Ухвала суду № 31304154, 22.03.2013, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/1986/13-ц

У х в а л а

про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову

22 березня 2013 року м. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Чебан Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 08.05.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, згідно умов якого позивач передав відповідачу у власність грошові кошти у сумі, еквівалентній 4000 доларів США строком до 15.06.2012, а відповідач зобов'язується повернути позивачу суму позики у строк до 15.06.2012 року.

Одночасно з позовом, ОСОБА_1 надала до суду заяву про забезпечення позову, а саме просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із ст.152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подане позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Даний позов направлений на стягнення боргу за договором позики, позивачем в заяві про забезпечення позову не вказано найменування та місцезнаходження майна на яке потрібно накласти арешт, а тому суд не має можливість визначити співмірність таких заходів заявленим позовним вимог, також це унеможливить в майбутньому виконання ухвали про забезпечення позову. Крім того позивачем не доведено,що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання гіпотетичного рішення суду про стягнення боргу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151, 152 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Н.В. Чебан