Рішення № 31294404, 13.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.2013р. Справа № 905/1451/13-г

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю помічника судді Смелянцевої К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «КОМФОРТ-СЕРВІС» м.Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон» м.Краматорськ Донецької області

про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення заборгованості за мировою угодою в сумі 70 638,59грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Синельников Р.О. за довіреністю б/н від 19.11.2012р.;

від відповідача: Чернопис А.І. за довіреністю №127 від 01.03.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «КОМФОРТ-СЕРВІС» м.Київ (далі - ПАТ «КОМФОРТ-СЕРВІС») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон", м. Краматорськ, Донецька область (далі- ПрАТ «ТД Астрон») про спонукання до виконання затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009р. у справі №18/195 мирової угоди від 12.01.2009р. та стягнення заборгованості за вказаною мировою угодою у сумі 70 638,59грн.

Ухвалою від 01.03.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ПАТ «КОМФОРТ-СЕРВІС» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/1451/13-г.

Ухвалою від 23.04.2013року господарським судом Донецької області на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) продовжено строк розгляду справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов мирової угоди від 12.01.2009р. у справі №18/195, затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009р., щодо остаточної оплати основної заборгованості у розмірі 51 837грн.56коп., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 13 619грн.71коп. та судових витрат у розмірі 5 181грн.32коп.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: мирової угоди у справі №18/195 від 12.01.2009року, ухвали господарського суду Донецької області від 12.01.2009року у справі №18/195, постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВДВС Краматорського міського управління юстиції від 11.12.2012року, свідоцтва про державну реєстрацію А01 №794881, довідки АБ №337581, виписки з ЄДРПОУ ААБ №259432, Статуту підприємства.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ч. 1 ст. 174 та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідач звернувся до суду з заявою №03/20-юр від 20.03.2013р., в якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на сплив трирічного строку позовної давності щодо сплати основної суми боргу, пені та відшкодування судових витрат, з огляду на що просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності. Надав суду для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії Статуту підприємства, довідки АБ№378229,свідоцтва про державну реєстрацію А00 №608391.

У письмових поясненнях №174 від 22.04.2013року, які отримані судом через канцелярію 23.04.2013року, відповідач стверджує, що неможливо визначити наявність заборгованості за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009р. у справі №18/195, оскільки всього між підприємствами було укладено 4 мирових угоди, за якою саме мировою угодою здійснювалась сплата заборгованості встановити не вбачається можливим, первісні документи, за якими вона здійснювалась, списані, що підтверджується актом списання від 29.01.2013року, належним чином засвідчена копія якого додана відповідачем до письмових пояснень

У судовому засіданні 13.05.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві. Додатково вказав на те, що, на його думку, строк позовної давності на спірні правовідносини не розповсюджується, оскільки мирова угода не є цивільно-правовим договором.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.05.2013року заперечував проти задоволення позовних вимог внаслідок пропущення позивачем строку позовної давності.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи, сторони не звертались до суду з клопотанням про здійснення фіксації судового процесу за допомогою засобів технічної фіксації.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені ними в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство " КОМФОРТ-СЕРВІС " м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Торговий дом Астрон" м. Краматорськ, Донецької області про стягнення 191451,47грн. заборгованості, 31162,02 грн. інфляційних, 28899,42грн. пені, 4800,70грн. річних, а всього 256313,61грн.

12.01.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "КОМФОРТ-СЕРВІС" та Акціонерним товариством закритого типу "Торговий дом Астрон" укладена мирова угода, за умовами якої:

1.Боржник визнає заборгованість перед кредитором за поставлене йому за договором монтажу обладнання кондиціювання №15/08-04 від 22.10.2007року у сумі 191 451грн.47коп.і зобов'язується погасити її у наступні строки:

1-й платіж у сумі 19 186грн.94коп. - до 31.01.2009р.;

2-й платіж у сумі 26 041грн.49коп. - до 28.02.2009р.;

3-й платіж у сумі 17 360грн.99коп. - до 20.03.2009р.;

4-й платіж у сумі 17 360грн.99коп.- до 10.04.2009р.;

5-й платіж у сумі 43 402грн.49коп.- до 30.04.2009р.;

6-й платіж у сумі 43 402грн. 48коп.- до 31.05.2009р.;

7-й платіж у сумі 24 696грн.09коп.- до 20.06.2009р.

