Постанова № 31296100, 20.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2013 року № 826/3599/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І,

відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України, без виклику сторін, розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення коштів у розмірі 7 390,16 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 7 390,16 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2013 р., відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суддею Добрянською Я.І. було відкрито скорочене провадження у справі № 826/3599/13-а та запропоновано відповідачу у строк до 01.04.2013 року або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі № 826/3599/13-а була 21.03.2013 р. скерована рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену у витягу з ЄДРПОУ станом на 24.11.2012 р., а саме: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Однак, судова кореспонденція, яка скеровувалася відповідачу на адресу, що підтверджується даними з ЄДРПОУ, була 01.04.2013 р. повернута до суду з відміткою поштового відділення «не повна адреса».

Однак, з матеріалів справи судом було встановлено повну адресу відповідача (заява ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості щодо розгляду питання про працевлаштування), яка відповідно є наступною: 02160, АДРЕСА_1.

Зважаючи на зазначене, судом 04.04.2013 р. було повторно скеровано на адресу відповідача ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі № 826/3599/13-а.

Проте, судова кореспонденція, яка скеровувалася відповідачу на адресу, що підтверджується даними самого відповідача, зазначеними у документах по справі, була 11.04.2013 р. також повернута до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, ні станом на 01.04.2013 р., ні станом на час розгляду справи по суті 20.05.2013 р., жодних заперечень на позовну заяву та/або заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Згідно вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В Дніпровському районному центрі зайнятості з 17.01.2012 р. по 17.05.2012 р. на обліку перебувала ОСОБА_1.

Для отримання статусу безробітного відповідач 24.01.2012 р. подала до Дніпровського районного центру зайнятості відповідну заяву, в якій зазначила інформацію про те, що вона не є підприємцем, трудовою діяльністю не займається, пенсію на пільгових умовах не отримує та не має інших, передбачених законодавством доходів.

Наказом Дніпровського районного центру зайнятості від 24.01.2012 р. № 120124 відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» (чинного на той час) відповідачу був наданий статус безробітного з 24.01.2012 р., а також, відповідно до ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон) та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307 (далі - Порядок 307), відповідачу було призначено допомогу по безробіттю, яку вона отримувала в період з 24.01.2012 р. по 17.05.2012 р.

Відповідно до абз. 2 п.п.1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМ України від 14.02.2007 р. № 219 (далі - Порядок 219) та наказу Дніпровського РЦЗ м. Києва від 18.05.2012 р. № 120518 відповідача було знято з обліку з 17.05.2012 р. у зв'язку з самостійним працевлаштуванням.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», центри зайнятості проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення згідно Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 13 лютого 2009 р. № 60/62 (набрав чинності з 23 березня 2009 р.).

У вищезгаданому Порядку зазначено, що для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та державними реєстраторами шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно - правовими договорами.

Обмін інформацією здійснюється між Державним центром зайнятості, Державної податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та державними реєстраторами з метою перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного, визначення розміру матеріального забезпечення та надання інших соціальних послуг.

На виконання ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Дніпровським районним центром зайнятості та державним реєстратором Дніпровського району було проведено розслідування, а саме, звірка даних, що були надані гр. ОСОБА_1 та даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).

Таким чином було виявлено, що відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець, та не знята з обліку в ЄДР.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», громадяни які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, належно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, належать до зайнятого населення та не можуть бути визнанні безробітними.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні, до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно частини третьої статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб підприємців», фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Також, на запит Київського міського центру зайнятості від 06.08.2010 року № 11-7923 було надано роз'яснення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, щодо стану фізичних осіб-підприємців відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Порядок припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця встановлений статтями 47-50 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». До ЄДР, у разі проведення припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, вносяться наступні записи:

- в стані припинення підприємницької діяльності - внесено рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, судове рішення про визнання фізичної особи-підприємця банкрутом або судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов'язане з банкрутством;

- припинено - проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Згідно зі ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, тобто запису припинено.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що відповідач обманним шляхом за рахунок коштів Фонду отримувала матеріальне забезпечення, соціальні послуги, чим порушувала чинне законодавство.

Отже, приховування відповідачем інформації про те, що вона зареєстрована як фізична особа-підприємець, призвело до безпідставного надання відповідачці статусу безробітного, та незаконного отримання відповідачем допомоги по безробіттю (4 781 грн.69 коп.), матеріальну допомогу у період навчання (1 556 грн. 83 коп.) вартість навчання (1 051 грн. 64 коп.) всього у розмірі 7 390, 16 грн. (сім тисяч триста дев'яносто грн. 16 коп.).

Згідно із п.п. 2 і 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що вливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, відповідач повинен повернути до Київського міського центру зайнятості кошти, у розмірі 7 390,16 грн.(сім тисяч триста дев'яносто грн. 16 коп.).

Так, Дніпровським РЦЗ було направлено листи - повідомлення від 10.12.2012 р. про необхідність повернення незаконно отриманих коштів. Лист отримано членом сім'ї відповідача, проте кошти у добровільному порядку не повернуті.

Наслідком зазначених дій відповідача є ненадходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів спрямованих на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що зачіпає інтереси держави.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Несплата вищевказаної суми наносить суттєвої шкоди державі, так як перешкоджає в повному обсязі Київському міському центру зайнятості забезпечувати соціальний захист громадян шляхом виплати допомоги по безробіттю та матеріальну допомогу у передбачених законодавством випадках.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, а відповідач (що був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження в даній справі) жодних заперечень щодо стосовно даного спору суду не надав, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 7 390,16 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: 02160, АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості кошти у розмірі 7 390, 16 грн. (сім тисяч триста дев'яносто грн. 16 коп.)

Стягувач - Київський міський центр зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р 37179301900001 ГУДКУ м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03491091).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І.Добрянська