Постанова № 31306893, 24.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 р. Справа №805/3922/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кошкош О.О.

при секретарі Яковецькій О.В.

за участю представника позивача Костенко Н.І.

представника відповідача Телятнікової І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до Єнакіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» звернулось до суду з адміністративним позовом до Єнакіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позову зазначає, що за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогазсервіс» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року та на підставі акту № 362/15/32276912 від 22.02.2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000201502 від 06.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1308,59 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000211501 від 11.03.2013 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 0 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 1 грн. Позивач не погоджується з вказаними рішеннями та вказує, що за угодами, укладеними позивачем із зазначеним підприємством, позивач придбавав товари відповідно до своєї господарської діяльності. Поставка товару позивачу підтверджена первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними.

Позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000201502 від 06.03.2013 року та № 0000211501 від 11.03.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що в ході проведення перевірки позивача податковим органом встановлено неможливість фактичного здійснення Приватним підприємством «Аквахлор» господарських операцій з купівлі-продажу та безпідставне формування податкових зобов'язань за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців, у тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогазсервіс».

Також зазначив, що враховуючи встановлену в матеріалах перевірки Державної податкової інспекції у м. Дзержинську Дніпропетровської області відсутність доказів причетності Приватного підприємства «Аквахлор» до придбання, транспортування, супроводження та реалізації у червні 2011 року хлору рідкого, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогазсервіс» відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з придбання товару, а тому складені ним первинні документи не мають статусу первинних документів і носять протиправний характер.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок про наявність умислу у сторін угоди щодо укладення її з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільству, шляхом безпідставного одержання коштів з Державного бюджету України. Просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Єнакіївської міської ради 03.03.2003 року, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, перебуває на податковому обліку у Єнакіївській об'єднаній Державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби.

Відповідач Єнакіївська об'єднана Державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Єнакіївською об'єднаною Державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогазсервіс» за період з 1.06.2011 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складений акт № 362/15/3227619 від 22.02.2013 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог п. 198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за червень 2011 року, в розмірі 1308,59 грн. та а. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 6543 грн. (а.с.22-35).

На підставі даного акту 6 березня 2013 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201502 про збільшення Державному підприємству «Орджонікідзевугілля» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1309,59 грн., в тому числі за основним платежем - 1308,59 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. (а.с.11) та 11 березня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 000211501 про збільшення Державному підприємству «Орджонікідзевугілля» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1 грн., в тому числі за основним платежем - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. (а.с.20).

Суд вважає зазначені рішення суб'єкта владних повноважень протиправним з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 грудня 2010 року між Державним підприємством «Орджонікідзевугілля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогазсервіс» укладено договір на поставку рідкого хлору № 76/01-10/1710 ГП, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплати хлор рідкий за цінами, які зазначені у додатку, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно умов договору, продавець здійснює поставку кожної партії рідкого хлору при умові повної передоплати покупцем (а.с.48-50). Строк дії договору до 31.12.2011 року.

Виконання договорів обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом. Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом.

Так, надання зазначених послуг підтверджується актом приймання-передачі хлорної тари № 592 (а.с.51) від 08.07.2011 року, транспортною накладною № 080616 від 08.07.2011 року, виданою позивачу ТОВ «Агрогазсервіс» щодо продажу хлору в балоні на суму 4965 грн. та надання авто послуг на суму 1508,42 грн., загальною вартістю 7851,59 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1308,50 грн. (а.с.52); актами виконаних робіт (а.с.53-54); приходним ордером № 241 від 08.07.2011 року, виданим позивачу ТОВ «Агрогазсервіс» щодо продажу хлору в балоні на загальну суму 5034,51 грн. (а.с.55) та платіжними дорученнями 3103 на суму 7025 грн., № 3104 від 07.06.2011 року на суму 1405 грн., № 297 від 22.06.2011 року на суму 578,48 грн. (а.с.56-58).

Платіжними дорученнями № 3104 від 07.06.2011 року на суму 1405 грн. та № 3103 від 07.06.2011 року на суму 7025 грн., Державним підприємством «Орджонікідзевугілля» перераховано 8430 грн. Зайве перераховані кошти повернено платіжним дорученням № 297 від 22.06.2011 року на суму 578,48грн., у тому числі з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 96,41грн.

30 червня 2011 року, у зв'язку із поверненням зайво перерахованих коштів (платіжне доручення № 297 від 22.06.2011 року на суму 578,48 грн., у тому числі податок на додану вартість в розмірі 96,41грн.), сторонами був оформлений розрахунок № 1/18 від 22.06.2011 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 18 від 07.06.2011 року, згідно до якого, сума що підлягає коригуванню, без урахування податку на додану вартість складає 482,07грн., а податкове зобов'язання продавця та податковий кредит покупця зменшено на суму 96,41грн.

Зазначені дії відображено підприємством у податковій декларації з податку на додану вартість (із додатками) за червень 2011 року (а.с.59-61).

Згідно до п. 1.1 частини 1 розділу I договору, на підтвердження якості товару, що постачається, продавцем надано паспорт № 200 від 1 червня 2011 року на рідкий хлор ДСТУ 6718-93, виданий Акульською хлоропереливною станцією (69).

Також, відповідно до умов договору на поставку рідкого хлору № 76/01-10/1710 ГП від 20 грудня 2010 року, сторонами по договору підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогазсервіс» видаткову накладну № 080616 від 8 червня 2011 року, що є підставою переходу права власності на рідкий хлор від продавця до покупця у кількості 1,014 т.

Крім того, згідно товарно-транспортної накладної № 001226 від 8 червня 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Акульська хлоропереливна станція», водєм ОСОБА_5 автомобілем МАЗ 53371, держномер НОМЕР_3, причеп НОМЕР_4, на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогазсервіс» із смт. Аули Криничанського району Дніпропетровської області у м. Єнакієве, вул. Магістральна, 27, перевезено хлор рідкий в кількості 1,014т (двадцять балонів).

