Постанова № 31307128, 15.05.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 року № 813/956/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Капустинської Н.М.,

за участю представника позивача Шимчишина І.Б.

представника відповідача Полійчук С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Рута» ЛТД до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області ДПС про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.11.2012р. № 0000462301, від 16.08.2012р. № 0000262301, від 26.11.2012р. № 0000472301 та від 16.08.2012р. № 0000252301 .,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Рута» ЛТД звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області ДПС про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень та просить суд визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.11.2012р. № 0000462301, від 16.08.2012р. № 0000262301, від 26.11.2012р. № 0000472301 та від 16.08.2012р. № 0000252301.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини та на додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву та наданих доповнень до заперечення, та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив таке.

По результатах перевірки позивача, відповідачем складено акт від 05.07.2012р. № 39/2201/19176925 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ фірма «Рута» ЛТД, код за ЄДРПОУ 19176925 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року». Враховуючи те, що позивачем подано заперечення на даний акт, відповідачем проведено позапланову перевірку, по результатах якої складено акт від 13.08.2012 року № 19/2200/19176925 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ фірма «Рута» ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, з питань викладених в запереченнях платника №51 від 26.07.2012року (вх..№ ДПІ 2659/10 від 26.07.2012р.)». На підставі матеріалів перевірки, відповідачем: Державною податковою інспекцією у Радехівському районі Львівської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.08.12р. № 0000262301, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року в сумі 11811,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 1,00 грн., № 0000242301, яким відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 42517,00 грн., № 0000212301, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 124419,37 грн. (основний платіж - 99535,5 грн., штрафна (фінансова) санкція -24883,87 грн.), № 0000252301, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 39924,65 грн. (основний платіж 26585,00 грн., штрафна (фінансова) санкція -13339,65 грн.).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Радехівському районі Львівської області ДПС оскарженні в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Львівській області. Рішенням Державної податкової служби у Львівській області від 02.11.2012 року № 23767/10/10-2005/1841 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення від 16.08.2012 року №0000212301 скасовано в частині застосування штрафних санкцій в сумі 4369,44 грн., а в решті залишено без змін, та скасовано податкове повідомлення-рішення форми від 16.08.12року № 0000242301, а скаргу ТзОВ фірма «Рута» ЛТД - частково залишено без задоволення.

Після адміністративного оскарження, щодо позивача залишено наступні податкові повідомлення-рішення від 26.11.2012р. № 0000462301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 42517,00 грн., від 26.11.2012р. № 0000472301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 120049,93 грн., від 16.08.2012р. № 0000262301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 11811,00 грн. та від 16.08.2012р. № 0000252301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 39924,65 грн.

Позивач вважає, що при проведенні перевірки та оформленні актів, відповідно і при прийнятті податкових повідомлень-рішень, відповідачем грубо порушено норми як матеріального так і процесуального права, а обставини, які викладенні в акті не відповідають дійсності та не заходять свого правового обґрунтування.

Так, щодо податкового повідомлення - рішення № 0000252301 від 16.08.2012р. по податку на прибуток на загальну суму 39924,65 грн., відповідач посилається на те, що перевіркою встановлено, порушення вимог п. 8.3.2. п. 8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого завищено амортизаційні відрахування в І кв. 2010р. на 221825 грн., І півріччі 2010р. на 435624 грн., 9 місяців 2010р. на 641811 грн., 2010р. на 106340 грн.

Як свідчать матеріали справи та посилається позивач, в деклараціях з податку на прибуток підприємства за І, II, III, IV квартали 2010 року були показані амортизаційні відрахування з врахуванням дооцінки основних засобів, але в IV кварталі 2010 року частково було виправлено помилки у зв'язку з чим завищення амортизаційних відрахувань становить 106340,00 грн. Однак, позивач обґрунтовано посилається на те, що при проведенні перевірки, ревізорами не було враховано інших витрат, які впливають на податок з прибутку підприємства, а саме: витрати на придбання товарів в сумі 44412,00грн., витрати на оплату праці 48758,00 грн., сума страхового збору до фондів державного загальнообов'язкового страхування 17794,00 грн., повернення поворотної фінансової допомоги 29650,00 грн. Відповідач даний факт заниження валових витрат не спростував ні в судовому засіданні, ні матеріалами перевірки.

