Ухвала суду № 31292508, 15.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 р.Справа № 2а-1670/8208/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. по справі № 2а-1670/8208/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві

до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві до Публічного акціонерного товариства «Завод «Лтава» про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (ідентифікаційний код - 14308479) на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, в сумі 64002 грн. 48 коп. (шістдесят чотири тисячі дві гривні сорок вісім копійок).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», положення «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та вимоги ст.159 КАС України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ст.41ч.1 КАС України

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" (ідентифікаційний код - 14308479) є юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.

Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" не погашає заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, що за листопад - грудень 2011 року та січень - квітень 2012 року становить 64002 грн. 48 коп. Оскільки вказана сума витрат не була сплачена відповідачем самостійно, ця сума підлягає стягненню у судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт заборгованості відповідача перед державним бюджетом по сплаті витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а рішення суб»єкта владних повноважень-розрахунки заборгованості, на підставі яких визначено цей борг, підприємством відповідача не оскаржено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З наведеної норми закону слідує, що відносно осіб, які набули право на отримання пенсій за віком на пільгових умовах, що передбачені статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зберігається той порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до 1 січня 2004 року.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 № 400/97-ВР.

Пунктами 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

При цьому, частиною 4 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно пункту 1 постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року № 1931-XII Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відтак, право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому, наявності атестації робочих місць не вимагається. Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Як встановлено судовим розглядом, особи, зазначені в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, мали відповідний трудовий стаж до і після 01 січня 1992 року, а тому пенсії їм призначені відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зазначена обставина також підтверджується довідками, виданими ВАТ "Лтава" про наявність трудового стажу для призначення пенсій, копії яких наявні в матеріалах справи.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позиція відповідача про те, що підприємство не видавало гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 ніяких документів про те, що дані особи працювати під впливом шкідливих виробничих факторів спростовується довідкою № 165 від 18.09.2007 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, виданою ВАТ "Лтава" (ідентифікаційний код 14308479) ОСОБА_3 про те, що він працював на роботах зі шкідливими умовами праці з 12.03.1971 по 11.05.1971 та з 01.08.1973 по 20.08.1992, а також довідкою № 2 від 29.01.2008 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, виданою ВАТ "Лтава" ОСОБА_2 про те, що вона працювала на роботах зі шкідливими умовами праці з 02.12.1985 по 01.01.1999. Копії даних довідок наявні у матеріалах справи.

Отже, зі змісту зазначених довідок, виданих ВАТ "Лтава", вбачається, що гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 працювали на підприємстві на роботах, передбачених списком № 2 до і після 01.01.1992 року.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що вказані вище довідки були відкликані підприємством як недійсні.

Таким чином, доводи відповідача про те, що особи, по яким заявлено відшкодування на витрати та доставку пільгових пенсій, набули пільгового стажу для призначення пенсії до 1992 року, а тому пенсія їм повинна бути призначена на підставі статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі по тексту -Інструкція).

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.9 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Матеріалами справи підтверджено, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за листопад - грудень 2011 року та січень - квітень 2012 року разом з супровідними листами направлялися позивачем на адресу Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" рекомендованими листами з повідомленнями про вручення.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги позицію відповідача про те, що позивачем не направлялись на його адресу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки розрахунки, які направлялися позивачем відповідачу, були повернуті поштовою службою з відмітками "за відмовою адресата від одержання" та "за закінченням терміну зберігання", у зв'язку з чим 06.07.2012 року були повторно направлені позивачем на адресу відповідача з описом вкладення. Копії розрахунків, супровідних листів до розрахунків, поштових конвертів та опису вкладення наявні в матеріалах справи.

Склад витрат та їх фактичне понесення позивачем підтверджується протоколами про призначення пенсій, довідками про розмір призначених та виплачених пенсій, довідками про підтвердження наявного трудового стажу, витягом з картки особового рахунку Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, копії яких наявні у матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача за листопад - грудень 2011 року та січень - квітень 2012 року становить 64002 грн. 48 коп.

Як свідчать матеріали справи позивач не отримав своєчасно документи про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які є підставою для подання позову, оскільки вказані документи надійшли до позивача у період з 06.09.2012 року по 21.12.2012 року. Відтак, з дати коли документи надійшли до позивача на момент звернення позивача з даним позовом до суду (26.12.2012 року) не пройшов шестимісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи положень Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», положення «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та вимог ст.159 КАС України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. по справі № 2а-1670/8208/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 20.05.2013 р.