Ухвала суду № 31293837, 21.05.2013, Балаклавський районний суд міста Севастополя

провадження № 2/762/1087/13

справа 762/1477/13-ц

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

У Х В А Л А

« 21» травня 2013 року м. Севастополь

Суддя Балаклавського районного суду міста Севастополя Дибець О.М., розглянувши матеріали поданої ОСОБА_1 позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся із зазначеною позовною заявою до Балаклавського районного суду міста Севастополя в порядку цивільного судочинства в інтересах позивача ОСОБА_2

Позовна заява підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 121 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадку, коли заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Частиною 1 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді.

Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені, зокрема, довіреністю фізичної особи, яка повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання (чч. 1, 2 статті 42 ЦПК України).

Дія з посвідчення довіреності не є тотожною засвідченню підпису особи.

Так, за змістом пункту 6 Глави 7 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 липня 2012 року № 296/5, норми якого суд застосовує за аналогію з метою надання правильного тлумачення термінів «посвідчення довіреності» і «засвідчення підпису», що застосовуються у законодавстві України, справжність підпису засвідчується лише на тих документах, зміст яких, по-перше, не суперечить закону і які, по-друге, не мають характеру правочинів; при засвідченні справжності підпису лише підтверджується, що підпис зроблений певною особою.

Тобто посвідченню притаманна перевірка усього змісту відповідного правочину, з яким закон пов'язує його дійсність. Натомість засвідчення підпису обмежується виключно перевіркою справжності учиненого особою підпису.

Згідно з частиною 3 статті 202 і статтею 244 ЦК України видача довіреності є одностороннім правочином, відтак, довіреність на вчинення процесуальних дій у цивільному судочинстві має бути саме посвідчена, у тому числі посадовою особою відповідного експлуатаційного підприємства, яке здійснює утримання житлового фонду за місцем проживання особи, яка її видала.

До Балаклавського районного суду міста Севастополя із позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1, надавши на підтвердження своїх повноважень текст довіреності без зазначення дати її учинення за 2013 рік, який, крім того, не містить як посилання на її посвідчення за місцем роботи чи проживання позивача, так й учиненого напису про посвідчення видачі цієї довіреності.

Учинивши на зазначеному тексті довіреності напис про засвідчення підпису довірителя, посадова особа КП «Житлосервіс № 14» СМР не взяла до уваги, що видача довіреності є правочином, не перевірила його змісту та викладених у документі фактів, у тому числі відомостей про представника, не встановила і не підтвердив учиненням відповідного запису факту проживання довірителя у будинку, що перебуває в управлінні підприємства, тобто не посвідчила довіреність загалом та не оцінив її змісту як правочину.

Здійснена цією посадовою особою перевірка справжності підпису довірителя є тільки складовою тих дій, яких вона була зобов'язана вчинити, посвідчуючи довіреність, тобто є недостатньою для визначення процесуальної довіреності чинною.

Крім того, суд ураховує, що відповідно до частини 3 статті 247 Цивільного кодексу України довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною. При цьому зазначена дата посвідчення підпису довірителя не може вважатися датою вчинення довіреності.

Отже, повноваження ОСОБА_1 на ведення справи зазначена довіреність посвідчувати не може.

Таким чином, ураховуючи, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, підстав для відкриття провадження у цивільній справі немає, позовна заява підлягає поверненню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 40, 42, 121, 208-210 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір»,

у х в а л и в :

Подану ОСОБА_1 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Суму судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 71 копійку, сплаченого 15 травня 2013 року за квитанцією № 84-2874 Севастопольського відділення № 4 ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії» на рахунок № 3121920670002 (для отримувача - Державний бюджет Балаклавського району, код за ЄДРПОУ - 37963282, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Севастополі, код банку (МФО) - 824509, код класифікації доходів бюджету - 22030001), - повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Дибець О.М.