Рішення № 31306676, 20.05.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.05.2013 Справа № 901/839/13-гЗа позовом Фізичної особи-підприємця Антипенко Сергія Петровича

до відповідача Фізичної особи-підприємця Бойко Лідії Володимирівни

про розірвання договору, виселення з приміщення та стягнення 55 303,38 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - Шмитов А.В., посвідчення №988 від 29.05.2006, адвокат

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець Антипенко Сергій Петрович звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Бойко Лідії Володимирівни, в якому просить суд:

1. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №2 від 01.01.2011 укладений між сторонами;

2. Виселити відповідача з нежитлового приміщення площею 30,6 кв.м., розташованого на першому поверсі будинку №5 по пров. Лікарняний в смт. Чорноморське, що належить позивачу;

3. Стягнути з відповідача 8 109,00 грн. заборгованості з орендної плати та 47 194,38 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неповерненням відповідачем нежилого приміщення яке належить позивачу та порушенням з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору оренди в частині повної та своєчасної оплати, що призвело до виникнення заборгованості та нарахування пені.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Антипенко Сергій Петрович є власником домоволодіння розташованого за адресою: АР Крим, м. Чорноморський район, смт. Чорноморське, пров. Лікарняний, 5, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 15.08.2008 та витягом про реєстрацію права власності №19910977 від 15.08.2008.

01.06.2009 між Фізичною особою-підприємцем Антипенко Сергієм Петровичем (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Бойко Лідією Володимирівною (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №01.

Згідно п. 1.1. договору №01 від 01.06.2009, орендодавець передає, а орендар приймає в оперативну оренду нежитлове приміщення площею 30,6 кв.м., розташоване на першому поверсі будинку №5 по пров. Лікарняний в смт. Чорноморське.

Відповідно до п. 2.1. договору №01 від 01.06.2009, розмір орендної плати становить 1 530,00 грн. із розрахунку 50,00 грн. за 1 кв.м.

Згідно п. 2.2. договору №01 від 01.06.2009, орендна плата перечислюється орендодавцю щомісячно до 10 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.1. договору №01 від 01.06.2009, приймання-передача об'єкту здійснюється по акту приймання-передачі.

Згідно п. 4.1. договору №01 від 01.06.2009, строк оренди складає 2 роки 11 місяців та діє з 01.06.2009 по 30.04.2012.

Відповідно до п. 7.1. договору №01 від 01.06.2009, за порушення строків внесення орендної плати та плати за комунальні платежі, встановлені у даному договорі, орендар сплачує пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач передав відповідачу орендоване приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.06.2009.

01.01.2012 між Фізичною особою-підприємцем Антипенко Сергієм Петровичем (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Бойко Лідією Володимирівною (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №02.

Згідно п. 1.1. договору №02 від 01.01.2012, орендодавець передає, а орендар приймає в оперативну оренду нежитлове приміщення площею 30,6 кв.м., розташоване на першому поверсі будинку №5 по пров. Лікарняний в смт. Чорноморське.

Відповідно до п. 2.1. договору №02 від 01.01.2012, розмір орендної плати становить 459,00 грн. із розрахунку 15,00 грн. за 1 кв.м.

Згідно п. 2.2. договору №02 від 01.01.2012, орендна плата перечислюється орендодавцю щомісячно до 10 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.1. договору №02 від 01.01.2012, приймання-передача об'єкту оренди здійснена сторонами згідно акту приймання-передачі від 01.06.2009.

Згідно п. 4.1. договору №02 від 01.01.2012, строк оренди складає 2 роки 2 місяці та діє з 01.01.2012 по 01.03.2014.

Відповідно до п. 6.1. договору №02 від 01.01.2012, приймання-передача об'єкту здійснюється по акту приймання-передачі.

Згідно п. 7.1. договору №02 від 01.01.2012, за порушення строків внесення орендної плати та плати за комунальні платежі, встановлені у даному договорі, орендар сплачує пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.4. договору №02 від 01.01.2012, договір оренди №01 від 01.06.2009 між сторонами вважати таким, що втратив силу.

Позивач зазначає, що орендар припинив вносити орендні платежі за вищевказаними договорами починаючи з листопада 2011 року, у зв'язку з чим, за ним виникла заборгованість в сумі 8 109,00 грн., а саме: по договору №01 від 01.06.2009 за період з листопада по грудень 2011 року виникла заборгованість у розмірі 3 060,00 грн. (1 530,00 грн. * 2 місяці), по договору №02 від 01.01.2012 за період з січня 2012 року по листопад 2012 року виникла заборгованість у розмірі 5 049,00 грн. (459 грн. * 11 місяців).

Дана заборгованість відповідачем не була погашена.

