Постанова № 31306649, 30.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 квітня 2013 р. № 820/3102/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку письмовго провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції про оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позовні вимоги заявлені до Красноградської МДПІ Харківської області ДПС про зобов'язання відповідача визнати право на отримання податкової знижки в розмірі 6102,00 грн. у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного 2012 року, визначеного як частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом № 6/4/26/2007/840-К/734 від 21.08.2007 року та вжити необхідні заходи щодо звернення зазначеної податкової знижки через органи Держказначейства України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що йому безпідставно відмовлено у визнанні податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками 2012 року на суму фактично здійснених платежів процентів за користування іпотечним житловим кредитом з підставне визначення у платіжних дорученнях сум сплачених відсотків. У судове засідання позивач не прибув надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, надавши суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Також відповідачем подані письмові заперечення на позов, де зазначено, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з тих підстав, що позивачем в порушення положень ст..ст.175,166 ПК України на підтвердження сплати відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом надано довідку банківської установи про сплату відсотків.

Розглянувши клопотання представників сторін про розгляд справи за їх відсутності, суд, враховуючи приписи ст.ст. 41, ч.4 ст. 122, ч.6 ст. 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Підпунктом 175.1 ст. 175 ПК України визначено, що платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ВАТ КБ «Надра» укладено кредитний договір № 6/4/26/2007/840-К/734 від 21.08.2007 року, згідно якого позивач повертає кредит та сплачує банку відсотки із розрахунку 12,49 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом, щомісячна сума мінімального платежу складає 633,00 дол. США. Вказане приміщення відповідно до відмітки у паспорті позивача (а.с.23) визначено як місце проживання.

Позивачем 27.03.2013 року до податкового органу подано Податкову декларацію про майновий стан і доходи та додаток № 6 до рядка 11 (а.с.25-27), якими відповідно визначена сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використання права на податкову знижку у розмірі 6102,00 грн. Листом від 08.04.2013 року № 167/Г/17.1-14 (а.с.9-11) позивача повідомлено про відсутність підстав для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, визначеному відповідно до ст..175 ПК України, оскільки подані до податкового органу платіжні документи не містять чітко визначеної суми сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом.

При вирішенні зазначеного спору суд враховує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 цього Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Кодексу. Разом з тим, відповідно до пп. 166.2.1 п. 166 2 ст. 166 Податкового кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Отже, платник податку у зв'язку з використанням права на податкову знижку за іпотекою має пред'являти до державного податкового органу документи і відомості, пов'язані з правом на отримання такої знижки: кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки; відповідних платіжних документів на підтвердження здійснення оплати за договором; паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит

Зі змісту листа податкового органу від 08.04.2013 року № 167//17.1-14, заперечень на адміністративний позов встановлено, що позивачем такі документи до податкового органу були подані..

Суд також зауважує, що згідно до п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов'язані на вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку. Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження сплати відсотків сплачених за користування іпотечним житловим кредитом позивачем також подано довідку про сплату за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року суми процентів на погашення кредиту.

Враховуючи викладене вище суд вважає висновки податкового органу про відсутність підстав для включення до податкової знижки у зменшення оподаткованого доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст..175 ПК України необґрунтованими.

Суд також зауважу, що діючим законодавством не визначено спеціального нормативно-правового акту, який би регулював бюджетне відшкодування коштів під час застосування права на податкову знижку, що повертається платнику податку. Проте є загальний нормативний акт, який поширюється на дані правовідносини - наказ Державного казначейства України від 10.12.2002 року N 226 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів». Такий висновок можна зробити щодо застосування цього правового акту до регулювання відносин повернення коштів під час застосування права на податкову знижку, проаналізувавши пункт 176.1 (а) Податкового кодексу України.

Так пунктом 5 цього Порядку встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

На підставі викладеного вище, суд з урахуванням приписів ч.3 ст.162 КАС України вважає вимогу про зобов'язання відповідача вжити заходів щодо повернення зазначеної податкової знижки через органи Держказначейства України належним (дієвим) засобом захисту прав позивача.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги, що відповідачем у судовому засіданні в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного рішення, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню. Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст..94 КАС України.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст..ст.160-163,185-186 КАСУ країни суд

постановив

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції про оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати Красноградську міжрайонну державну податкову інспекцію (код 22706077,м. Красноград, вул.. Короленко,85) визнати право на отримання податкової знижки в розмірі 6102,00 грн. у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного 2012 року, визначеного як частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом № 6/4/26/2007/840-К/734 від 21.08.2007 року та вжити необхідні заходи щодо повернення зазначеної податкової знижки через органи Держказначейства України.

Стягнути з Державного бюджету України (отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, код отримувача 37999628, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код 851011, р/р 31217206784011 ) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індекс 63304, код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зоркіна Ю.В.