З 01.01.2011р. вступив в дію Податковий кодекс України, який регулює відносини в сфері оподаткування. Відповідно до приписів п. 14.1.3 ПК України, - амортизація це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Пунктом 138.8.5 ст.138 ПК України визначено, що до складу загальновиробничих витрат включаються:

а) витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства тощо; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абз. 2 і 3 п.142.2 ст. 142 цього Кодексу, працівників апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

Відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який регулював відносини на момент їх вчинення, зокрема відповідно до приписів ст. 8 Закону, визначено, що під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Аналіз матеріалів перевірки свідчить про те, що при її проведенні, відповідачем не взято до уваги витрати позивача, в тому числі не відображено заниження таких витрат.

Для визначення правильності обчислення податку на прибуток, слід керуватись нормами ст. 3 Закону, відповідно до якого, - об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Позивачем задекларовано за три квартали 2010 року витрати на придбання товарів, робіт та послуг р.04.1 «Декларації з податку на прибуток» на суму 1232486,00 грн. В той час, як фактичні витрати на придбання становлять 1685930,00 грн., різниця складає 453444,00 грн. В р.04.13 задекларовано інші витрати на суму 344906,00 грн., в т.ч. повернення фінансової допомоги 314250,00 грн., а фактично інші витрати становлять 371567,00 грн. в т.ч. повернення фінансової допомоги 340911,00 грн. З огляду на це, відповідачем, безпідставно не включено та не збільшено позивачу витрат на суму 26661,00грн.

Позивачем за 2010 рік задекларувала витрати на оплату праці р.04.3 «Декларації з податку на прибуток» на суму 150611,00 грн., фактичні витрати на заробітну плату становлять 199369,00 грн. Відповідачем, безпідставно не включено та не донараховано витрат позивача на суму 48758,00 грн. В р.04.4 (сума страхового збору до фондів державного загальнообов'язкового страхування) задекларовано витрати на суму 55271,00 грн., фактичні витрати становлять 73065,00 грн. Відповідачем безпідставно не включено та не донараховано витрат позивача суму 17794,00 грн.

В р.04.1 (витрати на придбання товарів, робіт, послуг) задекларовано витрати на суму 2439429,00 грн., фактичні витрати на придбання сировини, робіт, послуг становлять 2483841,00 грн., не включено витрат позивача на суму 44412,00 грн. В р.04.13 (інші витрати) задекларовано витрати на суму 488546,00 грн., в т.ч. повернення фінансової допомоги 420918,00 грн., фактичні витрати становлять 515207,00 грн., в т.ч. повернення фінансової допомоги 447589,00 грн., не включено витрат на суму 26671,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного за 2010 рік по «Декларації з податку на прибуток», відповідачем не включено та не донараховано позивачу витрати на загальну суму 137635,00 грн.

Дані витрати позивач обґрунтовує та підтверджує документами, які надані до матеріалів справи, стосовно наявності (відсутності), належності (неналежності) оформлення яких матеріалами перевірки не заперечена та не ставиться під сумнів з сторони відповідача. З огляду на це, в силу вимог ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для визначення правильності обчислення податку на прибуток, слід дослідити та обчислити суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону, на яку і зменшується податок на прибуток.

Відповідно до п. 54.3 ст.54 ПК України, визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п. 54.3.2.)

З огляду на наведені норми ПК України, випливає що при визначенні суми грошових зобов'язань контролюючий орган зобов'язаний визначити як суму зменшення так і суму збільшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Вищезгадані витрати позивача є документально підтвердженими, а тому позивач має право на їх включення, відповідно на зменшення об'єкта оподаткування, тобто на прибуток.

