Постанова № 31304769, 21.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2013 рокуСправа №827/275/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді - Кравченко М.М.;

при секретарі - Коваль К.М.,

за участю:

представник позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега Моторс") Онущак Галина Миколаївна довіреність № б/н від 03.01.13 паспорт ЕС721948 від15.06.2007 р., виданий Сімферопольським РВГУМВС України в Криму;

представник відповідача (Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби) Таточенко Інна Віталіївна довіреність № 10/9/10-025 від 12.03.12 посвідчення УСВ №107211 від 21.12.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Моторс" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега Моторс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 30 січня 2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 827/275/13-а. Іншою ухвалою суду від 30 січня 2013 р. підготовче провадження по справі закінчене, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов з підстав, що у ньому наведені.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на законність дій відповідача, та відсутність підстав для задоволення позову.

У судовому засіданні встановлено, що з 25.10.2012 року по 31.10.2012 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС проводилась документальна виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА МОТОРС» (далі - ТОВ «ОМЕГА МОТОРС»), відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (надалі - ПК України).

Перевірка здійснювалась Шаповаленко Ксенією Сергіївною - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС, що діяла на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від №976 та направлення на перевірку від № 505/01-080.

За результатами перевірки Державною податкового інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС було складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 31.10.2012 р. №1272/22-212/35687877 (далі - Акт перевірки).

Згідно до висновків Акту перевірки, на думку перевіряючого ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» порушило ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» при придбанні товарів, пп. 7.4.1., пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями та п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198, абз. ж) п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України зі змінами й доповненнями у результаті чого знижено ПДВ у сумі 277 248,00 грн., у т.ч. у березні 2009 р. - на суму 67 848,00 грн., у грудні 2010р. - на суму 199 400,00 грн., у березні 2011 р. - на суму 10 000,00 грн., п.5.1, пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. за №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, у результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 261 750,00 грн., у тому числі за 4- й квартал 2010 р. - на суму 249 250,00 грн., 1-й квартал 2011 р. - 12 500,00 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» направило в адресу ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя заперечення за Вих. № 353 від 07.11.12 р.

За результатами розгляду вищезазначеного заперечення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя надіслало на адресу ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» відповідь за Вих. №7/01- 082/10/22-225 від 14.11.2012 р., розрахунок фінансових санкцій по Акту перевірки, від 31.10.2012р. N1272/22-212/35687877, а також податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012р. №0000380222 і податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012р. №0000390222, які Товариство отримало 16.11.2012 р.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 14.11.2012р. №0000380222 податковий орган зобов'язав ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» вчинити певні дії, а саме: з урахуванням штрафних санкції сплатити на бюджетний рахунок суму грошового зобов'язання у розмірі 259 251,00 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят одна грн. 00 коп.) гривню, з яких за основним платежем сума грошового зобов'язання складає 209 400,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 49 851,00 грн.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 14.11.2012р. №0000390222 податковий орган зобов'язав ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» сплатити на бюджетний рахунок суму грошового зобов'язання у розмірі 324 063,50 (триста двадцять чотири тисячі шістдесят три грн. 50 коп.) гривні, з яких за основним платежем сума грошового зобов'язання складає 261 750,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 62 313,50 грн.

Не погодившись із вищезазначеними повідомленнями-рішеннями, відповідач пройшов стадію адміністративного оскарження зазначених повідомлень-рішень.

Товариство отримало від ДПС України Рішення про результати розгляду скарги №477/6110-2115 від 14.01.2013 р., яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС від 14.11.2012р. №0000380222 і №0000390222 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку про те, що рішення Державної податкової служби України по результатах розгляду скарги ТОВ «Омега Моторс» є необґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення №0000380222 і N0000390222 протиправними та таким, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

Факт невизнання податковим органом витрат ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» на оплату послуг в рамках господарських правовідносин з ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ - 37081677), ПП «Команд» (ЄДРПОУ - 37081766), ПП «Укрторгпартнер» (ЄДРПОУ - 36693415), Фірма «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ - 31095815), ПП «Кримспецтехнолоджи» (ЄДРПОУ - 36693441) на підставі договорів про надання послуг, встановлено з огляду на те, що: рекламні послуги було надано по ланцюгу постачання, нібито, учасники якого, на думку податкового органу, проводили транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням та/або були зареєстровані на підставних осіб).

