Ухвала суду № 31297872, 07.05.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"07" травня 2013 р. Справа № 2а/1770/4609/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" грудня 2012 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000431544 та № 0000441544 від 19 листопада 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що послуги отримані від «Inspektorate Estonia AS» (Естонія) на підставі договору № 01/2009 від 06.02.2009 року не відносяться до інжинірингу, а відтак, Відповідачем неправильно застосовані норми п. 186.3 ст. 186; п. 180.2. 180.3 ПКУ, оскільки місцем постачання послуг не є митна територія України.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0000431544 та №0000441544 від 19 листопада 2012 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що отримані ПАТ «Рівнеазот» послуг від компанії «Inspektorate Estonia AS» (Естонія) не відносяться до інжинірингових, а тому відповідач безпідставно застосував положення п. 186.3 ст. 186 ПКУ, зазначивши, що місцем постачання послуг є місце реєстрації ПАТ «Рівнеазот», як суб'єкта господарювання.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Рівнеазот», за наслідками якої складено акт від 28.11.2012р. № 427/15-300/05607824. На підставі висновків акту перевірки 19 листопада 2012 року прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000431544, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року на суму 5628,00 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 2814,00 грн.; № 0000441544, яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за серпень 2012 року на суму 5 439,00 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою прийняття оспорюваних податкових повідомлень - рішень стало заниження Позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 5 628,00 грн. та серпень 2012 року на суму 5 439,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючі прийшли до висновку, що обов'язок позивача по декларування зобов'язань по послугам отриманим від компанії «Inspektorate Estonia AS» (Естонія) контролюючий орган обґрунтовує тим, що послуги отримані від нерезидента Позивачем є інжиніринговими, а тому, особою відповідальною за сплату податку є ПАТ «Рівнеазот».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Згідно підпункту б) пункту 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.»

Нормами абз. в п. 186.3 ст. 186 ПКУ, визначено, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

Поняття інжиніринг наведено в п.п. 14.1.85. п. 14.1. ст. 14 ПКУ, відповідно до якого, інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами);

Відповідно до листа (роз'яснення) ДПА України від 26.05.2011 р., N 14837/7/16-1517, перелік інжинірингових послуг обмежено переліком, визначеним підпунктом 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 розділу II Кодексу. При цьому, самі монтажні та пусконалагоджувальні роботи згідно з підпунктом 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 розділу II Кодексу під визначення терміну "інжиніринг" не підпадають.

Пунктом 1.1. договору від 06.02.2009 року встановлено, що предметом договору є виконання компанією «Inspektorate Estonia AS» на власний ризик робіт по комплексному тестуванню аміачної селітри (амоніум нітрат) у відповідності з вимогами дерективи ЕС 2003/2003 від 13.10.2003 року, на залишкове маслопоглинання і здатність до передачі детонації.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що отримані ПАТ «Рівнеазот» послуги від компанії «Inspektorate Estonia AS» (Естонія) не відносяться до інжинірингових. Визначаючи місце постачання наданих Позивачу послуг, Відповідач безпідставно застосував положення п. 186.3 ст. 186 ПКУ, зазначивши, що місцем постачання послуг є місце реєстрації ПАТ «Рівнеазот», як суб'єкта господарювання.

Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що податковим повідомленням - рішенням форми «В4», № 0000441544 від 19 листопада 2012 року аідповідачем знято від'ємне значення податку на додану вартість за серпень 2012 року. Проте, згідно п. 19 податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року (отриманої Відповідачем 19.09.2012 року) ПАТ «Рівнеазот» не декларувало від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту відповідного звітного періоду. Водночас, з рядка 18 декларації з ПДВ за серпень 2012 року вбачається, що Позивачем задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в розмірі 704 038,00 грн.

За відсутності у Позивача в серпні 2012 року задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, Відповідач неправомірно прийняв податкове повідомлення-рішення форми "В4".

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин, доводи, наведені в апеляційній скарзі , спростовуються матеріалами справи, а висновок суду першої інстанції є таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" грудня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: Б.С. Моніч С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "08" травня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" м.Рівне-17,33017

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023