Рішення № 31298886, 16.05.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/375/13-ц Головуючий у 1-й інст. Драч Ю.І.

Категорія 2 Доповідач Косигіна Л. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Жигановської О.С., Кочетова Л.Г.

при секретарі Крижанівській М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про встановлення порядку користування квартирою, вселення

за апеляційною скаргою ОСОБА_7

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 березня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнювали, та остаточно просили встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши їм у користування жилу кімнату площею 17,9 кв.м., відповідачам - кімнату площею 10,2 кв.м., а підсобні приміщення залишити в спільному користуванні. В обґрунтування позову посилалися на те, що вони є співвласниками вищевказаної квартири у різних частках. Проте, відповідачі перешкоджають їм користуватися власністю, замінили замки на вхідних дверях квартири, у зв'язку з чим вони просять вселити їх у кімнату №7 площею 17,9 кв.м. квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 14 березня 2013 року позов задоволено. Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом виділення в користування: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 жилої кімнати площею 17,9 кв.м.; ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 жилої кімнати площею 10,2 кв.м., підсобні приміщення залишено у спільному користуванні сторін. Позивачів вселено у кімнату №7 площею 17,9 кв.м. квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з відповідачів на користь ОСОБА_1 судовий збір по 128 грн. 30 коп. з кожного

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначив, що суд розглянув справу за його відсутності, хоча він завчасно подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою. Крім того, провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки вже набрало законної сили рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 18.10.2010 року з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Дане рішення вже виконано.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги про встановлення порядку користування квартирою та вселення у конкретну кімнату у цій квартирі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі, як співвласники спірного житла, мають право на виділ в натурі частини майна, що їм належить, встановлення такого порядку користування не порушить права інших співвласників квартири.

Проте, повністю погодитися з таким висновком не можна, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.ст. 317, 318 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Статтями 150 ЖК України, 319 ЦК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ч. 3 ст. 358 ЦК України).

За правилами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що сторонам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, зокрема:

- ОСОБА_1 - 1/8 частина квартири внаслідок приватизації та 4/48 частин в порядку спадкування (а.с. 7, 15, 17 зворот);

- ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - по 1/8 частині квартири кожному внаслідок приватизації (а.с. 7, 15);

- ОСОБА_5, ОСОБА_6 - по 1/48 частині квартири кожній в порядку спадкування (а.с. 15-17).

Вищевказана квартира загальною площею 51,4 кв.м., жилою площею 28,1 кв.м., складається з двох відокремлених жилих кімнат площею 10,2 кв.м. і 17,9 кв.м. та підсобних приміщень (а.с. 12). У квартирі зареєстровані і проживають ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Враховуючи розмір житлових кімнат та кількість співвласників спірної квартири (9 осіб), їх частку у спільному майні, колегія суддів приходить до висновку про неможливість встановлення порядку користування даним житлом, оскільки це призведе до штучного погіршення житлових умов сторін, зважаючи на санітарні і технічні умови проживання, норми забезпеченості житловою площею на одну особу.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 18.10.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 18.01.2011 року, задоволено позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в частині вселення в квартиру АДРЕСА_1. Зобов'язано відповідачів не чинити позивачам перешкоди в користуванні житлом, передати ключі від спірної квартири. У задоволенні решти вимог та зустрічного позову ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, заповіту, скасування розпорядження про приватизацію квартири, відмовлено (а.с. 48-51).

24.05.2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в примусовому порядку були вселені в квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується листом Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ від 23.03.2012 року № 20/3-28/8/25 (а.с. 55-56). 25.05.2011 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 121).

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.02.2012 року вбачається, що відповідачі 30.01.2012 року замінили вхідні двері у спірній квартири, у зв'язку з чим було змінено замок, ключі від якого позивачам не надано. ОСОБА_7 та ОСОБА_9 винесено офіційне застереження про неприпустимість вчинення протиправної поведінки (а.с. 47).

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що після вселення позивачів у спірну квартиру, вони у січні 2012 року замінили вхідні двері, ключі від якої позивачам не надали.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення прав позивачів, як власників спірної квартири, на проживання у даному житлі, та необхідність їх вселення. Разом з тим, судом помилково вселено їх у конкретну кімнату площею 17,9 кв.м. цієї квартири.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову в частині вселення позивачів у квартиру АДРЕСА_1, стягнення з відповідачів судового збору по 35 грн. 77 коп. з кожного на користь ОСОБА_1 (ст. 88 ЦПК України). Підстав для задоволення інших вимог немає.

Доводи апелянта про те, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України не заслуговують на увагу, оскільки 18.10.2010 року рішення Корольовським районним судом м. Житомира ухвалено між іншими сторонами (у справі не приймав участь та не заявляв вимог ОСОБА_4). Крім того, вимога про вселення у спірне житло заявлена позивачами у зв'язку із іншими підставами.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 березня 2013 року скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову.

Вселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 у квартиру АДРЕСА_1. У решті вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 по 35 грн. 77 коп. судового збору з кожного на користь ОСОБА_1.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча Судді