Постанова № 31304787, 18.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2013 рокуСправа №827/583/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді - Кравченко М.М.;

при секретарі - Коваль К.М.,

за участю:

представник позивача-Чміль Лідія Михайлівна;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином;

представник третьої особи у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіотелефонна компанія "Амідас" до Севастопольської міської Ради , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Декоста"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіотелефонна компанія "Амідас" звернулося до суду з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради про визнати протиправним та скасування рішення Х сесії VI скликання Севастопольської міської Ради № 5283 від 5 лютого 2013 року "Про припинення ТОВ "Амідас" права постійного користування земельною ділянкою площею 0,4521 га, розташованою по пр. Героїв Сталінграду, 60, наданим для обслуговування та будівництва 8-квартирного житлового будинку".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 28 лютого 2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 827/583/13-а.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов з підстав, що у ньому наведені, надала суду додаткові пояснення.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не зявилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на обставини справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представника відповідача та третьої особи.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з такого.

На підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 08.06.1998 р. за № 989-р ТОВ «ТРК« Амідас» отриманий Державний акт 1-КМ № 005514 від 13.081998 р. на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 0,7355 га, а саме: площею 0,2834 га по вул. П.Корчагіна в м.Севастополі, для будівництва та обслуговування 8-ми квартирного житлового будинку; та площею 0,4521 га, по пр.Героїв Сталінграду в м. Севастополі, для будівництва та обслуговування будівлі кафе з адміністративними приміщеннями. Державний акт зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 702.

5 лютого 2013 X сесія VI скликання Севастопольської міської ради, розглянувши звернення депутата міськради Бородатова А.П., прийняла рішення № 5283, яким припинила ТОВ «ТРК« Амідас» право постійного користування« земельною ділянкою площею 0,4521, розташованим по пр.Героїв Сталінграда, 60, наданим «для будівництва та обслуговування 8-ми квартирного житлового будинку, у зв'язку з порушенням вимог ст.96 Земельного кодексу України».

Суд не може погодитися із законністю таких дій відповідача виходячи з такого.

У відповідності з нормами ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

У відповідності з нормами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дана норма закону вимагає від органів місцевого самоврядування прийняття законних, обгрунтованих і вмотивоване рішення.

Розпорядженням міської держадміністрації від 24.11.1995 р. № 375-р «Про розмежування повноважень між Севастопольською міськдержадміністрацією та районними державними адміністраціями в галузі використання і охорони земель» до компетенції міської адміністрації у сфері земельних правовідносин були віднесені повноваження по відношенню до юридичних осіб і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, а до компетенції районних адміністрацій - стосовно громадян.

Згідно з цими повноваженнями Севастопольська міська держадміністрація прийняла винесла розпорядження № 989-р і видала позивачу Державний акт на землекористування.

Відповідно до приписів цього розпорядження виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктних прав і охоронюваних законом інтересів.

Як наслідок отримання позивачем державного акту, відбулися юридичні події та факти, а саме: державна реєстрація державного акту, встановлення меж земельної ділянки в натурі, фактичне користування земельною ділянкою, здійснення позивачем платежів по земельному податку.

Так, на земельній ділянці площею 0,2834 га по вул. П.Корчагіна в м.Севастополі, розпочато будівництво 8-ми квартирного житлового будинку, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 714 від 08.07.2008 р. і № 114 від 29.03.2010, яке, як пояснив представник позивача, практично завершено і остання черга житлового будинку вводиться в експлуатацію.

Фактичні обставини свідчать, що на земельній ділянці площею 0,4521 га, по пр.Героїв Сталінграду в м. Севастополі, позивачем отримано дозвіл СМДА на проектування та будівництво торговельного центру (Розпорядження № 1964-р від 19.12.2002 р.).

Позивачем був укладений договір про пайову участь у будівництві, а потім договір про спільну діяльність у будівництві з ТОВ «Декоста», яке виступало інвестором

та згодом, як Замовник будівництва, сплатило проектно-кошторисну документацію на будівництво торгового центру, яку виготовив ЗАТ «КримНДОпроект», за договором № 061069 від 27.04.2006.