2.Сторони прийшли до згоди про те, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором монтажу обладнання кондиціювання №15/08-04 від 22.10.2007року обмежується розміром 20% від суми боргу та становить не більше 38 290грн.30коп. Зазначена пеня підлягає сплаті боржником кредиторові у випадку невиконання боржником графіку платежів, визначеного п.1 даної мирової угоди, протягом 10-ти днів з моменту прострочення платежу, у наступних розмірах:

у випадку прострочення 1-го платежу - 3 837грн.39коп.;

у випадку прострочення 2-го платежу - 5208грн.30коп.;

увипадку прострочення 3-го платежу - 3472грн.20коп.;

у випадку прострочення 4-го платежу - 3472грн.20коп.;

у випадку прострочення 5-го платежу - 8680грн.50коп.;

у випадку прострочення 6-го платежу - 8680грн.50коп.;

у випадку прострочення 7-го платежу - 4939грн.21коп.

3.У випадку повного та своєчасного виконання боржником зобов'язань з погашення заборгованості згідно п.1 даної мирової угоди, боржник повністю звільняється від сплати пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором монтажу обладнання кондиціювання №15/08-04 від 22.10.2007року, передбаченої п. 2 даної мирової угоди.

4.Боржник зобов'язується також відшкодувати кредитору у повному обсязі понесені останнім судові витрати:

витрати зі сплати державного мита за подачу позову у сумі 2 563грн.32коп., витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у сумі 118грн. - в строк до 31.09.2009р.;

витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2 500грн. - в строк до 31.07.2009р.(арк. справи 7-8).

Вказана мирова угода була затверджена ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009р. по справі №18/195, цією ж ухвалою провадження у справі №18/195 припинено згідно п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди та затвердженням її судом.

Дана ухвала в апеляційному порядку оскаржена не була та набрала законної сили.

Як вбачається зі Статуту позивача, затвердженого загальними зборами акціонерів 29.03.2011р., ПАТ «КОМФОРТ-СЕРВІС» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства «КОМФОРТ-СЕРВІС», перейменованим за вимогами Закону України "Про акціонерні товариства".

Як вбачається зі Статуту відповідача, затвердженого загальними зборами акціонерів 18.04.2011р., Приватне акціонерне товариство "Торговий дом Астрон" є новим найменуванням Акціонерного товариства закритого типу "Торговий дом Астрон", перейменованим за вимогами Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Сторонами у справі проведена відповідна державна реєстрація змін найменування сторін, про що свідчать докази, які містяться в матеріалах справи, тому, суд вважає, що внаслідок проведеної зміни найменування сторін сторонами мирової угоди є позивач та відповідач.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції ВП №35639942 від 11.12.2012р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 12.01.2009р. у справі № 18/195 з посиланням на те, що зазначена ухвала не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а саме: відсутня дата набрання чинності виконавчого документу та строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, також відсутня інформація щодо дій, які повинен провести відділ державної виконавчої служби.

Вказані обставини й стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про спонукання відповідача до виконання затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009р. у справі №18/195 мирової угоди від 12.01.2009р. шляхом стягнення заборгованості за вказаною мировою угодою у сумі 70 638,59грн. та стягнення заборгованості в сумі 70 638,59грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «КОМФОРТ-СЕРВІС» є такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Як вбачається з приписів ст.78 Господарського процесуального кодексу України одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка стосується прав і обов'язків сторін щодо предмета позову.

При цьому, в ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині судом докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі.

Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди судом не видається.

У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом і підлягає виконанню державною виконавчою службою;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх визначених Законом України "Про виконавче провадження" даних, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі має право звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Дана правова позиція викладена у п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

В силу ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст.1 Закон України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України "Про виконавче провадження", спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюють на підставах, у спосіб та межах повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Таким чином Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно п.2 ч.2 ст. 17 відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення, зазначеного у ст.17 України "Про виконавче провадження".

Приймаючи до уваги, що мирова угода, затверджена судом, передбачає добровільне її виконання, за умови добросовісного користування своїми процесуальними правами боржника, тому у разі невиконання стороною умов такої угоди у добровільному порядку, та за умови неможливості її виконання у порядку, що передбачений Законом України "Про виконавче провадження" внаслідок невідповідності її форми вимогам ст. 18 Закону, зацікавлена сторона має право звернутися до суду, який виніс ухвалу про затвердження мирової угоди, із позовною заявою про спонукання до виконання мирової угоди, у тому числі і шляхом стягнення із боржника визнаних за мировою угодою сум грошових коштів.

Як вбачається із тексту ухвали господарського суду Донецької області у справі №18/195 від 12.01.2009року, якою затверджено мирову угоду, вона не є виконавчим документом у розумінні статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", тому постановою Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції ВП №35639942 від 11.12.2012р. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з її примусового виконання.

Внаслідок чого позивач мав правові підстави для звернення до суду з позовом про спонукання виконання відповідачем її умов шляхом стягнення заборгованості.