На підставі п. 5.4 частини 5 Договору покупцем, згідно із Актом приймання - передачі хлорної тари № 592 від 8 червня 2011 року, який підписаний уповноваженими представниками та скріплено печатками Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогазсервіс», покупцем повернуто продавцю зворотню тару.

Як встановлено в ході перевірки, так й в судовому засіданні, згідно з актом звірки розрахунків, заборгованості між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогазсервіс» не значиться.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим Кодексом України.

Згідно з п.п. 14.1.156, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше а саме: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.2 ст. 201 Податкового Кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно пункту 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В акті перевірки податковим органом зазначається про порушення Державним підприємством «Орджонікідзевугілля» вимог п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України. Порушення, на думку податкового органу, полягає у тому, що позивачем отримані послуги за нікчемним правочином з ТОВ «Агрогазсервіс».

Так, на думку контролюючого органу, позивачем завищено відємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 6543 грн.

Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку в силу пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.9 цієї статті встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих матеріальних витрат; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з їх виробництвом (наданням); інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, у цілях цього розділу суми, відображені у складі витрат платника податку, у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не підлягають повторному включенню до складу його витрат.

Судом встановлено, що основним видом діяльності Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» є, зокрема добування кам'яного вугілля, оптова торгівля твердими, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. З метою одержання прибутку позивачем укладена угода з ТОВ «Агрогазсервіс», за якою позивач придбав у цього підприємства товари (рідкий хлор).

Враховуючи зазначені вище вимоги Податкового кодексу України, витрати позивача з отримання послуг від ТОВ «Агрогазсервіс» у липні 2011року є витратами, оскільки ці витрати здійснені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, суд вважає, що ці витрати повністю підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Частина 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вищезазначеного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у позивача документи, а саме акти приймання-передачі, транспортні накладні акти виконаних робіт; приходним ордером та платіжними дорученнями, складені за результатами проведених операцій за вказаним договором, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують виконання договору з ТОВ «Агрогазсервіс», що свідчить про помилковість висновку податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування у зв'язку з тим, що угода з надання послуг механізмів має ознаки нікчемності. Відповідач при цьому вказує, що відповідно до акту перевірки Приватного підприємства «Аквахлор» Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровською області Державної податкової служби з питань дотримання вимог податкового законодавства за січень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, лютий 2011 року від 08.10.2012 року № 3316/185/22-206/346863489, встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «Аквахлор» господарських операцій з купівлі-продажу та безпідставне формування податкових зобов'язань за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів, у тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквагазсервіс».

Враховуючи встановлену у вищезазначених матеріалах перевірки відсутність причетності ПП «Аквахлор» до придбання, транспортування, супроводження та реалізації у червні 2011 року хлору рідкого, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогазсервіс» відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з придбання товару, а тому складені ним первинні документи не мають статусу первинних документів і носять протиправний характер, у зв'язку з чим Криничанським відділенням Верхньодніпровської ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Агрогазсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень 2011 року (акт № 116/000/33075701 від 02.11.2012 року), якою встановлено відсутністю факту придбання ТОВ «Агрогазсервіс» товарів (послуг) у ПП «Аквахлор» та безпідставне формування податкових зобов'язань за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (послуг) на адресу контрагентів-покупців, у тому числі Державного підприємства «Орджонікідзевугілля».

Також, в акті перевірки зазначено, що ПП «Аквахлор» не має достатньої кількості кваліфікованого персоналу, основних засобів (засобів праці) та інше.

Ці обставини, на думку податкового органу, вказують на те, що господарська угода, укладена позивачем з ТОВ «Агрогазсервіс» не спричинила реального настання правових наслідків.

На час виконання договору між позивачем та ТОВ «Агрогазсервіс» (червень 2011 року) ТОВ «Агрогазсервіс» здійснювало господарську діяльність, не було визнане банкрутом, не було ліквідоване, було платником податку на додану вартість.

Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ «Агрогазсервіс» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, оскільки у порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, яка передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, податковим органом не надано належних доказів, які б підтверджували ці доводи.

Додатково суд зазначає, що договором на поставку рідкого хлору № 76/01-10/1710 ГП від 20.12.2010 року передбачені умови поставки товару та здійснюються спецавтотранспортом. Як встановлено раніше, перевезення товару здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю «Акульська хлоропереливна станція».

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначається про порушення Державним підприємством «Орджонікідзевугілля»с вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Порушення, на думку податкового органу, полягає у тому, що позивачем отримані послуги за нікчемним правочином з ТОВ «Агрогазсервіс».

Так, на думку контролюючого органу, позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за червень 2011 року в розмірі 1308,59 грн.

Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, який регулює податкові правовідносини, починаючи з 01.01.2011 р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначено вище, судом встановлено, що основним видом діяльності Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» є, зокрема добування кам'яного вугілля, оптова торгівля твердими, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. З метою одержання прибутку позивачем була укладена угода з ТОВ «Агрогазсервіс», за якою позивач придбав у цього підприємства товари (рідкий хлор).

Враховуючи зазначені вище вимоги Податкового кодексу України, витрати позивача з отримання товару від ТОВ «Донтраснторг» є такими, що придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 цього кодексу визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, видані позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних Державного підприємства «Орджонікідзевугілля».

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товару Державним підприємством «Орджонікідзевугілля» вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкового зобов'язання прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов та скасовує оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до Єнакіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Єнакіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 06.03.2013 року № 0000201502.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Єнакіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 11.03.2013 року № 0000211501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Повний текст постанови виготовлений 29 квітня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.