Відповідно до приписів пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Щодо податкових повідомлень-рішень від 16.08.2012р. № 0000262301 та від 26.11.2012р. № 0000472301, якими встановлено порушення в частині податку на додану вартість, судом встановлено наступне. Такі податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі обставин, які викладенні на стор.23-27 акта перевірки. Відповідач посилається на вимоги п.198.3 ст.198 ПК України, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідач покликається на те, що ТзОВ фірма «Рута» ЛТД здійснювало операції з придбання кольорових металів (алюміній) та формувало по таких операціях податковий кредит (що не заперечується сторонами) та здійснювало реалізацію брухту кольорових металів (алюміній), які звільнені від оподаткування.

Як свідчать матеріали справи та посилається відповідач, з 01.01.2011р. до 07.07.2011р. п. 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що «Тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість».

В період з 07.07.2011р. по 01.07.2012р., відповідно до п. 23 підрозділу 2 розділу XX - Податкового кодексу України, встановлено, що «Тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00)».

Крім цього, відповідачем встановлено що у перевірений період позивач здійснював операції з реалізації брухту кольорових металів (алюміній), які звільнені від оподаткування. Далі, в матеріалах перевірки, відповідачем наведено вищезгадані правові норми та підстави, які вказують про звільнення від оподаткування: п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України з 01.01.2011р. до 07.07.2011р. та п.23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України з 07.07.2011р. по 01.07.2012р.

З огляду на це, суд погоджується з думкою позивача про те, що на законодавчому рівні чітко закріплена норма про те, що операції з реалізації брухту кольорових металів звільнені від оподаткування, про що вказує і сам відповідач при перевірці, і посилається на таку норми, а тому описані порушення не знаходять свого правового обґрунтування.

ТзОВ фірма «Рута» ЛТД здійснювало операції з продажу брухту кольорових металів (алюмінію), що виник в процесі ведення основної господарської діяльності згідно КВЕДу 25.92 - виробництво легких металевих пакувань (виробництво алюмінієвих ковпачків). Більше цього, первинні документи, а саме накладні-вимоги на відпуск /внутрішнє переміщення/ матеріалів на оприбуткування відходів алюмінію, які виникають під час виробництва алюмінієвих ковпачків, за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р., були надані до перевірки, яка розпочата з 05.07.2012 року згідно наказу №119 від 05.07.2012р. і результати перевірки викладені в акті від 05.07.2012р. №39/2201/19176925. Суд відзначає про те, що в даному акті відповідачем не вказано та не встановлено відсутність документів, більше цього на стор.30 акта від 05.07.2012р. вказано про те, що «під час перевірки були надані всі необхідні документи для обчислення податку на додану вартість».

Відповідно до норм Податкового. .кодексу України та порядку заповнення податкової накладної, затвердженого ДПА України від 21.12.2010р. №969, передбачено, що для операцій, які звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. При цьому в податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на п.23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Вказані накладні внесено до реєстру виданих податкових накладних ТзОВ фірми «Рута» ЛТД за відповідний звітний період, а також відображено у деклараціях за період 01.01.2011р. по 31.03.2012р. (рядок 5). Проте відповідачем дані операції, безпідставно віднесено під дію пп. б (який не існував в ПК України в редакції, яка діяла в періоді перевірки) п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, в якому вказано, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст. 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких, суми податку були включені до складу податкового кредиту, а у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп.197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу. Відходи алюмінію не відносяться до цієї категорії, оскільки у пункті 189.1 ст.189 чітко вказано, що під дію даної статті підпадають лише товари/послуги, необоротні активи, які були придбані або виготовлені. В даному випадку, відходи алюмінію позивачем не придбавалися та не виготовлялися, оскільки вони є відходом виробництва.

Твердження відповідача також спростовується і нормами пункт 199.6 ст.199 ПК України, де визначено, що не тільки податкове зобов'язання не нараховується, а навіть податковий кредит не зменшується в разі постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

Позивач також посилається і на те, що відповідно до п 56.21. ст.56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Проте, в даному випадку суд звертає увагу на те, що даний пункт стосується статті 56 щодо оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку, що випливає з аналізу норм п.56.2 та п.56.3 ст.56 ПК України.