Як вбачається з позовної заяви, відповідачем в добровільному порядку за мировою угодою у період з 30.01.2009р. по 11.11.2009р. у погашення заборгованості за договором монтажу обладнання кондиціювання №15/08-04 від 22.10.2007року сплачені грошові кошти у загальному розмірі 139 613грн.91коп. Несплаченим залишився залишок заборгованості у сумі 51 837грн.56коп., з яких: частково 6-й платіж у сумі 43 402грн. 48коп., 7-й платіж у сумі 24 696грн.09коп.

Крім того, несплаченими залишились пеня за порушення сплати вказаних платежів у сумі 13 619грн.71коп. (за прострочення 6-го платежу - 8680грн.50коп.; 7-го платежу - 4939грн.21коп.) та судові витрати у сумі 5 181грн.32коп. (витрати зі сплати державного мита у сумі 2 563грн.32коп., витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у сумі 118 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2 500грн.)

Відповідач вказані обставини не заперечує, однак, будь-яких доказів виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009р. по справі №18/195 суду не надав, пояснюючи неможливістю визначити наявність заборгованості за вказаною мировою угодою знищенням первинних документів, на підтвердження чого надає акт списання від 29.01.2013року.

Таким чином, будь-яких доказів, які б свідчили про виконання мирової угоди в повному обсязі відповідачем матеріали справи не містять.

При цьому, суд зазначає, що згідно із ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність, яка полягає у тому, що сторони у процесуальній формі доводять свою правоту та за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Вказаний припис також узгоджується зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому судом не приймається до уваги заява відповідача про застосування встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин трирічного строку позовної давності, з огляду на наступне.

Поняття позовної давності, наведене у ст. 256 Цивільного кодексу України, свідчить про те, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.ч.1, 2 ст. 509, ч.1 ст. 202, ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі:

- укладається в процесі розгляду справи у господарському суді;

- укладається у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством;

- підлягає затвердженню господарським судом;

- припиняє процесуально-правові відносини між сторонами.

Мирова угода не може розглядатися як договір у цивільно-правовому розумінні і визнаватися недійсною у позовному провадженні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України(див. Постанову Верховного Суду України від 20.01.2009р. у справі N 24/489).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою виникнення у відповідача цивільного обов'язку зі сплати вартості виконаних позивачем робіт та штрафних санкцій за порушення строків їх сплати, а у позивача - відповідне кореспондуюче право вимагати від відповідача виконати цей обов'язок є укладений між сторонами договір монтажу обладнання кондиціювання №15/08-04 від 22.10.2007року.

В свою чергу, мирова угода від 12.01.2009р., затверджена ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009р. у справі № 18/195, стосується саме прав і обов'язків сторін щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій за вказаним договором, а не сама є цивільно-правовим договором.

Предметом розгляду даного спору є спонукання відповідача до виконання мирової угоди, затвердженою ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009р. у справі №18/195, яка є обов'язковою для виконання на всій території України.

Таким чином, виходячи з того, що обов'язковість виконання судових рішень на всій території України не обмежена строками позовної давності, до спірних правовідносин сторін положення глави 19 Цивільного кодексу України "Позовна давність" не застосовуються.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині спонукання до виконання затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009р. у справі № 18/195 мирової угоди від 12.01.2009р. шляхом стягнення 70 638,59грн. є обґрунтованими, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 70 638,59грн. за затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009р. у справі № 18/195 внаслідок задоволення позовних вимог щодо спонукання до виконання даної мирової угоди.

Витрати позивача зі сплати судового збору за подання позову в частині вимог немайнового характеру згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. п.1 ч.2 ст.11, ч.ч.1, 2 ст. 509, ч.1 ст. 202, ч.1 ст. 204, 256, 257 Цивільного кодексу України; Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «КОМФОРТ-СЕРВІС» м.Київ до відповідача Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон» м.Краматорськ Донецької області про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення заборгованості за мировою угодою в сумі 70 638,59грн. задовольнити частково.

Спонукати Приватне акціонерне товариство "Торговий дом Астрон" (84301, Донецька область м. Краматорськ, вул. Двірцева, буд. 6, ідентифікаційний код 20387067) до виконання затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009р. у справі №18/195 мирової угоди від 12.01.2009р. шляхом стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «КОМФОРТ-СЕРВІС» (04119, м. Київ, вул. сім'ї Хохлових, буд.15, ідентифікаційний код 31957561) заборгованості в сумі 70 638,59грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" (84301, Донецька область м. Краматорськ, вул. Двірцева, буд. 6, ідентифікаційний код 20387067) на користь Публічного акціонерного товариства «КОМФОРТ-СЕРВІС» (04119, м. Київ, вул. сім'ї Хохлових, буд. 15, ідентифікаційний код 31957561) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720грн.50коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 13.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення складено 18.05.2013р.

Суддя А.М. Осадча