Листом від 15.08.2012 позивач просив відповідача погасити вищевказану заборгованість та звільнити орендоване приміщення згідно договору №02 від 01.01.2012.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відносно вимог про стягнення 8 109,00 грн. заборгованості по орендній платі, суд вважає за необхідне зазначити, що основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Судом встановлено, що сторони у справі перебувають в орендних відносинах з огляду на укладені між ними договори оренди, отже правовідносини сторін врегульовані положеннями Цивільного та Господарського кодексів України щодо виконання зобов'язання за договором оренди нерухомого майна.

Так, згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (договори оренди, акт приймання-передачі) підтверджується передача позивачем відповідачу майна в оренду, а також підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків в частині внесення в повному обсязі орендних платежів.

Зокрема, відповідачем не було надано суду доказів своєчасного та в повному обсязі внесення платежів по орендній платі, в той час, як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Таким чином, відповідач, не виконавши зобов'язання з орендної плати, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення 8 109,00 грн. заборгованості (по договору №01 від 01.06.2009 за період з листопада по грудень 2011 року заборгованість у розмірі 3 060,00 грн. (1 530,00 грн. * 2 місяці), по договору №02 від 01.01.2012 за період з січня 2012 року по листопад 2012 року заборгованість у розмірі 5 049,00 грн. (459 грн. * 11 місяців) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відносно вимог про стягнення 47 194,38 грн. пені за період з 09.12.2011 по 09.02.2013, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 7.1. договорів оренди, за порушення строків внесення орендної плати та плати за комунальні платежі, встановлені у даному договорі, орендар сплачує пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У розрахунку позивачем нарахована пеня на заборгованість по орендній платі по договору №01 від 01.06.2009 за листопад та грудень 2011 року та по договору №02 від 01.01.2012 за січень - червень 2012 року за період що перевищує шість місяців.

За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, у відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, судом перерахована сума пені за період, що не перевищує шість місяців та становить 27 304,38 грн.

Враховуючи те, що штрафна санкція у вигляді пені передбачена умовами укладеного між сторонами договору, перерахувавши суму пені заявлену до стягнення за прострочення виконання зобов'язання, сума пені підлягає частковому стягненню в розмірі 27 304,38 грн.

Відносно вимог про розірвання договору та виселення з приміщення суд вважає за необхідне зазначити, що орендарем суттєво були порушені умови договору щодо внесення орендної плати, що, в свою чергу, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача звільнити та передати орендоване приміщення.

Відповідно до частини 3 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

У справі №5021/966/2011 за позовом прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Роменської міської ради до Дочірнього підприємства «Аква-сервіс», Приватного підприємства «Еліпс», третя особа Виконавчий комітет Роменської міської ради про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути орендоване майно, стягнення 304 716,71 грн заборгованості з орендної плати та 16 825,13 грн пені, Верховний Суд України в постанові від 08.05.2012 висловив наступну позицію.

Так, згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільного кодексу України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 Цивільного кодексу України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому, норми статті 188 Господарського кодексу України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання договору та виселення з приміщення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір суд відносить на сторін пропорційно розміру задоволений позовних вимог згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 21.05.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №02 від 01.01.2012 укладений між Фізичною особою-підприємцем Антипенко Сергієм Петровичем (вул. Приморська, 26, смт. Чорноморське, Чорноморський район, АР Крим, 96400; ідентифікаційний номер 2095012510) та Фізичною особою-підприємцем Бойко Лідією Володимирівною (вул. Південна, 36, кв. 5, смт. Чорноморське, Чорноморський район, АР Крим, 96400; ідентифікаційний номер 2344307367).

3. Виселити Фізичну особу-підприємця Бойко Лідію Володимирівну (вул. Південна, 36, кв. 5, смт. Чорноморське, Чорноморський район, АР Крим, 96400; ідентифікаційний номер 2344307367) з нежитлового приміщення площею 30,6 кв.м., розташованого на першому поверсі будинку №5 по пров. Лікарняний в смт. Чорноморське, що належить Фізичній особі-підприємцю Антипенко Сергію Петровичу (вул. Приморська, 26, смт. Чорноморське, Чорноморський район, АР Крим, 96400; ідентифікаційний номер 2095012510).

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бойко Лідії Володимирівни (вул. Південна, 36, кв. 5, смт. Чорноморське, Чорноморський район, АР Крим, 96400; ідентифікаційний номер 2344307367) на користь Фізичної особи-підприємця Антипенко Сергія Петровича (вул. Приморська, 26, смт. Чорноморське, Чорноморський район, АР Крим, 96400; ідентифікаційний номер 2095012510) 8109,00 грн. заборгованості з орендної плати, 27304,38 грн. пені та 3395,72 грн. судового збору.

5. У задоволенні позову в частині стягнення 19890,00 грн. пені відмовити.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Антипенко Сергія Петровича (вул. Приморська, 26, смт. Чорноморське, Чорноморський район, АР Крим, 96400; ідентифікаційний номер 2095012510) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 рахунок №31211206783002, відкритий в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) 1147,00 грн. судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) О.Л. Медведчук