Представник позивача пояснив суду, що наведені обставини було розцінено перевіряючим як такі, що свідчать про безтоварність спірних операцій та формальне складення учасниками спірних послуг первинних документів з метою штучного формування умов для одержання ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» необґрунтованої податкової вигоди.

Так 03.01.2010р. між ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» і ПП «Укрторгпартнер» був укладений договір про рекламне обслуговування на телебаченні №53.

Відповідно до умов цього договору ПП «Укрторгпартнер» зобов'язується виконати розміщення реклами ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» на телебаченні, відповідно до затвердженого додатку до нього. Відповідно до додатку до договору виконавець надавав замовнику послуги з розміщення реклами останнього з січня по грудень 2010 року.

За вказаним договором 30.12.2010 р. сторонами був складений акт здачі-приймання робіт за 2010 рік.

Внаслідок проведення господарських операцій за вказаним договором, ПП «Укрторгпартнер» була складена та передана ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» податкова накладна №2459 від 30.12.10р. на суму ПДВ 19 400,00 грн., на підставі виданої ПП «Укрторгпартнер» податкової накладної було сформовано податковий кредит, який було включено до декларації з ПДВ.

03.01.2010р. між ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» і Фірмою «Капітель Плюс» був укладений договір про рекламне обслуговування №67.

Відповідно до умов цього договору Фірма «Капітель Плюс» зобов'язується виконати розміщення реклами ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» на плазмових екранах відеороликів в супермаркетах, відповідно до затвердженого додатку №1 до нього. Відповідно до додатку №1 до договору виконавець надавав замовнику послуги з розміщення реклами останнього з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. та з 01.07.2010 р. по 30.09.2010р.

За вказаним договором 30.12.2010 р. сторонами був складений акт здачі-приймання робіт за 2010 рік.

Внаслідок проведення господарських операцій за вказаним договором, Фірмою «Капітель Плюс» була складена та передана ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» податкова накладна №2655 від 30.12.10р. на суму ПДВ 44 00,00 грн., на підставі виданої Фірмою «Капітель Плюс» податкової накладної було сформовано податковий кредит, який було включено до декларації з ПДВ.

04.01.2010р. між ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» і ПП «Кримспецтехнолоджи» був укладений договір про рекламне обслуговування №55 (в Акті перевірки податкової допущена помилка із зазначення реквізитів договору).

Відповідно до умов цього договору ПП «Кримспецтехнолоджи» зобов'язується провести рекламну компанію ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» і виконати роботи по виготовленню та розміщенню рекламних зображень останнього на рекламних щитах, відповідно до додатків №1 і №2 та затвердженої адресної програми. Відповідно до додатків до договору виконавець надавав замовнику послуги з розміщення реклами останнього з січня по грудень 2010-року. Також підтвердженням виконання робіт ПП «Кримспецтехнолоджи» за договором є фотозвіт рекламних щитів ТОВ «ОМЕГА МОТОРС», що додаються до договору.

За вказаним договором 30.12.2010 р. сторонами був складений акт здачі-приймання робіт за 2010 рік.

Внаслідок проведення господарських операцій за вказаним договором, ПП «Кримспецтехнолоджи» була складена та передана ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» податкова накладна № 2107 від 30.12.10р. на суму ПДВ 116 000,00 грн., на підставі виданої ПП «Кримспецтехнолоджи» податкової накладної було сформовано податковий кредит, який було включено до декларації з ПДВ.

04.01.2010р. між ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» і ПП «Комманд» був укладений договір про рекламне обслуговування на радіо №71.

Відповідно до умов цього договору ПП «Комманд» зобов'язується виконати розміщення реклами ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» на радіо, відповідно до затверджених медіа - планів до нього. Відповідно до медіа-планів виконавець надавав замовнику послуги з розміщення реклами останнього з січня по грудень 2010 року.

За вказаним договором 30.12.2010 р. сторонами був складений акт здачі-приймання робіт за 2010 рік.

