Постанова № 31292509, 28.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/7733/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Савчук Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

КП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ від 27.06.2012р. №0003091501, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 381' 928грн.86коп.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, у судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується розпискою про вручення (а.с.24). З клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, заперечення проти позову не надав.

За таких обставин, з урахуванням приписів ч.ч.4,6 ст.128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів, в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2012р. заступником начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Дніпродзержинської ОДПІ на підставі п.1 та п.3 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку КП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» за звітний податковий період І півріччя 2009 року.

Перевіркою встановлене порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: в період з жовтня 2009р. по грудень 2010р. позивач несвоєчасно сплатив податок на прибуток на загальну суму 763' 857грн.72коп. - строк затримки 425 календарних днів.

За результатами камеральної перевірки КП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» за звітний податковий період І півріччя 2009 року, працівниками Дніпродзержинської ОДПІ складений акт №1625/158/151/03342573 від 13.06.2012р.

На підставі зазначеного акту Дніпродзержинська ОДПІ сформувала і направила до позивача податкове повідомлення-рішення №0003091501 від 27.06.2012р., яким на КП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» накладено штраф у розмірі 50% від несвоєчасно сплаченої суми з податку на прибуток, у розмірі 381' 928,86 грн.

Як зазначив позивач, податкове повідомлення-рішення №0003091501 від 27.06.2012р. отримане підприємством 03.07.2012р.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує, що на момент складання відповідачем податкового повідомлення-рішення №0003091501 від 27.06.2012р. Закон України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вже не був актом податкового законодавства, оскільки набрав чинності Податковий кодекс України.

Отже, позивач вважає, що в даному випадку застосуванню підлягають виключно норми ПК України.

Позивач вказує, що згідно п.11 підрозділу 10 розділу XX ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п.7 цього розділу).

При цьому, позивач посилається на Лист Державної податкової служби України №2275/7/15-1217.

Таким чином, позивач, з посиланням на приписи ст.126 Податкового кодексу України, вважає, що відповідач повинен був застосовувати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Відповідач заперечення проти позову не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши всі обставини по справі, суд виходить з наступного.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втрачають чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо наслідків неподання податкової звітності юридичною особою виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати також норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про систему оподаткування».

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно ст. 9 Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб належать до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Главою 11 розділу 2 Податкового кодексу України регулюється відповідальність платників податків за порушення правил оподаткування.

Зокрема, статтею 123 Податкового кодексу України встановлено штрафні санкції, які застосовуються до платників податків у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

При вирішенні питання щодо застосування передбачених Податковим кодексом України штрафних санкцій до податкових правопорушень, вчинених до 01 січня 2011 року, варто враховувати таке.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1/99-рп вбачається - частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас, заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини 2 статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З викладеного вбачається, що врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно-правовим актом, який був чинним на час вчинення відповідної дії (бездіяльності).

Відповідно зміст правовідносин, зокрема прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм. Отже склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами.

Якщо ж новий нормативно-правовий акт не змінює закріплені у попередніх нормах правила поведінки (тобто попередній та новий нормативно-правові акти однаково визначають зміст прав та обов'язків суб'єктів відносин), зворотна дія нормативно-правового акта не має місця.

Зокрема відсутня зворотна дія нормативно-правового акта в тому разі, якщо попередній та наступний нормативні акти місять тотожні склади правопорушення. При цьому кваліфікація дій порушника повинна відбуватися з посиланнями на норми того нормативного акта, який був чинним на момент вчинення відповідних дій.

Виходячи з викладеного, за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.

Зазначене правило застосовується незалежно від того, що в Перехідних положеннях Податкового кодексу України до 06 серпня 2011 року були відсутні приписи щодо порядку застосування передбачених Кодексом санкцій за правопорушення, вчинені до 01 січня 2011 року.

До набрання чинності Податковим кодексом України відповідальність платників податків визначалася Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Статтею 17 даного Закону було визначено підстави та розміри нарахування штрафних санкцій за порушення платниками податків податкового законодавства.

Згідно ст.113.3. ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Згідно до ст.113.3 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Відповідно до ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошовою зобов'язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Отже виходячи із вказаної норми вбачається, що штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України.

Вказана позиція підтверджується Листом Державної Податкової служби України від 24.01.2012р. №2275/7/15-1217.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно на підставі п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції та винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки в даному випадку при визначенні штрафної санкції застосуванню підлягають виключно норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0003091501 від 27.06.2012р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г.В. Потолова