Рішення № 31295250, 16.05.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" травня 2013 р. Справа № 906/418/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Максимчук В.М. - дов. від 08.09.10р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (м.Київ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (м. Харків)

про стягнення 424857,63 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 424857,63 грн. заборгованості за кредитним договором №42/2005/фм/тт261 від 28.12.05р., з яких 289536,08 грн. - заборгованість за кредитом, 4318,97 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 122519,27 грн. - заборгованість за відсотками та 8483,31 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

Ухвалою суду від 22.03.13р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" (м. Харків).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, оскільки ухвала суду направлялась відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи АК "УкрСиббанк" на повідомленні про вручення ухвали суду.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.05р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (третя особа) та відповідачем (позичальник) був укладений кредитний договір №42/2005/фм/тт261(а.с.31-35), відповідно до умов якого третя особа зобов'язується надавати відповідачеві, а відповідач зобов'язаний прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 48230,00 швейцарських франків (згідно додаткової угоди від 19.03.07р.) у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі (п.1.1 договору).

Згідно з п. 4.1 зазначеного договору, відповідач зобов'язаний використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договорі терміни.

Пунктом 2.2 додаткової угоди №1 від 12.03.07р. (а.с.37) сторони передбачили, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 18.02.09р., що є невід'ємною частиною кредитного договору (а.с.42), сторони погодили, що повернення кредиту здійснюватиметься щомісячно рівними частинами в сумі 428,01 Шв. франків до 18 числа кожного місяця.

На виконання умов даного договору, третя особа надала відповідачеві кредит у сумі та на умовах, визначених договором, що підтверджується банківськими виписками.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів в повному обсязі не виконав.

Згідно з п. 4.6 договору, позичальник зобов'язаний достроково повернути у повному обсязі кредит та плату за кредит у випадках застосування банком будь-якого з п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4, 9.2 цього договору у порядку, визначеному розділом 11 цього договору.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст. 1050 ЦК України).

Судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору, за останнім рахується заборгованість за кредитом в сумі 33572,04 шв. франків, що еквівалентно становить 289536,08 грн., та заборгованість за відсотками в розмірі 14206,25 шв. франків, що еквівалентно становить 122519,27 грн.

Крім того, пунктом 2.4 додаткової угоди №1 від 12.03.07р. сторони встановили порядок нарахування штрафних санкцій, пені у випадку порушення позичальником термінів погашення грошових зобов'язань за договором: за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту, та/або термінів сплати процентів, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті;

- пеня нараховується на кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Позичальник повинен сплатити пеню за договором за першою вимогою банку.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Внаслідок невиконання обов'язку щодо сплати кредиту та відсотків відповідачеві нараховано пеню за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 500,79 шв. франків, що еквівалентно становить 4318,97 грн., та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 983,65 шв. франків, що становить 8483,31 грн.

08.12.11р. між третьою особою - Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та позивачем - Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (а.с.53), згідно з умовами якого третя особа (продавець) погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх позивачеві (покупцеві), а позивач цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх і сплатити ціну купівлі.

Відповідно до п. 2.3 вказаного договору, права вимоги за кредитами переходять від третьої особи до позивача, та, з урахуванням інших зобов'язань продавця та покупця, викладених у цьому договорі, зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття.

Слід зазначити, що 19.12.11р. третя особа та позивач підписали акт приймання-передачі, за яким продавець відступив покупцеві права вимоги за кредитами (а.с.58).

Позивач листом від 12.01.12р. повідомив боржника - ФОП ОСОБА_2 про відступлення права вимоги (а.с.60).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з вимогами ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч.2 ст. 516 ЦК України).

Як передбачено ч.1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як суд зазначав вище, позивачеві третьою особою відступлено право вимоги від боржника (відповідача) сплати заборгованості за кредитним договором.

19.07.12р. позивач направив відповідачеві письмову вимогу (претензію) про сплату боргу (а.с.62), яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020

- 33572,04 шв. франків, що еквівалентно становить 289536,08 грн. - заборгованості за кредитом;

- 14206,25 шв. франків, що еквівалентно становить 122519,27 грн. - заборгованості за відсотками;

- 500,79 шв. франків, що еквівалентно становить 4318,97 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту;

- 983,65 шв. франків, що еквівалентно становить 8483,31 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків;

- 8497,16 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 21.05.2013р.

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)

3 - третій особі