Постанова № 31295414, 14.05.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р.Справа № 5017/1917/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.,

Суддів Мацюри П.Ф., Колоколова С.І..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

Від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Пахомов В.В., довіреність № 01-13/7300, дата видачі : 24.12.12р.

Заступник прокурора Приморського району м. Одеси та відповідач в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на ухвалу господарського суду Одеської області від 17.04.2013р.

по справі № 5017/1917/2012

за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 5783, 99грн.,

Встановив:

В червні 2012 року Заступник прокурора Приморського району м. Одеси звернувся в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, до господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2354,73грн., пені в розмірі 57,76 грн. та неустойки в сумі 3371,50 грн..

Рішенням господарського суду Одеської області від 01 серпня 2012 року (суддя Новікова Р.Г.) позовні вимоги Заступника прокурора Приморського району м. Одеси задоволені у повному обсязі.

На примусове виконання даного рішення, 13 серпня 2013р. виданий відповідний наказ (а.с.72-73).

25.02.2013р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із скаргою на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Обґрунтовуючи дану скаргу, Департамент вказує на те, що Постановою ДВС від 26.12.2012р. виконавчий документ було повернуто стягувачеві на підставі п.4 ч.1 ст. 47; ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" - внаслідок нездійснення авансування витрат виконавчого провадження. (а.с.91)

Департамент вважає, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачений обов'язок стягувача щодо авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій.

На підставі ст.ст.41; 42; 47 Закону України "Про виконавче провадження" ст.121-2 ГПК України Департамент просить господарський суд задовольнити заяву; визнати недійсною та скасувати Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.12.2012р..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17 квітня 2013 року винесеною суддею Новіковою Р.Г. в задоволенні скарги Департаменту в порядку ст.121-2 ГПК України було відмовлено.

Мотивуючи дану ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення скарги Департаменту, та правомірність дій ДВС по поверненню виконавчого документу через нездійснення скаржником авансового внеску, про необхідність якого було повідомлено двічі.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою господарського суду Департамент звернувся із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Департамент зазначає, що згідно ст.42 Закону України "Про виконавче провадження", авансування витрат виконавчого провадження можливе лише за умови досягнення погодження щодо здійснення такого авансування. Зокрема, необхідно досягнення згоди, щодо порядку здійснення перерахування суми на рахунок Виконавчої служби.

Крім того, скаржник зазначає, що Департаментом була надана згода на здійснення авансування даних витрат, однак не було досягнуто погодження з органом ДВС щодо порядку здійснення авансування.

На підставі вищевикладеного, Департамент просить ухвалу господарського суду Одеської області від 17.04.2013р. - скасувати, скаргу Департаменту на дії та рішення державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Виговського Ю.Д. - задовольнити. Постанову Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції від 26.12.2012р. про повернення стягувачу виконавчого документу - визнати недійсною та скасувати.

Заступник прокурора Приморського району м. Одеси, Фізична особа-підприємця ОСОБА_2 та Державна виконавча служба в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що ухвалу господарського суду, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, Рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.2012р. у справі №5017/1917/2012 задоволено позовні вимоги Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 2354,73грн., пені в розмірі 57,76 грн. та неустойки в розмірі 3371,50 грн..

Відповідно до ст. 116 ГПК України на виконання вищезазначеного рішення, 13.08.2012 року видано відповідний наказ № 5017/1917/2012.

07.09.2012р., на підставі ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

07.09.2012р. державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження В-20/411 на підставі положень ст. 33 ЗУ "Про виконавче провадження".

31.08.2012р. державним виконавцем Виговським Ю.Д. відкрито виконавче провадження по виконанню вищезазначеного наказу Господарського суду Одеської області.

В зв'язку з невиконанням боржником в строк, наданий йому для добровільного виконання виконавчого документа, державним виконавцем 24.02.2012 року винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. (а.с.123)

18.09.2012р. за вих. №39706 на адресу Департаменту направлено лист, в якому зазначено, що відповідно до ст.63 ЗУ "Про виконавче провадження" У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, виконавчий документ буде повернутий стягувачеві.(а.с.129)

В зв'язку з ненадходженням відповіді, 13.10.2012р., державним виконавцем повторно направлено на адресу Департаменту лист, в якому державний виконавець попереджав Департамент, щодо авансування витрат пов'язаних з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості. (а.с.130)

Постановою відділу державної виконавчої служби від 26.12.2012р. виконавчий документ, а саме наказ господарського суду Одеської області від 13.08.2012р. по справі №5017/1917/2012 повернуто стягувачеві на підставі п.4 ч.1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження".

Зазначена постанова обґрунтована тим, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що боржник мешкає за адресою: АДРЕСА_1, але кошти та майно на яке можливо звернути стягнення відсутнє, про що складено відповідний акт. Згідно довідки МБТІ та РОН на виявлене нерухоме майно накладено арешт та на адресу скаржника 18.08.2012р. та 23.10.2012р. направлено повідомлення про авансування витрат для виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості для підготовки його до реалізації, а також проведення експертної оцінки виявленого нерухомого майна.

Оскільки станом на 26.12.2012р. авансовий внесок на рахунок відділу не надходив, отже стягувач не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій, що передбачено Законом, вищезазначеною постановою вказаний виконавчий документ було повернуто стягувачу.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 11 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 41 Закону України „Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішеннь, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій.

Згідно статті 42 Закону України „Про виконавче провадження", з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

За приписами п.5 ст. 63 вищезгаданого Закону, у разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Місцевим господарським судом встановлено, що державним виконавцем 18.09.2012р. на адресу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради направлено повідомлення №39706 про необхідність здійснення авансового внеску в розмірі 4000грн. для виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості для підготовки до реалізації, а також для проведення оцінки виявленого нерухомого майна, з зазначенням відповідних банківських реквізитів для перерахування зазначених коштів. При цьому, Департамент попереджено, що відповідно до п.4 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження", що у разі, якщо стягувач не здійснить проведення авансового внеску, виконавчий документ буде повернуто.

Зазначене повідомлення було отримано скаржником з наданням письмової відповіді, згідно якої останній просив відділ надати інформацію та документи для авансування витрат, направлених на виконання судового рішення.

23.10.2012р. Другий Приморський відділ державної виконавчої служби направив на адресу скаржника повторне повідомлення з проханням здійснити авансовий внесок в такому ж розмірі за тими ж самими реквізитами, з попередженням про наслідки передбачені п. 4 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження".

Пунктом 4 частини 1 статті 47 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Враховуючи, що Департаментом не здійснено авансування витрат пов'язаних для виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості для підготовки його до реалізації, а також проведення експертної оцінки виявленого нерухомого майна, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про правомірність дій ДВС у Приморському районі м.Одеси щодо повернення наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, державним виконавцем в постанові про повернення виконавчого документу стягувачеві роз'яснено про право повторного пред'явлення вказаного виконавчого документу для виконання в строк до 26.12.2013 року.

Департамент ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія вважає, що при винесенні ухвали, місцевий господарський суд цілком правомірно надав обґрунтовану юридичну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, а тому ухвалу господарського суду Одеської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99,101-106 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 17 квітня 2013 року у справі №5017/1917/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 20.05.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя С.І. Колоколов