Ухвала суду № 31297501, 17.05.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 145/460/13-ц Провадження № 22-ц/772/1236/2013Головуючий в суді першої інстанції:Мазурчак А.Г.Категорія: 48Доповідач: Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Гуцола П.П., Луценка В.В.

при секретарі: Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 28.03.2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

В суд звернулась ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 700 гривень, щомісячно до досягнення ними повноліття Позов мотивувала тим, що з 15.10.1995 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5. Більше одного року сторони проживають окремо, шлюбні відносини не підтримують. Діти проживають з позивачкою, відповідач добровільно допомагати їй в утриманні дітей не бажає. В даний час позивачка опинилась в скрутному матеріальному становищі, що й стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 28.03.2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 700 гривень щомісячно, починаючи з 06.03.2013 року і до досягнення ними повноліття.

На рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково, стягувати з нього на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки від його доходу щомісячно, але не менше 30% від розміру прожиткового мінімуму на кожну дитину до досягнення ними повноліття, починаючи стягувати з дня проголошення рішення, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 що відповідно до ст. 180 СК України вони зобов'язані утримувати дітей до досягнення повноліття.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідач зобов'язаний, відповідно до ст. 180 СК України, утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. При цьому судом враховані вимоги ст. 182, 184 СК України.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності сплачувати аліменти лише у частці від заробітку відповідача не заслуговують на увагу.

Так, довідка додана відповідачем до апеляційної скарги (а.с. 24) не була предметом розгляду в суді першої інстанції, де відповідач також визнав позовні вимоги.

Крім того, на думку колегії суддів, вказана довідка не свідчить про постійне місце роботи та регулярність доходів відповідача.

З довідки вбачається, що відповідач співпрацює з ТОВ «ГАЗ» на договірних умовах (за договором цивільно-правового характеру). ТОВ «ГАЗ» виплатило йому винагороду за виконану роботу по 574 гривні за три місяці.

Вказана сума є нижчою за мінімальну заробітну плату встановлену в державі, що вказує на неповну зайнятість відповідача та ще раз підтверджує їх договірні (цивільні) відносини.

Стаття 184 СК України надає право суду визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі у разі встановлення нерегулярності, мінливості доходів платника аліментів, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Колегія суддів вважає, що отримані відповідачем у ТОВ «ГАЗ» 1722 гривні на протязі трьох місяців свідчить про мінливість його доходів та є обставиною, яка дає право суду визначити аліменти у твердій сумі.

Розмір аліментів стягнутий судом є меншим ніж прожитковий мінімум встановлений для дітей даного віку, в той час як відповідач є здоровою, працездатною людиною, інших утриманців не має, а тому має можливість працювати та зобов'язаний утримувати власних дітей.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів по 700 гривень щомісячно на кожну неповнолітню дитину, суд першої інстанції врахував доводи обох сторін, визнання позову відповідачем і прийняв законне та справедливе рішення, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 28.03.2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: А.Ю. Зайцев

Судді: П.П. Гуцол

В.В. Луценко