Рішення № 31305813, 11.01.2013, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 108/987/12

Провадження №2/107/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2013 р. м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Біленко Л.В.

при секретарі - Волкової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «ОСТРА», ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Керчтранс»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «СК «ОСТРА», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позов двічі був уточнений, за клопотанням представника позивача відповідач ОСОБА_3 замінений на належного відповідача -ТОВ «Керчтранс». Остаточні позовні вимоги мотивовані тим, що 03.06.2011р. в результаті ДТП, яка мала місце за вини відповідача ОСОБА_2, транспортному засобу позивача спричинено матеріальну шкоду, а самому позивачу -моральну шкоду. Оскільки ОСОБА_4 на час ДТП працював водієм в ТОВ «Керчтранс», а цивільно-правова відповідальність останнього застрахована в ПрАТ «СК «ОСТРА», позивач просить стягнути з ПрАТ «СК «ОСТРА»матеріальну шкоду у розмірі 23718,19 грн., солідарно з ТОВ «Керчтранс»та ОСОБА_4 стягнути матеріальну шкоду у вигляді втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 5716,95 грн. та у відшкодування моральної шкоди -3000,00 грн. та стягнути з відповідачів судові витрати.

Позивач до судового засідання не з'явився, його представник -ОСОБА_6, діючий на підставі довіреності, уточнені позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті вимог.

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА»- Костюкова І.О., діюча на підставі довіреності, проти задоволення позову заперечувала на підставах, які викладені в письмових запереченнях, доданих до матеріалів справи. (а.с.79-81)

Представник ТОВ «Керчтранс»- Якубов Р.А., діючий на підставі довіреності, визнав позовні вимоги про стягнення солідарно з ТОВ «Керчтранс»та ОСОБА_9 матеріальної шкоди у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу у розмірі з урахуванням розрахунків , здійсненим експертом в ході судового засідання, в сумі 5632,98 грн. Вважає, що згідно з ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язок з відшкодування моральної шкоди слід покласти на відповідача ОСОБА_2, який визнаний винним в скоєнні дорожньо-транспортної угоди.

Відповідача ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, будь-яких клопотань та заперечень суду не надав.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини та перевіривши їх доказами, надавши доказам правової оцінки, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Керуючись положеннями ч.4 ст. 61 ЦПК України, яка встановлює , що Постанова суду про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, суд визнає доведеним, що 03.06.211р. на перехресті вулиць Кірова та Радянської у м. Керчі ОСОБА_2, керуючі транспортним засобом марки Рута , державний номер НОМЕР_1, невірно вибрав безпечну дистанцію , здійснив зіткнення із автомобілем марки ВАЗ 2115, державний номер НОМЕР_2, що зупинився попереду, і який продовжував рух і зіткнувся із автомобілем марки Фольксваген , державний номер НОМЕР_3, що зупинився попереду , що призвело до матеріального збитку , чим порушив п.п.13.1 ПДР. (а.с.227).

Судом встановлено, що автомобіль ВАЗ 211540, державний номер НОМЕР_2, належить на праві власності позивачу, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. (а.с.5).

Транспортний засіб -автомобіль марки Рута , державний номер НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_2 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, зареєстрований за ОСОБА_3, що підтверджується відомостями, наданими на запит суду Відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Керчі та Ленінського району. (а.с.77).

З Договору оренди транспортних засобів, укладеного та засвідченого нотаріально 11.11.2010р. між ОСОБА_3 та ТОВ «Керчтранс», убачається, що автомобіль марки Рута , державний номер НОМЕР_1, переданий ОСОБА_3 в оренду ТОВ «Керчтранс»на 6 років . (а.с. 192-193). Пунктом 10 вказаного Договору обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу у відповідності до діючого законодавства покладений на орендаря.

Згідно з наказом директора ТОВ «Керчтранс» від 31.05.2011р. № 19-ок відповідач ОСОБА_2 з 01.06.2011р. прийнятий на роботу водієм на вказане підприємство. (а.с.194).

На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ТОВ «Керчтранс»була застрахована в ПАТ «СК «ОСТРА», що підтверджує Страховий поліс № ВЕ 5713129. (а.с.88)

Судом встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу позивача спричинено матеріальну шкоду, що підтверджується письмовими доказами по справі та не спростовано учасниками судового розгляду.

Про страховий випадок ПрАТ «СК «ОСТРА»08.11.2011р. складений Акт, згідно з яким дорожньо-транспортна пригода , яка мала місце 03.06.2011р., визнана страховим випадком, зібрані документи визнані достатньою підставою для встановлення розміру збитку та здійснення страхового відшкодування , сума страхового відшкодування визначена в розмірі 18830,58 грн. (а.с.82-83).

