Ухвала суду № 31301854, 16.05.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1005/2266/2012 Головуючий у І інстанції КриворучкоПровадження № 11/780/492/13 Доповідач у 2 інстанції Іванова І.В.Категорія 2 16.05.2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року. м. Київ.

Колегія суддів судової палати з кримінальних

справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Сливи Ю.М.

суддів - Іванової І.В., Полосенка В.С.

з участю прокурора - Скрипки І.М.

захисника - ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2013 року

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, працюючого комерційним директором ТОВ «Урожай», раніше не судимого, який проживає: АДРЕСА_1

засуджено за ч.1 ст.119 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік із встановленням обов'язків відповідно до ст.76 КК України періодично з'являтись на реєстрацію, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.

Вирішено питання про судові витрати та речові докази.

Стягнуто з засудженого на користь потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по 150000 грн. кожній в рахунок відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 07 год. під час здійснення спільно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 полювання на пернату дичину на човні «Прогрес-2» без реєстраційного номеру на території водно-болітних угідь Канівського водосховища р. Дніпро поблизу с. Кийлів Бориспільського району Київської області здійснив постріл з мисливської рушниці НОМЕР_1, в напрямку дичини над головою ОСОБА_8, який в той момент підвівся на ноги зі свого місця на носі човна, в результаті чого потерпілий отримав вогнепальне поранення верхньої частини голови, від чого помер на місці.

Відповідно висновку судово-медичної експертизи №57/367 від 31.10.2011 року смерть ОСОБА_8 настала від вогнепального поранення голови з пошкодженням кісток черепа та головного мозку.

Не погоджуючись з вироком, засуджений та потерпілі не оспорюючи вирок в частині доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, подали апеляції на вирок.

Засуджений просить змінити вирок суду в частині вирішення цивільних позовів, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди до 50000 грн. потерпілій ОСОБА_4 і до 10000 грн. потерпілій ОСОБА_5

Свої вимоги мотивує тим, що він має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, добровільно відшкодував потерпілим матеріальну шкоду у розмірі 104000 грн. та моральну шкоду у сумі 40000 грн., має позитивні характеризуючи дані, визнавав свою вину, активно сприяв розкриттю злочину.

Потерпіла ОСОБА_4 в апеляції просить скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що визначений судом розмір стягнення за завдану шкоду не відповідає дійсним наслідкам, просить стягнути з винного 300 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та змінити покарання.

Потерпіла ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі, не оспорюючи вирок в частині призначення покарання, просить змінити вирок суду в частині вирішення цивільних позовів, стягнувши з засудженого на її користь моральну шкоду у розмірі 472 608 грн.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали доводи своєї апеляції, пояснення потерпілих, які підтримали свої апеляції в частині вирішення цивільного позову, не оспорювали визначене місцевим судом покарання засудженому, просили збільшити розмір відшкодування, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_3 у вчиненні вбивства через необережність потерпілого ОСОБА_8 при обставинах наведених у вироку, відповідає фактичним даним справи і повністю підтверджується сукупністю перевірених та належно оцінених судом першої інстанції доказів.

Як вбачається з вироку, суд першої інстанції, із дотриманням вимог 323 КПК, мотивував своє рішення, яке, на переконання колегії суддів є правильним.

При призначенні засудженому покарання, суд першої інстанції повністю врахував ступінь тяжкості вчиненого, який є злочином середньої тяжкості, пом'якшуючи обставини та особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав свою винність, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні трьох малолітніх дітей, активно сприяв розкриттю злочину, у скоєному розкаявся.

Таким чином покарання засудженому призначено у відповідності з вимогами ст.65 КК України з урахуванням всіх обставин справи.

Доводи апелянтів про порушення норм закону при визначенні судом розміру відшкодування моральної шкоди на увагу не заслуговують.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпілі заявили у справі цивільні позови у тому числі і про відшкодування моральної шкоди, які підтримали в судовому засіданні.

Під час досудового і судового слідства ОСОБА_3 повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 104000 грн. та потерпілій ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 40000 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги потерпілих щодо відшкодування моральної шкоди, суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що у звязку із смертю потерпілого ОСОБА_8, його мати та дружина, потерпілі у справі випробували значні моральні страждання.

Стягнувши з засудженого на користь кожної потерпілої 150000 грн. у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно керуючись положеннями ст.ст.23, 1167 ЦК Кодексу, врахував характер й обсяг такої шкоди.

Таке рішення суду не суперечить закону.

Доводи апеляції засудженого щодо завищеного розміру стягнутої судом моральної шкоди, а потерпілих щодо безпідставного зменшення моральної шкоди не спростовують висновків суду при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих.

Перевірка справи показала, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про заявлені потерпілими цивільні позови про відшкодування моральної шкоди, врахував обставини на які посилались потерпілі в позовних заявах і в судовому засіданні та вимоги закону, які регулюють порядок відшкодування моральної шкоди.

Як вбачається з вироку, суд належним чином, із дотриманням вимог 323 КПК, обґрунтував своє рішення, яке, на переконання колегії суддів є правильним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для його скасування або зміни немає, тому апеляції засудженого та потерпілих не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п. п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляції засудженого ОСОБА_3 та потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.

Головуючий :

Судді :