По суті викладених порушень в частині податкового повідомлення-рішення від 26.11.2012р. № 0000462301 то відповідачем зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 42 517 грн. Позивач посилається на те, що дане порушення, в першу чергу, спростовується матеріалами, які складені самим відповідачем. Згідно з декларацією з податку на додану вартість за 7 місяць 2010р. в рядку 18.2 (різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду), позивачем задекларовано від'ємне значення в розмірі 116 232 грн.

Дана сума від'ємного значення в розмірі 116 232 грн., відображена в рядку 21 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від'ємне значення суми 18 і 19)» та в рядку 22.2 Декларації «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Далі в цій ж графі вказано що «значення цього рядка переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду».

До декларації по ПДВ додано додаток №5 Розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, згідно з якою вказано контрагентів позивача. Відповідачем проведено перевірку за липень 2010р. по результатах якої складено Довідку від 29.11.2010р. № 254/2301/19176925 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ фірма «Рута» лтд, код за ЄДРПОУ 19176925 з питань достовірності визначення сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2010р.» В ході такої перевірки порушень, задекларованих позивачем значень не виявлено. З огляду на це, суд погоджується з тим, що відповідачем не виявлено порушення при обчисленні суми розмірі 116 232 грн., яка відображена в рядку 21 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від'ємне значення суми 18 і 19)».

Позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за 8 місяців 2010р. в рядку 18.1 (а це різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду), позивачем задекларовано позитивне значення в розмірі 73715 грн. Сума в розмірі 42517 грн., про яку йдеться в податковому повідомленні-рішення, задекларована в рядку 24 «залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду». В цьому ж рядку 24 наведено формулу визначення суми, що є арифметичною дією віднімання: рядок 23 (116232) - рядок 20 (73715) позитивне значення. Рядок 23 це залишок від'ємного значення попереднього періоду, і в попередньому періоді задекларовано саме 116 232 грн., яка вже перевірена самим відповідачем. Віднявши від 116 232 грн. суму 73715 грн. отримуємо суму 42517 грн., яку і задекларовано позивачем в рядку 24 та 26 декларації.

При розгляді даної справи, позивач обґрунтовано посилається і на процесуальні порушення, які допущені з боку відповідача, що безпосередньо вплинули на повноту та об'єктивність дослідження результатів господарської діяльності позивача та вплинули на результати перевірки.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 13.08.2012р. № 19/2200/19176925. В даному акті відповідач (стор.6 п.3.1.1, стор.9 п.3.1.2, стор.15 п.3.1.3, стор.19 п.3.1.4, стор.22 п.3.2.1, стор.27 п.3.2.2, стор.29 п.3.2.3, стор.38 п.3.3, п.3.5.1, стор.39 п.3.5.2, стор.41 п.3.5.3, стор.42 п.3.5.3, стор.43 п.3.5.4, стор.44 п.36, стор.45 п.3.7, п.3.8, п.3.9, стор. 46 п.3.10.1, стор.47 п.3.10.2, загалом 19 разів) вказав про результати попередньої перевірки, як на акт № 16/2200/19176295 від 17.07.2012р., незважаючи на те, що такого акта взагалі не існує, про що і вказує позивач та підтверджується матеріалами справи.

Акт від 13.08.2012р. № 19/2200/19176925 складено після подання заперечень позивачем на попередній акт перевірки. Первинним актом є акт від 05.07.2012р. № 39/2201/19176925, незважаючи на це, в акті перевірки від 13.08.2012р., відповідач про нього не згадує.

З аналізу акта перевірки від 05.07.2012р., суд погоджується з думкою позивач про те, що акт від 13.08.2012р. повторює всі ті порушення, які описані в акті від 05.07.2012р. При цьому, стверджуючи про порушення вимог податкового законодавства та складаючи акт від 05.07.2012р., відповідач не вказує про те, що до перевірки не надані будь-які документи.