В судовому засіданні представник позивача визнав, що на час розгляду справи в суді відповідачем ОСОБА_2 позивачеві виплачено суму в розмірі франшизи , встановленої страховим полісом -1000,00 грн., а ПрАТ «ОСТРА»перераховано страхове відшкодування в загальному розмірі 7608,81 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями. (а.с.9-11,67)

Встановивши характер спірних правовідносин сторін, приймаючи до уваги підстави та предмет позову, правової оцінки обставинам, встановленим по справі, суд надає , керуючись відповідними нормами Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі -Закон України № 1961), а також враховує правові позиції , визначені в Постановах Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»( далі -Постанова Пленуму № 2 від 12.06.09р.), № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(далі -Постанова № 6 від 27.03.1992р.) та № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування морально (немайнової) шкоди», (далі -Постанова № 4 від 31.03.1995р.), враховуючи правові позиції Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. У відповідності до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їх працівником при виконанні ним трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до п.1.6. ст.1 Закону України № 1961 власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав.

Виходячи з положень ст. 3 Закону України №1961, метою обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є саме забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Згідно з ч.22.1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Приймаючи до уваги, що судовим розглядом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 під час вчинення ДТП перебував в трудових відносинах з ТОВ «Керчтранс», яке володіє транспортним засобом на належній правовій підставі -на підставі договору оренди транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність ТОВ «Керчтранс» була застрахованою в ПрАТ «СК «ОСТРА», то у відповідності до наведених правових норм обов'язки відшкодувати матеріальну шкоду покладаються на страхову компанію у межах ліміту відповідальності, встановленого договором , з урахуванням положень Закону України № 1961.

Факт заподіяння транспортному засобу позивача ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди відповідачами визнаний та підтверджується вищенаведеними письмовими доказами, але сторони мають суперечливі позиції щодо розміру такої шкоди.

Порядок визначення шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано главою 82 ЦК України та роз'яснено в Постанові Пленуму № 6 від 27.03.1992р. За положеннями ст. 1192 ЦК України розмір збитків підлягає відшкодуванню потерпілому, виходячи з реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт , необхідних для відновлення втраченої речі. Під шкодою , що має бути відшкодованою, розуміється знешкодження або зменшення блага потерпілого внаслідок порушення його матеріальних прав або приниження нематеріальних благ .

В п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду № 6 від 27.03.1992 року, визначено, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на час розгляду справи. В узагальнені судової практики з розгляду справ відповідної категорії Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що у разі недосягнення згоди між потерпілим і страховиком щодо розміру завданої шкоди, така шкода , як в інших випадках , визначається на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно з ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи та такі дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Письмовими доказами у відповідності до ч.1 ст. 64 ЦПК України є будь-які документи, акти, довідки, листування, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень , а суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

З довідки ДАІ убачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні ушкодження, а саме пошкоджені : задній та передній бампер , кришка багажника , праве заднє та праве переднє крило , капот, передня решітка та передні фари. (а.с.6).

Сторони надали суду докази, які містять різні відомості про розмір матеріальної шкоди.

Відповідно до Звіту № 20 дослідження спеціаліста-автотоварознавця , складеного 07.07.2011р. суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_10 , матеріальний збиток, завданий в результаті пошкодження транспортного при ДТП, становить 31757,23 грн. (а.с. 15-52).

Позивачем надані докази понесених ним фактичних витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу : квитанцію про оплату вартості ремонту, Акт прийому-здачі робіт від 22.09.2011р., замовлення-наряд. (а.с.4,13,143-145). Цими доказами підтверджується, що в вересні 2011р. за замовленням позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 виконаний відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу, вартість якого у розмірі 32327,00 грн. позивач сплатив в повному обсязі.

За позицією відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ОСТРА»розмір матеріальної шкоди становить 19330,58 грн. , оскільки саме такий висновок міститься в Аварійному сертифікаті від 07.07.2011р. , складеному аварійним комісаром ОСОБА_12 (а.с. 84-87).

За клопотанням представника ПрАТ «Страхова компанія «ОСТРА»на підставі Ухвали Керченського міського суду АРК від 17.04.2012р. експертом Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову автотоварознавчу експертизу.

На підставі клопотання експерта, обґрунтованого неможливістю проведення дослідження у зв'язку з фактичним відновленням транспортного засобу, Ухвалою Керченського міського суду АРК від 17.09.2012р., постановленою в присутності сторін, узгоджено проведення експертизи по офіційним документам (їх копіям), у яких зазначені обсяги ремонтно-відновлювальних робіт по відбудові транспортного засобу . (а.с.138-140,147).

Згідно з Висновком автотоварознавчої експертизи № 1170 від 31.10.2012р. вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику колісного транспортного засобу -автомобілю ВАЗ 211540, держномер НОМЕР_2, завданої внаслідок ДТП 03.06.2011р., становить 49960,77 грн. , величина втрати товарної вартості автомобіля становить 5723,99 грн. (а.с.154-168).

Доводи представника ПрАТ «ОСТРА»про незаконність висновку експертизи у зв'язку з порушенням порядку її проведення, свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, клопотання про невизнання експертного висновку належним доказом по справі Ухвалою Керченського міського суду АРК від 10.12.2012р. залишено без задоволення.