Внаслідок проведення господарських операцій за вказаним договором, ПП «Комманд» була складена та передана ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» податкова накладна № 2047 від 30.12.10р. на суму ПДВ 20 000,00 грн., на підставі виданої ПП «Комманд» податкової накладної було сформовано податковий кредит, який було включено до декларації з ПДВ.

Також 10.01.2011р. між ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» і ПП «Комманд» був укладений договір про надання послуг з підготовки та розміщення реклами на радіо №146.

Відповідно до умов цього договору ПП «Комманд» зобов'язується виконати в період з 10.01.11 р. по 31.12.11 р. розміщення реклами ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» на радіо, відповідно до графіку розміщення рекламного матеріалу в ефірі.

За вказаним договором 31.03.2011 р. сторонами був складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за 2011 рік.

Внаслідок проведення господарських операцій за вказаним договором, ПП «Комманд» була складена та передана ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» податкова накладна №283 від 31.03.11р. на суму ПДВ 3 333,33 грн., на підставі виданої ПП «Комманд» податкової накладної було сформовано податковий кредит, який було включено до декларації з ПДВ.

10.01.2011р. між ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» і ПП «Скипер» був укладений договір про надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на бігбордах на території АР Крим №18.

Відповідно до умов цього договору ПП «Скипер» зобов'язується виконати роботи з розміщення реклами ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» на бігбордах на території АР Крим.

За вказаним договором 14.04.2011 р. сторонами був складений акт здачі-приймання робіт за березень 2011 р.

Внаслідок проведення господарських операцій за вказаним договором, ПП «Скипер» була складена та передана ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» податкова накладна №12 від 31.03.11p. на суму ПДВ 6 666,67 грн., на підставі виданої ПП «Скипер» податкової накладної було сформовано податковий кредит, який було включено до декларації з ПДВ.

Представник позивача пояснив суду, що підтвердженням надання ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» рекламних послуг ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ 37081677), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766) та Фірмою «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815) є документи, що підтверджують взаємовідносини, акти виконаних робіт, фотоматеріали, компакт- диски з відеороликами, акти попередніх податкових перевірок, що були надані старшому слідчому з ОВС ГСУ ДПС України майору податкової міліції Мазуркевич В.А. і були додані до матеріалів кримінальної справи №69-0160, та їх було визнано доказом, який підтверджує реальне надання послуг ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» (сторінка 3 Постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України майора податкової міліції Мазуркевич В.А. про відмову в порушенні кримінальної справи).

Враховуючи, що господарські відносини між ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» та контрагентами відбулись з січня 2010 року по березень 2011 року, відповідно до приписів пункту 2 підрозділу 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового Кодексу, при визначені валових витрат та об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств необхідно керуватись нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 4, ст. 28 із наступними змінами).

Згідно з п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених ст. 7 зазначеного закону (п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3).

Ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі,,витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпункт 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Згідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за N 168/704) первинні документи - це документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійні бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізовані: форм.

З урахуванням вказаних норм, виписані контрагентами TOB «ОМЕГА МОТОРС» документи та податкові накладні потрібно вважати первинними. документами.

З урахуванням викладеного, суд погоджується із доводами позивача про те, що ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» сформовано та внесено до податкової звітності валові витрати за рахунок господарських операцій контрагентами на підставі належних документів бухгалтерського обліку, в які відображається зміст господарських операції.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про податок додану вартість», а також відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість м право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділом V цього Кодексу (із Законом).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видасть платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставо для нарахування податкового кредиту, а у контрагента нарахування податкового обов'язку.

Згідно вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але -. вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням а виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи та товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або Дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податків товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (аналогічно п. 7.5. ЗУ «Про податок на додану вартість»).

Підпунктами 201.4, 201.5, 201.6 статті 201 Кодексу (п.7.2.3. ЗУ «Про податок на додану вартість») встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Для операцій, що оподатковуються операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та згідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться До податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з господарською метою та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Спірні суми ПДВ та валових витрат включені Товариством за фактом отримання від контрагентів податкових накладних на загальну суму 1 260 885,00 грн., у тому числі ПДВ 209 400,00 грн. (у т.ч. у грудні 2010р. - на суму 199 400,00 грн., у березні 2011 р. - на суму 10 000,00 грн.), які є належним чином оформленими. На момент складання податкових накладних контрагенти ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (надання послуг).

