Постанова № 31298232, 15.05.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 803/889/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

з участю представника позивача Щербюка О.Ю.,

представника відповідача Березної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного виробничо-торгового підприємства «Світязь» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2013 року № 0000742201,

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробничо-торгове підприємство «Світязь» (далі - ПВТП «Світязь») звернулося до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ Волинської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2013 року № 0000742201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 06.12.2012 року по 19.12.2012 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року. За результатами розгляду заперечень на акт перевірки Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС в період з 18.01.2013 року по 31.01.2013 року проведено позапланову виїзну перевірку ПВТП «Світязь» з питань, що становлять предмет заперечення та в ході перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем пункту 135.4. статті 135, підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1199 336 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 86 777 грн., за II квартал 2012 року на суму 64 667 грн. та за III квартал 2012 року на суму 47892 грн. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки з акту перевірки не вбачається на підставі яких первинних документів податковим органом додатково визначений об'єкт оподаткування за 9 місяців 2012 року на суму 949218 грн. Крім того, звітним періодом для податку на прибуток відповідно до пункту 152.9. статті 152 ПК України є календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, однак відповідачем визначено об'єкт оподаткування, виходячи з календарного місяця.

З податкових декларацій з податку на прибуток за I, II, III квартали вбачається перевищення валового доходу звітного податкового періоду над валовими витратами звітного податкового періоду. Тобто, за результатами кварталу діяльність підприємства є прибутковою. Крім того, податковим органом не встановлено факту реалізації товару нижче ціни його придбання. Так як пунктом 188.1. статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Вважає, що податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 року № 0000742201 винесене з порушенням норм податкового законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні, в наданому суду письмовому запереченні від 23.04.2013 року та додаткових поясненнях від 14.05.2013 року пред'явлені позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що згідно даних бухгалтерського обігу позивачем до собівартості реалізованих товарів віднесено лише вартість реалізованих безалкогольних напоїв, пива та супутніх продовольчих товарів (чіпсів, горішків, сухариків), а витрати на оплату праці працівникам, які зайняті збутом товарів, внески на соціальні заходи, транспортні витрати, витрати на електроенергію та інші витрати, понесені при доведенні товарів до стану, придатного до продажу, відносились ПВТП «Світязь» до витрат на збут та адміністративних витрат, у зв'язку з чим товариством занижено собівартість реалізованих товарів за 9 місяців 2012 року на загальну суму 949 218 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 413 223 грн., за II квартал 2012 року на суму 307 940 грн., за III квартал 2012 року на суму 228 055 грн. Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформоване у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для його скасування немає. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ПВТВ «Світязь» здійснює оптову торгівлю напоями, роздрібну торгівлю алкогольними напоями, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту та інші види оптової торгівлі.

В період з 06.12.2012 року по 19.12.2012 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку ПВТП «Світязь» з питань достовірності нарахування податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року, за результатами якої складено акт від 03.01.2013 року № 4/22-1/13364650. Актом перевірки встановлено порушення позивачем пункту 135.4. статті 135, підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 246 095 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 101 411 грн., за II квартал 2012 року на суму 79 323 грн. та за III квартал 2012 року на суму 65 361 грн.

За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 03.01.2013 року № 4/22-1/13364650 Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено позапланову виїзну перевірку ПВТП «Світязь» з питань, що становлять предмет заперечення від 10.01.2013 року № 22. За наслідками цієї перевірки складено акт від 14.02.2013 року № 1070/22.1/13364650.

Даним актом податковий орган підтвердив порушення, викладені в акті перевірки від 03.01.2013 року № 4/22-1/13364650, однак, встановлено заниження податку на прибуток на меншу суму, а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 199 336 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 86 777 грн., за II квартал 2012 року на суму 64667 грн. та за III квартал 2012 року на суму 47 892 грн.

Так, в розділі 3.1.1. («валовий дохід») акту від 14.02.2013 року 3 1070/22.1/13364650 зазначено, що за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року ПВТП «Світязь» задекларувало скоригований валовий дохід в сумі 64 704 589 грн. Перевіркою повноти визначення доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року встановлено його заниження на загальну суму 949 218 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 413 223 грн., за II квартал 2012 року на суму 307 940 грн. та за III квартал 2012 року на суму 228 055 грн.

Перевіркою відображених у рядку 02 декларації «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.01.20.2012 року по 30.09.2012 року у загальній сумі 64 951 106 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення роздрібної торгівлі безалкогольними напоями (водами, соками), пивом та супутніми продовольчими товарами (чіпсами, горішками, сухариками). При цьому, перевіркою встановлено заниження задекларованих показників у рядку 02 декларації «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 949 218 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 413 223 грн., за II квартал 2012 року на суму 307 940 грн. та за III квартал 2012 року на суму 228 055 грн.

Перевіркою встановлено, що ПВТВ «Світязь» занижено собівартість реалізованих безалкогольних напоїв, пива та супутніх продовольчих товарів за 9 місяців 2012 року на загальну суму 949 218 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 413 223 грн., за II квартал 2012 року на суму 307 940 грн. та за III квартал 2012 року на суму 228 055 грн.

За період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року ПВТП «Світязь» повинно було б отримати прибуток, а фактично отримувало збитки.

В розділі 3.1.2. («валові витрати») акту від 14.02.2013 року 3 1070/22.1/13364650 зазначено, що за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року ПВТП «Світязь» задекларовано валові витрати в сумі 64 272 995 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року не встановлено їх завищення (заниження).