За поясненнями експерта ОСОБА_13, допитаного в судовому засіданні, вартість матеріальної шкоди, визначена експертизою, перевищує вартість фактично проведеного відновлювального ремонту автомобіля, оскільки у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092 , за вихідні данні експертом взяті ціни деталей , які існують в роздрібній торгівлі по м. Сімферополю, а також розрахунки здійсненні за умови проведення ремонту на станції технічного обслуговування, яка має відповідній сертифікат на проведення ремонту такої марки автомобіля, а фактично ремонт здійснений на станції, яка не має такого сертифікату.

Дослідивши вищенаведені письмові докази у їх сукупності, суд вважає правильною позицію позивача щодо заявлення вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в сумі, яка була ним фактично витраченою на ремонт автомобіля , оскільки така позиція узгоджується з положеннями ст. 1192 ЦК України та ст. 29 Закону України №1961 .

Отже, стягненню на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди підлягає сума, яка фактично витрачена ним на оплату відновлювального ремонту автомобіля за виключенням вже отриманої від відповідачів суми у загальному розмірі 8608,81 грн. та становить 23718,19 грн.

Вимогу про стягнення солідарно з відповідачів : ТОВ «Керчтранс»та ОСОБА_2 у відшкодування втрати товарної вартості автомобіля, суд вирішує, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 32 Закону України № 1961 шкода, пов'язана із втратою товарного вигляду транспортного засобу, страховою компанією не відшкодовується.

Оскільки судом встановлено, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є ТОВ «Керчтранс», а водій ОСОБА_2 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ТОВ «Керчтранс», то на підставі вищенаведених правових норм ЦК України та Закону України № 1961 відповідальність щодо відшкодування такої шкоди слід покласти саме на ТОВ «Керчтранс», а підстав для її стягнення в солідарному порядку суд не вбачає.

У висновку авто товарознавчої експертизи величина втрати товарної вартості автомобіля визначена в розмірі 5723,99 грн. В судовому засіданні експерт пояснив, що при розрахунку цієї суми за базовий показник ним взята вартість матеріальної шкоди , яка за експертизою визначена в розмірі 49960,77 грн. За клопотанням представника ТОВ «Керчтранс»під час судового розгляду експерт ОСОБА_13 провів перерахунок вартості втрати товарної вартості, виходячи з розміру реальної вартості відновлювального ремонту транспортного засобу в сумі, витраченої позивачем , та визначив , що при такому базовому показнику величина втрати товарної вартості автомобіля дорівнює 5632,98 грн. Зазначена сума визнана представником позивача та представником ТОВ «Керчтранс».

Оскільки у відповідності до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, суд приймає рішення про стягнення з відповідача -з ТОВ «Керчтранс»у відшкодування втрати товарної вартості автомобіля позивача наведеної суми.

Вирішуючи вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди, суд доходить наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала при наявності її вини. За ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає в тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з п. 1 ст. 22 Закону України № 1961 при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, за п. 3 цієї статті потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 ЦК України , таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки судом встановлений факт пошкодження майна позивача -транспортного засобу, це на думку суду є правовою підставою для відшкодування йому моральної шкоди.

Суд вважає такою, що не підлягає доказуванню як загальновідома, ту обставину, що пошкодження майна позивача внаслідок ДТП створило відповідні труднощі його сім'ї , які пов'язані з позбавленням можливості користуватись автомобілем для сімейних потреб , а також обмежило можливості позивача у використанні автомобіля для доставки на роботу, яка має викличний характер , що убачається з Довідки відокремленого структурного підрозділу «Керченське локомотивне депо»ДП «Придніпровська залізниця»(а.с.7).

Відповідно до положень законодавства розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення , глибини фізичних та душевних страждань , позбавлення потерпілого реалізації здібностей, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди , а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

З урахуванням зазначеного , керуючись вимогами ст. 23 ЦК України, виходячи з принципу розумності й справедливості, враховуючи характер та обсяг страждань , яких зазнав позивач , з урахуванням наданих ним доказів, суд знаходить обґрунтованим та доведеним відшкодувати йому моральну шкоду у розмір 1000,00грн. та у відповідності до положень п.3 ст. 22 Закону України №1961 приймає рішення про стягнення цієї суми з особи, винної в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує, керуючись ст. 88 ЦПК України, згідно до якої стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду сплатив судовій збір у розмірі 287,18 грн. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то стягненню з відповідачів підлягає відповідна частка суми судових витрат, яка розподіляється судом між ними в залежності від розміру суми відшкодування , стягнуто з кожного з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 11, 60, 61, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «ОСТРА», ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Керчтранс»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково .

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «ОСТРА»на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 23718,19 грн. та судові витрати в розмірі 210,55 грн., а всього стягнути 23928,74 (двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять вісім грн. 74 коп.)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керчтранс»на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу 5632,98 грн. та судові витрати у розмірі 51,29 грн. , а всього стягнути 5684,27 грн. (п'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири грн. 27 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_14 у відшкодування моральної шкоді 1000,00 грн., судові витрати у розмірі 08,10 грн., а всього стягнути 1008,10 (одна тисяча вісім грн.10 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -

Повний текст рішення виготовлений 15.01.2013р.