Ухвала суду № 31292426, 15.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 р. Справа № 50437/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Хобор Р.Б, Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 3 червня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Рівненському районі Рівненської області звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення боргу в розмірі 575066 грн 70 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено до бюджету податковий борг, який підтверджується рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятими за наслідками перевірки, які не оскаржені, а сума штрафу не сплачена.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 3 червня 2010 року позов задоволено: постановлено стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 575066 ( п'ятсот сімдесят п'ять тисяч шістдесят шість) грн. 70 коп., яку перерахувати в наступному порядку:

- до Державного бюджету України на р/р 31115104700295 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586549, код платежу 21080900,- штрафні санкції в сумі 528500,00 грн;

- до місцевого бюджету Оржівської сільської ради на р/р 31115104700295 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586549, код платежу 21080902,- штрафні санкції в сумі 1002,68 грн;

- до місцевого бюджету Оржівської сільської ради на р/р 33210800700298 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586549, код платежу 11010199,- заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 12934,11 грн;

- до місцевого бюджету Оржівської сільської ради на р/р 33219801700298 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586549, код платежу 11010202,- заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 10333,35 грн;

- до місцевого бюджету Оржівської сільської ради на р/р 34212379700298 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586549, код платежу 16050202,- заборгованість по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 485,06 грн;

- до Державного бюджету України на р/р 31113106700295 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586549, код платежу 21081100,- адміністративний штраф в сумі 699,50 грн.

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що її не було повідомлено про судові засідання, а судом першої інстанції помилково застосовані положення податкового законодавства України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Рівненською районною державною адміністрацією 28.01.1998 р. за №26020170000009087 та взятий на облік як платник податків.

Позивачем 27.09.2008 було проведено перевірку стану дотримання відповідачем вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, в результаті якої виявлено порушення ч.10 та ч.30 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 року, а саме: факт здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, що зафіксовано актом за №17015112-133/32-124 від 27.09.2008 року, на підставі якого 06.10.2008 року начальником РУ Департаменту САТ ДПА в Рівненській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №170186, яким на відповідача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн та № 170187, яким на відповідача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5437,50 грн, з яких не сплачено 699 грн 50 коп.

06 липня 2009 року позивачем проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства при зайнятті підприємницькою діяльністю в період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року, за результатами якою складено акт № 444/44/1751/НОМЕР_1 від 06.07.2009 року. На підставі даного акту позивачем було винесено:

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" № 0000681751/0 від 29.07.2009 року, відповідно до якого до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 року №1776-ІІІ - в сумі 528500,00 грн;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" № 0000901751 від 15.09.2009 року, відповідно до якого до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 року №1776-ІІІ - в сумі 1002,68 грн

16.11.2009 року ДПІ у Рівненському районі за результатами проведеної перевірки, на підставі акту № 444/44/1751/НОМЕР_1 від 06.07.2009 року винесено податкові повідомлення-рішення форми "Р":

- №0000691751/2 від 16.11.2009 року, яким відповідачу, визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 12934,00 грн, в тому числі: за основним платежем 4311,37 грн, за штрафними санкціями 8622,74 грн;

- №0000671751/2 від 16.11.2009 року, яким відповідачу, визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 510 грн;

- №0000701751/2 від 16.11.2009 року, яким відповідачу, визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в розмірі 10333,35 грн;

- №0000711751/2 від 16.11.2009 року, яким відповідачу, визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 21112,00 грн., в тому числі: за основним платежем 13848,00грн, за штрафними санкціями 7264,00 грн.

Відповідно до п. 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ було виставлено першу податкову вимогу від 13.01.2010 року № 1/322 на суму 575066 грн 70 коп. Вимога була отримана відповідачем.

Друга податкова вимога на цю ж суму була виставлена 23.02.2010 року № 2/323. В зв'язку з неможливістю отримання даної вимоги відповідачем, вона була вивішена на дошці податкових оголошень.

Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 року, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкції стягується на підставі рішення суду.

Суд першої інстанції правильно послався на абз.5 та абз.10 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 року, якими передбачено, що у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн., а у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у вигляді - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

П. 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 року №1776-ІІІ суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Зокрема недотримання даної статті потягнуло за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 528500,00 грн.

Згідно з п. «а», «б» пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

П. 5.3.1 цього ж Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

В п. 17.1.3 вказано, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Керуючись п.5.2.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, або звертається у встановлені строки з позовом до суду. В колегії суддів відсутня інформація про факт звернення відповідача до суду про оскарження вищенаведених рішень позивача чи про початок процедури апеляційного узгодження, а отже податкове зобов'язання вважається узгодженим.

Як видно з матеріалів справи, відповідач був ознайомлений з результатами перевірок, знав про рішення винесені на їх основі та про наявність податкової вимоги від 13.01.2010 року № 1/322 на суму 575066 грн 70 коп.

Згідно з довідкою про стан розрахунків з бюджетом, яка наявна в матеріалах справи, сума несплаченого відповідачем податкового боргу становить 575066,70 грн.

Пунктом 3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В даному випадку позивач скористався правом державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна передбаченого п. 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 3 червня 2010 року у справі № 2а-1980/10/1770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Р.Б. Хобор

А.І. Рибачук