Перевіркою відображених у рядку 05.1 декларацій «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.012012 року по 30.09.2012 року у загальній сумі 56 524 673 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання товарів необхідних для здійснення господарської діяльності, де собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) становить 56 524 673 грн.

Крім того, в розділі 3.1.4 цього ж акту зазначено, що за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року ПВТП «Світязь» задекларовано податок на прибуток в сумі 43 876 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року встановлено його заниження на суму 199 336 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 86 777 грн.; за II квартал 2012 року на суму 64 667 грн. та за III квартал 2012 року на суму 47 892 грн. внаслідок порушень, викладених в розділі 3.1.1 акту перевірки.

На підставі акту перевірки від 14.02.2012 року № 1070/22.1/13364650 Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 року №0000742201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 249 170 грн., в тому числі: за основним платежем в розмірі 199 336 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 49 834 грн.

Позивач, не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС у Волинській області від 09.04.2013 року № 1470/10/10.2-06 податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 року за №0000742201 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Відповідно до підпунктів 14.1.27., 14.1.36.,14.1.56. пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником); господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 135.4.1. пункту 135.4 статті 135 ПК України передбачено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно із пунктом 138.4 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (пункт 138.6 статті 138 ПК України).

Пунктом 138.8. статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Отже, порядок формування доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, послуг та їх собівартість не залежить безпосередньо від реалізації таких товарів, робіт, послуг. Операції з продажу товарів, робіт, послуг, в тому числі: за ціною нижче собівартості відображаються в податковому обліку на загальних підставах за правилами, визначеними статтею 134 ПК України.

З акту перевірки від 14.02.2013 року № 1070/22.1/13364650 слідує, що підприємством занижено собівартість реалізованих товарів за 9 місяців 2012 року на загальну суму загальну суму 949 218 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 413 223 грн., за II квартал 2012 року на суму 307 940 грн. та за III квартал 2012 року на суму 228 055 грн., в результаті чого збільшено задекларований у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року дохід від операційної діяльності на 948 218 грн. та донараховано за вказаний звітний період 199 336 грн. податку на прибуток.

Згідно даних бухгалтерського обліку, позивачем до собівартості реалізованих товарів (рах. 902) віднесено вартість реалізованих безалкогольних напоїв, пива та супутніх продовольчих товарів. Витрати на оплату праці працівникам, які зайняті збутом товарів, робіт, послуг, внески на соціальні заходи, транспортні витрати, витрати на електроенергію та інші витрати понесені ПВТВ «Світязь» при доведенні товарів до стану, придатного для продажу, підприємством віднесені до витрат на збут (рах. 93) та адміністративних витрат (рах. 92).

Таким чином, суд зазначає, що необхідною умовою для включення витрат до валових витрат підприємства є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як слідує зі змісту акту перевірки податковий орган підтвердив ту обставину, що ПВТП «Світязь» до собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг було віднесено сумарні витрати підприємства.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів про те, що позивач здійснював реалізацію безалкогольних напоїв, пива та супутніх продовольчих товарів нижче їх повної собівартості, доводи про недоотримання доходів жодними доказами не підтверджено.

При цьому, з аналізу акту перевірки слід прийти до висновку, що податковий орган фактично не погоджується із ціною, за якою ПВТП «Світязь» реалізовувало протягом періоду з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року покупцям безалкогольні напої, пиво та супутні продовольчі товари і, не вказує в акті перевірки, за якою саме ціною, необхідно було реалізовувати такі товари.

Проте, чинне податкове законодавство України надає право податковим органам не погодитися із договірною ціною лише у випадку її відхилення у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків (пункт 39.15 статті 39 ПК України), дотримавши при цьому відповідну процедуру, чого в даному випадку відповідачем не було зроблено.

Крім того, як слідує з податкових декларації з податку на прибуток за I квартал 2012 року об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності становить 122 479 грн. (р.07), податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду становить 11 086 грн. (р. 16); за II квартал 2012 року об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності становить 431 594 грн. (р.07), податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду становить 18 107 грн. (р. 16); за III квартал 2012 року об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності становить 262 184 грн. (р.07), податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду становить 14 683 грн. (р. 16).

Тобто, вбачається перевищення валового доходу звітного податкового періоду над валовими витратами звітного податкового періоду, що свідчить про прибутковість підприємства.

Тому, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що підприємство фактично отримувало збитки, а не доходи, оскільки така обставина повністю спростована матеріалами справи.

Разом з тим, суд зазначає, що результат господарської діяльності господарюючого суб'єкта може мати і від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке враховується при оподаткуванні в порядку, визначеному статтею 150 ПК України.

Крім того, відповідно до пункту 152.9. статті 152 ПК України для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал.

Таким чином, обчислення податку на прибуток здійснюється за результатами звітного податкового періоду, визначеного статтею 152 ПК України.

Однак, відповідачем не надано доказів, на підставі яких нормативних актів визначено об'єкт оподаткування, виходячи з календарного місяця. Тобто, в акті перевірки порушення констатовані за 1-2 місяці, а не звітного періоду в цілому. Фактично відповідачем враховані валові витрати не за весь звітний період.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи ПВТП «Світязь» веде облік доходів та витрат на підставі первинних документів, що відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним нормам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 року № 0000742201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, винесене відповідачем протиправно,оскільки в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства про оподаткування прибутку підприємств.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2294,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 11.04.2013 року № 1000631724.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 18.02.2013 року № 0000742201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного виробничо-торгового підприємства «Світязь» судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 20 травня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк