Рішення № 31294515, 15.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2013 р.Справа № 916/533/13-г

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Устимчик М.В. за довіреністю від 22.01.2013р.;

Від відповідача: Машник К.В. за довіреністю №03/04-52 від 26.12.2012р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАФТ";

до відповідача: Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" ;

про стягнення 109402,09грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАФТ" ( далі - позивач, постачальник) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (далі - відповідач, покупець) про стягнення 109402,09грн., посилаючись на наступне.

03.05.2012 року між TOB «КРАФТ» та ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» був укладений Договір про поставку товарів № 103 (далі -договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач був зобов'язаний у визначений строк надати у власність Відповідача товар згідно Специфікації.

Відповідно до видаткової накладної №КР20-06-01 від 20.06.2012р., сума виконаних зобов'язань за договором склала 151 087,48 грн., в т.ч. ПДВ 25 181,25 гри.

Як зазначає позивач у позові, відповідно до п. 4.2. договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на протязі 3 трьох банківських днів з дати отримання товару.

Позивач у позові зазначає про те, що відповідач до теперішнього часу не розрахувався у повному обсязі в обумовлений договором строк.

На виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем було сплачено: 30.08.2012р. суму у розмірі 31087,48 грн.

05.10.2012р. суму у розмірі 20 000,00 грн., 24.12.2012р. суму у розмірі 2000 грн.

Станом на 08.02.2013 року сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 98 000 грн.

Як зазначає позивач у позові, неповне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором, змушувало ТОВ "КРАФТ" неодноразово звертатись до відповідача із вимогою виконати свої зобов'язання за договором у повному обсязі, але відповідач ігнорував виконання зобов'язання.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України: Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у позові зазначає, що відповідно до п.2 ст. 258. ЦК України Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені), якими інфляційне збільшення суми боргу та 3% річних від простроченої суми не є так як стягнення суми інфляційного збільшення та 3%річних є виміром міри відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання та стягуються за весь час прострочення.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених нормами Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 7.3. Договору відповідач несе відповідальність, за порушення строків оплати. Згідно діючого законодавства.

Відповідно до статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 11 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 01-6/438 від 16.04.93 р. "Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів", якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

Згідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У відповідності до статті 258. ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач вважає, що строк позовної давності щодо стягнення неустойки не порушений.

Як зазначає позивач у позові, станом на 08.02.2013 р. відповідач за надані товари, на його користь, у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків позивачу не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 98 000 грн.

Сума штрафних санкції становить:

Сума пені згідно з Договором (п.7.3.) - 9497,41 грн.

3% річних за період з 20.07.2012р. по 08.02.2013р. - 1904,68 грн.

інфляційне збільшення суми боргу - 0 грн.

Посилаючись на ст.ст. 253, 258, 526, п.1 530, 610, 612, п.2 ст.625 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь суму боргу у розмірі 109402,09 грн. та судові витрати.

20.03.2013р. відповідачем до суду надано відзив на позов, відповідно до якого ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" позов визнає частково у сумі основного боргу за договором у розмірі 98000 грн. У задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Крафт» до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» в частині стягнення 3% річних у сумі 1 904,68 грн. та пені у сумі 9 497,41 грн. просить відмовити, з підстав зазначених у відзиві на позов.

Просить суд, посилаючись на ст.121 ГПУ України, надати Державному підприємству «Ізмаїльський морський торговельний порт» відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області по справі № 916/533/13-г до 30.09.2013 року.

10.04.2013р. позивачем надано до суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій позивач уточнив нараховану суму 3 % річних за період з 02.08.2012р. по 08.02.2013р. у сумі 1743,25 грн., та суму пені у розмірі 8692,43 грн., згідно розрахункам приведеним у зазначеній заяві.

Відповідно до зазначеної заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості з основного боргу у розмірі 98000грн., 3% річних у сумі 1743,25 грн., пеню у сумі 8692,43 грн. та судові витрати.

Крім того, 10.04.2013р. позивачем по справі надано до суду пояснення, де він, зокрема, уточнив пункт договору відповідно до якого здійснюються розрахунки, а саме:

Відповідно до п. 4.1 договору оплата здійснюється шляхом прямого банківського переведення коштів Покупцем на рахунок Постачальника протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару. У зазначеному поясненні відповідач надав уточнення щодо нарахування відповідачу 3% та пені.

10.04.2013р. відповідачем надано до суду пояснення по справі, у якому відповідач зокрема, вважає, що позивачем штрафні санкції розраховані не вірно та приводить свій розрахунок штрафних санкцій. Просить суд, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Крафт» до ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» в частині стягнення 3% річних та пені відмовити.

Надати Державному підприємству «Ізмаїльський морський торговельний порт» відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області по справі №916/533/13-г до 30.09.2013 року.

23.04.2013р. відповідачем надано до суду пояснення по справі, у якому відповідач зокрема, вважає, що договором не встановлено, яка саме відповідальність настає за порушення строків оплати. Просить суд, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Крафт» в частині стягнення 3% річних та пені відмовити, надати відстрочку виконання рішення суду.

15.05.2013р. представником позивача наданні пояснення по справі, зокрема, відповідно до яких, позивач наголошує, що як вбачається з умов договору п.7.3. сторони передбачають відповідальність за невиконання, не належне виконання зобов'язань за договором, але у порядку діючого законодавства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.04.2013р. продовжено строк розгляду спору по справі № 916/533/13-г до 16.05.2013р.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 20.03.2013р. до 10.04.2013р. та з 10.04.2013р. до 17.04.2013р., згідно вимог ст. 77 ГПК України.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи приведені Позивачем обставини справи повністю підтверджуються наданими ним доказами, а саме: договором (про поставку товарів) №103 від 03.05.2012р., специфікацією №1 (додаток №1 до договору), видатковою накладною №КР20-06-01 від 20.06.2012р., листом ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" вих.№ОС-1019 від 23.10.2012р.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Посилання Позивача на вищеприведені норми Цивільного кодексу України та ГК України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами вказаних кодексів регулюються правовідносини по даному спору.

Дотепер відповідач вказану суму основного боргу у розмірі 98000грн. не сплатив чим порушив умови Договору та приписи ст. ст.525, 526 ЦК України.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми боргу йому правомірно нараховані пеня та 3 % річних, згідно приведеного у заяві про зменшення позовних вимог (вх.суду №11758/2013 від 10.04.2013р.) уточненого розрахунку, відповідно до діючого законодавства.

Зворотнього Відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів. Всі інші заперечення відповідача викладені у відзиві на позов та поясненнях суд до уваги не приймає, оскільки вони не доведені певними засобами доказування.

Підсумовуючи викладене суд вважає вимоги Позивача, законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню в повному обсягу, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.суду №11758/2013 від 10.04.2013р.).

Клопотання відповідача про надання Державному підприємству «Ізмаїльський морський торговельний порт» відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області по справі № 916/533/13-г до 30.09.2013 року., викладене у відзиві на позов (вх.суду №9262/2013 від 20.03.2013р.) та поясненнях відповідача (вх.суду №11761/2013 від 10.04.2013р. та вх.суду №13173/2013 від 23.04.2013р.) суд відхиляє, у зв'язку з недоведеністю обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАФТ" - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (юридична адреса: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова,7, код ЄДРПОУ 01125815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАФТ" (юридична адреса: 65017, Одеська область, м Одеса, вул. Косовська, буд. 2, код ЄДРПОУ 31760612, поштова адреса: 65014, м. Одеса вул. Канатна, 9) основну заборгованість у розмірі 98000 (дев'яносто вісім тисяч) грн., пені у сумі 8692 (вісім тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 43 коп., 3 % річних у сумі 1743 (одна тисяча сімсот сорок три) грн. 25 коп., судовий збір у розмірі 2168 (дві тисячі сто шістдесят вісім) грн. 71 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2013 р.

Суддя Никифорчук М.І.