Постанова № 31304773, 13.05.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 року справа №810/708/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч Два» до Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч Два» з позовом до Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2013 №0000172205, №0000162205 та від 01.02.2013 №0000082201, №0000072201.

Позов обґрунтовано безпідставністю, незаконністю прийняття податкових повідомлень-рішень з огляду на помилковість і необґрунтованість висновків податкової перевірки про недійсність, фіктивність і нікчемність угод укладених позивачем з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» та про наявність порушень п.198.1. п.198.2. п.198.3. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість та порушень п.п.139.1.1, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток. Позивач вважає, що в ході проведення перевірки податковий орган не дослідив питання щодо реального настання змін майнового стану ТОВ «Світоч Два». Також податковий орган не витребовував та не досліджував первинні документи, які укладалися з клієнтами при продажу товарів завдяки послугам наданими ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» .

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Світоч Два» не погоджується з висновками перевірки Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції у Київської області Державної податкової служби, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В запереченні проти позову відповідач зазначив, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити. Крім того, зазначив, що при складанні акту перевірки позивача, податковим органом було використано матеріали перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва, акти перевірок від 19.06.2012 №1970/22-4/37000760, від 10.09.2012 №3645/22/4/36678727, від 28.11.2012 №5166/22-9/36588555, від 28.09.2012 №4020/22-4/37567248 та акт перевірки Ізмаїльської ОДПІ Одеської області від 26.06.2012 № 0837/2250/37184439. В ході перевірки податковим органом встановлено, що контрагенти позивача не могли приймати участі в операціях з постачанням матеріалів, товару та послуг, оскільки ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» ніколи не мали наміру здійснювати господарські операції, а були створені лише для проведення незаконної діяльності з конвертації коштів шляхом проведення безтоварних операцій, у зв'язку з чим позивач неправомірно відніс до складу витрат обсяги витрат на придбання матеріалів, а також неправомірно сформував податковий кредит.

Враховуючи вищевикладене, взаємовідносини між ТОВ «Світоч Два» та ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч Два» зареєстровано юридичною особою 09.08.2004 виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області. Взято на податковий облік 10.08.2004 за № 2372 та станом на дату написання актів перевірок перебуває на обліку в Броварській ОДПІ Київської області ДПС. Видами діяльності товариства є: виробництво будівельних виробів із пластмас, надання в оренду будівельних машин і устаткування, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, будівництво житлових і не житлових будівель.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 11.01.2013 по 14.01.2013 на підставі наказу № 18 від 10.01.2013, виданого Броварською ОДПІ Київської області ДПС, відповідно до п.п.20.1.4. п. 20.1. ст.20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Світоч Два» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» за період роботи з 01.07.2011 по 31.05.2012.

За результатами перевірки податковим органом 18.01.2013 року складено Акт № 31/22-1/32932794, в якому зазначено, що з урахуванням актів перевірок ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19.06.2012 року №1970/22-4/37000760, від 10.09.2012 №3645/22/4/36678727, від 28.11.2012 №5166/22-9/36588555, від 28.09.2012 №4020/22-4/37567248, якими встановлено, що відповідно до ч.1 ст.203, ч.2. ст.215 Цивільного кодексу правочини укладені між ТОВ «Світоч Два» та ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» та контрагентами покупцями і постачальниками в період з 01.07.2011 по 31.05.2012 мають ознаки нікчемності. Таким чином, в ході перевірки по ланцюгу постачання не підтверджено фактичне надання послуг ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» та на підставі податкових накладних постачальників сформований податковий кредит ТОВ «Світоч Два» на загальну суму 83380 грн.

Отже, ТОВ «Світоч Два» неправомірно сформований податковий кредит у сумі 83380 грн. за рахунок суми податку на додану вартість по податкових накладних ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр», які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки податкові накладні не мають статусу юридично значимої, чим вбачається порушення вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Враховуючи вищевикладене ТОВ «Світоч Два» завищено податковий кредит з податку на додану вартість, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в розмірі 83380 грн.

За наслідками складеного акту перевірки відповідачем прийняте податкові повідомлення-рішення №0000072201 та №0000082201 від 01.02.2013.

Також, судом встановлено, що в період з 11.01.2013 по 14.01.2013 на підставі наказу № 60 від 17.01.2013, виданого Броварською ОДПІ Київської області ДПС, відповідно до п.п.20.1.4. п. 20.1. ст.20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, п.79.1 ст. 79 ПК України відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Світоч Два» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» за період роботи з 01.07.2011 по 01.10.2012.

