Рішення № 31296034, 15.05.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

15.05.2013

Справа № 335/2318/13-ц 2/335/1190/2013 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

при секретарі Гончаровій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до суб'єкта оціночної діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна, скасування акту опису та арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до суб'єкта оціночної діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна, скасування акту опису та арешту майна.

В позовній заяві зазначив, що на виконанні в Орджонікідзевському відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження № 34637615 з примусового виконання виконавчого листа № 6-899 від 25 березня 2011 року, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором у сумі 87362,19 грн.

Актом опису й арешту майна від 27 листопада 2012 року було описано і накладено арешт на нерухоме майно - на належну боржнику ОСОБА_1 двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що даний акт опису й арешту майна проводився державним виконавцем у кабінеті відділу державної виконавчої служби, що є порушенням ч. 1 ст. 20 Закону України „Про виконавче провадження" та п. 3.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, позивач просить суд скасувати акт опису й арешту майна від 27 листопада 2012 року, складеного старшим державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Курановою М.Л.

Також у позові позивач зазначає, що в подальшому даний акт опису й арешту майна став підставою для призначення експерта у виконавчому провадженні.

09 січня 2013 року позивачем було отримано повідомлення від Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо вартості арештованого майна і згідно звіту про оцінку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, вартість належної йому квартири складає 174678 грн.

В подальшому на підставі заяви боржника за виконавчим провадженням стосовно незгоди з результатами проведеної оцінки нерухомого майна, державним виконавцем було направлено листа про необхідність сплати коштів у сумі 500 грн. за проведення рецензії на звіт про оцінку майна.

05 березня 2013 року представник позивача ознайомився з результатами проведеної рецензії з якими позивач не погоджується.

На думку позивача, суб'єктом оціночної діяльності під час проведення оцінки майна та складання звіту про оцінку майна, було допущено порушення Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав", оскільки оцінка та звіт базувалися на технічній документації без особистого огляду, ідентифікації об'єкта оцінки вихідним даним та інформації про нього, також зазначена оцінка є заниженою.

Посилаючись на результати оцінки від 08 січня 2013 року і не погоджуючись з її результатами щодо оцінки належної йому квартири, вважаючи її заниженою, позивач просить суд визнати недійсним звіт від 08 січня 2013 року про оцінку двокімнатної квартири АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, виконавцем якого є суб'єкт оціночної діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на підставах, викладених у позовній заяві, просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції в судовому засіданні проти позову заперечував, надавши відповідні письмові заперечення, зазначаючи в них про відповідність закону складеного державним виконавцем акту опису й арешту майна від 27 листопада 2012 року, а також звіту про оцінку майна належної позивачу квартири.

Відповідач суб'єкт оціночної діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи завчасно повідомлялася у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій визначені Законом України „Про виконавче провадження" № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі - Інструкція № 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їх права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст.ст. 1, 2, 5, 7, 10, 11, 111, 85 Закону).

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57, 58 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ст. 24, ст. 26, ст. 32, ст. 36, ст. 57, ст. 55, ст. 58, ст. 85 Закону).

Судом встановлено, що 25 березня 2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова було видано виконавчий лист № 6-899 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором № 700003192 у сумі 87362,19 грн., судових витрат по сплаті третейського збору в сумі 10,00 грн.(а.с. 49-50).

Постановою державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 10 жовтня 2012 року було відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом (а.с. 53).

Відповідно до ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

У ході виконання актом опису та арешту майна від 27 листопада 2012 року було описано та накладено арешт на належне боржнику ОСОБА_1 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 64-67).

27 листопада 2012 року копію акта опису й арешту майна разом із постановою про призначення відповідального зберігача направлено на адресу боржника (а.с. 68-69).

Постановою головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 17 грудня 2012 року призначено ОСОБА_2, яка має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий 02 лютого 2010 року за № 9303/10 Фонду державного майна України (строк дії 02 лютого 2013 року) експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа(а.с. 76-77).

Згідно складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 звіту від 08 січня 2013 року про оцінку двокімнатної квартири № 64, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1 початкова вартість об'єкту оцінки станом на 27 грудня 2012 року, склала 174678 грн., результати оцінки були повідомлені ОСОБА_1 (а.с. 80-122).

