Постанова № 31292419, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10686/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.,

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Будспецпроект» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Будспецпроект» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідача) у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2012 року № 0000972305.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року вимоги адміністративного позову задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що в період з 06.07.2012 по 09.07.2012 Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 , ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 05.07.2012 № 781 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства «Будспецпроект» (далі - ПП «Будспецпроект») з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.09.2011 по 30.09.2011.

За результатами перевірки складено акт від 09.07.2012 № 2050/22-50/32306496, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000972305 від 27.07.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 1 330 403,00 грн., в тому числі за основним платежем - 886 935,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 443468,00 грн.

Позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ПП «Торговий Дім «Трейд Сервіс», а саме, було укладено договори № А-30081 від 30.08.2010, предметом якого є здійснення передачі у власність покупцеві паливо-мастильні матеріали та тару, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його; № А04012 від 04.01.2011, за яким продавець (ПП «Торговий Дім «Трейд Сервіс») зобов'язується передати у власність покупцеві (ПП «Будспецпроект») будівельні товари та матеріали, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його; №А-05011 від 05.01.2011, за яким продавець (ПП «Торговий Дім «Трейд Сервіс») зобов'язується передати у власність покупцеві (ПП «Будспецпроект») обладнання, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його; № А-25041 від 25.04.2011, за яким продавець (ПП «Торговий Дім "Трейд Сервіс") зобов'язується передати у власність покупцеві (ПП «Будспецпроект») запчастини, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний товарний характер, на підтвердження чого існують належним чином оформлені та підписані первинні документи, а правочини були безпідставно визнані, як такі, що здійснені без мети настання реальних наслідків.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва отримано лист від 03.05.2012 року № 1006/7/22-206 з матеріалами проведеної зустрічної перевірки ПП «Торговий Дім «Трейд Сервіс» по взаємовідносинах з ТОВ «Українська будівельна компанія №2» з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.

Позивачем було включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Торговий Дім «Трейд Сервіс» за вересень 2011 року в сумі 886 935 грн.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (у подальшому - Закон №996) підставою для бухгалтерського та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Пунктом 198.1 «а» Податкового Кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом вищевказаних приписів Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат та право на податковий кредит наступають за умови фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в листі ВАСУ від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

У разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відносини між позивачем та контрагентом є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що вимоги адміністративного позову не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні вимог адміністративного позову приватного підприємства «Будспецпроект» відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.