Ухвала суду № 31292595, 15.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 р.Справа № 2а-13748/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача - Ващенко Р.М.,

представника відповідача - Буряківського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. по справі № 2а-13748/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясувавши всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст.ст.187,198,193,201 Податкового Кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасника судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Співдружність", код ЄДРПОУ 22633154, з питання правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ВАТ "Харківшляхбуд", код ЄДРПОУ 03450502, за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 2561/15-314/22633154 від 31.10.2012 року.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Співдружність" п. 201.10. ст. 201 ПК України, п. 6.3 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011р. "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", а саме: завищено податковий кредит за червень 2012 року на суму ПДВ 33 333,33 грн., у зв'язку з чим занижено податок до сплати на суму 33 333,33 грн. за червень 2012 року.

З акту перевірки № 2561/15-314/22633154 від 31.10.2012 р. судом встановлено, що викладені в ньому висновки відповідачем зроблено з огляду на наступне. Встановлено, що податковий кредит за червень 2012 року позивачем сформовано, зокрема, на підставі податкової накладної № 11 від 19.06.2012р. по контрагенту позивача ВАТ "Харківшляхбуд" на загальну суму 200 000,00 грн. (сума ПДВ 33 333,33 грн.). Відповідно до даних Єдиного державного реєстру податкових накладних факт реєстрації вказаної накладної відсутній. Також, позивачем в реєстрі податкових накладних за липень 2012 року уточнено методом "сторно" номер податкової накладної 11 від 19.06.2012 р. на номер 10. Заява із скаргою на ВАТ "Харківшляхбуд" від ТОВ "Співдружність" до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року не надана. Проте, як встановлено в акті перевірки, незважаючи на вказані обставини зазначена податкова накладна включена позивачем до складу податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року.

На підставі акту перевірки № 2561/15-314/22633154 від 31.10.2012 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002371531 від 19.11.2012 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50 000,00 грн., з яких 33 333,33 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16 666,67 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом справи не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування.

Висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки, носять об»активний характер та підкріплені відповідними доказами, наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

В редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин абзацом 6 п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Згідно із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" № 4834-VI (4834-17) від 24.05.2012 реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Цей Закон набрав чинності з 1 липня 2012 року, отже, на спірні відносини не розповсюджується, оскільки податкові накладні, виписані в червні 2012 року, підлягають реєстрації протягом двадцяти календарних днів.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз.8 п.201.10 ст.201 ПК України).

Абзацом 9 п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 6.1 - п. 6.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011, № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (далі - Наказ № 1379), податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "Х"). Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкових накладних в Єдиному реєстрі не надає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок) визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Так, пунктом 8 Порядку передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Пунктом 11 Порядку визначено, що квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем при формуванні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, який разом і декларацією з ПДВ за червень 2012р. було подано до відповідача, допущено описку в номері однієї з податкових накладних, а саме: замість податкової накладної № 10 від 19.06.2012р. із сумою ПДВ 33333,33 гри. до реєстру помилково було внесено податкову накладну № 11 від 19.06.2012р. із сумою ПДВ 33333,33 гри. У зв'язку з чим позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних уточнено методом "сторно" номер податкової накладної 11 від 19.06.2012 р. на номер 10. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року та липень 2012 року.

Із наявної в матеріалах справи копії квитанції № 1 вбачається, що податкова накладна № 10 на загальну суму 200 000,00 грн. (сума ПДВ 33 333,33 грн.), виписана ВАТ "Харківшляхбуд" 19.06.2012 р., - не прийнята. Доказів зворотнього представником позивача суду не надано.

Крім того, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що посилання представника позивача на неправомірність неприйняття податкової накладної № 10 від 19.06.2012 р. є безпідставними, так як доказів оскарження ВАТ "Харківшляхбуд" неприйняття вказаної податкової накладної представником позивача до суду не надано.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що податкова накладна від № 10 від 19.06.2012 р. на загальну суму 200 000,00 грн. (сума ПДВ 33 333,33 грн.) отримана позивачем від ВАТ "Харківшляхбуд" незареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацем 11 п.201.10 ст.201 ПКУ встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

На підставі наявних у справі доказів та представником позивача в судовому засіданні не заперечувалось, що даним порядком позивач не скористався, правом звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних також не скористався, заяву зі скаргою на постачальника не подав, відтак, підстави для включення податкової накладної, незареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних, до складу податкового кредиту у позивача були відсутні.

Доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи положень ст.ст. 187,198,193,201 Податкового Кодексу України та норм ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. по справі № 2а-13748/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 20.05.2013 р.