Суд приймає до уваги, що Вищій адміністративний суд України у своєму рішенні від 17.10.2012р. у справі №К/9991/69286/11 зазначив, що «... необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного здійснення господарських операцій (їх реальності), здійсненням операції без ділової мети, обліком операцій безвідносно до їх дійсного економічного змісту, необережністю та необачливістю при вчиненні правочинів з контрагентами, що не виконують своїх податкових зобов'язань, укладенням нетипових та разових угод, використанням нетрадиційних форм розрахунків».

Існування відповідних обставин при здійсненні перевірки податковим органом взагалі не досліджувалось та не було доведено.

Так, факт виконання спірних операцій з надання послуг (робіт) контрагентами ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» підтверджується наявними первинними документами договорами, актами приймання-передачі виконаних робіт, податковими накладними тощо. ТОВ «Омега Моторс» сплачувало вартість послуг, у тому числі ПДВ, та використовувало надані послуги в своїй господарській діяльності, шляхом рекламування своєї продукції для збільшення обсягів продажу автомобілів марки «TOYOTA».

За умови недоведеності податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів між усіма підприємствами-контрагентами ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» по ланцюгу та інших обставин, які б свідчили про узгодженість їх дій для отримання Товариством безпідставної податкової економії, реєстрація цих підприємств на фіктивних осіб не може бути підставою для позбавлення ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» права на податковий кредит. (Ця думка наведена у рішенні вищого адміністративного суду України від 17.10.2012р. у справі МК/9991/69286/11).

Щодо факту недодержання ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» вимог ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в момент вчинення правочинів з контрагентами, зазначених в Акті перевірки, а також щодо факту ознак фіктивності суб'єкта господарювання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підпрпємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою: організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особі наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Податковим органом, в підтвердження правомірності своїх тверджень щодо фіктивності суб'єктів господарювання (контрагентів), не надано доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичних осіб-контрагентів.

З наведеного вище вбачається, що контрагенти ТОВ «ОМЕГА МОТОРС», як юридичні особи, наділені цивільною правоздатністю та дієздатністю, мають відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності ні власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідно до статей 203, 204 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленої законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якій його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого» правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ «ОМЕГА МОТОРС», в порядку ЦК України, були укладені договори та здійснені відповідні розрахунки з контрагентами.

Акт перевірки є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного чи іншого законодавства суб'єктами господарювання, в зв'язку з чим, діючим законодавством встановлений порядок оформлення результатів перевірок, якого податкова органи повинні дотримуватись.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом було надано оцінку нікчемності договорів, укладених між ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» та контрагентами. Перевіряючий зробив і висновки про нікчемність договорів без їх фактичного дослідження та без посилання на відповідне рішення про визнання таких договорів нікчемними.

Відповідно до приписів статті 228 ЦК нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Тобто визнання правочину нікчемним можливо лише за наявності наміру на порушення.

Для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, необхідно довести наявність наміру на таке порушення.

В порушення зазначених вимог, в Акті перевірки наводяться лише припущення про намір, які не мають доказової сили, тобто твердження про нікчемність правочину зроблені за відсутності (недоведеності) наміру на порушення публічного порядку, а отже вже через це є необґрунтованими.

За законом платник податків, не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності - тобто відповідати має саме той, хто припустився порушення (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

Правомірність саме такого підходу підтверджується судовою практикою.

Так, розглядаючи справу №8/140, Верховний Суд України ще 6 квітня 2004 року прийняв постанову, в якій, зокрема, вказано наступне: «Визначальним в даному випадку є те, з чиєї вини не відбулося повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Коли це не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів».

ВСУ при перегляді судового рішення прийшов до висновку, що невиконання особою свого зобов'язання щодо сплати податку не тягне відповідальність та негативні наслідки для її контрагентів.