З матеріалів справи вбачається, що підставами для пред'явлення позову про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна, скасування акту опису та арешту майна є посилання на недодержання державним виконавцем вимог Закону України „Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень описі та арешті майна, а також порушення суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 при оцінці майна Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

Відповідно до ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження" для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний термін з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі. За результатами оцінки суб'єкт оціночної діяльності складає звіт. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

ФОП ОСОБА_2 - суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання (експерт) пред'явив звіт про вартість арештованого та описаного нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, вартість складає - 174678, 00 грн. без урахування ПДВ. На адресу сторін 10 січня 2013 року, у відповідності до ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження", державним виконавцем було направлено повідомлення за вих. №29/5 про вартість арештованого майна та про можливість подання заперечення у разі незгоди з вартістю арештованого майна для призначення рецензування.

Згідно ст.ст. 12, 13 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із запереченнями ОСОБА_1 щодо складеної оцінювачем ОСОБА_2 грошової оцінки, 30 січня 2013 року на адресу відділу надійшла заява ОСОБА_1 про незгоду з вищезазначеною вартістю квартири АДРЕСА_1, у зв'язку з чим на підставі ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження", 19 лютого 2013 року державним виконавцем було призначено рецензування зазначеного звіту (а.с. 37-39).

Рецензування звіту було проведено оцінювачем Асріян К.А. в результаті чого було встановлено, що звіт ФОП ОСОБА_2 щодо оцінки зазначеного нерухомого майна у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів щодо оцінки, має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки (а.с. 33-34).

Результати рецензування ОСОБА_1 були повідомлені листом від 28.02.2013 року (а.с. 40).

Зазначене рецензування було виконано оцінювачем, який має кваліфікацію щодо оцінки нерухомих речей, у тому числі грошової оцінки нерухомого майна, що підтверджується наданими документами, отже підстав не приймати до уваги зазначені висновки щодо рецензування суд не має (а.с. 35-36).

Твердження позивача, що державним виконавцем порушено ч. 1 ст. 20 Закону України „Про виконавче провадження" та п. 3.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень є також безпідставними.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна, скасування акту опису та арешту майна, позивач в силу ст.ст. 10, 60 ЦПК України зобов'язаний на засадах змагальності переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Всупереч вказаним нормам процесуального права доказів на підтвердження позовних вимог позивач не надав, не довів в судовому засіданні того, що при проведенні грошової оцінки нерухомого майна - квартири та рецензуванні звіту були порушені вимоги нормативно-правових актів, які регулюють процедуру оцінки майна та рецензування звіту про оцінку майна, а також те, що акт опису й арешту майна складений державним виконавцем з порушенням норм Закону.

Крім того, згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

Виходячи зі змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у ст. 16 ЦК України. За правилами ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник, які мають право оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими вказаним законом. Боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банках та фінансових установах, своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця, письмово повідомляти державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до положень розділу VII ЦПК України учасники виконавчих дій або особи, які залучалися до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушені їхні права чи свободи.

У разі обґрунтованості скарги суд своєю ухвалою зобов'язує державного виконавця, іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Із матеріалів справи вбачається, що своїми правами під час виконання виконавчого документа у відкритому виконавчому провадженні ОСОБА_1 не скористався; рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби в установленому законом порядку не оскаржував.

Разом з цим, судом встановлено, що вищевказані виконавчі дії були проведені для виконання судового рішення й реалізації вимог стягувача.

В ЦПК України та в Законі України „Про виконавче провадження" відсутні правові норми, які б давали право учасникам виконавчого провадження, яким є ОСОБА_1, звертатися з позовом про визнання недійсним звіту про оцінку майна, а містяться лише норми, що у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний термін з дня отримання відповідного повідомлення.

Отже, за вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відсутні передбачені законом підстави для визнання недійсним звіту від 08 січня 2013 року про оцінку двокімнатної квартири АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, виконавцем якого є суб'єкт оціночної діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, а також скасування акту опису та арешту майна від 27 листопада 2012 року, складеного старшим державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Курановою М.Л.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до суб'єкта оціночної діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна, скасування акту опису та арешту майна - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Ю.В. Геєць