За результатами перевірки податковим органом 21.01.2013 року складено Акт №34/22-5/32932794, в якому зазначено, що з урахуванням акту перевірки Ізмаїльської ОДПІ Одеської області від 26.06.2012 №0837/2250/37184439 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2011 року», яким встановлено, що відповідно до ч.1 ст.203, ч.2. ст.215 Цивільного кодексу правочини укладені між ТОВ «Світоч Два» та ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» та контрагентами покупцями і постачальниками мають ознаки нікчемності. Таким чином, в ході перевірки по ланцюгу постачання не підтверджено фактичне надання послуг ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» та на підставі податкових накладних постачальника сформований податковий кредит ТОВ «Світоч Два» на загальну суму 19000 грн.

Отже, ТОВ «Світоч Два» неправомірно сформований податковий кредит у сумі 19000 грн. за рахунок суми податку на додану вартість по податкових накладних ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки податкові накладні не мають статусу юридично значимої, чим вбачається порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Враховуючи вищевикладене ТОВ «Світоч Два» завищено податковий кредит з податку на додану вартість, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в розмірі 19000 грн.

За наслідками складеного акту перевірки відповідачем прийняте податкові повідомлення-рішення №0000172205 та №0000162205 від 31.01.2013.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2013 №0000172205, №0000162205 та від 01.02.2013 №0000082201, №0000072201.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між ТОВ «Світоч Два» та ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» при укладанні та виконанні договорів, які на переконання відповідача є протиправними, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Крім того, статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Факт виконання умов договору може бути доказаний податковими, бухгалтерськими та іншими документами первинного обліку.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19.08.1999 року № 996-XIV бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено, що між ТОВ «Світоч Два» в період з 2011 року по 2012 рік були укладені господарські взаємовідносини з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр».

Як вбачається з документів, що містяться в матеріалах справи, ТОВ «Світоч Два» (Покупець, Одержувач) та ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» (Продавець, Постачальник) були укладені угоди на поставку замовнику товару (дизпаливо, мастило, рідина, гусениця, колесо ведуче, послуги бульдозера, піску річкового). Факт поставки товару оформлювався податковими та видатковими накладними, що підписувались уповноваженими особами ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» та позивача. Крім податкових та видаткових накладних сторонами оформлені належним чином рахунки фактури до кожної угоди.

Вказаний товар поставлявся позивачу вантажним транспортом, на підтвердження чого позивачем надано суду товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля.

Оплата за послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагентів - ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр», що підтверджується банківськими виписками та актами звірки розрахунків.

Суми податку на додану вартість, які зазначені в податкових накладних за період 2011-2012 років включено до податкового кредиту відповідних періодів 2011-2012 років, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та включені до декларацій відповідних періодів 2011-2012 років.

В подальшому, отриману продукцію позивачем (постачальник) було реалізовано ТОВ «Будівельна компанія «Гранд-Текнотіка», ТОВ «Інтер-Панком», ТОВ «Кімо», ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат», ТОВ «Аст Буд-Сервіс», ТОВ «Моноліт Спец Буд», ТОВ «Київський завод будівельних матеріалів Астор» (замовник). На підтвердження реалізації отриманої продукції позивачем надано до суду, договори, податкові накладні; видаткові накладні ; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля.

Крім того, судом були досліджені оригінали зазначених вище документів, які були надані позивачем під час розгляду справи.

Отже, при розгляді цієї справи суд, за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність укладеного договору, а механізм постачання товару на базу позивача, цілком узгоджується із наданими представником позивача первинними документами.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Окрім того суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатам одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується документами.

Посилання ж відповідача на відсутність мети у позивача та його контрагентів щодо реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків не приймається судом до уваги, з таких підстав.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В Актах перевірок ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19.06.2012 №1970/22-4/37000760, від 10.09.2012 №3645/22/4/36678727, від 28.11.2012 №5166/22-9/36588555, від 28.09.2012 №4020/22-4/37567248 та акті перевірки Ізмаїльської ОДПІ Одеської області від 26.06.2012 № 0837/2250/37184439 немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів та суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мали права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідачем також не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та контрагентами - ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» у судовому порядку протиправними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

В матеріалах справи містяться податкові накладні, які були виписані ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр» для позивача. Таким чином, при отриманні податкових накладних від ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр», які засвідчують отримання товару (послуг), у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ.

Суд зазначає, що до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними.

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару, з дати отримання яких, згідно із приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Як було зазначено судом, під час судового розгляду справи суду були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Скай Метр», крім того, висновки податкового органу про протиправність вказаних правочинів було спростовано наявними в матеріалах справи доказами, а отже твердження відповідача про порушення позивачем вимог ч.1-3, ч.5 ст.203, ч.1. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України, п.п.139.1.1, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.198.1. п.198.2. п.198.3. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України є безпідставними.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 31.01.2013 №0000172205, №0000162205 та від 01.02.2013 №0000082201, №0000072201 підлягають скасуванню.

Крім того, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч Два" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.01.2013 року №0000172205, №0000162205 та від 01.02.2013 року №0000082201, №0000072201, видані Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язанням Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч Два" понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2895 (дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 02 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.