якою визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 5398 грн. 48 коп. - відмовити у зв'язку з його необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Соп'яненко

Повний текст постанови складено 30 квітня 2013 року.