Ухвала суду № 31292541, 24.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 106689/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Пліша М.А., Судової-Хомюк Н.М.,

за участі секретаря судового засідання: Ігнатович Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року в адміністративній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Львівська фабрика паперово-білових виробів «Бібльос» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, Державної податкової адміністратрації у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про розгляд скарги,

встановив:

У квітні 2011 року позивач ВАТ «ЛФ ПБВ «Бібльос» (на даний час ПАТ «Бібльос») звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ДПІ у Франківському районі м. Львова (на даний час ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС) та ДПА у Львівській області, в якому, з врахуванням уточнених і об'єднаних позовних вимог, просив : 1) визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 04.02.2011 р. № 0000092320 про збільнення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 165293,75 грн. (в т.ч. за основним платежем 132235,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 33058,75 грн.) та № 0000102320 про збільнення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 147997,50 грн. (в т.ч. за основним платежем 118398,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 29599,50 грн.); 2) визнати протиправним і скасувати рішення ДПА у Львівській області про результати розгляду первинної скарги № 10664/10/25-005/836 від 18.04.2011 р.; 3) визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 26.04.2011 р. № 0000962320 про збільнення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6250,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 5000,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 1250,00 грн.).

Відповідачі позову не визнали, у суді першої інстанції подали заперечення, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення ДПА у Львівській області про результати розгляду первинної скарги № 10664/10/25-005/836 від 18.04.2011 р..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 04.02.2011 р. № 0000092320, від 04.02.2011 р. № 0000102320, від 26.04.2011 р. № 0000962320.

З цією постановою суду не погодився відповідач ДПІ у Франківському районі м. Львова і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом не дотримано норм матеріального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що працівниками ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «ЛФ ПБВ «Бібльос» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р., за наслідками якої складено Акт № 51/23-2/02470371 від 21.01.2011 року, на підставі якого винесені оскаржені податкові повідомлення-рішення. Суд першої інстанції безпідставно не врахував, що податковою перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п.п.1.22.1 п.1.2 ст.1 та п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку із невключенням до складу валового доходу суми заборгованості перед ТзОВ «Екопласт Львів» та ПП «Універсалбуд», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 132235 грн. за 3 квартал 2010 року. Крім цього податковою перевіркою встановлено порушення п.1.7 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 118398 грн., в тому числі за грудень 2009 р. на суму 47184 грн. і за квітень 2010 р. на суму 71214 грн.. Заниження податку на додану вартість відбулось внаслідок неправомірного відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ, які були включені на підставі податкових накладних виписаних ТзОВ «Екопласт Львів», ПП «Універсалбуд», ПП «Львівкомфортгруп-К». Вказує апелянт, що позивач не перераховував коштів ТзОВ «Екопласт Львів» та ПП «Універсалбуд», що позбавляє платника податків на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а про зарахування позивачем придбаних у ПП «Львівкомфортгруп-К» агрегатів та машин на баланс підприємства для використання їх у господарській діяльності, документів не надано.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 30.08.2011 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в засідання суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що в період із 30.11.2010 року по 27.12.2010 року відповідачем ДПІ у Франківському районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку позивача ВАТ «ЛФ ПБВ «Бібльос» (на даний час ПАТ «Бібльос») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р., за наслідками якої складено Акт № 51/23-2/02470371 від 21.01.2011 року (а.с. 6-61 Т.2).

У вказаному акті перевірки зазначено, що позивачем порушено, зокрема, вимоги п.п.1.22.1 п.1.2 ст.1 та п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 132235 грн. за 3 квартал 2010 року, а також порушено вимоги п.1.7 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 118398 грн., в тому числі за грудень 2009 р. на суму 47184 грн. і за квітень 2010 р. на суму 71214 грн..

На підставі вищевказаного Акта перевірки від 21.01.2011 року, відповідачем ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 04.02.2011 р. № 0000092320 про збільнення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 165293,75 грн. (в т.ч. за основним платежем 132235,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 33058,75 грн.) та № 0000102320 про збільнення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 147997,50 грн. (в т.ч. за основним платежем 118398,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 29599,50 грн.) (а.с. 62, 63 Т.1).