20.01.2009 р. позивачем було отримане комплексний експертний висновок № Е-289/2008, та укладений договір підряду на капітальне будівництво № 007 від 02.02.2007 р. з генеральним підрядником ПП «Дунайстройінвест». Після отримання дозволу ДАБК м. Севастополя № 777 від 15.03.2007 р. на винос мереж каналізації, каналізаційного колектора та водопроводу і дозволу № 926 від 01.06.2007 р. на урив котловану у відповідності з проектом, генеральний підрядник виконав ці роботи, а ТОВ «Декоста» сплатило їх виконання відповідно до договору про пайову участь у будівництві.

Представник позивача пояснив суду, що згодом роботи на ділянці по пр. Героїв Сталінграду були припинені у зв'язку з акціями мешканців сусіднього будинку № 60, які фізично перешкоджали роботам з копання котловану і в серпні 2007 р. звернулися до Гагарінський суд із позовом про заборону проведення будівельних робіт. 05.07.2010 р. Гагарінський суд Севастополя прийняв рішення по справі № 2-96/10, яким зобов'язав ТОВ «ТРК« Амідас» та ТОВ «Декоста» засипати виритий котлован. Рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 14.10.2010 р. зазначене рішення Гагарінського суду м. Севасттополя було скасовано, в позові громадянам - відмовлено.

Встановлено, що на даний час земельна ділянка з котлованом огороджена металевою огорожею, на неї проведено освітлення і цілодобово знаходиться охоронець.

За користування ділянкою позивач та ТОВ «Декоста» сплачують земельний податок, відповідно до розрахунків, що виставляюьться податковою адміністрацією м.Севастополя.

Матеріали справи свідчать, що жодного разу відповідними органами не складалися протоколи про порушення земельного законодавства і не видавалися приписи про усунення виявлених порушень, передбачені ст.144 Земельного кодексу України, якою регулюється порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства.

Про те, що відповідач прийняв оскаржуване рішення позивач дізнався з опублікованого 09.02.2013 р. в Севастопольській інтернет-газеті «Форпост» інтерв'ю з депутатом Бородатовим А.П.. який, зокрема, сказав, що «Рішення міськради було прийнято, незважаючи на попереднє негативний висновок юриста, який посилався на те, що акт на користування цією землею був виданий СМДА, отже (у відповідності з діючими нормативними актами), може бути скасований Кабміном України». Виходячи з наведеного, суд погоджується із доводами позивача, що Севастопольська міськрада, як суб'єкт владних управлінських функцій, діяла з перевищенням повноважень.

Згідно ст.96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів.

Згідно оскаржуваного рішення відповідача, порушення позивачем вимог ст.96 Земельного кодексу України стало підставою для припинення права землекористування, але позивачем не вказано, які саме порушення допущені позивачем.

Статтями 141, 143 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою та примусового припинення прав на земельну ділянку.

Зі змісту оскаржуваного рішення не є можливим зробити висновок, які саме обставини стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно статті 144 Земельного кодексу України, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. Таких звернень не було.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Матеріали справи свідчать, що зазначена процедура відповідачем дотримана не була.

Крім цього, зі змісту оскаржуваного рішення відповідача випливає, що позивачу припинено право постіного користування земельною ділянкою площею 0,4521 га, розташованою по пр. Героїв Сталінграду, 60, що наданий для будівництва та обслуговування 8-ми картирного житлового будинку, у той час як за зазначеною адресою мав знаходитися не будинок, а будівля кафе із адміністративними приміщеннями відповідно до розпорядження СМДА № 1964-р від 19.12.2002.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Правомірність своїх дій та рішешь відповідачем не доведена.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративий позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Х сесії VI скликання Севастопольської міської Ради № 5283 від 5 лютого 2013 року "Про припинення ТОВ "Амідас" права постійного користування земельною ділянкою площею 0,4521 га, розташованою по пр. Героїв Сталінграду, 60, наданим для обслуговування та будівництва 8-квартирного житлового будинку".

Повний текст постанови буде виготовлено 25.03.2013.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя підпис М.М. Кравченко

З оригіналом згідно.

Суддя М.М. Кравченко