Складаючи акт від 13.08.2012р., який повторює акт від 05.07.2012р., відповідач вже задує про те, що позивачем не надано документів до перевірки.

Тобто, відповідачем проведено перевірку, по результатах якої складено акт від 05.07.2012р. № 39/2201/19176925, в якому описано порушення і не згадується про ненадання будь-яких документів з сторони позивача. Після подання заперечень на такий акт, відповідачем проведено повторну перевірку і складено акт від 13.08.2012р. № 19/2200/19176925 в якому описано всі ті ж самі порушення, що і в попередньому акті від 05.07.2012р. № 39/2201/19176925, лише дописано про ненадання документів.

З аналізу матеріалів перевірки, зокрема акт від 05.07.2012р., суд приходить до висновку що такі складені з порушенням процесуальних вимог.

Так, наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 затверджено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства». Відповідно до вимог п.2 розділу ІV «Підписання акта (довідки) документальної перевірки, порядок його (її) реєстрації та зберігання», визначено, що акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок.

При цьому строк складення акта (довідки) не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого Кодексом, з урахуванням його продовження.

Як свідчить аналіз акта від 05.07.2012р., перевірка проводилась на підставі направлення від 05.07.2012р. № 71/2200, тобто акт вже було складено в той самий день, що і виписано направлення на перевірку. Більше цього, направлення на перевірку вручено (стор.1) 05.07.2012р., а сама перевірка проводилась з 05.07.2012р. по 10.07.2012р. (стор.2), незважаючи на це, 05.07.2012р, тобто ще до закінчення проведення перевірки вже було складено акт.

Суд виходив також з того, що посадові (службові) особи органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, повинні застосовувати норми «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджено Наказом ДПА України 22.12.2010р.№ 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772.

Відповідно до п. 2 Розділу І, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Пунктами 4-6 визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на вищевказані норми, в даному випадку акт перевірки не може бути належним носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. В такому акті викладено виключно думку особи, яка його складала, яка не має жодного правового обґрунтування, і не містить жодної доказової інформації.

Крім цього, листом від 31.07.2012р. № 2812/10/22-00 відповідач звернувся з вимогою надати не пізніше як до 01.08.2012р. первинні документи. Такий лист отримано позивачем 01.08.2012р., про що свідчить розписка на ньому. 01.08.2012р. позивачем надано відповідь за № 52, в якому проінформовано відповідача про те, що 30.07.2012р. та 31.07.2012р. працівників відповідача не допущено до проведення перевірки у зв'язку з відсутністю належних документів. Після пред'явлення документів на перевірку, а це наказ та направлення, працівників ДПІ допущено до перевірки і така була розпочата.

В ході перевірки, працівниками ДПІ складено вимогу від 01.08.2012р. про надання первинних документів, з вимогою надати такі до 17.00 год. При цьому, як свідчить відмітка про отримання, така вимога отримана позивачем 01.08.2012р. 0 17.00 год., тобто фактично позбавлено часу для надання документів. На дану вимогу надано відповідь від 01.08.2012р. № 53 про те, що всі документи, які вимагались працівниками ДПІ було надано, проте, останні почали вимагати представити додаткові документи, про які до цього не згадували. При повторній перевірці первинні документи для перевірки надавались, але відповідачем до уваги не взяті. 01.08.2012року о 17 год 00хв. позивач отримав вимогу про ненадання документів.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати правомірними оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремих його положень.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задоволити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області ДПС від 26.11.2012р. № 0000462301, від 26.11.2012р. № 0000472301, від 16.08.2012р. № 0000262301 та від 16.08.2012р. № 0000252301;

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ фірма «Рута» ЛТД (код ЄДРПОУ 19176925) судові витрати у формі сплаченого судового збору у сумі 2145 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 21 травня 2013 року.

Суддя Гулкевич І.З.