За результатами розгляду первинної скарги позивача на Акт перевірки № 51/23-2/02470371 від 21.01.2011 року та на податкові повідомлення-рішення від 04.02.2011 р. № 0000092320 і № 0000102320, рішенням ДПА у Львівській області № 10664/10/25-005/836 від 18.04.2011 р. вказані ППР залишені без змін. При цьому позивачу донараховано 5000 грн. податку на прибуток та 1250 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 64-73 Т.1).

На підставі вказаних вище Акта перевірки № 51/23-2/02470371 від 21.01.2011 року та рішення ДПА у Львівській області № 10664/10/25-005/836 від 18.04.2011 р. відповідачем ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0000962320 від 26.04.2011 р. про збільнення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6250,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 5000,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 1250,00 грн.) (а.с. 103 Т.1).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень ДПІ про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і Закону України «Про податок на додану вартість» та щодо протиправності винесених податкових повідомлень-рішень, з врахуванням наступного.

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено, що за результатами податкової перевірки позивача ВАТ «ЛФ ПБВ «Бібльос» встановлено взаєморозрахунки із ПП «Універсалбуд» в грудні 2009 року на суму 121653 грн., в т.ч. ПДВ 20275, грн.; із ТзОВ «Екопласт-Львів» в квітні 2010 року на суму 427288,80 грн., в т.ч. ПДВ 71214, грн.; із ТзОВ «Львівкомфортгурп-К» в грудні 2009 р. на суму 161455 грн., в т.ч. ПДВ 26909,2 грн.. Висновок ДПІ про заниження позивачем валового доходу на загальну суму 528942 грн. у 3 кв. 2010 року зроблено виходячи з того, що товариство не включило до складу валових витрат безповоротну фінансову допомогу в розмірі 528942 грн., отриману від ТзОВ «Екопласт Львів» і ПП «Універсалбуд».

Матеріалами справи підтверджується, що правовідносини між ВАТ «ЛФ ПБВ «Бібльос» і ТзОВ «Екопласт-Львів» виникли на підставі договору купівлі-продажу обладнання № 11 від 26.04.2010 р. (а.с. 118-119). Виконання цього договору, зокрема, передача продавцем ТзОВ «Екопласт-Львів» машин поліграфічних «Вакомат» покупцю ВАТ «ЛФ ПБВ «Бібльос», часткова оплата покупцем за придбане обладнання і використання його у господарській діяльності підтверджується накладною № 0089 від 30.04.2010 р., актом прийому-передачі від 30.04.2010 р., специфікацією поставки, протоколом узгодження цін, актом введення в експлуатацію від 30.04.2010 р., графіком платежів, пояснювальною запискою, фотографіями і технічними документами обладнання (а.с. 118-123, 137-138 Т.1, 63, 80-83 Т.2). Зазначену поставку оплачено частково в сумі 20000 грн. платіжними дорученнями від 09.08.2010р. і 12.08.2010 р., кредиторська заборгованість на час проведення перевірки не була погашена.

Правовідносини між ВАТ «ЛФ ПБВ «Бібльос» і ПП «Універсалбуд» виникли на підставі усного договору про виконання підрядних ремонтно-будівельних робіт. Виконання договору підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 0205 від 28.12.2009 р. об'єкту по вул. Япорнській, 7 в м. Львові, податковою накладною № 0711 від 28.12.2009 р., листом нагадуванням від 16.02.2010 р. (а.с. 88-89, 94, 115-117 Т.1). Розрахунки за ці роботи позивачем на час перевірки не проведено і заборгованість становить 121653 грн..

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність твердження податкового органу про те, що несплачені позивачем суми заборгованості ТзОВ «Екопласт-Львів» і ПП «Універсалбуд» являються безповоротною фінансовою допомогою і ці суми повинні були включатись позивачем до складу валових витрат.