Статтею 244-2 КАС встановлено, що рішення ВСУ прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно ігнорування правової позиції Верховного Суду України при застосуванні відповідних норм Закону про ПДВ є прямим порушенням вимог законодавства.

Варто наголосити, що вищенаведена позиція цілком і в повній мірі відповідає міжнародній судовій практиці, зокрема, практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини застосовується в Україні як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини 9 січня 2007 року прийняв рішення на користь заявника і визнав порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі «Інтерсплав проти України». У п. 37 рішення вказується: «Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли ґрунтувати свої відмови».

Далі у п. 38 рішення зазначено: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь - якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усуненню таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У п. 71 рішення від 22.01.2009 року Європейський суд з прав людини по справі «Булвес» проти Болгарії дійшов до наступного висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник неї повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язки щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для і компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Неможливість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дій іншої компанії підтверджується численними рішеннями Європейського суду з прав людини.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 року по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії». При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони: могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

З цього приводу варто також звернути увагу на узагальнення практики Вищого адміністративного суду України з даного питання, що викладена в листі від 02.06.2011р №742/11/13-11: «Оцінюватися при досліджені факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підстав якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошовій зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг, який декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчинено, між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

Крім того варто зазначити, що відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може . бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Таким чином, застосовуючи тлумачення змісту договорів, роблячи висновок про їх неправомірність (недійсність), податковий орган вийшов за межі своїх повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Перелік прав органів державної податкової служби визначений ст. 20 Податкового . кодексу України, а також Законом України «Про державну податкову службу в Україні» (на час здійснення перевірки втратив чинність частково). Цими нормами не передбачено повноваження податкового органу тлумачити зміст правочинів платників податків, встановлювати дійсність чи недійсність окремих правочинів. Крім того, податковий орган навіть не має права звертатися до суду з цих питань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України усі органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Але податковим органом ці вимоги грубо порушені, що дає підстави вважати висновки акту перевірки та рішення про накладення штрафу неправомірними.

Як встановлено у судовому засіданні, на час перевірки та станом на дату розгляду справи, договори ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» з усіма вищенаведеними контрагентами у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсними.

Також перевіряючим був зроблений висновок про отримання податкових накладних без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, без посилання в акті перевірки та без оцінки будь-яких документів, у тому числі, податкових накладних, що свідчили б про цей факт.

Діючим законодавством на платника податку не покладений обов'язок контролювати при отриманні податкової накладної, та включення на її підставі суми ПДВ до податкового кредиту, визнання або невизнання податковими органами податкової звітності контрагентів "по ланцюжку", а також контролю за фактичним їх місцезнаходженням.

Таким чином, перевіряючий помилково дійшов висновку про недійсність господарських операцій ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» з отримання рекламних послуг (робіт), більш того, невірно встановив фактичні обставини щодо господарської діяльності ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» з контрагентами.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового кодексу України засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Також у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення Товариством до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець (замовник) не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями (виконавцями), ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Викладені вище обставини в їх сукупності дають підстави для висновку, що господарські операції ТОВ «Омега Моторс» з контрагентами є реальними та підтверджуються необхідними документами, а роботи (послуги), що придбавалися, отримувались з метою використання та були використані ним у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності Товариства при здійсненні вказаних операцій.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «Омега Моторс», як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання Товариством податкової вигоди.

З врахуванням того, що Товариством було оформлено первинні документи, що стосуються господарських операцій з контрагентами, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення Товариством законної мети їх здійснення - отримання результатів робіт для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку. В спірному акті перевірки не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження висновків про порушення Товариством податкового законодавства.

Враховуючи викладене, дійшов висновку, що ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати з податку на прибуток за результатами господарських операцій з контрагентами, а висновки Акту перевірки про порушення Товариством п.5.1, 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.8 ст. 138, п.198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», 4.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України є помилковими.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно аналізуючи докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішень, а заперечення відповідача на позов спростовуються фактичними обставинами, які були досліджені у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя від 14.11.2012р. №0000380222.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя від 14.11.2012р. №0000390222.

Стягнути на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 2294,00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) гривні.

Повний текст постанови виготовлено 26.02.2013 р.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя М.М. Кравченко