Так, відповідно до п. 1.22.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на час розглядуваних правовідносин), безповоротна фінансова допомога - це : - сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; - сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; - сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особої, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; - основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); - сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Пунктом 1.25 Вказаного Закону визначено ознаки безнадійної заборгованості.

Суд першої інстанції вірно врахував, що заборгованість ВАТ «ЛФ ПБВ «Бібльос» перед ТзОВ «Екопласт-Львів», ПП «Універсалбуд» не є безнадійною, оскільки трьохрічний строк позовної давності не сплив, а зазначені юридичні особи являються діючими особами. Отже, кожна з них може в подальшому звернутись до ВАТ «ЛФ ПБВ «Бібльос» з вимогою про стягнення заборгованості. Наявність же в ЄДР запису про відсутність юридичної особи за місцем знаходження, а також закриття банківських рахунків не є перешкодою для звернення до боржника або суду, оскільки ці обставини не перешкоджають стягненню заборгованості. Окрім того, вони не мають незворотного характеру і можуть бути усунені.

Відповідно до п. 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині 4 статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Таким чином, оскільки факт наявності безнадійної заборгованості судом не встановлено, тому немає правових підстав для визнання заборгованості ВАТ «ЛФ ПБВ «Бібльос» перед ТзОВ «Екопласт-Львів» і ПП «Універсалбуд» безповоротною фінансовою допомогою, і немає підстав для тверджень про порушення позивачем п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судом першої інстанції також об'єктивно встановлено, що правовідносин між позивачем ВАТ «ЛФ ПБВ «Бібльос» та ПП «Львівкомфортгруп-К» виникли у зв'язку з придбанням електронавантажувача за ціною 24100 грн. (в т.ч. ПДВ - 4016,67 грн.), лінувально-зошитового агрегату, різальної трьох-ножевої машини та алфавітно-висікального агрегату загальною вартістю 137355 грн. (в т.ч. ПДВ - 22892,50 грн.). Виконання договору підтверджується накладними № 0707 та № 0708 від 23.12.2009 р., податковими накладними № 0805 і 0806 від 23.12.2009 р., актом введення в експлуатацію від 28.12.2009 р., фотографіями і технічними документами обладнання (а.с. 92-93, 124-127 Т.1, 62-63, 80-83 Т.2).

Суд першої інстанції також дійшов вірного висновку про безпідставність тверджень податкового органу про неправомірність віображення у складі податкового кредиту сум ПДВ, які були включені на підставі податкових накладних виписаних ТзОВ «Екопласт Львів», ПП «Універсалбуд», ПП «Львівкомфортгруп-К», а також безпідставність тверджень ДПІ про непідтвердження первинними документами реальності договірних відносин із ПП «Львівкомфортгруп-К» і про невикористання придбаних агрегатів та машин у господарській діяльності.

Так, відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на час розглядуваних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема статтею 9, визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати визначені обов'язкові реквізити.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону, зокрема, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що придбання позивачем товару та отримання послуг пов'язане з його господарською діяльністю, підтверджується належними доказами, а тому є безпідставними покликання ДПІ на порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Також є безпідставними покликання ДПІ на порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку із отриманням безповоротної фінансової допомоги від ТзОВ «Екопласт-Львів» і ПП «Універсалбуд», оскільки як зазначено судом вище, отримання безповоротної фінансової допомоги не підтверджується доказами по справі і нормами чинного законодавства.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що право на податковий кредит у платників ПДВ не пов'язано із фактами сплати до бюджету податків контрагентами за господарськими договорами, а пов'язано лише із фактичною сплатою вартості товарів (робіт, послуг) та із наявністю відповідних первинних документів і податкових накладних. Визначальним є реальність існування господарських операцій та факт сплати податку в ціні придбаних товарів (послуг) їх постачальникам. Такий платник податків не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків по сплаті податків іншими платниками податків, якщо це прямо не встановлено законом.

З врахування наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року в адміністративній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Львівська фабрика паперово-білових виробів «Бібльос» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, Державної податкової адміністратрації у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про розгляд скарги - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: М.А. Пліш

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.04.2013 року.